Добрий день 8 та 10 клас!

Біологія

Сьогодні 22 листопада 2024 р.

8 Клас 

Тема. Система органів травлення. 

Опрацюйте матеріал презентації, занотуйте головне до зошитів:

https://docs.google.com/presentation/d/18LntDhNphnWz2X_b1t1pHVNQIIkjAxg2/edit?usp=sharing&ouid=100301507652054648741&rtpof=true&sd=true

Перегляньте відео:

Лабораторне дослідження №4 :"Зовнішня будова зубів."

Щоб виконати дослідження перегляньте відео з поясненням та оформіть роботу в зошиті:

Домашнє завдання: опрацюйте матеріал презентації або пр.8 підручника; виконайте лабораторне дослідження та надішліть для перевірки; занотуйте та вивчіть нові відомості та терміни; дайте відповідь на запитання ст. 35 підручника. Підготувати повідомлення про те, як правильно чистити зуби та доглядати за ними.

Виконані роботи надсилайте на Viber!

10 клас

Тема. Роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму клітин та цілісного організму.

Пригадайте!

1.   Що таке ферменти?

2. Яку роль відіграють ферменти в біохімічних реакціях у живій клітині?

3. Чому всі ферменти ‑ глобулярні білки? Чи можуть, наприклад, вуглеводи виконувати каталітичні функції?

Що станеться, якщо швидкості реакцій, що протікають в організмі, спо­вільняться?

   Ферменти ‑ біологічні каталізатори хімічних реакцій живих клітин.

Опрацюйте інформацію та складіть конспект.

Перегляньте навчальне відео:

1.          Які особливості ферментів зумовлюють їхнє значення?

ФЕРМЕНТИ (від лат. fermentum – закваска), або ензими, – високоспецифічні білкові молекули, або РНК-молекули, які є біологічними каталізаторами процесів обміну речовин і перетворення енергії у клітинах та організмі. Наука про ферменти виокремилася в окрему галузь біохімічної науки – ферментологію (ензимологію).

Загальними особливостями усіх ферментів є:

1)  наявність активних (каталітичних) центрів – ділянок, до яких приєднуються молекули субстрату. Ці ділянки у простих ферментах утворюють амінокислоти, а у складних – небілкові частини-кофактори (вітаміни, йони Купруму, Феруму, Магнію);

2)  наявність регуляторних центрів, до яких можуть приєднуватися різні молекули й спричиняти збільшення або зменшення каталітичної активності. Через ці центри на активність ферментів впливають такі регуляторні чинники, як продукти реакцій, гормони, нейромедіатори ….

Регуляторні чинники, що підвищують активність ферментів, називають активаторами (йони кислот, жовчні кислоти для ліпаз),

а ті, що зменшують, – інгібіторами (наприклад, катіони важких металів);

3) специфічність, що визначається здебільшого комплементарною відповідністю між ділянкою ферменту й молекулою субстрату;

4) залежність активності від певних умов (рН, температури, тиску, концентрації субстрату та ферментів);

5) невитратність – прискорюють реакції, але самі при цьому не витрачаються.

Отже, здатність ферментів впливати на швидкість біохімічних реакцій є вирішальною умовою для процесів обміну речовин і перетворення енергії у клітинах та організмах.

2. Класифікація ферментів (складання схеми)

За місцем утворення

 

Ендоферменти	Екзоферменти
Діють всередині клітин або організму, де вони утворилися	Паразитичні організми використовують їх як чинники, що послаблюють організм хазяїна

 

Класифікація ферментів за хімічним складом

 

Прості ферменти	Складні ферменти
містять лише білкову частину. рибонуклеаза, гідролази, уреаза	складаються з білкового (апоферменту) й небілкового (кофактора) Білковий – визначає  специфічність ферментів  Небілковий – визначає активність складних ферментів і (наприклад, каталаза), лігази (наприклад, ДНК-полімераза, тРНК-синтетази)

 

