Вітаю 8 клас!

Біологія 

Сьогодні 20 березня 2025р.

 Тема. Сенсорні системи смаку та нюху.

План дій

1. Опрацювати текст підручника (пр.40) та додаткову інформацію.

2. Вивчіть та випишіть у зошит терміни та основні поняття з теми, створіть конспект.

3. Складіть кросворд до теми з ключовим словом.

Рецептори нюхової системи розташовані в ділянці верхніх носових ходів. Нюховий епітелій знаходиться збоку від головного дихального шляху. Загальна кількість нюхових рецепторів у людини — близько 10 млн. На поверхні кожної нюхової клітини є сферичне стовщення — нюхова булава, з якої виступає по 6-12 надзвичайно тонких (0,3 мкм) війок завдовжки  до 10 мкм. Нюхові війки занурені в рідке середовище, що його виробляють нюхові (боуменові) залози.

 Наявність війок у десятки разів збільшує площу контакту рецептора з молекулами пахучих речовин.. Аксони рецепторів утворюють нюховий нерв, що пронизує основу черепа і входить в нюхову цибулину. Нюхові клітини постійно оновлюються. Тривалість життя нюхової клітини — близько 2 місяців. Молекули пахучих речовин потрапляють у слиз, що виробляється нюховими залозами, з постійною течією повітря або з ротової по­рожнини під час їжі. Принюхування прискорює приплив пахучих речовин до слизу.

Нюхові клітини здатні реагувати на мільйони різних просторових конфігурацій молекул пахучих речовин. Тим часом кожна рецепторна клітина здатна відповісти фізіологічним збудженням на характерний для неї, хоч і широкий, спектр пахучих речовин. Істотно, що ці спектри в різних клітин подібні. 

Унаслідок цього більш ніж 50 % пахучих речовин виявляються спільними для будь-яких двох нюхових клітин.

Раніше вважали, що низька вибірковість окремого рецептора пояснюється наявністю в ньому багатьох типів нюхових рецепторних білків, однак нещодавно було з'ясовано, що кожна нюхова клітина має тільки один тип мембранного рецепторного білка. Сам же цей білок здатний зв'язувати множину пахучих молекул різної просторової конфігурації

 Смаковий аналізатор

У процесі еволюції смак формувався як механізм вибору чи від­торгнення їжі. У природних умовах смакові відчуття комбінуються з нюховими, тактильними й термічними, також створюваними їжею. Важливою обставиною є те, що перевага у виборі їжі почасти заснована на вроджених механізмах, але значною мірою залежить від зв'язків, вироблених в онтогенезі умовно-рефлекторним шляхом. Смак так само, як і нюх, заснований на хеморецепції. Смакові рецептори несуть інформацію про характер і концентрацію речовин, які надходять до рота. їхнє збудження запускає складний ланцюг реакцій різних відділів мозку, які призводять до різної роботи орга­нів травлення чи до видалення шкідливих для організму речовин, що потрапили до рота з їжею.

Це цікаво

•         У новонародженої дитини орган смаку, порівняно з іншими органами чуття, розвинений найкраще. Так, на подразнення солодким новонароджена дитина реагує смоктанням і ковтанням, на кисле, солоне, гірке скороченням мімічних м’язів. Після народження дитини орган смаку продовжує розвиватись головним чином у напрямку точнішого розрізнення смаків.

•         Смакові цибулини мають найкоротший вік серед інших рецепторів. Час існування усього 240 годин, після чого вони гинуть і замінюються новими.

Вислів «Про смаки не сперечаються» (варіант: «На смак і колір товаришів немає», «На смак і колір всі фломастери різні»), відомий у багатьох мовах, чудово ілюструє розуміння людьми нечіткості й розпливчастості описів смаку, слабке диференціювання основних понять, величезні відмінності в чуттєвому сприйнятті в різних народів, і навіть у різних людей, у межах одного етносу.

 Смакові бруньки — рецептори смаку  розташовані на язиці, задній стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдаликах та надгортаннику. Найбільше їх на кінчику, краях і задній частині язика. Кожна приблизно з 10 000 смакових бруньок дюдини складається з кількох (2-6) рецепторних клітин і, крім іюго, з опорних клітин. Смакова брунька має колбоподібну форму, людини її довжина й ширина близько 70 мкм. Смакова брунька досягає поверхні слизової оболонки язика й з'єднана з порожниною рота через смакову пору. Смакові клітини мають найкоротше ясиття з-поміж епітеліальних клітин організму: у середньому через кожні 250 годин стара клітина змінюється молодою, що рухається до центру смакової бруньки від її периферії. Кожна з рецепторних макових клітин завдовжки 10-20 мкм і завширшки 3-4 мкм має на інці, оберненому в просвіт пори, ЗО-40 надтонких мікроворсинок втовшки 0,1-0,2 мкм і завдовжки 1-2 мкм. Вважають, що вони відіграють важливу роль у збудженні рецепторної клітини, сприй-аючи ті чи інші хімічні речовини, адсорбовані в каналі бруньки. _рипускають, що в ділянці мікроворсинок розташовані активні центри — стереоспецифічні ділянки рецептора, які вибірково сприймають різні адсорбовані речовини. Етапи первинного перетворення хімічної інергії смакових речовин на  енергію нервового збудження смакових юцепторів ще не відомі.

Абсолютні пороги смакової чутливості багато в чому залежать ід стану організму (вони змінюються в разі голодування, вагітності що). Поріг сприйняття, як і в інших сенсорних системах, вищий від порога відчуття. У випадку тривалої дії смакової речовини спостерігається адаптація до нього (знижується інтенсивність смакового відчуття). Тривалість адаптації пропорційна концентрації розчину. Адаптація до солодкого й солоного розвиваються швидше, ніж до гіркого й кислого.

При змішуванні кількох смакових речовин може виникнути нове смакове відчуття, що відрізняється від смаку компонентів, які укладають суміш.

Відео про нюх та смак:

Відео про нюхову сенсорну систему:

Щоб перевірити себе дайте відповідь на запитання:

1. На якому сприйнятті спеціалізується нюхова сенсорна система?

2.Де розташовані рецептори нюху? Чи впливають запахи на процес травлення?

3.Чи впливає концентрація пахучої речовини на формування відчуття запаху?

4. Чим вимірюють граничну концентрацію пахучої речовини?

5. Чи однакова чутливість до запахів у різних людей?

6. Як улаштований смаковий аналізатор?

7. Які смакові відчуття ви знаєте?

8. Чи однаковий смаковий поріг для різних хімічних речовин?

9. Чому яблуко та цибуля здаються приблизно однакового, солодкого смаку?

10. Чому при нежиті людина втрачає апетит?

11.  Чим пояснити пристрасть південних народів до гострої їжі?

12.Що таке смаковий поріг?Чи однаковий він для різних хімічних речовин?

Домашнє завдання:

1. Вивчіть та занотуйте теоретичний матеріал даної теми (пр.40 ст. 142 підруч.), виконайте завдання розміщені на блозі.

2. Складіть кросворд або тести до теми . 

 Спілкуємося через Viber.