Вітаю 7 та 8 клас!

Сьогодні 25 березня 2022р.

7 Клас

Тема: Тривалість життя, ріст тварин. Лабораторне дослідження №4: "Визначення віку тварин."

План дій для самостійного вивчення

1. Ознайомтесь з теоретичним матеріалом підручника за даною темою, додатковим матеріалом, відеоматеріалом.

2. Вивчітьь та випишіть основні поняття та терміни, зробіть конспект.

3. Ознайомтесь з етопами виконання лабораторного дослідження та виконайте його.

1. Періоди та тривалість життя тварин

Післязародковий розвиток тварин — це період життя, який починається після народження або виходу з оболонок, що вкривають зародок, і триває до смерті. За цей час організм росте, набуває здатності до розмноження (зріє), старіє та вмирає. У деяких тварин загибель настає майже одразу після розмноження. У них є два періоди постембріонального розвитку: перед репродуктивний (організми ще статево недозрілі) та репродуктивний (коли набувають здатності до статевого розмноження). В інших (більшість хребетних тварин, річковий рак, деякі комахи, павукоподібні, молюски) репродуктивний період триває досить довго. Після нього смерть настає не відразу, а через деякий час (від кількох днів у комах до кількох років і десятків років у великих ссавців). Він має назву періоду старіння, коли поступово знижується рівень обміну речовин та настають необоротні зміни в організмі, які зрештою призводять до смерті.

— Чи можна визначити вік тварин?

Дуже складно точно встановити вік тварин, що живуть у природних умовах. Проте тривалість життя можна встановити за кількістю річних кілець, що подібні до тих, які є на зрубі дерева. Такі кільця можна знайти на лусці риб, на панцирах плазунів (наприклад, черепах), на мушлях двостулкових молюсків та на зубах кашалотів.

Тривалість життя організмів визначається періодом часу від їх народження до смерті. У різних видів організмів тривалість життя дуже різна, наприклад від кількох годин (так, коловертки живуть 50–60 годин) до десятків років. Найбільшу тривалість життя серед комах мають королеви термітів, які відкладають величезну кількість яєць і живуть 50 років.

- Кожному з вас було попереднє завдання вдома знайти інформацію про тривалість життя різних тварин. Отже, зараз настав час перевірити, як ви впоралися з цим завданням. Я буду називати тварину, а ви говоритимете скільки може прожити дана тварина. 

Лев – до 30-35, ведмідь – до 40-50, вовк і лисиця – до 15-20, рись – до 20-25, тхір – до 16, їжак – до 10, борсук – до 16 років. Заєць-русак – до 12, дикий кріль – до 5-7, кріль свійський – до 10, білка – до 12, бобер – до 50, видра – до 15, миші і пацюки – до 4-6 років. Сова живе до 60-70 років, орел – до 60-80 років; лебеді живуть до 100, грифи – до 117, соколи – до 162, лелеки – до 70 років, журавель – до 40- 50 років, зозуля – до 50 років , голуб – до 40- 50 років, страуси – до 35, качка крижень – до 20 років, ластівки – до 9 років. Свійські індики живуть до 30 років, кури – 15-20 років, гуси свійські – до 80 років. Слонова черепаха живе до 150, а інші види – до 200 років, крокодил – до 100 років. Амфібії, зокрема жаба, живуть до 36 років. Раки – до 20 років. Земляні (дощові) черв’яки живуть до 10 років. Викликає подив тривалість життя і деяких комах. Якщо, наприклад, одноденки живуть від одного дня до неділі, то самки мурах живуть до 12 років, цикад – до 17 років. Матки бджіл живуть 3-5 роки, а робочі бджоли влітку живуть 1-2, а восени, взимку, весною – 7-8 місяців.

- А зараз ми ознайомимося з тваринами довгожителями нашої планети. Хоча точний вік їх життя є спірним, але вчені називають приблизну кількість років їх існування.

1. Вид медуз під назвою Turritopsis nutricula не володіє особливою зовнішністю. Довжина новонароджених становить 1 міліметр, і народжуються вони з вісьмома щупальцями, в той час як у дорослих особин налічується 90 щупалець і довжина їхнього тіла складає 4,5 міліметра. Ці маленькі медузи були спочатку родом з Карибського басейну, але тепер їх можна знайти по всьому світу. Їх робить унікальними не тільки серед медуз, але і серед усіх живих істот те, що вони можуть повертатися в підлітковий вік. Ці медузи народжуються і ростуть як будь-яка інше тварина, але коли вони досягають певного віку, вони можуть повернутися назад до стадії поліпа і почати дорослішати заново. У людському еквіваленті це було б, приблизно, якщо б 50-річний чоловік повернувся до стану немовляти. Це означає, що ці медузи потенційно безсмертні.

