Вітаю 7 та 9 Клас!

Сьогодні 15 квітня 2024 р.

7 Клас

 Тема: Типи угрупувань тварин за К. Лоренцом. Ієрархія у групі. Комунікація тварин.

План роботи

1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника або поданий нижче.

2. Занотувати основні відомості та нові терміни.

3. Виконати завдання для закріплення вивченої теми.

Класифікація тваринних угруповань (за К. Лоренцом)

Угруповання тварин

                     Анонімні                                                          Особистісні

- відсутня постійна структура                                       - постійна структура;

- комунікація безадресна                                               - розподіл ролей;

                                                                                         - ієрархія домінування

Відкриті                         Закриті

не проявляють агресії      не відрізняють один одного «персонально»,

     один до одного                        але відчувають «чужинців»

Також ви можете переглянути відео:

Приклади особистісних угруповань

o   Колонія – група з кількох або великого кількості організмів, що живуть або проводять велику частину часу близько один до одного, найчастіше для взаємної вигоди, наприклад, для захисту від хижаків або полювання за жертвою (корали, вольвокс, діатомові водорості; на час розмноження формуються колонії чайок, граків, гагар; бабаки, лемінги).

 Зграя – це тимчасове об’єднання тварин, які полегшують виконання будь-яких життєвих функцій виду, таких як: міграції, добування їжі, захист від ворогів (риби, ссавці родини Собачих (переглянути відео «Зграя вовків»   :

o   Стадо (табун) – це тривале об’єднання ссавців. Основу групової поведінки тварин в стадах становлять взаємовідносини домінування-підлеглості. Стадо підкоряється лідеру, як найдосвідченішому члену і діє як єдине ціле. Біологічне значення лідерства полягає в тому, що індивідуальний досвід окремих особин може бути використаний усією групою. Діяльність лідера не спрямована безпосередньо на підлеглість інших особин.

·       Ієрархія домінування – це система «підпорядкування-домінування» в угрупованні соціальних тварин:

­   α-особина – лідер угруповання;

­   ω-особина – особина, яка займає останнє місце в ієрархії.

Види ієрархій :

o   лінійна;

o   паралельна;

o   рольова.

А тепер завдання для закріплення.

Виконати онлайн-тестування на освітній платформі LearningApps за посиланнями:

«Поодинокі та соціальні тварини»: https://learningapps.org/display?v=p6kj1et1c20

 (отримаєте 6 б)

«Типи угруповань тварин»: https://learningapps.org/display?v=ppub0bg1t20 (6 б.)

Завдання фотографуємо і надсилаємо мені.

Домашнє завдання:

1. Вивчити нові терміни та поняття.

2. Створити міні-проект за темою:«Соціальні угруповання тварин»

Щоб створити міні-проект вам допоможе ось ця інформація:

Переваги групового способу життя по-лягають у тому, що скупчення значної кількості особин істотно підвищує вірогідність завчасного виявлення небезпеки. Життя в групі пов'язане також з іншими перевагами: підвищенням ефективності активної оборони, можливістю передавати досвід шляхом  навчання.

      Ефект групи виявляеться в тому, що швидкість росту й різні показники обміну речовин залежать від життя в групі. Ефект групи існує  у хребетних тварин. Так, розміри пуголовків земноводних залежать від величини акваріума, хоча корм в ньому є завжди в достатку. Аналогічні явища спостерігають-ся у багатьох риб. Наприклад, риби часто починають метати ікру тільки в тому випадку, коли бачать особину свого виду (самця чи самицю). Ефект групи спостерігається й у голубів, які починають відкладати яйця в присутності інших особин, причому самиця це робить навіть тоді, коли сама себе бачить у дзеркалі

             Звичайна білка  Яскравим прикладом строго одиночного виду може служити звичайна білка. І самці, і самки цього виду протягом усього року живуть окремо. Лише на початку сезону розмноження самець вторгається на територію самки, яка спочатку зустрічає його вороже. Після запліднення пара проводить разом кілька днів, а потім самець знову залишає самку. Самка вирощує молодих білок, які, досягнувши повної самостійності, відразу покидають ділянку своєї матері і розселяються в різних напрямках. Кожна молода білка тепер займає власну ділянку і залишається на ній.

