Вітаю 7 та 8 клас!

Сьогодні 8 квітня 2022р.

Біологія 7 клас

Тема: Вроджена та набута поведінка тварин.

План для самонавчання:

1. Виконати завдання для повторення вивченої теми.

2. Опрацювати текст підручника(шукаємо кожен у своєму підручнику)  додаткову інформацію та відео.

3. Занотувати ключові поняття та терміни в робочий зошит.

4. Виконати завдання для закріплення вивченого.

Завдання для повторення:

Визначте вірні та не вірні поняття. (так або ні)

1.    Біологічна наука, що вивчає поведінку тварин – це етологія.

2.    Поведінка тварин не впливає на виживання виду.

3.    Справжні дії тварин у відповідь на зовнішні та внутрішні подразники – це поведінка тварин.

4.    Вперше термін «етологія» ввів у 1859 році вчений І. Жоффруа Сент-Ілер.

5.    Методом цілеспрямованого сприйняття та опису поведінки тварин є експеримент.

6.    Для дослідження міграції птахів над відкритим океаном використовують радари.

7.    Методом дослідження поведінки тварин у керованих умовах є спостереження.

8.    Мічення комах здійснюється мітками з радіоактивними речовинами.

9.    Мічення птахів здійснюється кільцями.

10.Експерименти проводять у природних та штучних умовах.

11.Поведінка тварин не впливає на відтворення виду.

12.Знакові стимули – це зовнішні подразники, що спричиняють специфічну поведінкову реакцію у тварин.

Перед вами картинки різної поведінки тварин. Розрізняють два типи поведінки тварин. Спробуйте здогадатися, які це типи поведінки?

Додаткова інформація

Перегляньте відео :

Вроджена поведінка– це сукупність поведінкових реакцій, які визначаються спадковістю і не вимагають для свого розвитку спеціального навчання чи тренування. Базується на безумовних рефлексах

Безумовні рефлекси – відносно постійні, стереотипні, вроджені реакції організму на внутрішні и зовнішні подразники.

Інстинкт – це сукупність складних спадково зумовлених стереотипних дій.

Набута поведінка – це сукупність поведінкових реакцій, які формуються упродовж життя поступово, з накопиченням індивідуального досвіду.

Научіння – це зміна індивідуальної поведінки в результаті попереднього досвіду.

Пам’ять – здатность зберігати та використовувати інформацію з попереднього досвіду

Типи научіння:

                1. Імпринтинг – фіксація в пам’яті ознак об’єктів під час формування або корегування вроджених поведінкових дій.

Перегляньте відео «Імпритинг в каченят»

                  2.  Метод проб і помилок – полягає в тому, що тварина в разі виникнення потреби робить безліч різних дій (проб); більшість з них виявляються марними (помилки). Але деякі допомагають досягти мети, і тоді вони закріплюються.

Перегляньте відео «Метод спроб і помилок» 

                      3.  Наслідування – форма научіння, при якій відбувається повторення певних дій за більш дорослою або досвідченою особиною.

Завдання для закріплення вивченого:

«Впізнай поведінку».

Розподіліть на дві групи поведінку тварин: І варіант – набуту, ІІ варіант – вроджену:

                                   1.       Коли настає холодна погода, жаби пірнають у водойму, закопують себе в мул і залишаються там до кінця зими.

                                   2.       Хамелеон швидко змінює своє забарвлення залежно від того, який колір мають предмети навколо нього.

                                   3.       Собака «задоволено» крутить хвостом, коли бачить, як хазяїн відкриває пачку з кормом.

                                   4.       Кобри, що плюються, вприскують отруту зі своїх іклів на відстань до 2,5 м, намагаючись вцілити в очі жертви (жертва після цього сліпне).

                                   5.       Самка метелика відкладає декілька тисяч яєць, намагаючись розмістити їх на тих рослинах, які будуть корисними для її нащадків.

                                   6.       Гусенята рухаються ланцюжком за «мамою»-качкою.

                                   7.       Слоненя кидає на себе порох, повторюючи цю дію за старшими в табуні.

