Дистанційне навчання

Біологія 6 та 9 класи за 03.11.2020 н.р. 

( згідно розкладу)

Біологія 6 клас

Тема: "Одноклітинні організми: амеба протей, інфузорія туфелька." Лабораторне дослідження : "Спостереження інфузорій."

Хід роботи

  А чи всі одноклітинні організми однакові за будовою? Чому не всі мікроби – бактерії?

Одноклітинні організми еукаріотів (тварини, рослини, гриби) відрізняються від клітин прокаріотів (бактерій) насамперед наявністю ядра. А які відмінності між ними самими – чому одних відносять до тварин, а інших до рослин, ми маємо з’ясувати.

Клітина одноклітинних організмів-еукаріотів, як і в багатоклітинних, також складається з клітинної мембрани, цитоплазми, ядра ( одного або кількох).

Ознайомимося з одноклітинними твариноподібними  організмами, які мешкають у прісних водоймах. Це амеба протей та інфузорія –туфелька.

Біологічна цікавинка 

·         Нам уже відомо, що у ХVII ст. у місті Делфті в Голландії жив і працював відомий природодослідник Антоні ван Левенгук. Одного разу, розглядаючи краплю води, яка довго стояла, під сконструйованим мікроскопом, який збільшував у 300 разів, Левенгук випадково виявив у ній безліч різноманітних живих істот. Він назвав їх «малесенькими звірятками». У 1673 році він повідомив про своє відкриття Лондонське королівське товариство –  найавторитетнішу на той час академію Європи. Відкриття Левенгука привернуло увагу багатьох учених світу.Вчені мужі Королівського товариства в подиві качали головами, вивчаючи звіти Левенгука. Взагалі, його відкриття були настільки несподіваними та навіть фантастичними, що протягом майже 50 наступних років  викликали загальний подиві стали дійсною сенсацією. У містечко Делфт стали з’їжджатися всі, кого це зацікавило. Короновані особи схиляли свої вінценосні голови над чарівними лінзами, бажаючи краще розглянути пані інфузорію – туфельку. Пізніше вчені назвали цих тварин найпростішими.

  Які ознаки характерні для амеби  протея?

 

 Мешкає на дні стоячих водойм з рослинними рештками, що гниють.

Її клітини сягає завдовжки до 0,5мм. Форма клітини непостійна. Вона вкрита клітинною мембраною.

Рухається амеба протей за допомогою несправжніх ніжок, які утворюються завдяки руху цитоплазми. Коли в передній частині клітини утворюються несправжні ніжки, то в задній – цитоплазма втягується у клітину.

У цитоплазмі можна помітити кулясте ядро, розташоване майже в центрі клітини.

Є скоротлива вакуоля, яка може змінювати свій об’єм. Так з клітини виводиться надлишок води, і, отже регулюється тиск усередині клітини.

Живиться амеба протей бактеріями та одноклітинними водоростями. Частинки їжі вона захоплює за допомогою несправжніх ніжок. Дві сусідні несправжні ніжки огортають частинку їжі. Вона оточується клітинною мембраною та опиняється в цитоплазмі. Так формується травна вакуоля. До неї з цитоплазми надходять спеціальні речовини,які перетравлюють їжу. Травна вакуоля – це органела, у яку з цитоплазми виділяється травний сік, який розкладає складні органічні речовини на простіші.

Неперетравлені рештки їжі виводяться з клітини так: вакуоля з ними підходить до поверхні клітини і її вміст викидається назовні. Продукти травлення всмоктуються з травної вакуолі у цитоплазму для синтезу власних органічних речовин та забезпечення клітини енергією.

Спосіб живлення амеби називається фагоцитозом.

 

 

Фагоцитоз – спосіб живлення клітини шляхом активного захоплення часток їжі з подальшим їх перетравленням у цитоплазмі.

Фагоцитоз – тваринний спосіб живлення.

 

Тип живлення, за якого організм отримує готові органічні речовини, називається гетеротрофним.

Газообмін в амеби відбувається через поверхню клітини. Кисень, розчинений у воді, потрапляє в клітину та розкладає органічні речовини. При  цьому утворюється вуглекислий газ, який виводиться також через поверхню клітини.

Розмножується амеба поділом клітини навпіл. 

 

Дослідження амеби під електронним мікроскопом показали, що її клітина має не лише клітинну мембрану, ядро, скоротливу та травну вакуолю, але й мітохондрії.

