Імунокорекція - сукупність засобів і методів, спрямованих на нормалізацію функцій імунної системи.
Розрізняють три основні види імунокорекції:
1) стимулювальна 2) пригнічувальна, 3) замінна.
Імунокорекція передбачає застосування різних фізичних (наприклад, інгаляція, електрофорез), хімічних (лікарські препарати) і біологічних (масаж, апітерапія) методів, традиційних (наприклад, антибіотикотерапія) й альтернативних (наприклад, голковколювання, гірудотерапія) методик, терапевтичних і хірургічних (видалення лімфоїдної тканини, пересадка кісткового мозку) підходів.
Основні принципи імунокорекції:
1) застосування з профілактичною метою;
2) доповнення призначеного лікування;
3) переважне використання природних способів впливу, що пов'язані з біологічними потребами й функціями організму.
Імунотерапія - сукупність методів лікування, що мають цільовий вплив на клітини, тканини та органи імунної системи.
Основною метою імунотерапії є виправлення імунних дефектів організму людини.
За механізмом дії розрізняють: специфічну й неспецифічну імунотерапію.Специфічна імунотерапія передбачає вплив на механізми адаптивного імунітету, а неспецифічна - на вроджені імунологічні процеси.
Імунотерапевтичний вплив може бути активним, пасивним та адаптивним.Активний вплив передбачає залучення природних механізмів імунної системи у відповідь на введення антигена (наприклад, використання вакцин). У разі пасивного застосовують готові гуморальні (сироватки, імуноглобуліни, моноклональні антитіла) або клітинні (клоновані лімфоцити) імунологічні препарати, що діють на природні захисні механізми.
Особливості й різноманітність імунобіологічних препаратів
За дією на імунну систему імунобіологічні препарати поділяють на:
2) імунодепресанти (пригнічують імунну відповідь; н-д: деякі антибіотики);
3) імуномодулятори (відновлюють і нормалізують функції імунної системи; наприклад препарати з ехінацеї, гриба кордицепсу).
До імунобіологічних препаратів належать:
1. Вакцини - препарати з ослаблених, вбитих збудників захворювань або продуктів їхньої життєдіяльності, що їх застосовують для формування набутого активного імунітету (наприклад, БЦЖ проти туберкульозу)
2. Анатоксини - препарати із знешкоджених екзотоксинів бактерій, що зберігають антигенні та імуногенні властивості (н-д: стафілококовий анатоксин).
3. Сироватки імунні - це препарати сироватки крові, що отримують шляхом імунізації тварин або людини і використовуються для створення пасивного імунітету (наприклад, протиправцева сироватка).
4. Інтерферони - природні або рекомбіновані білкові речовини, що є противірусними засобами (н-д,природний альфа-інтерферон, штучний лаферон).
5. Імуноглобуліни - препарати, діючою основою яких є антитіла, що підвищують неспецифічну опірність організму (н-д: імуноглобулін людський).
6. Пробіотики - бактеріальні препарати, що містять живі мікроорганізми або їхні метаболіти, що здійснюють регуляторний вплив на імунну систему через відновлення мікрофлори кишечнику (наприклад, лінекс, лактобактерин).
7. Бактеріофаги - антимікробні специфічні препарати, що їх отримують в результаті селекції бактеріофагів (наприклад, дизентерійний або сальмонельозний бактеріофаг).
8. Антибіотики - продукти життєдіяльності (або їхні синтетичні аналоги і гомологи) живих клітин, що вибірково пригнічують функціонування клітин бактерій, грибів або пухлин (наприклад, лізоцим, пеніцилін, цефадозим).
Також пропоную до перегляду відео:
Домашнє завдання: опрацювати матеріал та завдання на блозі , в підручнику ст. 252-254; виконайте завдання 7 ст. 255 підруч;вивчити ключові поняття з теми та записати їх у зошит.
Виконані завдання надсилайте на Viber!
Добрий день 9 клас!
Біологія
Сьогодні 6 квітня 2026р.
Тема.Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти. Огляд основних еукаріотичних таксонів.
Будь-кому з нас очевидно, що всі ми різні і що світ навколо нас різноманітний. Навіщо ж нам потрібне різноманіття і яку роль воно відіграє в повсякденному житті?
Різноманіття – це прогрес, розвиток, еволюція. Уявіть собі, що наш Всесвіт складається тільки з однакових атомів (наприклад, водню) – хіба б ми з вами при цьому могли з'явитися на світ?
Різноманіття – це стійкість. Саме взаємні та узгоджені дії різних за функціями складових дають складній системі можливість опиратися зовнішнім впливам.
Різноманіття– це життя. І живемо ми ще й досі на планеті виключно в силу того, що генотипи у нас всіх різні. Зовсім не випадково споконвіку всі релігії світу накладали строге табу на шлюби з близькими родичами. Цим зберігалося генетичну різноманітність популяції, без якої прямий шлях до виродження і зникнення з лиця Землі.