                                   8.       Зозуленя, яке щойно вилупилось, викидає яйця з гнізда «пташки-мами».

Домашнє завдання:

1. Опрацювати теоретичний матеріал .

2. Створити конспект та вивчити основні поняття та терміни.

3. Виконати завдання для повторення та закріплення.

4. Скласти кросворд про вроджену та набуту поведінку тварин.

Спілкуємося та співпрацюємо через Viber!

До наступного уроку 12 квітня!

Біологія 8 клас

Тема: Поняття про вищу нервову діяльність і її основні типи.

План дій

1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника(пр.43) та додатковий матеріал.

2. Занотувати ключові поняття та терміни.

3. Пройти психологічний тест .

4. Дати відповідь на запитання.

Перегляньте відео:

 Типи нервової системи (темпераменту)

 · Сангвінік має сильний, врівноважений, рухливий тип нервової системи. У людей риси цього типу виявляються в енергії та впертості відносно досягнення мети (достатня сила нервових процесів), у самовладанні (достатня врівноваженість нервових процесів) і водночас у значній рухливості нервових процесів, що виявляється в умінні швидко перебудовувати свої звички й уподобання, виходячи з конкретних обставин життя.

 

 · Флегматик має сильну, врівноважену, проте інертну нервову систему. Люди, які належать до цього типу, відрізняються, передусім, неквапливістю дій. Поряд з енергією та великою працездатністю (достатня сила нервових процесів), самовладанням і вмінням тримати себе в руках (добра врівноваженість нервових процесів) у них спостерігається певний консерватизм поведінки, що свідчить про інертність (малу рухливість) нервових процесів.

 

· Холерик має сильну, але неврівноважену нервову систему. Для людей нестримного типу характерна захопленість, з якою вони виконують роботу; вони працюють натхненно, але часто будь-яка дрібниця може звести все нанівець, що свідчить про нерівно- важеність нервових процесів із переважанням збудження.

 

· Меланхолік вирізняється загальною слабкістю нервової системи, для характеристики якої такі властивості, як урівноваженість і рухливість нервових процесів не засто- совуються. Особливістю цього типу є швидкий розвиток позамежного гальмування під дією навіть помірних за силою подразників. У людини риси цього типу виявляються насамперед у нерішучості й нездатності наполягати на своєму. Меланхолік легко під- коряється чужій волі, за незвичних обставин впадає в паніку, життя видається йому дуже тяжким, сповненим переборних труднощів (слабкість нервових процесів). Такі люди намагаються ізолювати себе від життя з його хвилюванням, уникають това- риства, бояться будь-якої відповідальності.

Перегляньте відео:

Доповніть таблицю:

Тип вищої нервової дiяльностi (за Павловим)	Тип темпераменту	Риси особистості
Сильний, врівноважений рухливий (живий) Сильний, неврiвноважений рухливий нестримний Сильний, врівноважений інертний спокійний Слабкий, неврівноважений інертний хворобливий	Сангвінік     Холерик     Флегматик     Меланхолік

 

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТЕСТ 

Визначення типу темпераменту учня

1.    Любить галас і метушню навколо себе.

2.    Дуже потребує близьких людей, які могли б підтримати, заспокоїти.

3.    Часто роздратований чимось, збуджений, неспокійний.

4.    Швидкі відповіді на будь-які запитання від нього не чекай.

5.    Любить роботу, яку треба робити швидко.

6.    Діти вважають його веселим.

7.    У нього часто змінюється настрій.

8.    Частіше мовчить у товаристві однолітків.

9.    Не наважується заговорити першим із новими людьми.

10.Не любить галасливих ігор, передає перевагу усамітненню.

11.Уміє довго гратися або виконувати завдання, не відволікаючись.

12.Любить похвалитися, прикрасити події.

13.Часто не може всидіти на місці.

14.Його легко засмутити.

15.Довше за інших зберігає працездатність, не втомлюється.

16.Легко переключається з одного доручення на інше.

17.Нетерплячий і незібраний, особливо не любить чекати.