2. Червоні морські їжаки. Ці цікаві живі істоти мешкають виключно в Тихому Океані, як правило, на західному узбережжі Північної Америки. Червоні морські їжаки живуть на глибині близько дев'яноста метрів і намагаються уникати неспокійних місць, де спостерігається часте хвилеутворення. Вони прикріплюються до дна і здобувають свою їжу з води шляхом фільтрації. Таким ось чином червоні морські їжаки живуть протягом декількох століть. Життя червоного морського їжака, можливо, і нуднувате, але ніяк не коротке. Вчені стверджують, що червоні морські їжаки практично безсмертні. Вони можуть гинути від хвороб, або через хижаків, але ознак старіння у них не виникає. Червоний морський їжак існує на нашій планеті вже 450 мільйонів років, і є найбільшим зі всіх морських їжаків. Він може досягати 25 сантиметрів в діаметрі. Зазвичай вони залишаються на одному і тому ж місці, тому вони покриті захисними шипами. Вони не часто доживають до 30 років, але якщо їм це таки вдається, то вони можуть дожити більш ніж до 200 років.

3. Губки. Багато людей навіть не розуміють, що губки насправді є тваринами. Природно, губки не дуже рухливі істоти, а деякі з них рухаються менше, ніж на 1 міліметр в день, тому не дивно, що вони ростуть дуже і дуже повільно, як і багато інших тварин з цього списку. Саме повільне зростання забезпечує їм довголіття. У світі існує від п’яти до десяти тисяч видів губок, і більшість з них живуть від 3 місяців до 20 років. Однак антарктична губка живе набагато довше, і один із знайдених вченими зразків прожив довге життя, а саме 1550 років.

4. Європейська перлинниця. За підрахунками, приблизно 90 відсотків популяції європейської перлинниці мешкає навколо Скандинавії. Вони вважаються дуже витривалими істотами, які можуть адаптуватися до змін в своєму середовищі досить легко. Їм не страшна зміна клімату, а також геологічні, фізичні, біологічні чи навіть хімічні зміни. Однак, незважаючи на це їх популяція постійно знижується. Ті особини, які виживають, вважаються найсильнішими і найімовірніше, пережили не одну зміну екосистем, так як вік подібних особин складає більше 250 років, що робить їх, можливо, найстарішими істотами в Європі.

5. Arctica Islandica є молюском, який живе у водах Арктики. Як ви думаєте, скільки може прожити такий молюск? Сто років? Двісті? А може 300? Аналіз мушель кількох зразків цього молюска, зібраних біля узбережжя Ісландії, показав максимальний вік у більш ніж 400 років.

6. Океанічний венус є одним з видів молюсків, що мешкають в основному навколо узбережжя Шотландії. Як можна було припустити, вони мало рухаються, зариваються в пісок або мул, і використовують свої зябра, щоб фільтрувати їжу і кисень з води. Для того щоб їх не з’їли вони закопуються глибоко в морське дно, і живуть там протягом тривалих періодів часу, не потребуючи їжі або кисню. За останні кілька десятиліть океанські траулери призвели до того, що їх популяція знизилася приблизно на 50 відсотків, так як вони гинуть ще й від того, що пошкоджуються їх раковини, роблячи їх уразливими для хижаків. В результаті цього, все менша кількість океанічних Венус доживає до похилого віку. Ці молюски можуть дожити до 400 років, а вік найстаршого, виявленого екземпляра становив 500 років.

7. Коропи кой. Це досить дорога, штучно виведена порода коропів. В даний час в Японії існує багато різновидів кой, але за стандарт прийнято вважати лише чотирнадцять кольорових варіацій. Ціна однієї рибки може перевищувати не одну сотню доларів. Середній вік коропа кой не перевищує 50 років, що само по собі непогано. Але цього навіть поруч недостатньо, щоб потрапити в цей список. Однак короп кой по імені Ханако, який помер в 1977 році, був більш поважного віку 226 років, тобто він народився ще в 1751 році. Це означає, що він жив під час під час французької революції, пережив обидві світові війни, і так далі. Його вік був визначений шляхом підрахунку кілець на його лусці, так само, як при визначенні віку дерева.

8. Гатерія. Досить незвичайна істота, яка була вивчена через багато років після її виявлення в природі. Примітно те, що внутрішня будова гатерії дуже нагадує будову змії, крокодила, черепахи, риби і навіть мегалозавра, іхтіозавра і телеозавра, які давно вимерли. Складається враження, що природа хотіла створити щось грандіозне, але для цього їй не вистачило часу і з усіх складових елементів вона встигла створити лише ящірку. Ці рептилії є сучасниками динозаврів і живуть вони 100-200 років. Поширені на 13 невеликих скелястих островах в затоці Пленті. Раніше зустрічались по всій Новій Зеландії але були винищені завезеними хижаками.