Класифікація ферментів і за типом реакцій

Клас ферменту	Які реакції каталізують
Ліази	Каталізують розрив хімічних зв'язків у молекулі субстрату, який не приводить до гідролізу. В результаті лінійні молекули можуть переходити в кільцеві, або замість одинарного зв'язку буде утворюватись подвійний.
Ізомерази	Каталізують просторові зміни в структурі молекули субстрату, тобто перетворюють один ізомер на інший.
Лігази	Каталізують утворення хімічних зв'язків між субстратами за рахунок гідролізу енергозберігаючих молекул. Типовим прикладом є ДНК-полімераза, за допомогою якої утворюється молекула ДНК.
Гідролази	Каталізують реакції гідролізу (амілаза, фосфатаза, пепсин, трипсин).
Трансферази	Каталізують перенесення певних груп атомів з однієї молекули субстрату на іншу. Серед ферментів цього класу особливе значення мають фосфотранс-ферази; які транспортують фосфатну групу з однієї молекули на іншу.
Оксидоредуктази	Каталізують реакції окиснення чи відновлення. До цих ферментів належать: каталаза (каталізує розклад гідроген пероксиду до води і кисню); лактатдегідрогеназа (окиснення молочної кислоти до піровиноградної); алькогольдегідрогеназа (окиснює спирти до альдегідів).

Отже, ферменти класифікують за місцем утворення, хімічним складом і типом каталітичних реакцій.

3. Механізм дії ферментів. Гіпотези, що пояснюють дію ферментів.

Суть повідомлення.

Існує дві гіпотези, що пояснюють, як діють ферменти.

Одна з них називається гіпотезою «ключа та замка», а друга – гіпотезою «руки та рукавички».

Відповідно до першої, субстрат є «ключем», який точно підходить до «замка» ‑ ферменту.

Найважливішою частиною «замка» є активний центр. Саме з ним і з'єдну­ється субстрат, оскільки форма субстрату відповідає формі активного центру. Утворюється фермент-субстратний комплекс. Це активований стан, який веде до утворення продуктів реакції. Продукти, що утворюються, за формою, уже не відповідають активному центру. Вони відокремлюються від нього, після чого активний центр, що звільнився, може приймати нові молекули субстрату.

Відповідно до другої гіпотези, активний центр не чітко підходить до суб­страту. Субстрат спричиняє певні зміни в активному центрі, і «рукавичка» дещо змінюється, будучи одягнутою на «руку».

4. Властивості ферментів.

 Властивості ферментів:

·             здатність утворювати за допомогою активного центру фермент-субстратний комплекс і прискорювати перебіг хімічної реакції;

·             усі ферменти ‑ глобулярні білки;

·             прискорюючи швидкість хімічної реакції, вони самі в цій реакції не витрачаються;

·             ферменти високо специфічні: один фермент може каталізувати лише одну або декілька реакцій одного типу;

·                 присутність ферменту не впливає ні на властивості, ні на природу кінцевого продукту (або продуктів) реакції;

·                 фермент завжди більший, ніж субстрат (або субстрати), з якими він вдємодіє;

5.    Яка біологічна роль ферментів?

За біологічним значенням ферменти поділяють:

 

метаболічні	травні	захисні
Каталізують анаболічні й катаболічні реакції у клітинах(забезпечують дихання, ріст, подразливость, скорочення м’язів)	група ферментів, що розщеплює складні органічні сполуки та їх комплекси до простіших.	Лізоцим ‑ міститься в лейкоцитах, яєчному білку, слизових оболонках і рідинах організму (слини, слізній рідини).

6.  Використання ферментів у практичній діяльності людини, в медицині. При деяких захворюваннях у крові людини з'являються ферменти, яких немає в здоровому організмі. За наявністю чи підвищеною активністю цих ферментів за допомогою спеціальних кольорових реакцій можна не тільки діагностувати хворобу, але й визначити ступінь її важкості і контролювати перебіг. Відомо, наприклад, при різноманітних ураженнях печінки в крові різко підвищується активність фосфатаз.

Ферменти як лікарські препарати успішно використовують у медицині. Завдяки ферментам можна покращити травлення, загоїти рани, врятуватися від гнійних процесів, позбутися післяопераційних фляків і спайок.

За допомогою ферментів генно-інженерними засобами «у пробірці» одержують багато біологічно активних речовин, а також лікарських препаратів.

Ферменти використовують у виноробстві й пивоварстві, при обробці шкір, у хлібопекарській і хімічній промисловості. Складання інфографіки за темою.