18.Віддає перевагу копіткій роботі, що не потребує швидких реакцій.

19.Швидко втомлюється, відключається, перестає слухатись.

20.Вірить у себе, легко переносить невдачі.

 Інтерпретація результатів

Відповіді «так» на запитання:

·       1, 6, 12, 16, 20 – сангвінік;

·       3, 5, 7, 13, 17 – холерик;

·       2, 9, 10, 14, 19 – меланхолік;

·       4, 8, 11, 15, 18 – флегматик.

  Сангвінік – жвава, впевнена, привітна дитина, яка легко йде на контакт, відкрита, життєрадісна, комунікабельна, швидко адаптується у новому колективі. Настрій стійкий, без будь-яких коливань. Активні в різних видах діяльності, але інтереси і нахили поверхові – можуть стрімко з’явитися і зникнути. Розмовляє переважно голосно, швидко, емоційно, активно жестикулює, міміка виразна. Намагається займатися тільки легкою, приємною і цікавою справою й уникати складного. неприємного, нецікавого. Уміє долати перешкоди, йому симпатизують ровесники. Засинає швидко, сон глибокий, спокійний. Просинається спокійно і може одразу переходити до активної діяльності.

   Холерик – зазвичай неспокійний, усі реакції яскраві. Мова швидка, емоційно забарвлена, міміка виразна, жести різкі. Діти цього типу нестримані, дратівливі, важко пристосовуються до обмежень, режиму, вимог старших. У спілкуванні прагнуть бути лідерами, віддають перевагу рухливим іграм. Енергійні, наполегливі, здатні виконувати багато завдань. Для дитини-холерика властива швидка і досить часта зміна настрою. Від захоплення певним видом діяльності холерик може відмовитися різко й остаточно. Любить рухливі ігри, динамічні заняття. У всіх видах діяльності необхідна активність, швидкість. Діти цього типу зазвичай упевнені в собі, легко справляються із завданнями, люблять бути лідерами. Часто намагаються керувати дорослими, конфліктують з однолітками, не хочуть виконувати певні правила гри чи завдання, можуть висловлювати протест. важко засинають, сон неспокійний, прокидаються швидко й одразу включаються в активну діяльність.

 Флегматик – спокійний, повільний. Розсудливий, досить терплячий, зокрема і до фізичного болю. Не витримує значних фізичних навантажень, якщо змушений виконувати певні дії швидко. Насправді почуття цих дітей відрізняються глибиною і постійністю. Болісно переживають несправедливість, зазіхання на їхні права, розлуку з близькими людьми, бояться і не люблять Зимін, нестабільності. мова спокійна, рівномірна, уповільнена, без вираження емоцій, жестикуляції та міміки. Спілкується з невеликим колом дітей, стабільний у прихильностях. Уміє певний час самостійно займатися якоюсь справою, не турбуючи дорослих, неконфліктний, поступливий. розсудливий. якщо дитинство флегматика складається сприятливо і йому вдається розвиватися, зберігаючи всі позитивні риси темпераменту, суспільство отримує сумлінних, серйозних, пунктуальних, захоплених улюбленою справою людей.

  Меланхолік – діти із цим типом нервової системи сильно реагують на найнезначніші подразники. Вони малоактивні, малорухливі, вразливі. замкнені, швидко втомлюються, лякливі, нерішучі, бачать події в темних барвах. Надають перевагу спокійним видам діяльності, переважно люблять гратися окремо від решти дітей. Достатньо пасивні у спілкуванні з дорослими і ровесниками. меланхоліки схожі на тепличні рослини: з чужими вони боязкі, замкнені, нерішучі, зате у звичайній, доброзичливій обстановці – кмітливі, уважні й чутливі. Тихо розмовляють, бути на перших ролях не прагнуть. Дуже вразливі й чутливі до схвалення своєї діяльності чи негативної оцінки результатів. Вимогливі до себе та інших.

 Домашнє завдання:

1. Опрацювати та вивчити теоретичний матеріал.

2. створити конспект та доповнити таблицю.

