Тема : Умови життя на планеті Земля. Середовище життя . Чинники середовища. Вплив на організми чинників неживої природи. Навчальний проект "Вирощування найвищої бобової рослини."
1. Вивчити новий матеріал теми , створити конспект.
2. виконати завдання в друкованому зошиті ст. 66-68.
3. Створити проект.
Спілкуємося та надсилаємо виконані завдання через Viber.
До зустрічі 29 березня!
10 клас
Тема : Лабораторна робота№ 2" Вивчення закономірностій модифікаційної мінливості."
Практична робота №2" Розвязування типових генетичних задач."
Проект : створення буклету, постеру, презентації , бук-трейлеру, скрайбу тощо (обин на вибір). Тема проекту: "Скринінг - програми для новонароджених."
План дій
1. Виконати лабораторну роботу в друкованому зошиті ст. 61.
2. Виконати практичну роботу в друкованому зошиті ст. 58-59.
3. Створити проект.
Для тих , хто бажає відновити в памяті процес рішення генетичних задач пропоную переглянути:
Домашнє завдання:
Виконану роботу чекаю на Viber до наступного уроку.
вівторок, 22 березня 2022 р.
Вітаю учні 5,7, 8 класів!
Сьогодні 22 березня 2022 р.
5 Клас
Тема: Різноманітність організмів: рослини, тварини, гриби, бактерії. Практичне заняття "Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників."
План дій для самостійного вивчення
1. Ознайомтесь з теоретичним матеріалом та відео.
2. Зробіть конспект в робочому зошиті.
3. Виконайте практичне завдання за описом.
4. Виконайте завдання в друкованому зошиті ст. 62,63,64.
Теоретичний матеріал
Рослини
Їх називають зеленим дивом
Землi. Нашу планету заселяє близько пiвмiльйона рiзних видiв рослин. Вони рiзнi
за розмiрами, зовнiшнiм виглядом, бiологiчними особливостями.
Кiлькiсть клiтин у складi органiзму обумовило подiл рослин на одноклiтиннi
та багатоклiтиннi. За рiзноманiтнiстю стебла розрiзняють: дерева, кущi та трав`янистi рослини . За часом
життя — однорiчнi, дворiчнi та багаторiчнi рослини .
Водночас всi рослини мають спiльну ознаку, за якою вiдрiзняються вiд решти
органiзмiв. Бiльшiсть рослин мiстить речовину зеленого кольору — хлорофiл.
Особливо багато хлорофiлу вмiщують клiтини листкiв.
З навколишнього середовища до листкiв надходить вода, яку коренi всмоктують з
грунту, а також вуглекислий газ, що знаходиться в повiтрi. Пiд впливом сонячної
енергiї, з участю води та СО2 в листках зелених рослин
утворюються органiчнi речовини. Процес утворення органiчних речовин з
нерганiчних називається фотосинтезом. Слово «фотос» вказує на те, що
процес фотосинтезу здiйснюється лише на свiтлi. Пiд час фотосинтезу не лише
утворюються поживнi речовини для живлення, а й видiляється кисень, який
потрiбен для дихання всiм органiзмам.
Висновок: Суттєвою ознакою рослин здатнiсть утворювати органiчнi речовини з
неорганiчних .
Тварини
Тваринний свiт так само, як рослинний, надзвичайно рiзноманiтний. Тварини
заселяють всю земну кулю: сушу, моря, рiчки, океани. Багато тварин мешкає i в
землi, i в повiтрi.
За кiлькiстю клiтин, з яких складено тiло тварин, розрiзняють одноклiтиннi
та баготоклiтиннi .
Є також теплокровнi0(t˚ їх тiла постiйна) та холоднокровнi(t˚ їх тiла
залежить вiд t˚ навколишнього середовища).
Тваринам притаманнi всi характернi ознаки живих органiзмiв. Однак, на вiдмiну
вiд рослин, вони отримують готовi поживнi речовини з навколишнього середовища.