9. Сухопутні черепахи знамениті тим, що вони можуть жити дуже довго. У середньому, здорова черепаха може дожити до 150 років, але все залежить від виду черепахи. Взяти, наприклад, черепаху Гаррієт. Ця галапагоська черепаха померла в червні 2006 року від серцевої недостатності. Практично все своє життя вона прожила в зоопарку. Найдивніше це те, що Гаррієт в Європу привіз сам Чарльз Дарвін. Вона померла у віці 175 років. А найстаріша черепаха, відома науці прожила більш ніж 150 років. Адвайта була домашньою твариною британського генерала Роберта Клайва до того, як вона потрапила в зоопарк в Калькутті, де вона і провела решту (130 років) свого життя. Вражає вже тільки те, що на момент її смерті, в зоопарку не працював ніхто з тих, хто працював у ньому, коли її тільки привезли. Черепаха померла через тріщини, що утворилася в її панцирі. Після її смерті вчені провели радіовуглецевий аналіз панцира і виявили, що її вік становив приблизно 250 років, хоча одні джерела вказують 255 років, а інші 257 років.

10. Гренландський кит є справжнім гігантом Північного Льодовитого океану. Примітно також те, що ці кити ще й довгожителі. Вчені спостерігають за китом, який вже прожив 211 років і невідомо, скільки ще проживе. Це є рекордом довгожительства серед хребетних тварин. Деякі вчені вважають, що гренландські кити можуть бути найстаршими ссавцями на Землі. Вважається, що один кит по імені Бада дожив до 211 років, але можливо йому насправді було не менше 245 років. Хоча більшість гренландських китів помирає у віці від 20 до 60 років, ще 4 виявлених гренландських китів були близькі за віком до Бада – за даними вчених їм було 91 рік, 135 років, 159 років і 172 роки. У цих китах в сукупності виявили 7 наконечників гарпунів, вік яких складав не менше століття.

— Як ви гадаєте, що є визначальними факторами життя тварин?

Визначальними факторами життя тварин є кормова база, середовище життя, екологічне благополуччя і забезпеченість спокоєм та можливостями здійснення всіх фізіологічних процесів.

Тривалість життя тварин залежить від розмірів їхнього мозку й тіла, а також від частоти пульсу. Маленькі й дуже рухливі тварини живуть менше, ніж великі й повільні звіри. Наприклад, один день, прожитий білозубкою, дорівнює 50 дням життя слона. 

Життя — це не миттєвість існування тієї чи іншої істоти. Це — минуле, сучасне і майбутнє. Існує декілька гіпотез пояснення тривалості життя тварин, проте загальна теорія відсутня.

Учені запропонували такі гіпотез обґрунтування тривалості життя.

1.Тривалість життя тварин прямо пропорційна тривалості їх періоду росту і розвитку.

2. Тривалість життя тварин перебуває в тісному зв’язку з розмірами і масою їх тіла. Масивні тварини живуть довше, ніж дрібні.

3.Тривалість життя організмів має зворотну залежність від їхньої плодючості. Чим вища плодючість тварин, тим меншою є тривалість їхнього життя.

4. Тривалість життя тварин пов’язана з ритмом і частотою дихання та серцебиття.

Тварини, які мають високий ритм і частоту дихання та серцебиття, живуть недовго.

5.Тривалість життя тварин залежить від типу харчування, наприклад травоїдні живуть довше за хижаків.

Відео :

Відео "Тварини довгожителі.":

Лабораторне дослідження №4: "Визначення віку тварин."

Тема. Визначення віку тварин.

Мета: навчитися визначати вік тварин на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб.

Обладнання: луска кісткових риб та мушлі двостулкових молюсків.

Хід дослідження

1.      Розгляньте луску різних видів риб та визначте вік тварини за річними кільцями.

2.       Розгляньте мушлі двостулкових молюсків та визначте вік тварини.

3.       За результатами дослідження сформулюйте висновок.

Домашнє завдання: 

1. Вивчити нові поняття та терміни з теми.

2. Створити конспект.

3. Виконати лабораторне дослідження №4.

4. Підготуйтесь до контрольної роботи.

Спілкуємося через Viber.

До зустрічі 29 березня!

8 Клас

Тема: Сенсорні системи смаку та нюху.

План дій

1. Опрацювати текст підручника (пр.40) та додаткову інформацію.

2. Вивчіть та випишіть у зошит терміни та основні поняття з теми, створіть конспект.

3. Складіть кросворд до теми з ключовим словом.

Рецептори нюхової системи розташовані в ділянці верхніх носових ходів. Нюховий епітелій знаходиться збоку від головного дихального шляху. Загальна кількість нюхових рецепторів у людини — близько 10 млн. На поверхні кожної нюхової клітини є сферичне стовщення — нюхова булава, з якої виступає по 6-12 надзвичайно тонких (0,3 мкм) війок завдовжки  до 10 мкм. Нюхові війки занурені в рідке середовище, що його виробляють нюхові (боуменові) залози.