       Леви. Леви є хижими ссавцями і живуть в сімейних групах, так званих прайдах. Прайд складається з одного-трьох самців, кількох статевозрілих самиць і левенят обох статей. Самиці займаються полюванням для прайду, а самці — охороною території. У прайді рідко буває більше трьох дорослих самців, тому що, підростаючи, молоді леви починають відвойовувати верховенство ватажка. Якщо їм це не вдається, їх зазвичай виганяють з прайду, і вони або створюють свій власний, або якийсь час ведуть самотнє життя. Ієрархія всередині прайду або виражена слабко, або зовсім відсутня, що вкрай нетипово для зграйних тварин. Ця особливість виражається в постійних конфліктах всередині прайду і в тому, що, як правило, жоден з левів, навіть дорослий самець, не володіє незаперечним авторитетом. Тому у левів не буває вожака. Незважаючи на те, що дорослий самець є найсильнішою особиною в прайді, він не ухвалює ніяких рішень. Коли йти на полювання, на яку тварину нападати, на яку територію перейти у пошуках здобичі — все це вирішують самиці, але навіть вони не діють згуртовано. На полюванні, як правило, кожен лев сам вибирає собі ціль; іноді вони розбиваються на пари, які діють спільно. Все це дуже незвично для соціальних тварин і говорить про те, що лев'ячий прайд не є зграєю, в загальному розумінні цього слова. Це швидше група сильних осіб, присутніх разом з потреби, але які так і не навчилися діяти як одна команда.Постарілих і хворих левів прайд захищає, так, наприклад, якщо лев не може полювати через травми, отримані на полюванні, його допускають до трапези.

Тримаємо звязок через Viber!

9 Клас

Тема: "Харчові звязки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах." 

Пригадаємо вивчене!

 

1. Пригадайте, що таке екосистема?

2. Наведіть приклади відомих вам екосистем?

3. Якими можуть бути екосистеми?

4. Чим відрізняються між собою природні та штучні екосистеми?

5. Наведіть приклади природних екосистем?

6.Наведіть приклади штучних екосистем?

7. Які складові частини обов’язково входять до екосистеми?

8. Назвіть неживі складові екосистеми лісу?

9. Назвіть живі складові екосистеми лісу? 

10. Які типи живих організмів повинні бути в екосистемі?

Жодний вид організмів не здатній жити самостійно.

В природі все взаємопов’язано.

Ми знаємо, що в будь-якій екосистемі існують складні зв’язки; організми одних видів використовують організми інших видів як джерело їжі. Зайці їдять траву а вовки їдять зайців;гусінь їсть листя , синиці їдять фрукти ;окунь живиться планктоном, щука їсть окуня,а людина щуку. В екосистемі все пов’язано.

 

Уявіть собі величезний ліс- це біосистема. Між організмами виникають різноманітні зв’язки.

Вивчення нового матеріалу. 

Зв’язки в екосистемі бувають двох типів: прямі і непрямі. Робимо схему:

 

 

 

 

Зв’язки між популяціями бувають різних видів :

1.Антагоністичними;

2. Нейтральними;

3.Мутуалістичними.

Антагоністичні-кожна із взаємодіючих популяцій різних видів відчуває негативний вплив іншої.

Наприклад – Конкуренція(приклади міжвидової і внутрішньовидової конкуренції:сосновий ліс, зайцеподібні і гризуни.)

Нейтральні взаємозв’язки-жоден з видів, що мешкають на спільній території, не відчуває на собі безпосереднього негативного впливу іншого .

Наприклад (популяції хижаків різних видів які живляться різними видами здобичі,можуть не конкурувати між собою).

Мутуалізм (взаємовигідні )взаємозв’язки кожен із взаємопов’язаних  видів отримує певну користь . Приклади (бульбочкові бактерії на коренях бобових,мікориза, одноклітинні джгутикові у кишечнику жуйних тварин).

Пригадайте яку користь отримують від мутуалістичних відносин ці організми?

Біологічну частину екосистеми складають різні групи організмів, об’єднаних між собою просторовими і харчовими(трофічними )зв’язками.

Продуценти- популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати органічні речовини з неорганічних(фототрофи, хемотрофи).