За типом живлення тварин подiляють на рослинноїдних,
якi використовують у їжу тiльки рослини; комахоїдних, якi живляться
комахами; хижих, якi живляться iншими тваринами. Також є група тварин,
що живляться як рослинною, так i тваринною їжею. Їx називають всеїдними.
Вiдмiнною особливiстю тварин є активний рух всього тiла або його окремих
частин. Для цього тварини мають плавцi, ласти, ноги, крила , але
серед тварин зустрчаються й такi, що ведуть майже нерухомий спосiб життя
(кораловий полiп, губка, актинiя).
Тому зробимо висновок : Найголовнiшi ознаки тварин — харчування
готовими органiчними речовинами; активне перемiщення.
Гриби
Гриби — особлива група живих органiзмiв, яка не належить нi до рослин, нi до
тварин. Тому їх видiлили в окрему групу. Гриби мають ознаки рослин i тварин.
Подiбно до рослин — вони не перемiщуються, постiйно ростуть. Але гриби не мають
хлорофiлу та живляться готовими органiчними речовинами, якi отримують вiд iнших
органiзмiв та їх вiдмерлими рештками. Цим гриби схожi на тварини. Поживнi
речовини гриби отримують всiєю поверхнею тiла.
Всi гриби подiляють на групи: шапинковi, гриби-паразити, цвiльовi та
дрiжджi.Пригадайте запах плiсняви. Її можна побачити на продуктах
харчування, на стiнах у сирому примiщеннi. Плiснява це також гриби. Рiзнi види
грибiв ростуть в грунтi, на стовбурах та гiлках дерев, на пеньках. Нарости на
деревах, схожi на копита, - гриби трутовики — найголовнiшi руйнiвники деревини.
В природi нараховуться близько 100 тис. видiв грибiв. Гриби живляться готовими
органiчними речовинами, тому поселяються на рослинах, тваринах або їх залишках.
Шапинковi гриби також подiляються на 2
групи: їстiвнi та отруйнi.
В природi гриби вiдiграють надзвичайно важливу роль. Вони розкладають органiчнi
рештки, беруть участь в утвореннi родючого грунту Землi.
Висновок: Гриби — особлива група живих органiзмiв, яка не належить нi
до рослин, нi до тварин; розкладаючи органiчнi рештки, гриби утворюють родючий
грунт Землi.
Бактерiї
Бактерiї дуже розповсюдженi на Земнiй кулi. Вони присутнi в атмосферi, грунтi,
кратерах вулканiв, на днi водоймищ, в тiлах органiзмiв. Вiдомо близько 2500
видiв бактерiй. Слово «бактерiя» в перекладi з грецької мови означає «паличка».
Форми бактерiй найрiзноманiтнiшi: паличкоподiбнi, спiралеподiбнi,
кулькоподiбнi, вигнутi, кокки, бацили та iншi. Тiло бактерiй має лише одну
клiтину.
Бактерiї активно змiнюють природу. Життєдiяльнiсть бактерiй призводить до
руйнування або утворення корисних копалин, мiнералiв, гiрських порiд. Бактерiї
беруть участь також у грунтоутвореннi. Вони розкладають залишки рослин, тварин.
Бактерiї є важливими очисниками забруднених стiчних вод.
Серед бактерiй є збудники хвороб людини , таких як чума, холера та iншi.
З iншого боку, сир, квашену капусту, маринованi огiрки та помiдори неможливо
отримати без бактерiй.
Висновок: Бактерiї — одноклiтиннiорганiзми.
Життєдiяльнiсть їх активно впливає на природу Землi.
Також ви можете ознайомитись з матеріалом підручника по даній темі.
Для цього знайдіть в підручнику пр. 34,35,36.
Відео:
Переходимо до практичної роботи.
Практичне заняття "Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників."
1. Ознайомтесь з матеріалом підручника пр. 37 ст. 160 та зясуйте як навчитися визначати організми за допомогою визначників.