 Наявність війок у десятки разів збільшує площу контакту рецептора з молекулами пахучих речовин.. Аксони рецепторів утворюють нюховий нерв, що пронизує основу черепа і входить в нюхову цибулину. Нюхові клітини постійно оновлюються. Тривалість життя нюхової клітини — близько 2 місяців. Молекули пахучих речовин потрапляють у слиз, що виробляється нюховими залозами, з постійною течією повітря або з ротової по­рожнини під час їжі. Принюхування прискорює приплив пахучих речовин до слизу.

Нюхові клітини здатні реагувати на мільйони різних просторових конфігурацій молекул пахучих речовин. Тим часом кожна рецепторна клітина здатна відповісти фізіологічним збудженням на характерний для неї, хоч і широкий, спектр пахучих речовин. Істотно, що ці спектри в різних клітин подібні. 

Унаслідок цього більш ніж 50 % пахучих речовин виявляються спільними для будь-яких двох нюхових клітин.

Раніше вважали, що низька вибірковість окремого рецептора пояснюється наявністю в ньому багатьох типів нюхових рецепторних білків, однак нещодавно було з'ясовано, що кожна нюхова клітина має тільки один тип мембранного рецепторного білка. Сам же цей білок здатний зв'язувати множину пахучих молекул різної просторової конфігурації

 Смаковий аналізатор

У процесі еволюції смак формувався як механізм вибору чи від­торгнення їжі. У природних умовах смакові відчуття комбінуються з нюховими, тактильними й термічними, також створюваними їжею. Важливою обставиною є те, що перевага у виборі їжі почасти заснована на вроджених механізмах, але значною мірою залежить від зв'язків, вироблених в онтогенезі умовно-рефлекторним шляхом. Смак так само, як і нюх, заснований на хеморецепції. Смакові рецептори несуть інформацію про характер і концентрацію речовин, які надходять до рота. їхнє збудження запускає складний ланцюг реакцій різних відділів мозку, які призводять до різної роботи орга­нів травлення чи до видалення шкідливих для організму речовин, що потрапили до рота з їжею.

Це цікаво

•         У новонародженої дитини орган смаку, порівняно з іншими органами чуття, розвинений найкраще. Так, на подразнення солодким новонароджена дитина реагує смоктанням і ковтанням, на кисле, солоне, гірке скороченням мімічних м’язів. Після народження дитини орган смаку продовжує розвиватись головним чином у напрямку точнішого розрізнення смаків.

•         Смакові цибулини мають найкоротший вік серед інших рецепторів. Час існування усього 240 годин, після чого вони гинуть і замінюються новими.

Вислів «Про смаки не сперечаються» (варіант: «На смак і колір товаришів немає», «На смак і колір всі фломастери різні»), відомий у багатьох мовах, чудово ілюструє розуміння людьми нечіткості й розпливчастості описів смаку, слабке диференціювання основних понять, величезні відмінності в чуттєвому сприйнятті в різних народів, і навіть у різних людей, у межах одного етносу.

 Смакові бруньки — рецептори смаку  розташовані на язиці, задній стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдаликах та надгортаннику. Найбільше їх на кінчику, краях і задній частині язика. Кожна приблизно з 10 000 смакових бруньок дюдини складається з кількох (2-6) рецепторних клітин і, крім іюго, з опорних клітин. Смакова брунька має колбоподібну форму, людини її довжина й ширина близько 70 мкм. Смакова брунька досягає поверхні слизової оболонки язика й з'єднана з порожниною рота через смакову пору. Смакові клітини мають найкоротше ясиття з-поміж епітеліальних клітин організму: у середньому через кожні 250 годин стара клітина змінюється молодою, що рухається до центру смакової бруньки від її периферії. Кожна з рецепторних макових клітин завдовжки 10-20 мкм і завширшки 3-4 мкм має на інці, оберненому в просвіт пори, ЗО-40 надтонких мікроворсинок втовшки 0,1-0,2 мкм і завдовжки 1-2 мкм. Вважають, що вони відіграють важливу роль у збудженні рецепторної клітини, сприй-аючи ті чи інші хімічні речовини, адсорбовані в каналі бруньки. _рипускають, що в ділянці мікроворсинок розташовані активні центри — стереоспецифічні ділянки рецептора, які вибірково сприймають різні адсорбовані речовини. Етапи первинного перетворення хімічної інергії смакових речовин на  енергію нервового збудження смакових юцепторів ще не відомі.

Абсолютні пороги смакової чутливості багато в чому залежать ід стану організму (вони змінюються в разі голодування, вагітності що). Поріг сприйняття, як і в інших сенсорних системах, вищий від порога відчуття. У випадку тривалої дії смакової речовини спостерігається адаптація до нього (знижується інтенсивність смакового відчуття). Тривалість адаптації пропорційна концентрації розчину. Адаптація до солодкого й солоного розвиваються швидше, ніж до гіркого й кислого.