3. пройти психологічний тест.

4. Дати відповідь на запитання 6 та 7 зі ст. 153 підручника.

 Спілкуємося та співпрацюємо через Viber!

До наступного уроку 12 квітня!

 

 Вітаю 5 та 10 клас!

Сьогодні 7 квітня 2022 р.

Природознавство 5 клас

Тема: Водне середовище життя . Пристосування огранізмів до життя у воді.

План дій для самонавчання:

1. Опрацюйте текст підручника (пр. 41ст. 176) та додаткову інформацію, перегляньте відео.

2. Занотуйте основні відомості з теми та терміни, створіть конспект.

3. Виконайте завдання в друкованому зошиті.

4. Складіть кросворд про водне середовище життя.

Додаткова інформація

Але перед вивченням нової теми розгадайте кросворд:

1. Водойма створена людиною.

2. Одне з морів, що омиває береги України.

3. Місце де на поверхні із землі витікає вода.

4. Організми, які здатні активно пересуватись у товщі води.

5. Частина океану, яка врізається в сушу.

 

			В
	А
									О
				Е
		Р

 Особливості чинників водного середовища.

Для багатьох організмів на Землі середовищем життя є вода.

Водне середовище характеризується особливими проявами таких чинників неживої природи, як освітленість, температура, вміст повітря, тиск, газовий склад, солоність води, рельєфу дна. Вода має високу густину, менший уміст кисню, значні перепади тиску.

 Особливістю водного середовища є також те, що в ньому розчинені різні речовини. Одні з них (їх називають солями) надають воді солоного смаку. Якщо вміст цих речовин незначний, таку воду називають прісною. Це вода річок, ставків, джерел. 

У воді морів і океанів вміст солей значно вищий, тому ці водойми називають солоними.

У водному середовищі коливання температури впродовж доби та року менші, ніж у наземно-повітряному. Це пов’язано з тим, що вода, на відміну від повітря, повільніше нагрівається й охолоджується.

У водному середовищі світла найбільше у верхніх шарах. Тому тут поширені зелені рослини. А глибоководні тварини, наприклад деякі риби і черви, живуть на глибині кількох кілометрів. Там панує суцільна темрява.

Одні тварини мешкають поблизу водної поверхні чи над нею, другі — у товщі води; треті — на прибережному мілководді; четверті — біля дна. Крім того, різні типи водойм відрізняються за концентрацією солей, швидкістю течій.

 

Характерні особливості :

Ø має різний вміст солей (розрізняють прісні річки, ставки, озера, джерела та солоні моря і океани);

Ø світло зосереджене у верхніх шарах водойм;

Ø коливання температури не такі різкі, як у повітрі, але тепліше у верхніх шарах водойми;

Ø вода має менший уміст кисню, ніж атмосфера, він зосереджений у верхніх шарах (одні тварини для дихання використовують кисень, розчинений у воді, інші – атмосферний кисень);

Ø значні перепади тиску.

Умови водного середовища.

Світ мешканців водного середовища дуже різноманітний. Кисню у водному середовищі не так багато, як у наземно-повітряному, тварини пристосувалися забезпечувати себе цим життєве необхідним газом. Риби вбирають розчинений у воді кисень за допомогою зябер, жаба у воді дихає через шкіру, дельфіни, кити, тюлені, моржі мають легені, тому забезпечують киснем за його межами (атмосферним), щоб вдихнути повітря. Водні тварини мають обтічну форму тіла, вкрита слизом.

Тварини водного середовища

Пристосування	Приклади тварин
Обтічна форма тіла, плавники, хвіст, ласти, плавальні кінцівки дозволяють плавати, здатність до реактивного руху.	Дельфіни, риби, жук-плавунець, тюлені, моржі, восьминоги, кальмари.

 

Є організми, які поєднують існування у водному та наземно-повітряному середовищі.