Консументи-популяції гетеротрофних організмів, які живляться живими істотами чи мертвою речовиною(фітофаги,хижаки,паразити, сапротрофи)

Редуценти- популяції організмів, які,споживаючи мертву органічну речовину , розкладають її до неорганічних  сполук (бактерії, гриби)

Пригадаємо. Колообіг речовин-це обмін речовинами між абіотичною(неживою) і біотичною (живою)частинами екосистем.

 

Перетворення енергії в біоценозах

Функціонування будь - якої екосистеми пов’язане з перетворенням енергії та коло обігом речовин. Тобто хімічними і фізичними процесами, які забезпечують життєдіяльність біологічних систем. Основним джерелом енергії є сонячне світло. Фототрофи вловлюють його і перетворюють на енергію хімічних зв’язків органічних речовини, яку вони синтезують. Частина енергії витрачається на  забезпечення власних потреб організмів, які споживають зелені рослини або їхні рештки.

Гетеротрофи отримують необхідну їм енергію внаслідок розщеплення органічних речовин. Вони засвоюють для побудови свого тіла лише незначну частину енергії хімічних зв’язків  їжі(10—20%)а решта розсіюється у вигляді тепла, витрачається на процеси життєдіяльності.

Послідовність , у яких особину одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення. Кожен ланцюг живиться складається з певної кількості ланок. Оскільки під час переходу одної ланки в наступну значна частина енергії втрачається , то кількість ланок обмежена і, зазвичай не перевищує 4-5.

 

Продуктивність екосистем

 

Правило екологічної піраміди

 

Кожна екосистема характеризується певною продуктивністю.

Її виражають в одиницях маси або енергії. Для всіх  екосистем характерні певні закономірності.

Їх відображає правило екологічної піраміди:маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується, причому продукція організмів кожного наступного трофічного рівня завжди менша у середньому до 10 раз за продукцію попереднього.

Графічно це можна зобразити у вигляді піраміди, складеної із окремих блоків.(ст.278 підручника)

Так кількісні закономірності передачі маси органічної речовини від одного трофічного рівня ланцюга живлення до іншого (продуктивність організмів при цьому виражають у одиницях маси сухої речовини)відбиваю піраміда біомаси.

Піраміда біомаси демонструє ту закономірність, що консументи 1 порядку запасають у 5-10 разів меншу біомасу, ніж біомаса продуцентів, яку вони споживають і так далі:з кожною наступною ланкою ланцюга живлення біомаса, яку запасають організми вищого трофічного рівня, зменшується  в 5-10 разів порівняно з тією, яку вони споживають. Відповідні закономірності передачі енергії від однієї ланки до іншої ланки ланцюга живлення демонструє піраміда енергії.

 

Завдання!

Використовуючи текст підручника (параграф 51) скласти ланцюги живлення: лісу, річки, степу та моря. 

використовуючи інформацію подану у підручнику та перелік організмів зазначиних нижче, складіть сітку живлення:

1.Трава,заєць, сапротрофні гриби,ягідний чагарник,вовк,жук-гнойовик,рослиноїдні комахи,павук,горобець,яструб.

2.Рись,вовк,заяць,лисиця,жаба,шуліка,синиця,павук,дощовий черв,вуж, їжак,яструб,метелик,мухи,вільноживучі кліщі,трава.

3.Сапротрофні бактерії, хемосинтезуючі бактерії,амеба звичайна,гриби-сапротрофи,стьожкові черви,травневий хрущ,заєць, вовк,стриж,вищі рослини,амеба дизентерійна.

4.Планктон,синій кит,бурі водорості,акула, поліпи, медузи,морський окунь,одноклітинні водорості,сак-самітник,анчоус,афаліна,ставрида,зелені водорості,бактерії-сапротрофи.

Приклад сітки живлення:

 
 

 

Висновок. Отже , біотичну частину екосистеми складають різні групи організмів,об’єднані між собою просторовими і харчовими (трофічними)зв’язками:продуценти , консументи , редуценти. Популяція кожного виду займає в певному ланцюзі живлення певний трофічний рівень.

 Домашнє завдання: опрацювати параграф 51-52, вивчити нові терміни та ключові поняття теми; виконати тести зі ст 279-280, дати відповідь на запитання 6-7 зі ст. 286 підручника.

 Не забуваємо про зворотній звязок через Viber !