При змішуванні кількох смакових речовин може виникнути нове смакове відчуття, що відрізняється від смаку компонентів, які укладають суміш.

Відео про нюх та смак:

Відео про нюхову сенсорну систему:

Щоб перевірити себе дайте відповідь на запитання:

1. На якому сприйнятті спеціалізується нюхова сенсорна система?

2.Де розташовані рецептори нюху? Чи впливають запахи на процес травлення?

3.Чи впливає концентрація пахучої речовини на формування відчуття запаху?

4. Чим вимірюють граничну концентрацію пахучої речовини?

5. Чи однакова чутливість до запахів у різних людей?

6. Як улаштований смаковий аналізатор?

7. Які смакові відчуття ви знаєте?

8. Чи однаковий смаковий поріг для різних хімічних речовин?

9. Чому яблуко та цибуля здаються приблизно однакового, солодкого смаку?

10. Чому при нежиті людина втрачає апетит?

11.  Чим пояснити пристрасть південних народів до гострої їжі?

12.Що таке смаковий поріг?Чи однаковий він для різних хімічних речовин?

Домашнє завдання:

1. Вивчіть та занотуйте теоретичний матеріал даної теми.

2. Складіть кросворд або тести до теми . 

 Спілкуємося через Viber.

            До зустрічі 29 березня!

 Вітаю 5 та 10 Клас!

Сьогодні 24 березня 2022р.

5 Клас

Тема : Умови життя на планеті Земля. Середовище життя . Чинники середовища. Вплив на організми чинників неживої природи. Навчальний проект "Вирощування найвищої бобової рослини."

План роботи для самонавчання

1. Ознайомтесь з теоретичним матеріалом підручника (пр. 38), додатковим матеріалом поданим нижче, відеоматеріалами.

2. Занотуйте в робочі зошити нові терміни та поняття , створіть конспект, попрацюйте в друкованому зошиті.

3. Створити проект.

1.    Які ж умови забезпечують життя на нашій планеті?

Перегляньте відео:

 Поняття середовище життя.

Виконайте вправу  "Середовище життя"  за посиланням:

https://learningapps.org/display?v=pes0sprrk18

Робота з підручником ст.162

2. Опрацюйте матеріал підручника та створіть таблицю "Чинники середовища та їх властивості."

Переглянте відео:

Виберіть факти про будову та життя коника зеленого, проаналізуйте наслідки, зробіть висновки. Чи може Коник зелений жити у водному середовищі?

Для закріплення вивченого виконайте завдання в друкованому зошиті ст. 66, 67,68.

3. Уважно ознайомтесь з описом та планом виконання навчального проекту "Вирощування найвищої бобової рослини."за посиланням:

https://docs.google.com/presentation/d/1BCXn0fBD-EHuLP8I_25uCwU4Dg-chJvA/edit?usp=sharing&ouid=100301507652054648741&rtpof=true&sd=true

Створіть власний проект.

Домашнє завдання:

1. Вивчити новий матеріал теми , створити конспект.

2. виконати завдання в друкованому зошиті ст. 66-68.

3. Створити проект.

Спілкуємося та надсилаємо виконані завдання через Viber.

До зустрічі 29 березня!

10 клас

Тема : Лабораторна робота№ 2" Вивчення закономірностій модифікаційної мінливості."

Практична робота №2" Розвязування типових генетичних задач."

 Проект : створення буклету, постеру, презентації , бук-трейлеру, скрайбу тощо (обин на вибір). Тема проекту: "Скринінг - програми для новонароджених."

План дій 

1. Виконати лабораторну роботу в друкованому зошиті ст. 61.

2. Виконати практичну роботу в друкованому зошиті ст. 58-59.

3. Створити проект.

Для тих , хто бажає відновити в памяті процес рішення генетичних задач пропоную переглянути:

Домашнє завдання: 

Виконану роботу чекаю на Viber до наступного уроку. 

 Вітаю учні 5,7, 8 класів!

Сьогодні 22 березня 2022 р.

5 Клас

Тема: Різноманітність організмів: рослини, тварини, гриби, бактерії. Практичне заняття "Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників."

План дій для самостійного вивчення

1. Ознайомтесь з теоретичним  матеріалом та відео.

2. Зробіть конспект в робочому зошиті.

3. Виконайте практичне завдання за описом.

4. Виконайте завдання в друкованому зошиті ст. 62,63,64.

Теоретичний матеріал

Рослини

         Їх називають зеленим дивом Землi. Нашу планету заселяє близько пiвмiльйона рiзних видiв рослин. Вони рiзнi за розмiрами, зовнiшнiм виглядом, бiологiчними особливостями.

            Кiлькiсть клiтин у складi органiзму обумовило подiл рослин на одноклiтиннi та багатоклiтиннi . За рiзноманiтнiстю стебла  розрiзняють: дерева, кущi та трав`янистi рослини . За часом життя — однорiчнi, дворiчнi та багаторiчнi рослини .