 

 

Які особливості будови та процесів життєдіяльності інфузорії-туфельки?

Іншим прикладом одноклітинних найпростіших твариноподібних організмів є інфузорії. 

 

Інфузорія –туфелька – звичайний мешканець неглибоких прісних водойм. Довжина клітини – до 0,3мм – досить великі, помітні навіть без мікроскопу. Клітина її має відносно постійну форму.

Рухається інфузорія за допомогою численних війок, розташованих на поверхні клітини. Їх близько 15тисяч. Вона плаває переднім кінцем уперед, обертаючись навколо своєї осі.

Живиться інфузорія-туфелька бактеріями. Отже, їй властивий гетеротрофний тип живлення.

Поверхню клітини вкривають біля 15тис. рухливих джгутиків, які в інфузорії називають війками. Завдяки координованому хвилеподібному руху війок інфузорія за 1 секунду долає відстань у 10 разів більшу за власну довжину. Клітина мембрана разом з війками та їх корінцями, розташованими у поверхневому шарі цитоплазми, утворює пружний та гнучкий клітинний покрив. Завдяки цьому покриву клітина зберігає відносно сталу форму.

Війки також вистилають поверхню глотки. Біля отвору глотки війки довші, і їх удари спрямовують усередину невеличкі часточки їжі, які осідають на її дні. Там вони оточуються випинами клітинної мембрани, краї яких з’єднуються, утворюючи травну вакуолю. У травну вакуолю виділяється травний сік – і відбувається розклад складних органічних речовин на прості.  Вона переміщується по клітині, прості поживні речовини всмоктуються у цитоплазму, а неперетравлені рештки виводяться назовні поблизу задного кінця клітини. Таким чином, хоча у інфузорії травні вакуолі утворюються в глотці, сам спосіб живлення схожий зі способом живлення амеби, і також є фагоцитозом.

На черевному боці клітини міститься велика передротова западина, на дні якої розташований клітинний рот. У ділянці клітинного рота, який відокремлений від цитоплазми клітинною мембраною, формуються травні вакуолі. Неперетравлені частинки їжі виводиться через особливу органелу – порошицю. У передній та задній частинах клітини знаходиться по одній скоротливій вакуолі, які оточені зірчасто розташованими водозбираючими канальцями.

 Газообмін в інфузорії-туфельки відбувається через поверхню клітини.

Інфузорія-туфелька має два ядра – велике й мале. Велике ядро керує роботою клітини,  а мале відповідає за статевий процес та утворення великого ядра.

Велике ядро за формою нагадують насінину квасолі. Воно керує процесами життєдіяльності в клітині. Мале ядро кулястої форми зберігає спадкову інформацію та передає її дочірнім клітинам під час поділу клітини.

Розмножується інфузорія-туфелька поділом клітини навпіл.

Їй також притаманний складний процес обміну спадковою інформацією - статевий процес. При статевому процесі дві інфузорії з єднаються черевними боками, цитоплазми обох клітин зливаються, великі ядра руйнуються, а малі діляться. Внаслідок такого поділу в кожній клітині утворюється два ядра. Потім одне з ядер кожної клітини переходить в іншу, де зливається з тим ядром, що залишилось, і клітини роз’єднуються. Ядро , що утворилося внаслідок злиття, ділиться, утворюючи в клітині нові ядра – мале і велике. Таким чином, при статевому процесі внаслідок обміну ядрами  між клітинами інфузорій здійснюється обмін спадковою інформацією.

Характерною особливістю амеби та інфузорії як і багатьох одноклітинних тварин, є здатність утворювати цисти в разі настання несприятливих умов. При цьому їх клітини вкриваються щільною оболонкою і припиняють процеси життєдіяльності.

 

 Отже , циста – це клітина у стані спокою, оточена щільною оболонкою.

 Яка роль прісноводних одноклітинних твариноподібних організмів у природі та господарстві людини?

1.      Прісноводні одноклітинні організми – джерело живлення для різноманітних мешканців водойм , зокрема для личинок і молоді риб.

2.       Різні види одноклітинних твариноподібних організмів надають перевагу воді з певним ступенем забруднення,тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.

Лабораторне дослідження  "Спостереження інфузорій."

Мета: вивчити особливості будови інфузорії-туфельки; спостерігати за її рухом.