2. Для виконання практичної роботи вам необхідно переглянути відео з поясненням:
3. Зробіть запис практичної роботи в робочі зошити та зробіть висновок.
Для закріплення вивченого виконайте завдання в друкованому зошиті ст. 62,63,64.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати та вивчити теоретичний матеріал.
2. Виконати практичну роботу та надіслати для перевірки.
3. Виконати завдання в друкованому зошиті.
Для звязку користуємося Viber.
До зустрічі 24 березня !
7 Клас
Тема : Індивідуальний розвиток тварин. Міні- проект "Турбота про потомство."
План дій
1. Ознайомитись з теоретичним матеріалом підручника та поданому нижче. Можна текож переглянути мультимедійну презентацію або відео.
2. Створити конспект у робочому зошиті.
3. Створити міні-проект.
Теоретисний матеріал.
Розвиток тварин. Типи розвитку тварин.
Розмноження — це збільшення кількість особин, а
розвиток — це зміни, які відбуваються з окремою особиною впродовж життя.
У тварин період від запліднення до кінця життя
називається індивідуальним розвитком.
У різних груп організмів індивідуальний розвиток має свої
особливості та певну тривалість. Наприклад, одна особина річкової щуки прожила
понад 300 років; деякі види черепах живуть до 150 років; риба білуга та
нільський крокодил — до 100. Серед безхребетних тварин значну тривалість життя
мають деякі види актиній (до 90 років), молюсків (тридакна — до 300 років) і членистоногих
(річковий рак — до 20 років, камчатський краб — понад 30 років).
В
індивідуальному розвитку виділяють зародковий (ембріональний) і післязародковий
(постембріональний) періоди. Ембріональний період (від грец. ембріон
— зародок) — час, коли нова істота зароджується та розвивається всередині
материнського організму або яйця. Він завершується народженням (виходом з
оболонок яйця). Постембріональний (від грец. пост — після та ембріон)
період супроводжується збільшенням розмірів (ростом) та розвитком організму.
Цей період триває від моменту народження і до смерті особини.
Під час післязародкового розвитку тварина зазнає
кількісних і якісних змін. Організм росте, змінюються пропорції тіла,
утворюються зовнішні покриви, властиві дорослому організму. Відбуваються
статеве дозрівання, старіння та смерть.
— Яким
тваринам притаманний прямий розвиток?
Прямий
розвиток характерний для деяких кишковопорожнинних (гідри), малощетинкових
червів, деяких ракоподібних (дафнії, річковий рак), павуків, деяких молюсків
(прісноводні та наземні черевоногі, головоногі), хрящових риб, плазунів,
птахів, ссавців.
При непрямому розвитку присутня
стадія личинки, яка зазнає глибоких змін у структурі і перетворюється на
дорослу особину.
Ці перетворення називаютьметаморфозами,
які проходять кілька послідовних етапів (фаз). На кожному етапі організмові
властиві певні життєві ознаки.
Будова і значення слухової сенсорної системи.
Слухова сенсорна система
складається з таких частин:
·периферична
– орган слуху,
·провідникова
– слуховий нерв,
·центральна
— слухова зона в скроневій частці кори головного мозку.
Слух —
чуття, що забезпечує сприйняття звукових коливань. Завдяки
слуху людина пізнає безліч
звуків, що нас оточують, їх багатство й різноманітність. Без нього неможливе
спілкування між людьми. Слух разом із зором попереджує про небезпеку. Він є не
лише джерелом інформації про довкілля. Слухаючи щось, людина може отримати й емоційне
враження, яке визначається не тільки інформаційним змістом звуків. Тому музика не
знає мовних бар’єрів.
Будова
органа слуху. Вухо– орган слуху та рівноваги, периферична
частинаслухового аналізатора. Це – парний орган, що
складаєтьсяіз трьох відділів: зовнішнього,середнього та внутрішнього.