Якщо тепер уявити собі, що в світі зникла різноманітність, то разом з ним ми втратимо:
а) здатність до розвитку;
б) стійкість;
в) власне життя.
Моторошна картина, чи не так?
Вивчення нового матеріалу.
1.Різноманітність форм життя. Сучасна система живої природи.
У 1990 році Карл Воуз запропонував новий варіант систематики живих організмів. Згідно з ним, організми поділяються на великі систематичні групи – домени. Домен – таксон найвищого рангу, що включає в себе кілька царств живих організмів.
Неклітинні форми життя
Клітинні форми життя
Віруси
Субвірусні частинки: пріони, віроїди
Домен Бактерії
Домен Археї
Домен Еукаріоти
2.Основні групи організмів.
За палеонтологічними даними, прокаріоти на нашій планеті виникли біля 3,2 млрд. років тому, тоді як еукаріоти є набагато молодшими – їхній вік складає лише біля 1,6 млрд. років.
Прокаріотичні клітини за розмірами значно менші від еукаріотичних – їхній середній діаметр становить біля 0,5-2 мкм, тоді як у еукаріот – 5-20 мкм.
Клітини прокаріот та еукаріот на фенотиповому рівні подібні за наявністю ДНК та білок-синтезуючого апарату, представленого рибосомами, за наявністю зовнішньої мембрани (плазмалеми), ферментних комплексів. До складу клітин прокаріот та еукаріот входять білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, мінеральні сполуки та вода.
Прокаріоти не мають спеціалізованих фотосинтетичних органел. Представники еукаріотів мають спеціалізовані органели – хлоропласти, де і зосереджено весь пігментний комплекс.
Відмінності між прокаріотами та еукаріотами на геномному рівні полягають у тому, що прокаріотична клітина є системою, яка містить лише один геном, зосереджений у нуклеоїді, тобто є моногеномною. Еукаріотична клітина є системою з кількома (двома, трьома або навіть чотирма) неспорідненими геномами, тобто є полігеномною.
Прокаріоти не здатні до фаго- та піноцитозу, не мають морфологічно оформленого ядра, мітохондрій, пластид, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом, а також органел, що побудовані з мікротрубочок – джгутиків, базальних тіл джгутиків, клітинного центру з центріолями. У прокаріот відсутні мітоз, мейоз, статевий процес, а обмін генетичною інформацією здійснюється парасексуально – шляхом трансформацій та кон'югацій. Прокаріоти, на відміну від еукаріотів, здатні дуже швидко розмножуватися.
Прокаріоти складають два домени: Археї і Бактерії. Різниця між якими полягає у відсутності двошарової ліпідної мембрани у архебактерій та її наявності у бактерій.
Домен Еукаріоти поділяється на декілька царств: Рослини (Plantae, або Vegetabilia), Гриби (Fungi), Тварини (Animalia), кілька царств, до яких належать представники одноклітинних еукаріотичних організмів.
За самими обережними оцінками сьогодні на нашій планеті зареєстровано біля 1,8 млн. видів живих організмів. З них понад 1000 видів вірусів, близько 4500 видів дроб'янок, біля 500 тис. видів – це рослини, біля 100 тис. видів – гриби, біля 1,5 млн. видів – тварини (з них понад 1 млн. – комахи). Це різноманіття виникло внаслідок тривалого процесу еволюції, під час якого одні види давали початок іншим, деякі зникали. Види, що утворилися від спільного предка, зберігають чимало ознак схожості. Чим віддаленішим є історичний зв'язок між видами, тим суттєвішими є відмінності між ними. Таким чином, усі види, що населяють нашу планету, пов'язані між собою родинними зв'язками, тобто утворюють природну систему.
3.Неклітинні.
Неклітинні – сукупність форм життя, що не мають клітинної будови.
Віруси – неклітинні форми життя, які є внутрішньоклітинними абсолютними паразитами. Прості віруси складаються з білків і одного типу нуклеїнової кислоти, а складні віруси мають ще ліпіди, вуглеводи. Не мають власних білоксинтезуючих систем. Спричиняють різноманітні захворювання.
Пріони – інфекційні агенти, які є низькомолекулярними білковими частинками без нуклеїнової кислоти.
Віроїди – неклітинні форми життя, які являють собою низькомолекулярну одноланцюгову кільцеву РНК, що не кодує білків. Без білкової оболонки. Викликають захворювання.
Також ви можете переглянути презентацію:
Карта знань до нашої теми(карту запишіть собі в зошити будь ласка).
Домашнє завдання: опрацювати параграф 48, вивчити карту знань з теми; дати відповідь на запитання:
1.Чим відрізняються представники доменів Археї і Бактерії?
2.Схарактеризуйте основні відмінності вірусів і бактерій.
3.Чим відрізняються віроїди від пріонів та вірусів?