 

Пристосування тварин до водного середовища:

Ø дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер, через шкіру;

Ø обтічна форма тіла вкрита слизом;

Ø піднімаються на поверхню води, щоб вдихнути повітря (дельфіни, кити);

Ø тварини водних глибин не мають взагалі або поганий зір;

Ø у деяких глибоководних організмів є світні органи;

Ø підшкірний жир у великих мешканців холодних морів (морські слони, моржі, тюлені)

Ø наявність плавців для збереження рівноваги та хвоста в ролі керма, плавальних перетинок між пальцями в селезня, бобра, жаби, ластів у тюленів та моржів, задні кінцівки у формі весла в жука-плавунця;

Ø реактивний рух у протилежну сторону до випущеного струменя води (медузи, восьминоги, кальмари);

Ø у водоплавних птахів та бобрів спеціальна рідина, що змащує та захищає покрив  від намокання.

 Рослини водного середовища – важливі постачальники кисню для всіх його мешканців. У водоймах не побачиш дерев з міцним стовбуром, зате багато водоростей із гнучким тілом.

·       зелені рослини живуть у верхніх шарах водойми, куди надходить світло;

·       водні рослини мають гнучке стебло, бо коренями прикріплені до дна водойми, а листки й квітки плавають на її поверхні (латаття біле, глечики жовті, ряска).

Водні рослини  поглинають необхідні речовини із води. Насіння рогозу, яке поширюється водою, має водонепроникні покриви і порожнини, заповнені повітрям. Тому воно декілька днів тримається на воді, а потім тоне.

Існує багато водойм, у тому числі и в Україні, які пересихають улітку. Особливостями їх мешканців є те, що вони за короткий час встигають дати чисельне потомство, і можуть тривалий час існувати без води в спілкуванні, доки вона з’явиться знову

Якщо ви дивилися підводні зйомки, то, звісно, пам’ятаєте, що підводні рослини і водорості найкраще ростуть на незначній глибині, куди добре проникають сонячні промені. І що далі ви просуваєтесь у глибину, тим темніше стає і менше трапляється рослинність, а потім зовсім зникає.

На глибину проникнення світла також впливають пора року, прозорість води. При значній масі органічних речовин у воді вона непрозора, і навпаки: якщо водойма не густо населена дрібними організмами та водними рослинами, то можна побачити, як на дні водойми плаває риба. На глибину понад 1 500 м світло не проникає взагалі.

Водяні рослини поділяють на прибережні, вільноплавні і занурені.

Вода — середовище існування водоростей. Найпростіші представники рослинного світу, одноклітинні і багатоклітинні водорості, зустрічаються скрізь: у прісній і солоній воді, на ґрунті, в термальних джерелах, на стволах дерев, на старих стінах будівель, на скелях і навіть на снігу, їх можна знайти в усіх широтах земної кулі. Усі водорості містять зелений пігмент — хлорофіл, який іноді може бути замаскований іншими пігментами (жовтими, коричневими, червоними або блакитними). Завдяки хлорофілу у водоростях відбувається процес фотосинтезу, тому усі водорості спроможні самі забезпечити своє існування.

Водорості є основним джерелом поживних речовин у водному середовищі і кормом для багатьох водних мешканців. Також деякі види водоростей використовують люди, наприклад, як корм для домашніх тварин. Люди використовують у їжу деякі водорості, як багате джерело йоду, макро- і мікроелементів.

Ламінарію (морська капуста) використовують у салатах і в косметології, порфіру (морська червона водорість) застосовують для приготування суші й інших страв східної кухні. Водорості використовують як біопаливо, як компонент для очищення стічних вод, як матеріал у фармацевтичній і хімічній промисловості.

Крім водоростей, водойми насичені іншою рослинністю. На мілководді ростуть водяні рослини з пливучим листям: жовті глечики, біле латаття, жабурник, ряска. Зеленим віночком оточують воду прибережно-водні рослини: спочатку очерет, осока, лепеха; далі — стрілолист, сусак, частуха. Рослини насичують воду киснем, очищують її від забруднення.