Вітаю 5 Клас!

Сьогодні 11 квітня 2024 р.

Тема. Захист нашого тіла ззовні і всередині.

 Повтор вивченого.

Виконайте вправу за посиланням: https://learningapps.org/2736737

Вивчення нового матеріалу.

Перегляньте відеоурок  та дайте відповідь на запитання в відео:

Запишіть головне з теми в робочі зошити:

Домашнє завдання: 

Вітаю 5 Клас!

Сьогодні 8 квітня 2025 р.

Тема. Як рухається кисень та поживні речовини в нашому організмі.

Практична робота №10 "Як залежить частота серцевих скорочень від активності людини."

Виконайте вправу за посиланням: https://wordwall.net/uk/resource/54437569

Перегляньте відео за темою уроку:

Опрацюйте матеріал підручника пр. 55 ст. 209 та занотуйте головне в робочій зошит, створіть опорний конспект.

Виконайте практичну роботу.

Практична робота №_10_

 

Тема: «Як залежить частота серцевих скорочень від активності людини».

Мета: навчитися знаходити пульс і визначати його частоту за різних навантажень організму.

Обладнання: годинник із годинниковою стрілкою або секундомір, зошит, олівець, ручка.

 

Хід роботи:

1.     Виміряй свій пульс у стані спокою і запиши результат у таблицю.

 

Пульс – це коливальний рух еластичних стінок артерій унаслідок скорочень серця. Для вимірювання пульсу поверни одну руку долонею догори. Поклади 2–3 пальці другої руки з внутрішньої сторони біля основи великого пальця, і злегка натисни, коли відчуєш пульсацію. Полічи кількість ударів протягом 30 секунд і помнож на два, щоб отримати значення частоти пульсу (скорочень серця) за хвилину. Запиши дані до таблиці

2.     Виконай 15 присідань. Виміряй частоту пульсу відразу після фізичного навантаження і через 1, 5, 10 хвилин. Результати занесіть до таблиці.

ЧАСТОТА СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ
у стані спокою	після 15 присідань	через 1 хв після присідань	через 5 хв після присідань	через 10 хв після присідань

 

3.     Проаналізуй отримані результати і дай відповіді на запитання.

- Чи зростає частота пульсу одразу після навантаження і у скільки разів, порівняно із її значенням у стані спокою?

- За який час після навантаження частота серцевих скорочень знижується до значення у стані спокою?

Домашнє завдання: опрацювати пр. 55 ст. 209, скласти опорний конспект, вивчити нові терміни та поняття; виконати практичну роботу та надіслати на перевірку; дайте відповідь на запитання зі ст. 212 підручника.

Виконані завдання надсилайте на Viber!

Вітаю 7 та 10 Класи!

Сьогодні 5 квітня 2024 р.

7 Клас

 Тема: Вроджена та набута поведінка тварин.

План для самонавчання:

1. Виконати завдання для повторення вивченої теми.

2. Опрацювати текст підручника(шукаємо кожен у своєму підручнику)  додаткову інформацію та відео.

3. Занотувати ключові поняття та терміни в робочий зошит.

4. Виконати завдання для закріплення вивченого.

Завдання для повторення:

Визначте вірні та не вірні поняття. (так або ні)

1.    Біологічна наука, що вивчає поведінку тварин – це етологія.

2.    Поведінка тварин не впливає на виживання виду.

3.    Справжні дії тварин у відповідь на зовнішні та внутрішні подразники – це поведінка тварин.

4.    Вперше термін «етологія» ввів у 1859 році вчений І. Жоффруа Сент-Ілер.

5.    Методом цілеспрямованого сприйняття та опису поведінки тварин є експеримент.

6.    Для дослідження міграції птахів над відкритим океаном використовують радари.

7.    Методом дослідження поведінки тварин у керованих умовах є спостереження.

8.    Мічення комах здійснюється мітками з радіоактивними речовинами.

9.    Мічення птахів здійснюється кільцями.

10.Експерименти проводять у природних та штучних умовах.

11.Поведінка тварин не впливає на відтворення виду.

12.Знакові стимули – це зовнішні подразники, що спричиняють специфічну поведінкову реакцію у тварин.