Будова слухової сенсорної системи
Система
Допоміжні частини вуха
Будова
Функції
Зовнішнє вухо
1. Вушна раковина
Утворена хрящем, вкритим з обох частин шкірою
і має різноманітної форми нерівності.
З допомогою цієї структури людина уловлює
напрям звуку
2.Слуховий канал
Це канал, що має довжину 25-30 мм, вистелена
шкірою з волосинками та залозами.
Залози виробляють речовину, яка виконує
захисну функцію. Направляє звукові хвилі до середнього вуха.
3.Барабанна перетинка
Тонка пластинка товщиною 0,1 мм.
Сприймає коливання і передає їх на слухові
кістки середнього вуха
Середнє вухо
(заповнене повітрям)
1. Слухові кісточки
молоточок
коваделко
стремінце
Передача коливань від барабанної перетинки до
перетинки овального віконця внутрішнього вуха.
2.Слухова
(євстахієва)
труба
Це прохід,який
поєднує середнє вухо
з
глоткою.
Вирівнюється тиск повітря, по обидві сторони
барабанної перетинки.
Внутрішнє вухо
(заповнене рідиною)
1. Кістковий лабіринт
а) равлик
б) кортіїв орган
а) спіральний закручений канал, що виконує
слухову функцію
б) слухові волоскові клітини, які знаходяться
на основній мембрані.
Сприйняття механічних звукових коливань,
перетворення їх в нервові імпульси, які передаються на слуховий нерв до слухової
зони в кору головного мозку.
Гігієна слуху. В зовнішньому слуховому
проході скупчується вушна сірка, на ній
затримуються пил і мікроорганізми, тому
необхідно регулярно мити вуха теплою мильною водою; ні в якому разі не можна
видаляти сірку твердими предметами. Великої шкоди завдають слуху надмірно
сильні звуки і тривало діючий шум, особливо шкідливо діє останній, що приводить
до приглухуватості і навіть до глухоти. Сильний шум знижує продуктивність праці
до 40-60%. Тривале прослуховування голосної музики також призводить до
погіршення слуху і перевтоми нервової системи. Деякі інфекційні захворювання
(ангіна, грип) викликають запалення середнього вуха. В такому випадку необхідно
звернутися до лікаря.
Мета: визначити поріг індивідуальної
слухової чутливості; обґрунтувати здатність слухової сенсорної системи до
адаптації та її значення для людини.
Обладнання: механічний годинник, сантиметрова
стрічка або лінійка.
Хід дослідження
Роботу слід виконувати утрьох.
Завдання 1. Визначення
абсолютного порога слуху.
1. Досліджуваний сідає на стілець і
заплющує очі. Помічник повільно наближає механічний годинник до вуха досліджуваного доти, доки той не почує звучання годинникового механізму.
2. Третій вимірює відстань, на
якій досліджуваний почув звук (від вуха
першого учня до годинника).
3. Повторіть дослід тричі для лівого
й правого вух. Запишіть одержані дані та
знайдіть середнє значення.
Завдання 2. Демонстрація
слухової адаптації.
1. Досліджуваний знову сідає на
стілець і заплющує очі. Помічник підносить годинник близько до вуха досліджуваного. Після 4–5 с помічник починає повільно віддаляти його від вуха досліджуваного доти, доки той перестане чути звучання годинникового механізму.
2. Третій вимірює відстань від
вуха досліджуваного до точки, коли той перестав чути звучання годинникового
механізму.
3. Повторіть дослід тричі для лівого
й правого вух. Запишіть одержані дані та
знайдіть середнє значення відстані.
Чому
виміряна відстань за віддалення годинника від вуха більша, ніж у разі
наближення його до вуха?
Зробіть
висновок: про що свідчить підвищення порога слухової чутливості?
Домашнє завдання:
1. Вивчити нові терміни та поняття, створити конспект.
2. Виконати лабораторне дослідження та надіслати для перевірки.
3. Знайти додаткові відомості або цікаві факти про людське вухо .
Для звязку користуємося Viber.