Виконайте завдання за покликанням: https://learningapps.org/view18894229

Проведіть самоаналіз вивченого:

дізнався…

зрозумів…

навчився…

найбільший мій успіх – це…

найбільші труднощі я відчув…

я не вмів, а тепер умію…

я змінив своє ставлення до…

Домашнє завдання: опрацювати пр. 17 ст. 118 підручн., матеріал блогу, скласти конспект та знати головне з теми, виконати завдання розміщене на блозі.

Добрий день 9 Клас!

Інформатика

Сьогодні 21 листопада

Тема. Основні етапи комп'ютерного моделювання . Поняття комп'ютерного експерименту. Проведення комп'ютерного експерименту. 

Етапи комп'ютерного моделювання.

Опрацюйте матеріал презентації, занотуйте головне в робочі зошити :

https://docs.google.com/presentation/d/1ntqpS6JA1cRRdJJcKovv1G-7Jskke8pg/edit?usp=sharing&ouid=100301507652054648741&rtpof=true&sd=true

Дайте відповідь на запитання, що розміщені в презентації.

Поняття комп'ютерного експерименту.

Перегляньте відео:

Проведення комп'ютерного експерименту.

Перегляньте відео:

Зробіть відповідні вичновки, що теке компютерний експеримент, що з допомогою ньоо можна зясувати і так далі.

Домашнє завдання: опрацювати метеріал на блозі, скласти конспект, дати відповідь на запитання; в підручнику опрац. п.13.1.

Виконану роботу надішліть на Viber!

Добрий день 8 та 11 клас!

Біологія

Сьогодні 21 листопада 2024 р.

8 Клас

 

Тема. Значення травлення.

Повторимо вивчене.

Завдання 1.

Біологічний диктант

 1.    Основні поживні речовини — ... .

2.     Тип живлення людини — ...

3.     Травлення здійснюється за рахунок... .

4.  Сукупність усіх хімічних перетворень речовин в організмі з моменту надходження до моменту виведення продуктів розпаду називається ...  

5.  Багато вітаміну С міститься в …

6.  Білки розщеплюються до... 

7.    Жири розщеплюються до... 

8.   Складні вуглеводи розщеплюються до... 

9.Розщеплення (розкладання) поживних речовин на простіші сполуки це … 

10.          Потреба людини в поживних речовинах визначається … 

11.          За відсутності вітамінів виникає захворювання… 

12.          За нестачі вітамінів виникає захворювання …

 

Цікаво!

•   Людина з’їдає за рік в середньому 500 кг їжі.

•   Загальна довжина травної системи дорослої людини становить близько 9 метрів.

•   Потрібно близько 72 годин, щоб перетравити святкову вечерю. Першими перетравлюються вуглеводи (хліб, пироги, печиво, кекси), потім перетравлюються білки (наприклад, смажена курка), і найдовше перетравлюються жири, включаючи соуси та вершки з тістечок.

Вивчення нового матеріалу.

Опрацюйте текст.

В процесі життєдіяльності організму вони синтезуються та розпадаються. Ці процеси у всіх клітинах, тканинах і системах відбуваються безперервно та характеризують обмін речовин, які є продуктами життя. Якщо припиняється обмін речовин – припиняється життя.

Харчування – необхідна умова для нормального розвитку, росту та життєдіяльності людського організму. До складу різноманітних харчових продуктів входять поживні речовини. Які? (Білки , жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни і вода. )

Білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини та вітаміни, які надійшли з їжею, змінюються, перетворившись на субстракти тканин організму, а продукти обміну, які утворилися внаслідок окислення цих речовин, із організму виводяться. Початкові стадії хімічних змін із харчовими продуктами відбуваються у системі травлення. Основа травлення – це розщеплення великих і складних молекул (білків, вуглеводів та жирів) до їх складних компонентів.

Їжа, переміщуючись органами травлення, піддається дії соків, які сприяють її перетравленню. До складу цих соків входять різні хімічні речовини.

Травленням слід вважати процес фізичних і хімічних змін їжі, що надійшла в організм, внаслідок якого складні харчові речовини перетворюються на простіші, здатні засвоюватися організмом.

Травлення – це початковий етап  обміну речовин між організмом і зовнішнім середовищем. Розщеплення поживних речовин відбувається в органах травлення поетапно, з допомогою травних соків.

Система органів травлення забезпечує приймання, роздрібнення, розрідження, переміщення, розщеплення і всмоктування їжі та видалення перетравлених решток.