 Пристосування рослин до водного середовища:

Ø зелені рослини живуть у верхніх шарах водойми, куди надходить світло;

Ø водні рослини мають гнучке стебло, бо коренями прикріплені до дна водойми, а листки й квітки плавають на її поверхні (латаття біле, глечики жовті, ряска);

Ø листки деяких водяних рослин нагадують стрічки для збільшення поверхні вбирання з води кисню та поживних речовин (водорості).

 Різноманітність організмів у воді набагато менша, ніж на суходолі. Щільність води у 800 разів вища за щільність повітря. Тиск також набагато вищій, ніж на суходолі. (На кожні 10 м тиск зростає на 1 атмосферу.) Освітленість у воді зменшується із глибиною.

Важливим фактором є нестача кисню. Вміст кисню у воді приблизно у 20 разів менший, ніж в атмосфері. Він зменшується з підвищенням температури, а також у стоячих водоймах у зимовий період, коли вода відділена від атмосфери шаром льоду (саме тому, рибалки, які роблять ополонки, допомагають водоймам, адже через ополонки потрапляє кисень).

Вуглекислого газу у воді, навпаки, більше, ніж в атмосфері (приблизно у 150 разів).

У воді дуже швидко проводяться звуки, тому деякі тваринні організми, що мешкають у водоймах, видають звукові сигнали для спілкування з «родичами» (наприклад, косатки, кити, дельфіни). Також важливим фактором у воді є течія. 

Тварини, що є мешканцями водного середовища, пристосовані до перебування в ньому.

Тварини - мешканці водних глибин перебувають у суцільній темряві. Їхні очі або дуже великі, щоб вловлювати світло, або взагалі відсутні. У деяких глибоководних організмів є світні органи.

Усі їхні адаптації направлені на підвищення плавучості за рахунок збільшення поверхні тіла, обтічної форми, слизових покривів та формування тканин і органів, що містять повітря. Багато з них має плавці (китоподібні, риби).

У більшості водних рослин є спеціальні органи дихання — зябра.

Риби — мешканці водного середовища — добре пристосовані до життя у воді. Так, для дихання розчиненим у воді киснем вони мають спеціальні органи дихання — зябра, але є види риб, які можуть, крім зябер, мати і легені, їх називають дводишними. Дельфіни і кити дихають киснем повітря над водою. Мають обтічне тіло, звужене до кінця. Тож час від часу тварини виринають із води, щоб вдихнути повітря.

Жаби дихають легенями на суходолі і шкірою — під водою. Тюлені, моржі перед зануренням у воду роблять глибокий вдих, набираючи в легені повітря.

Звичайне тіло риби покрито лускою. Для переміщення у воді на тілі риб існують такі органи руху, як плавці, а тіло зазвичай обтічної форми. Під час руху риби кожен плавець виконує свою функцію: хвостовий плавець забезпечує рибам поступальний рух, спинні та анальний плавці надають тілу стійкості, грудні і черевні відіграють роль керма на поворотах, за їхньої допомоги риба рухається вперед. Пір’я водоплавних птахів також вкрите шаром речовин, що не змочуються водою.

Деякі тварини можуть вільно пасивно парувати у воді (найпростіші, бактерії), а інші — активно (навіть реактивно) пересуватись (наприклад, риби, головоногі молюски, ссавці, водні змії та черепахи). Існують тварини, які ведуть прикріплений спосіб життя (губки, коралові поліпи, актинії, деякі молюски).

Серед тварин водного середовища є істоти, які швидше нагадують рослини, наприклад корали. Вони прикріплюються до дна водойми.

 Таким тваринам властивий особливий характер харчування — відціджування або осадження завислих у воді частинок органічних речовин і численних дрібних організмів.

У водному середовищі мешкають і теплокровні тварини. У прісних водоймах України мешкають бобри. Їх густа шерсть змазана речовиною, що робить її непроникною для води.

Плавальні перетинки на ногах допомагають бобру рухатися у воді, а хвіст у формі весла – змінювати напрямок руху. Тобто хвіст бобра виконує роль керма. У разі небезпеки бобер голосно плескає хвостом по водій пірнає, що є сигналом тривоги для інших бобрів.