До зустрічі 25 березня !
пʼятниця, 18 березня 2022 р.
Доброго дня 7 та 8 Клас!
Сьогодня 18 березня 2022 р.
7 Клас
Тема: Практична робота № 6 : "Порівняння будови головного мозку хребетних тварин."
План дій
1. Опрацювати теоретичний матеріал до теми.
2. Виконати практичну роботу використовуючи відео презентацію з поясненням.
3. Зробити висновки стосовно вивченого.
У хребетних тварин
передній кінець нервової трубки прогресивно розвивається і перетворюється в
головний мозок, що складається із п’яти основних відділів: переднього,
проміжного, середнього, заднього (мозочка) і довгастого, що розташовані в одній
і тій же послідовності. Всередині головного мозку утворились порожнини, що
носять назву шлуночків. Вони сполучаються між собою та спинномозковим каналом.
У
зв’язку з особливостями життєвих умов рівень розвитку відділів у різних класів
хребетних не однаковий і головний мозок представників кожного класу має свої
характерні особливості.
Так головний мозок риб має примітивну будову, що характеризується малим
об’ємом і незначним розвитком переднього відділу.
Передній мозок порівняно з іншими відділами малий і не розділений на півкулі.
На поверхні переднього мозку у цих тварин немає ще нервових клітин (кори). Від
переднього мозку наперед відходять невеликі нюхові частки. Фактично передній
мозок риб має зв’язок з органами нюху і є нюховим центром.
За
переднім розміщений проміжний мозок, що прикритий зверху переднім і середнім
мозком. Середній мозок є
найкраще розвиненим і найбільшим відділом мозку риб. Він має зорові центри.
Орган зору у риб має провідне значення у пошуках їжі, тому середній мозок має
значні розміри. До того ж середній мозок є інтегруючим відділом головного
мозку, оскільки саме сюди поступає інформація від усіх органів чуття,
здійснюється їх аналіз, формуються відповідні реакції.
Мозочок, який в усіх хребетних здійснює
координацію рухів, у риб розвинутий особливо
добре, оскільки рухи їх відрізняються великою складністю. Довгастий мозок
містить центри дихання і кровообігу.
Прогресивні зміни у земноводнихполягають у
збільшенні загального об’єму головного мозку і подальшого розвитку його
переднього відділу, що пов’язано з адаптацією до умов наземного
середовища.Одночасно відбувається розділ його на дві півкулі.Поверхні півкуль утворює нервова тканина (волокна), але
кори ще немає. Передній
мозок земноводних теж виконує функції нюхового центру. Проміжний мозок, як і в
риб, містить епіфіз і гіпофіз. Середній мозок ще зберігає великі розміри, але
дещо зменшений. Він теж є інтегруючим відділом центральної нервової системи,
зберігаючи значення зорового центру.
Мозочок розвинутий слабо, що пов’язано з досить простими рухами цих тварин.
Пересуваються вони шляхом одноманітних рухів — стрибків. До того ж більшість
земноводних ведуть малорухливий спосіб життя.
Плазуниє першими дійсно наземними хребетними тваринами.Різкі швидкі коливання
температури, вологості, співвідношення хімічних агентів, різноманітність
звукових і зорових подразників у наземних форм призводять до прогресивного
розвитку органів чуття і головного мозку.
Передній мозок стає найбільшим відділом
порівняно з іншими. Наперед від нього відходять добре розвинені нюхові частки.
На поверхні півкуль вперше в процесі еволюції утворюється кора, яка ще не покриває всієї поверхні півкуль, а
утворює лише дві ділянки .У цілому кора має примітивну будову. Отже, передній
мозок стає провідним відділом центральної нервової системи.
Середній мозок -розміри його скорочуються. Мозочок розвинутий значно краще, ніж
у земноводних.