 

 Види травлення

Виділяють три види травлення за місцем, де фермент впливає на речовину:

·                 Внутрішньоклітинне травлення, що відображає свою назву. Цей вид травлення відбувається всередині клітини при захопленні речовини за допомогою фагоцитозу. У людини таке травлення можна побачити в імунних клітин.

·                 Порожнинне травлення відбувається на значній відстані від секреторних клітин, в порожнині шлунково-кишкового тракту.

·                 Мембранне травлення здійснюється ферментами, що знаходяться на мембрані клітини при контакті з нею речовини. Таке травлення можна виявити в тонкому кишечнику, де відбувається остаточне розщеплення і всмоктування речовин.

Травна система складається зі шлунково-кишкового тракту (травного каналу) і допоміжних органів травної системи (травних залоз).

Шлунково-кишковий тракт має вигляд трубки з розширенням (шлунок) і петлями (кишки) загальною довжиною 6-9 м: починається ротовою порожниною, за нею розміщені глотка, стравохід, шлунок, тонкий кишечник, товстий кишечник і завершується анальним отвором.

Побудований так, що їжа по ньому може просуватися тільки в одному напрямі (від рота до анального отвору), тому людина може продовжувати харчуватися й тоді, коли з'їдена раніше їжа ще перетравлюється.

Допоміжні органи травної системи: травні залози (слинні, печінка із жовчним міхуром і підшлункова залоза) виробляють секрети, необхідні для процесів травлення. Ці органи виробляють та зберігають речовини, які допомагають травленню, але їжа крізь них не проходить.

Перегляньте відео до теми:

 

Функція	Значення	Забезпечують
Рухова функція	забезпечує захоплення їжі, її подрібнення, змішування з травними соками, просування її по травному тракту, виведення неперетравлених решток назовні.	М'язи нижньої щелепи, язика, м'якого піднебіння та стінок травного каналу
Секреторна функція	забезпечує виділення травних соків і слизу, гормонів, які регулюють діяльність травної системи	слизові клітини слизової оболонки стінки травного каналу, великі залози
Функція розщеплення	забезпечує роз­щеплення складних молекул на їхні складові під дією травних ферментів	травні ферменти у складі травних соків, які продукують залози та залозиста оболонка травного тракту
Функція всмоктування	забезпечує надходження у кров та лімфу води, розчинних  мінеральних солей, вітамінів і простих речовин розщеплення молекул білків, жирів	слизова оболонка та судини, що підходять до органів травлення
Функція виділення	полягає у виведенні з організму деяких про­дуктів травлення, здебільшого не потрібних організму	сфінктер прямої кишки
Захисна функція	знешкодження чужорідних сполук та мікроорганізмів, що поступають з їжею	мигдалики у глотці, лімфовузли у стінках травного каналу, бактерицидні речовини у складі слини та травних соків, печінка (фільтрує кров, що відтікає від кишечника).
Регуляторна функція	Гуморальна регуляція процесів гормонами, участь печінки в теплорегуляції організму, апендиксу - в імунній регуляції.	ендокринна система шлунково–кишкового каналу (слизові оболонки шлунка, дванадцятипа­лої кишки та підшлункової залози), печінка, апендикс

 Завдання2.

 «Закінчи речення» 

1.              Найбільша травна залоза ___________

2.              Травна система розпочинається із ____________

3.              органом смаку ,  на слизовій оболонці якого містяться смакові рецептори є____________

4.              Орган, в якому їжа накопичується і частково перетравлюється __________.

5.              Орган, який виробляє жовч _________________.

6.              Протоки підшлункової  залози  впадають у _________________.

7.              Відділ травної системи де всмоктуються поживні речовини_______

8.              Калові маси накопичуються у _____________.

9.              Ротова порожнина переходить у ____________.

10.          Найширший орган травної системи _____________.

 Домашнє завдання : опрацювати матеріал, що є на блозі та виконати завдання 1,2, опрацювати пр.7 ст. 28 підруч, вивчити нові терміни та поняття. Підготувати повідомлення про хвороби зубів.

Виконані завдання надсилайте на Viber!

11 Клас

Тема. Популяції. Класифікація популяцій. Структура та характеристики популяцій.

Опрацюйте матеріал:

1.    Демекологія.

ДЕМЕКОЛОГІЯ (від грец. демос - народ) - розділ екології, що вивчає умови формування, структуру, функціонування і динаміку розвитку популяцій окремих видів; інша назва - популяційна екологія.