            Водночас всi рослини мають спiльну ознаку, за якою вiдрiзняються вiд решти органiзмiв. Бiльшiсть рослин мiстить речовину зеленого кольору — хлорофiл. Особливо багато хлорофiлу вмiщують клiтини листкiв.

            З навколишнього середовища до листкiв надходить вода, яку коренi всмоктують з грунту, а також вуглекислий газ, що знаходиться в повiтрi. Пiд впливом сонячної енергiї, з участю води та СО₂  в листках зелених рослин утворюються органiчнi речовини. Процес утворення органiчних речовин з нерганiчних називається фотосинтезом. Слово «фотос» вказує на те, що процес фотосинтезу здiйснюється лише на свiтлi. Пiд час фотосинтезу не лише утворюються поживнi речовини для живлення, а й видiляється кисень, який потрiбен для дихання всiм органiзмам.

Висновок: Суттєвою ознакою рослин здатнiсть утворювати органiчнi речовини з неорганiчних .

Тварини

         Тваринний свiт так само, як рослинний, надзвичайно рiзноманiтний. Тварини заселяють всю земну кулю: сушу, моря, рiчки, океани. Багато тварин мешкає i в землi, i в повiтрi.

            За кiлькiстю клiтин, з яких складено тiло тварин, розрiзняють одноклiтиннi та баготоклiтиннi .

            Є також теплокровнi 0 (t˚ їх тiла постiйна) та холоднокровнi(t˚ їх тiла залежить вiд t˚ навколишнього середовища).

            Тваринам притаманнi всi характернi ознаки живих органiзмiв. Однак, на вiдмiну вiд рослин, вони отримують готовi поживнi речовини з навколишнього середовища. За типом живлення тварин подiляють  на рослинноїдних, якi використовують у їжу тiльки рослини; комахоїдних, якi живляться комахами; хижих, якi живляться iншими тваринами. Також є група тварин, що живляться як рослинною, так i тваринною їжею. Їx називають всеїдними.

            Вiдмiнною особливiстю тварин є активний рух всього тiла або його окремих частин. Для цього тварини мають плавцi, ласти, ноги, крила , але серед тварин зустрчаються й такi, що ведуть майже нерухомий спосiб життя (кораловий полiп, губка, актинiя).

            Тому зробимо висновок : Найголовнiшi ознаки тварин — харчування готовими органiчними речовинами; активне перемiщення.

Гриби

            Гриби — особлива група живих органiзмiв, яка не належить нi до рослин, нi до тварин. Тому їх видiлили в окрему групу. Гриби мають ознаки рослин i тварин. Подiбно до рослин — вони не перемiщуються, постiйно ростуть. Але гриби не мають хлорофiлу та живляться готовими органiчними речовинами, якi отримують вiд iнших органiзмiв та їх вiдмерлими рештками. Цим гриби схожi на тварини. Поживнi речовини гриби отримують всiєю поверхнею тiла.

            Всi гриби подiляють на групи: шапинковi, гриби-паразити, цвiльовi та дрiжджi. Пригадайте запах плiсняви. Її можна побачити на продуктах харчування, на стiнах у сирому примiщеннi. Плiснява це також гриби. Рiзнi види грибiв ростуть в грунтi, на стовбурах та гiлках дерев, на пеньках. Нарости на деревах, схожi на копита, - гриби трутовики — найголовнiшi руйнiвники деревини. В природi нараховуться близько 100 тис. видiв грибiв. Гриби живляться готовими органiчними речовинами, тому поселяються на рослинах, тваринах або їх залишках.

            Шапинковi гриби  також подiляються на 2 групи: їстiвнi та отруйнi.

            В природi гриби вiдiграють надзвичайно важливу роль. Вони розкладають органiчнi рештки, беруть участь в утвореннi родючого грунту Землi.

            Висновок: Гриби — особлива група живих органiзмiв, яка не належить нi до рослин, нi до тварин; розкладаючи органiчнi рештки, гриби утворюють родючий грунт Землi.

Бактерiї

         Бактерiї дуже розповсюдженi на Земнiй кулi. Вони присутнi в атмосферi, грунтi, кратерах вулканiв, на днi водоймищ, в тiлах органiзмiв. Вiдомо близько 2500 видiв бактерiй. Слово «бактерiя» в перекладi з грецької мови означає «паличка». Форми бактерiй найрiзноманiтнiшi: паличкоподiбнi, спiралеподiбнi, кулькоподiбнi, вигнутi, кокки, бацили та iншi. Тiло бактерiй має лише одну клiтину.

            Бактерiї активно змiнюють природу. Життєдiяльнiсть бактерiй призводить до руйнування або утворення корисних копалин, мiнералiв, гiрських порiд. Бактерiї беруть участь також у грунтоутвореннi. Вони розкладають залишки рослин, тварин. Бактерiї є важливими очисниками забруднених стiчних вод.