Головний мозок ссавців , також як і
мозок птахів,відрізняється значним, непропорційним розвитком півкуль
переднього мозку. Однак збільшення розмірів головного мозку ссавців
відбувається не за рахунок нижньої частини (смугастих тіл), як у птахів, а за
рахунок верхньої частини (кори). На всій поверхні півкуль утворюється кора .
Кора,
що виникла, на відміну від старої кори плазунів, отримала назву нової кори. За
будовою нова кора є складною структурою, що утворюється з багатьох шарів
нервових клітин різних типів. У нижчих ссавців поверхня кори гладенька, а у
вищих вона утворює численні закрутки, що
значно збільшують її поверхню.
На
думку вчених еволюція головного мозку пов’язана передусім із збільшенням у
ньому кількості нервових клітин й ускладненням їх функцій. Через те, що кора в
процесі розвитку потовщувалась мало, кількість
нервових клітин збільшувалась за рахунок її складчастості.
Разом
з розвитком кори утворюється складна система нервових волокон, що з’єднують
різні ділянки кори, праву і ліву півкулі між собою, а також з різними відділами
мозку. Кора стає інтегруючим відділом головного мозку, у ній знаходяться вищі
чутливі (зору, слуху, дотику та ін.) і рухові центри. Отже, поряд з
морфологічною перебудовою, з’являються і якісні функціональні особливості
кінцевого мозку.
Проміжний мозок, прикритий зверху переднім, має характерні для всіх вже
перерахованих класів придатки у вигляді епіфіза і гіпофіза.
Середній мозок значно зменшений у розмірах.
На відміну від попередніх класів, замість двох (зорові центри) утворюються
чотири горбики. Передні горбики з’єднані з зоровими рецепторами, а задні — із
слуховими. Мозочок прогресивно
розвинений, про що свідчить різке збільшення органу та його складна
зовнішня і внутрішня структура.
Слід вказати на
таку закономірність: чим вища організація тварини, тим менший її спинний мозок,
а більший головний у загальному обсязі центральної нервової системи. Так,
наприклад, у черепахи співвідношення ваги спинного мозку і головного 1:1; у
голуба — 1:2; у кота — 1:3; у собаки — 1:5; у кита — 1:10; у шимпанзе — 1:15; а
у людини — 1:49.
З
появою кори головного мозку вона
починає контролювати всі процеси,
що відбуваються в організмі.
Отже,
значення великих півкуль головного мозку полягає в тому, що вони забезпечують
складну поведінку тварини, її тонке пристосування до умов існування, які
безперервно змінюються. Причому у вищеорганізованих тварин роль великих півкуль
і кори у життєдіяльності всього організму виражена значно сильніше, ніж у
нижчих хребетних.
Отже, еволюція нервової системи на даному етапі
завершилася формуванням кінцевого мозку — створенням кори, як принципово нового
утвору, що прогресивно розвивається і контролює всі нервові структури, які
виникли раніше, а також всі процеси, що відбуваються в організмі.
Відеопрезентація до практичної роботи:
Домашнє завдання:
1. Повторити відповідний матеріал підручника, що стосується теми(кожен в своєму підручнику).
2. Виконати практичну роботу .
3. Використовуючи матеріал підручника або додаткові джерела інформації , поясніть , яку роль у життєдіяльності тварин відіграє нервова система.
Спілкуємося через Viber.
До наступного уроку 22 березня!
8 Клас
Тема : Загальна характеристика сенсорних систем, їх будова. Зорова сенсорна система . Око. Гігієна зору. Лабораторне дослідження №7"Визначення акомодації ока; виявлення сліпої плями на сітківці ока."
План дій
1. Опрацюйте теоретичний матеріал підручника(пр. 37-38) , матеріал прелентації та відео створіть конспект або запишіть важливе в друкованому зошиті на ст.76.
2. Виконайде лабораторне дослідження в зошитах з друкованою основою.
3. Складіть мін-твір про значення та будову зорової сенсорної системи. Зробіть відповідні висновки.
4. Знайдіть в додадкових джерелах інформації або розробіть вправи для очей та виконайте їх.