Хід роботи

1. Перегляньте відео. Проведіть спостереження за характером руху інфузорії-туфельки.

  

2. Знайдіть на поверхні її тіла війки і встановіть, яку роль вони відіграють в її пересуванні.

3. Знайдіть скоротливі вакуолі, розташовані на передньому ї задньому кінцях клітини; розгляньте цитоплазму.

4. Замалюйте об'єкт дослідження і його основні структури. 

5. Дайте відповідь на запитання.

- Чим відрізняється передній і задній кінці тіла інфузорії?

- Як рухається інфузорія-туфелька?

- Яку функцію виконують скоротливі вакуолі?

6. Зробіть висновок.

 

Закріпимо вивчене. 

 

Дайте відповіді на запитання:

1.      Яка будова клітини амеби протея?

2.      Які органели є в інфузорії-туфельки?

1.      Що таке гетеротрофний тип живлення?

2.      Яка роль прісноводних одноклітинних твариноподібних організмів у природі та господарстві людини?

Виконайте завдання на порівняння

Розгляньте малюнки із схематичним зображенням тваринної клітини, клітини амеби протея та інфузорії-туфельки. Які компоненти цих клітин є спільними, які – відмінними? Із чим це пов’язано? 

 

Отже:

Висновки

·         Одноклітинні твариноподібні організми не мають клітинної стінки.

·         Типовими мешканцями прісних водойм є амеба протей та інфузорія туфелька.

·         Органелами руху одноклітинних твариноподібних організмів слугують : несправжні ніжки(амеби) чи війки (інфузорії);

·         Їжа перетравлюється в травних вакуолях.

·         Газообмін здійснюється через поверхню клітини;

·         Розмножуються здебільшого поділом клітини навпіл;

·         Надлишок води видаляється за допомогою скоротливих вакуолей.

·         Амебі протею та інфузорії-туфельці властивий гетеротрофний спосіб живлення.

·         Несприятливі умови переживають у формі цисти, які забезпечують їх  розселення .

·         Одноклітинних еукаріот, що живляться шляхом фагоцитозу, називають одноклітинними твариноподібними організмами.

·         Різні групи одноклітинних твариноподібних організмів (зокрема амеби, інфузорії, комірцеві джугитоконосці)відрізняються будовою клітин, рухливістю, способами розмноження.

 

 Домашнє завдання: опрацювати параграф 16; заповнити таблицю на ст. 72-73; виконати та надіслати для перевірки лабораторне дослідження.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Біологія 9 клас за 03.11.2020 н.р. 

( згідно розкладу)

Тема: Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина,  рослинна та тваринна клітина.  Лабораторна робота№1 "Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин."

 Хід роботи

Повторимо вивчене! 

1. Які типи клітин ви знаєте?

2. Які компоненти клітин є обов’язковими для клітин усіх типів?

3. Клітини яких організмів належать до прокаріотичних?

4. Чим відрізняється прокаріотичні клітини від єукаріотичних? 

Поміркуйте!

 

- Чи може клітина існувати без ядра? Адже це головна органела, що забезпечує збереження та передачу спадкової інформації.

- Якщо є такі клітини, то які інші пристосування для реалізації спадкової інформації вони мають?

- Що трапиться з клітиною, якщо в неї видалити ядро?

 

Сьогодні ми ознайомимося з основними типами клітин; розглянемо загальний план будови клітин про- та еукаріотів як доказ єдності органічного світу; з’ясуємо риси подібності та відмінності в прокаріотичних та еукаріотичних клітинах, а також риси подібності та відмінності в клітинах рослин, тварин і грибів.

 

Вивчення нового матеріалу:

   План:

1.     1.Місце прокаріотів і еукаріотів у системі живої

природи.

2.    2. Порівняння еукаріотичних і прокаріотичних

клітин.

3.     3.Особливості організації клітин головних груп

еукаріотичних організмів.

4.    4. Порівняльна характеристика рослинної та

тваринної клітини.

1.     Місце прокаріотів і еукаріотів у системі

живої природи.

Характерною ознакою, за якою клітини живих організмів можна розділити на два основні типи, є наявність у клітині ядра. Саме тому живі організми поділяють на еукаріотичні (ядерні) та прокаріотичні (доядерні). Цю ознаку добре видно з допомогою світлового мікроскопа. Тому подібний поділ виник досить давно. Дослідження з використанням найсучасніших технологій дозволили виявити набагато більше відмінностей між цими групами.