Її засновником вважають англійського еколога Чарльза Елтона.

Об'єктом дослідження демекології є популяція як група особин одного виду на конкретній території, що утворює самостійну генетичну систему й формує власну екологічну нішу.

Предметом демекології є онтогенез особин, структура популяцій, їх динаміка, стійкість, стабільність, самовідновлення й саморегуляція.

Методи демекології: екологічне моделювання (для створення моделей взаємовідносин), екологічний моніторинг за найінформативнішими параметрами популяцій (чисельністю, репродукцією, живленням, статевою структурою); методи прямого підрахунку, пробних ділянок, метод мічення й повторного відлову.

 2.    Структура популяції.

1 . Статева структура - співвідношення особин різних статей, тобто відношення кількості самців до кількості самок. Досліджуючи дану структуру довели, що в природних популяціях є механізми саморегуляції. 

2 . Вікова структура - розподіл особин популяції за віковими групами. Правило стабільності вікової структури.

3 . Просторова структура - розподіл особин популяції по території, яку вона займає. Усі організми популяції мають індивідуальний або груповий простір, що виникає внаслідок механізмів активного розмежування особин (принцип територіальності).

4 . Етологічна структура - система взаємозв'язків між особинами, що проявляється в їхній поведінці. Основними формами організації популяцій тварин є поодинокий (більшість павуків, качка-крижень) та груповий спосіб життя у вигляді родин, колоній, зграй, табунів. Етологічна структура є видоспецифічною, і її порушення може призводити до загибелі усієї популяції.

3.    Функціональна роль популяцій в екосистемах.

-        Продукційна роль - популяції автотрофних організмів-продуцентів засвоюють сонячну енергію й утворюють первинну продукцію, що її споживають гетеротрофні консументи;

-        редукційна роль - популяції редуцентів розщеплюють органічні рештки до мінеральних речовин, що знову вступають у кругообіг;

-        трансформаційна роль - популяції консументів перетворюють речовини й енергію і забезпечують упорядковане проходження через екосистеми потоку речовин й енергії;

-        регуляційна роль - завдяки механізмам саморегуляції популяції відіграють важливу роль у підтриманні стабільності екосистем (яскравим прикладом є взаємовідносини «хижак - жертва»);

-        інформаційна роль - важливою є участь популяцій, як відзначає Ю. Одум (1986), у створенні «каналів фізичних і хімічних сигналів, що пов'язують усі частини екосистеми і регулюють її діяльність як єдиного цілого» 

Популяція - це основна функціональна одиниця екосистем.

4.    Характеристики популяцій

1.    Життєздатність популяції - сукупність властивостей, ознак і процесів, що забезпечують притаманну їй здатність підтримувати рівень організації, необхідний для здійснення функцій в екосистемах та відновлення, розселення й еволюції у часі.

2.    Популяційний ареал - простір, заселений особинами конкретної популяції. 

3.    Чисельність - загальна кількість особин, що входять до складу даної популяції.

4.    Щільність - середня кількість особин, що припадає на одиницю площі або об'єму простору, зайнятого популяцією. 

5.    Динаміка - це сукупність біологічних й екологічних процесів, що змінюють розміри ареалу, чисельність особин, склад популяцій за статтю, віком, поведінкою, розташуванням у просторі. 

Також пропоную переглянути відео по даній темі:

Закріплення вивченого.
 

Завдання 4.

 За допомогою таблиці сформулюйте основні структурні й функціональні закономірності популяційної екології. Сформулюйте висновок про значення популяційних закономірностей для практичної діяльності людини.

Назва	Визначення
Правило стабільності вікової структури
Принцип територіальності
Закон обмеження росту чисельності
Принцип мінімального розміру популяцій
Принцип конкурентного витіснення
Принцип залежності від щільності

Завдання 5.

Дайте відповідь на запитання:

1. Що таке демекологія?

2. Що є об'єктами досліджень демекології?

3. Що таке популяції?

4. Що таке екологічна структура популяції?

5. Назвіть види популяцій за розмірами.

6. Яка основна функція популяцій в екосистемі?

Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі та пр. 15 ; занотувати та вивчити нові терміни та поняття, виконати завдання 1-5; Виконайте завдання  7 ст. 102 підручника.

Виконані роботи надсилайте на Viber!