             Серед бактерiй є збудники хвороб людини , таких як чума, холера та iншi. З iншого боку, сир, квашену капусту, маринованi огiрки та помiдори неможливо отримати без бактерiй.

            Висновок: Бактерiї — одноклiтиннi органiзми. Життєдiяльнiсть їх активно впливає на природу Землi.

Також ви можете ознайомитись з матеріалом підручника по даній темі.

Для цього знайдіть в підручнику пр. 34,35,36.

Відео:

Переходимо до практичної роботи.

Практичне заняття "Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників."

1. Ознайомтесь з матеріалом підручника пр. 37 ст. 160 та зясуйте як навчитися визначати організми за допомогою визначників.

2. Для виконання практичної роботи вам необхідно переглянути відео з поясненням:

3. Зробіть запис практичної роботи в робочі зошити та зробіть висновок.

Для закріплення вивченого виконайте завдання в друкованому зошиті ст. 62,63,64.

Домашнє завдання: 

1. Опрацювати та вивчити теоретичний матеріал.

2. Виконати практичну роботу та надіслати для перевірки.

3. Виконати завдання в друкованому зошиті.

Для звязку користуємося Viber.

До зустрічі 24 березня !

7 Клас

Тема : Індивідуальний розвиток тварин. Міні- проект "Турбота про потомство."

План дій

1. Ознайомитись з теоретичним матеріалом підручника та поданому нижче. Можна текож переглянути мультимедійну презентацію або відео.

2. Створити конспект у робочому зошиті.

3. Створити міні-проект.

Теоретисний матеріал.

Розвиток тварин. Типи розвитку тварин.

Розмноження — це збільшення кількість особин, а розвиток — це зміни, які відбуваються з окремою особиною впродовж життя.

У тварин період від запліднення до кінця життя називається індивідуальним розвитком.

У різних груп організмів індивідуальний розвиток має свої особливості та певну тривалість. Наприклад, одна особина річкової щуки прожила понад 300 років; деякі види черепах живуть до 150 років; риба білуга та нільський крокодил — до 100. Серед безхребетних тварин значну тривалість життя мають деякі види актиній (до 90 років), молюсків (тридакна — до 300 років) і членистоногих (річковий рак — до 20 років, камчатський краб — понад 30 років).

В індивідуальному розвитку виділяють зародковий (ембріональний) і післязародковий (постембріональний) періоди. Ембріональний період (від грец. ембріон — зародок) — час, коли нова істота зароджується та розвивається всередині материнського організму або яйця. Він завершується народженням (виходом з оболонок яйця). Постембріональний (від грец. пост — після та ембріон) період супроводжується збільшенням розмірів (ростом) та розвитком організму. Цей період триває від моменту народження і до смерті особини.

Під час післязародкового розвитку тварина зазнає кількісних і якісних змін. Організм росте, змінюються пропорції тіла, утворюються зовнішні покриви, властиві дорослому організму. Відбуваються статеве дозрівання, старіння та смерть.

— Яким тваринам притаманний прямий розвиток?

Прямий розвиток характерний для деяких кишковопорожнинних (гідри), малощетинкових червів, деяких ракоподібних (дафнії, річковий рак), павуків, деяких молюсків (прісноводні та наземні черевоногі, головоногі), хрящових риб, плазунів, птахів, ссавців.

При непрямому розвитку присутня стадія личинки, яка зазнає глибоких змін у структурі і перетворюється на дорослу особину.

Ці перетворення називають метаморфозами, які проходять кілька послідовних етапів (фаз). На кожному етапі організмові властиві певні життєві ознаки.

Мультимедійна презентація:

https://docs.google.com/presentation/d/1hkTNH6Fe5TksAoH0V9apDQBekwlHHQw0/edit?usp=sharing&ouid=100301507652054648741&rtpof=true&sd=true

Відео:

Створення Міні-проекту

Мета: ознайомитися, як представники тваринного світу турбуються про потомство; розвивати пошукову та дослідницьку діяльність.

                       План роботи

1.        1. Пасивні форми турботи про потомство;

2.        2.Активні форми турботи про потомство;

3.       3.Турбота про потомство:

- ракоподібних;

-  павукоподібних;

 - комах;

- риб;

 - земноводних;

 - плазунів;

- птахів;

-ссавців.

4. Висновок.

Домашнє завдання: 

1. Вивчити нові терміни та поняття, створити конспект.

2. Створити міні-проект.

Для звязку користуємося Viber.

До зустрічі 25 березня !

8 Клас

Тема: Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху. Лабораторне дослідження№ 8 "Вимірювання порога слухової чутливості."

План дій

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. створити конспект, замалювати будову вуха.

3. Виконати лабораторне дослідження.

Будова і значення слухової сенсорної системи.  Слухова сенсорна система складається з таких частин:

·       периферична – орган слуху,

·       провідникова – слуховий нерв,

·       центральна — слухова зона в скроневій частці кори головного мозку.