Прокаріотичні клітини –це клітини доядерних організмів, які не мають чітко сформованого ядра та більшості органел. Такий тип клітин є в архей, бактерій та ціанобактерій.

 

Еукаріотичні клітини –це клітини ядерних організмів, які мають ядро і розвинуту систему органел. Вони характерні для рослин, грибів, тварин.

                                 Жива природа

 

          Імперія                                      Імперія                          

Неклітинної форми                        Клітинної форми

       

    Царство                   Надцарство              Надцарство

     Віруси                  Прокаріоти                 Еукаріоти

                                   (Доядерні)                   (Ядерні)

                             

          Царство     Царство     Царство  Царство  Царство

        Археї      Еубактерії    Рослини  Гриби    Тварини

1.     Порівняння еукаріотичних і прокаріотичних

клітин.

Прокаріотичні клітини складаються з поверхневого апарата та цитоплазми. До складу поверхневого апарата входять плазматична мембрана і клітинна стінка. Але в деяких прокаріотичних організмів клітинна стінка може бути відсутньою. Як додаткові елементи до поверхневого апарату у прокаріотів можуть входить бактеріальні джгутики, слизові капсули та різноманітні вирости плазматичної мембрани.

1.         Порівняння еукаріотичних і прокаріотичних

клітин.

Прокаріотичні клітини складаються з поверхневого апарата та цитоплазми. До складу поверхневого апарата входять плазматична мембрана і клітинна стінка. Але в деяких прокаріотичних організмів клітинна стінка може бути відсутньою. Як додаткові елементи до поверхневого апарату у прокаріотів можуть входить бактеріальні джгутики, слизові капсули та різноманітні вирости плазматичної мембрани.

Цитоплазма прокаріотів представлена напіврідким цитозолем, у якому розташовані поодинокі рибосоми, та нуклеотидом (кільцевою молекулою ДНК). Мембранні органели в цитоплазмі відсутні, але плазматична мембрана клітини може утворювати випинання, які виконують функції.

На відміну від прокаріотів, еукаріотичні організми мають складну структуру клітин. Їхній поверхневий апарат крім плазматичної мембрани (плазмалеми) містить надмембранний та підмембранний комплекси. Деякі групи еукаріотів мають клітинні стінки. У еукаріотичних організмів також є поверхневі структури, які забезпечують рух клітин (джгутики, війки). Але вони мають складну внутрішню будову й не є результатом розвитку прокаріотичних джгутиків. Крім того, еукаріотичні клітини можуть рухатися завдяки випинанням мембрани клітини (амебоїдний рух).

Внутрішня складова клітини еукаріотів містить три важливі групи органел, відсутні у прокаріотичних організмів: неклітинні органели (цитоскелет), одномембранні органели (лізосома, комплекс Гольджи) та двомембранні органели (мітохондрій, пластиди).

Таблиця: Характерні ознаки прокаріотичних і еукаріотичних клітин.

Ознаки	Прокаріотична клітина	Еукаріотична клітина
Плазматична мембрана	Є	Є
Ядро	Є	Є
Ендоплазматична сітка	Відсутня	Звичайно є
Апарат Гольджі	Відсутній	Є
Лізосоми	Відсутній	Є у багатьох клітинах
Вакуолі	Відсутній	Є у більшості рослинних клітин і у деяких тваринних клітин.
Поверхневий апарат	Клітинна стінка з муреїну і слизова капсула.	Клітинна стінка з клітковини – у рослин і хітину у грибів, глікокалікс - у тварин.
Мітохондрій	Відсутні	Є
Клітинний центр	Відсутній	Є
Джгутики	Побудовані з однієї мікротрубочки.	Мають складну будову.
Мезосома	Є, прикріплена до клітинної мембрани.	Відсутня
Поділ	Простий	Складний (непрямий).

  

1.     Особливості організації клітин головних груп

еукаріотичних організмів.

Складна внутрішня структура клітини, наявність цитоскелета, ядра й мембранних органел дозволяють еукаріотичним клітинам досягати набагато більших розмірів. Крім того, вони набули здатності утворювати стійкі комплекси клітин з розподілом функціональних обов’язків між окремими клітинами, це призвело до виникнення справжньої багатоклітинності й появи великих за розмірами організмів – тварин, рослин і грибів.