Бобри - управні інженери і будівельники. У крутих берегах вони риють нори з кількома входами, які розташовані під водою. Там, де немає можливості вирити нору,наприклад у болотистій місцевості, бобри споруджують хатки. Для цього численні гілочки скріплюються мулом і землею. Хатка бобра нагадує купку хмизу, та насправді це надійна фортеця від ворогів і укриття для зимівлі.

Бобри, які мешкають на неглибоких річках, будують греблі. Бобер здатний підгризати рослини під водою. Але ж існує загроза захлинутись! Щоб цього не сталося, губи опиняються позаду передніх зубів, щільно притискаються і вода не проникає до рота.

Жук-плавунець - велика комаха українських прісних водойм. Пласке, гладке й заокруглене тіло жука розтинає воду, наче підводний човен. Задня пара ніг плавунця схожа на весла. Завдяки ним жук плаває з такою швидкістю, що може позмагатися з рибою. Жук-плавунець дихає киснем повітря. Час від часу він виставляє з води задній кінець тіла. Через наявні в ньому спеціальні отвори повітря потрапляє в організм жука.

У холодних морях температура води низька, але й там не припиняється життя. Тут мешкають тварини доволі великих розмірів - морські слони, моржі, тюлені та інші. Як вони пристосувалися до існування за цих умов, не маючи густого хутра чи пір’я, які б рятували їх від холоду? Виявляється, ці тварини під шкірою мають товстий прошарок жиру, товщина якого може сягати півметра. Це і є їхнім надійним захистом.

Є організми, які поєднують існування у водному та наземно-повітряному середовищі. Проживання у водному середовищі вплинуло на будову органів руху. Риби рухаються за допомогою плавців, водоплавні птахи, бобри і жаби — за допомогою кінцівок, що мають перетинки між пальцями. Тюлені й моржі мають широкі ласти. Якщо на крижинах вони доволі неповороткі, то у воді — спритні й швидкі. У жуків-плавунців плавальні ніжки нагадують весла.

Життя більшості тварин у воді пов’язане з існуванням у постійних сутінках чи в темряві, що дуже обмежує можливості зорової орієнтації. У воді світлові промені дуже швидко згасають, тому навіть ті тварини, які мають добре розвинені органи зору, орієнтуються за їхньою допомогою лише на близькій відстані. Орієнтація на звук у водних тварин розвинена краще, ніж зорова. Деякі види уловлюють навіть коливання дуже низької частоти (інфразвуки), що виникають під час зміни ритму хвиль, і завчасно спускаються перед штормом із поверхневих шарів у більш глибокі (наприклад, медузи). Багато мешканців водойм самі видають звуки (ссавці, риби, молюски, ракоподібні). Деякі тварини відшукують їжу і орієнтуються за допомогою ехолокації — сприйняття відображених звукових хвиль (китоподібні). Багато водних мешканців сприймають відображені електричні імпульси, видаючи під час плавання розряди різної частоти. Відомо близько 300 видів риб, здатних генерувати електричний імпульс і використовувати його для орієнтації й сигналізації.

 Наприклад, прісноводна рибка водяний слон видає до 30 імпульсів за секунду, виявляючи безхребетних, яких вона може вполювати в рідкому мулі без допомоги зору. Частота розрядів у деяких морських риб доходить до 2000 імпульсів за секунду. Деякі риби використовують електричні поля також для захисту й нападу (електричний скат, електричний вугор тощо).

Маленькі рачки дафнії та циклопи, ніби зависають у товщі води чи на її поверхні, підхоплюються течіями й переносяться в інші місця. Медуза утримується у воді завдяки формі тіла, що нагадує дзвін. Стискаючи його, медуза виштовхує струмінь води, а сама рухається у протилежний бік. Подібний спосіб переміщення властивий і кальмару та восьминогу Деякі неглибокі водойми на Землі є тимчасовими, вони виникають після розливу рік, сильних дощів, танення снігу тощо. У таких водоймах, незважаючи на нетривалість їхнього існування, поселяються різноманітні тварини. Загальними особливостями мешканців таких пересихаючих водойм є здатність давати за короткі терміни численних нащадків і витримувати тривалі періоди без води. Представники багатьох таких видів закопуються в мул, переходячи до стану зниженої життєдіяльності (щитні, гіллястовусі рачки, планарії, малощетинкові черви, молюски й навіть деякі риби — в’юн, африканський протоптер і південноамериканський лепідосирен). Багато дрібних видів утворюють цисти (оточуються твердими оболонками), які витримують посуху.