Слух — чуття, що забезпечує сприйняття звукових коливань. Завдяки

слуху людина пізнає безліч звуків, що нас оточують, їх багатство й різноманітність. Без нього неможливе спілкування між людьми. Слух разом із зором попереджує про небезпеку. Він є не лише джерелом інформації про довкілля. Слухаючи щось, людина може отримати й емоційне враження, яке визначається не тільки інформаційним змістом звуків. Тому музика не знає мовних бар’єрів.

Будова органа слуху. Вухо – орган слуху та рівноваги, периферична частина слухового аналізатора. Це – парний орган, що складається із трьох відділів: зовнішнього, середнього та внутрішнього.

Будова слухової сенсорної системи

Система	Допоміжні частини вуха	Будова	Функції
Зовнішнє вухо	1. Вушна раковина	Утворена хрящем, вкритим з обох частин шкірою і має різноманітної форми нерівності.	З допомогою цієї структури людина уловлює напрям звуку
	2.Слуховий канал	Це канал, що має довжину 25-30 мм, вистелена шкірою з волосинками та залозами.	Залози виробляють речовину, яка виконує захисну функцію. Направляє звукові хвилі до середнього вуха.
	3.Барабанна перетинка	Тонка пластинка товщиною 0,1 мм.	Сприймає коливання і передає їх на слухові кістки середнього вуха
Середнє вухо (заповнене повітрям)	1. Слухові кісточки	молоточок коваделко стремінце	Передача коливань від барабанної перетинки до перетинки овального віконця внутрішнього вуха.
	2.Слухова (євстахієва) труба	Це прохід,який поєднує середнє вухо  з глоткою.	Вирівнюється тиск повітря, по обидві сторони барабанної перетинки.
Внутрішнє вухо (заповнене рідиною)	1.​ Кістковий лабіринт а) равлик б) кортіїв орган	а) спіральний закручений канал, що виконує слухову функцію   б) слухові волоскові клітини, які знаходяться на основній мембрані.	Сприйняття механічних звукових коливань, перетворення їх в нервові імпульси, які передаються на слуховий нерв до слухової зони в кору головного мозку.

Гігієна слуху. В зовнішньому слуховому проході скупчується вушна сірка, на ній

 затримуються пил і мікроорганізми, тому необхідно регулярно мити вуха теплою мильною водою; ні в якому разі не можна видаляти сірку твердими предметами. Великої шкоди завдають слуху надмірно сильні звуки і тривало діючий шум, особливо шкідливо діє останній, що приводить до приглухуватості і навіть до глухоти. Сильний шум знижує продуктивність праці до 40-60%. Тривале прослуховування голосної музики також призводить до погіршення слуху і перевтоми нервової системи. Деякі інфекційні захворювання (ангіна, грип) викликають запалення середнього вуха. В такому випадку необхідно звернутися до лікаря.

Матеріал підручника ст. 138 пр. 39 

можна також переглянути відео:

Лабораторне дослідження№ 8 "Вимірювання порога слухової чутливості."

Мета: визначити поріг індивідуальної слухової чутливості; обґрунтувати здатність слухової сенсорної системи до адаптації та її значення для людини.

Обладнання: механічний годинник, сантиметрова стрічка або лінійка.

Хід дослідження

Роботу слід виконувати утрьох.

Завдання 1. Визначення абсолютного порога слуху.

1. Досліджуваний  сідає на стілець і заплющує очі. Помічник повільно наближає механічний годинник до вуха досліджуваного доти, доки той не почує звучання годинникового механізму.

2. Третій  вимірює відстань, на якій досліджуваний почув звук (від вуха

першого учня до годинника).

3. Повторіть дослід тричі для лівого й правого вух. Запишіть одержані дані та

знайдіть середнє значення.

Завдання 2. Демонстрація слухової адаптації.

1. Досліджуваний знову сідає на стілець і заплющує очі. Помічник підносить годинник близько до вуха досліджуваного. Після 4–5 с помічник починає повільно віддаляти його від вуха досліджуваного доти, доки той перестане чути звучання годинникового механізму.

2. Третій  вимірює відстань від вуха досліджуваного до точки, коли той перестав чути звучання годинникового механізму.

3. Повторіть дослід тричі для лівого й правого вух. Запишіть одержані дані та

знайдіть середнє значення відстані.

Чому виміряна відстань за віддалення годинника від вуха більша, ніж у разі наближення його до вуха?

Зробіть висновок: про що свідчить підвищення порога слухової чутливості?

Домашнє завдання:

1. Вивчити нові терміни та поняття, створити конспект.

2. Виконати лабораторне дослідження та надіслати для перевірки.

3. Знайти додаткові відомості або цікаві факти про людське вухо .

Для звязку користуємося Viber.

До зустрічі 25 березня !