Царство Рослин	Організми, які за способом живлення є автотрофами – синтетиками. Вони не здатні до активного руху, у них немає для цього спеціальних тканин і організмів.	У клітинах рослин обов’язково є фотосинтетичний апарат – пластиди, що містять пігмент хлорофіл, а клітини закуті в щільні оболонки, відтак не здатні змінювати свою форму.
Царство Тварин	Організми, які за способом живлення – гетеротрофи, а також активно рухаються за допомогою м’язової тканини і спеціальних органів.	Їхні клітини не мають ні фотосинтезуючого апарату,  ні клітинних оболонок,  вони легко  змінюють свою  форму,  що дає  можливість організму рухатись.
Царство Грибів	Гетеротрофні нерухові організми	Клітини грибів позбавлені фотосинтезуючогоапарату,  проте мають  щільну клітинну оболонку. У грибів,  як  і  в тварин, основним вуглеводом  є глікоген,  а  у рослин крохмаль. Клітинні оболонки побудовані  з хітину   (як кутикула у комах).

2.     Порівняльна характеристика рослинної та

тваринної клітини.

Ознака	Рослинна      клітина		Тваринна      клітина
	Загальні ознаки: 1.     Єдність структур – систем цитоплазми і ядра. 2.     Подібність процесів обміну речовин і енергії. 3.     Універсальна мембранна будова. 4.     Єдність хімічного складу. 5.     Подібність процесу поділу.
	Відмінні ознаки
Пластиди.	Хлоропласти, хромопласти, лейкопласти.	Відсутні.
Спосіб Живлення.	Автотрофний.	Гетеротрофний.
Синтез АТФ.	У хлоропластах, мітохондріях	У  мітохондріях
Клітинний центр.	У нижчих рослин	У всіх клітинах
Целюлозна клітинна сітка.	Розміщена зовні від клітинної мембрани.	Відсутня.
Включення.	Запасні поживні речовини у вигляді зерен крохмалю, білків, краплин жиру; вакуолі з клітинним соком, кристали солей.	Запасні поживні речовини у  вигляді зерен  і  крапель (білки,  жири, вуглеводи, глікоген); кінцеві продукти  обміну, кристали  солей; пігменти.
Вакуолі	Великі порожнини, заповнені клітин-ним соком  –  вод-ним розчином різних речовин, що є запасними або кінцевими продук-тами. Осмотичні резервуари клітини.	Скоротливі, травні, видільні вакуолі. Звичайно дрібні.

   

 

Закріплення знань.

                 Лабораторна робота№1 "Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин."

Мета:  пересвідчитися, що клітини прокаріотів та еукаріотів мають схожий план будови, навчитися розпізнавати еукаріотичні та прокаріотичні клітин.

під час виконання лабораторної роботи вам може допомогти перегляд відео:

 

 

Хід роботи

1. Розгляньте будову бактеріальної клітини. Замалюйте в зошит та зробіть відповідні позначення. Опишіть особливості будови бактеріальної клітини.

 2. Розгляньте особливості будови клітини мукора.
Замалюйте в зошит та зробіть відповідні позначення. Опи

3.  Розгляньте будову рослинної клітини, зверніть увагу на її особливості. Замалюйте клітину та зробіть відповідні позначення. опишіть будову рослинної клітини.

4. Розгляньте та зверніть увагу на особливості тваринної клітини. Замалюйте тваринну клітину, опишіть її будову. 

 

5. Користуючись підручником (параграфи 12-13) складіть, порівняльну характеристику будови клітин прокаріот та еукаріот у вигляді таблиці .

 

6. Висновок.

1.     У колонці «Клітини прокаріот» підкреслити чим відрізняються клітини бактерій від клітин рослин.

2.     У колонці «Клітини тварин » підкреслити чим відрізняються ці клітини від клітин рослин.

3.     Зробити загальний висновок.

 

   Дайте відповіді на запитання.

1.     Проаналізуйте значення високого ступеня

впорядкованості клітин еукаріотів.

2.     Визначте, що є загального в будові клітин про- та

еукаріотів.

3.     Чому, зазвичай, не існує прокаріотів великих

розмірів?

4.     Які основні причини подібності та відмінностей

між клітинами рослин, тварин і грибів?

Домашнє завдання: опрацювати параграфи 12-13 ; виконати та надіслати лабораторну роботу для перевірки.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)