Найбільше органічної речовини у водоймах утворюють автотрофи, які використовують сонячне світло, що пробивається крізь товщу води. Можливість уловлювати світло обумовлюється прозорістю води. У прозорих водах океану автотрофи можуть зустрічатись навіть на глибині 200 м (тропічних водах). У дуже замулених прісних водоймах шар, який заселяють автотрофи, може становити лише кілька десятків сантиметрів.

Найбільш активно водою поглинається червона частина променів світла, тому глибоководні моря зазвичай заселені червоними водоростями, які здатні за рахунок особливих барвників засвоювати зелене світло.

Рослини, що мешкають у водному середовищі, зазвичай є водоростями (одноклітинними та багатоклітинними). Вони не мають органів і тканин. Більшість із них пасивно плавають у воді, а деякі — ведуть прикріплений спосіб життя.

У водоймах можуть частково бути і вищі рослини (ті, що мають органи і тканини). Вони занурені у воду. Такі рослини одержують не всю кількість сонячного проміння, тому що частина його відбивається або поглинається водою. Відповідно ці рослини тією або іншою мірою є тіньовитривалими. Цим зумовлена збільшена поверхня органів, особливо листків, порівняно із загальною масою. У зв’язку з тим, що у воді мало розчиненого кисню, у вищих водних рослин ускладнений газообмін. Однак у них добре розвинені міжклітинники, які сприяють регулюванню газообміну. Ці рослини мають дуже спрощену анатомічну будову, судини в них слабко розвинені або їх зовсім немає, воду вони сприймають всією поверхнею тіла. На поверхні листів кутикули немає або вона занадто тонка, щоб не створювати перешкоду в надходженні води до клітин.

Відео:

Для закріплення опрацьованого матеріалу виконайте завдання в друкованому зошиті - ст. 73-75.

Домашня завдання:

1. Опрацювати та вивчити теоретичний матеріал, скласти конспект.

2. Виконати завдання в друкованому зошиті.

3. Скласти кросворд про водне середовище або можна скласти твір-фантазію та тему: «Якби людина жила у воді»

Спілкуємось та співпрацюємо через Viber.

До наступного уроку 12 квітня!

Біологія та екологія 10 клас

Тема : Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи. Правила біологічної етики. Ріст та розвиток клітин та фактори , які на нього впливають. Старіння та смерть клітин.

План дій

1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника , презентації та відеоматеріал до теми.

2. Занотувати ключові поняття та терміни та вивчити їх.

3. Виконати завдання в друкованому зошиті ст. 74, 75, 76 або написати твір-роздум та тему: "Чому ми старіємо?" та "Трансплантація органів - це етично?"

Доматковий матеріал: 

Презентація

Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи. Правила біологічної етики.

https://docs.google.com/presentation/d/1vm1GKPaHAMD_YgpgZS-Rhu8cWGh4-VSr/edit?usp=sharing&ouid=100301507652054648741&rtpof=true&sd=true

Презентація 

Ріст та розвиток клітин та фактори , які на нього впливають. Старіння та смерть клітин.

https://docs.google.com/presentation/d/1KJjb91hSk8Q8Dmc82uJViRHKhvLfs-BL/edit?usp=sharing&ouid=100301507652054648741&rtpof=true&sd=true

Відео:

Домашнє завдання:

1. Опрацювати та вивчити теоретичний матеріал.

2. Створити конспект.

3. Виконати завдання в зошиті або написати твір та надіслати.

Спілкуємось та співпрацюємо через Viber.

До наступного уроку 14 квітня!