4.Чому більшість патогенних вірусів людини викликають хвороби верхніх дихальних шляхів?
5.Чому вірус, вбудований у ДНК клітини, називають генетичним паразитом?
6.Види, що утворилися від спільного предка, зберігають чимало ознак схожості. Чим подібні клітини всіх еукаріот?
7.Чим віддаленішим є історичний зв'язок між видами, тим суттєвішими є відмінності між ними. В чому відмінність клітин прокаріот і еукаріот?
8.Чому клітини одноклітинних еукаріотів зазвичай мають складнішу будову, ніж клітини багатоклітинних, що входять до складу певних тканин?
9.Яке біологічне значення має диференціація клітин? Чи можливе існування великих багатоклітинних організмів, що складаються з недиференційованих клітин?
10.Доведіть значення бактерій та архей для еволюції життя на Землі.
11.Чому розмноження вірусів можливе лише в клітині-господарі?
12.Назва «археї» походить від грецького слова «архаїос», що означає «давній». Чому така назва не дуже пасує цій групі прокаріотів з огляду на їхнє походження?
13.Археї збереглися насамперед у місцях з екстремальними умовами. Що є причиною цього?
14.Назвіть найбільш незвичайні риси будови й способу життя бактерій.
15.Які зміни мали б відбутися в обміні речовин і спадковій інформації клітини-господаря, щоб поглинена бактерія стала ендосимбіотичною органелою?
16.Як тип харчування організму залежить від будови його клітин?
17.Чи достатньо одного критерію, як автотрофне чи гетеротрофне живлення, для визначення, чим є конкретний організм – рослиною чи твариною?
18.Наведіть приклади організмів, здатних існувати лише в симбіозі з іншими організмами. Поясніть, чого не вистачає хазяїнуй у чому допомагає симбіонт.
19.Які особливості будови і функціонування евглени зеленої дають підстави вважати її рослиною, а які – твариною?
Виконані завдання надсилайте на Viber!
четвер, 2 квітня 2026 р.
Добрий день 6 клас!
Образотворче мистецтво
Сьогодні 3 квітня 2026р.
Тема. Фантастичний пейзаж і сучасні екологічні тренди
Пейзаж-це жанр образотворчого мистецтва, в якому
зображується природа або певна місцевість.
Ми з вами закінчуємо тему «Пейзаж», тож давайте перевіримо, що з цієї
теми ви запам’ятали.
« Вірю не вірю»
1.Жанр
образотворчого мистецтва, в якому основним предметом зображення є природа це
пейзаж.
2.Жанр
пейзажу виник у Китаї .
3.Зміни в
кольорі та чіткості абрису, переважно на великих відстанях, досліджує лінійна
перспектива .
4.Точка
сходження-уявна точка на лінії горизонту, у якій при побудові лінійної
перспективи сходяться всі паралельні лінії, спрямовані вглиб простору.
5.Композиція
- це структура, взаємозв’язок важливих елементів художнього твору, від яких
залежить весь його сенс та будова .
6.Малюнок
невеликих розмірів, виконаний митцем нашвидкуруч – це начерк .
7.Гармонійне
співвідношення і поєднання кольорів у картині – це нюанс .
8.Марина-це
різновид пейзажу, в якому зображується море.
Сьогодні на нас чекає цікава подорож до країни «Фантазія».
Використовуючи набуті знання ми виконаємо роботу « Фантастичне місто»,
а також дізнаємося про таке нове поняття, як «футурологія».
Футурологія
– наука про майбутнє;наукове
прогнозування майбутнього; метою футуролігії є також інтерпретація сучасного з
точки зору майбутніх результатів теперішніх явищ, рішень, процесів.
Будинок
майбутнього… Місто майбутнього…Яким чином вони будуть розвиватися? Найчастіше
про це думають архітектори. Технічна вигадка, своєрідність, містобудівне
винахідництво архітекторів – футурологів( «футурум» - майбутнє) буквально не знають меж
фантазії. Єдине світове місто, міста – мости, перекинуті над протоками, що
розділяють континенти й острови, міста – кратери, гори – лабіринти, підводні та
плаваючі поселення та жилі штучні супутники Землі… - неможливо перелічити все
різноманіття іх проектів.
Перегляньте навчальне відео з роботами відомих художників:
Практична робота.
1.Місто майбутнього під водою. 2. У небі. 3. На землі
Створення композиції « Фантастичне
місто».
Інструктаж
Оберіть
мотив роботи.
Продумайте
яку техніку будете використовувати.
Зробіть
начерк простим олівцем.
Побудувати
споруди (фронтальна перспектива).
Намалювати
другорядні елементи композиції.
Звернути
увагу на пропорції, форму.
Визначити
кольорове вирішення композиції.
В допомогу вам відео, для надхнення:
Домашнє завдання: створити композицію "Фантастичне місто"