Перед вами картинки різної поведінки тварин. Розрізняють два типи поведінки тварин. Спробуйте здогадатися, які це типи поведінки?

Додаткова інформація

Перегляньте відео :

Вроджена поведінка– це сукупність поведінкових реакцій, які визначаються спадковістю і не вимагають для свого розвитку спеціального навчання чи тренування. Базується на безумовних рефлексах

Безумовні рефлекси – відносно постійні, стереотипні, вроджені реакції організму на внутрішні и зовнішні подразники.

Інстинкт – це сукупність складних спадково зумовлених стереотипних дій.

Набута поведінка – це сукупність поведінкових реакцій, які формуються упродовж життя поступово, з накопиченням індивідуального досвіду.

Научіння – це зміна індивідуальної поведінки в результаті попереднього досвіду.

Пам’ять – здатность зберігати та використовувати інформацію з попереднього досвіду

Типи научіння:

                1. Імпринтинг – фіксація в пам’яті ознак об’єктів під час формування або корегування вроджених поведінкових дій.

Перегляньте відео «Імпритинг в каченят»

                  2.  Метод проб і помилок – полягає в тому, що тварина в разі виникнення потреби робить безліч різних дій (проб); більшість з них виявляються марними (помилки). Але деякі допомагають досягти мети, і тоді вони закріплюються.

Перегляньте відео «Метод спроб і помилок» 

                      3.  Наслідування – форма научіння, при якій відбувається повторення певних дій за більш дорослою або досвідченою особиною.

Завдання для закріплення вивченого:

«Впізнай поведінку».

Розподіліть на дві групи поведінку тварин: І варіант – набуту, ІІ варіант – вроджену:

                                   1.       Коли настає холодна погода, жаби пірнають у водойму, закопують себе в мул і залишаються там до кінця зими.

                                   2.       Хамелеон швидко змінює своє забарвлення залежно від того, який колір мають предмети навколо нього.

                                   3.       Собака «задоволено» крутить хвостом, коли бачить, як хазяїн відкриває пачку з кормом.

                                   4.       Кобри, що плюються, вприскують отруту зі своїх іклів на відстань до 2,5 м, намагаючись вцілити в очі жертви (жертва після цього сліпне).

                                   5.       Самка метелика відкладає декілька тисяч яєць, намагаючись розмістити їх на тих рослинах, які будуть корисними для її нащадків.

                                   6.       Гусенята рухаються ланцюжком за «мамою»-качкою.

                                   7.       Слоненя кидає на себе порох, повторюючи цю дію за старшими в табуні.

                                   8.       Зозуленя, яке щойно вилупилось, викидає яйця з гнізда «пташки-мами».

Домашнє завдання:

1. Опрацювати теоретичний матеріал .

2. Створити конспект та вивчити основні поняття та терміни.

3. Виконати завдання для повторення та закріплення.

4. Скласти кросворд про вроджену та набуту поведінку тварин.

Спілкуємося та співпрацюємо через Viber!

10 Клас

Тема1. Причини порушення клітинного циклута їхні наслідки. 

Тема 2.Поняття про онкогенні фактори та онкологічні захворювання . Профілактика онкологічних захворювань.

Щоб розглянути дану тему: пропоную переглінути презентації та відео:

Причини порушення клітинного циклу їхні наслідки:

https://docs.google.com/presentation/d/1QoNL436Lb6UhresHu8kRzh6cuTTAARUS/edit?usp=sharing&ouid=100301507652054648741&rtpof=true&sd=true

Поніття про онкогенні фактори та онкологічні захворювання . Профілактика онкологічних захворювань:

https://docs.google.com/presentation/d/1sOjjufnHs-HYoQaGXP-rR2E5lHhv2Bi9/edit?usp=sharing&ouid=100301507652054648741&rtpof=true&sd=true

Дайте відповіді на запитання:

1. Що таке рак?

2. Які є прояви ракових захворювань?

3. Який вид ракових пухлин зустрічається найчастіше  в українців?

4. Як запобігти раку? Які є методи профілактики?

5. Поміркуйте над питанням:

Одним із загальних законів розвитку є закон єдності та боротьби протилежностей: кожний предмет, явище, процес є суперечливою єдністю протилежностей, що взаємопроникають, переходять одна в одну, перебувають у стані єдності й боротьби. Чи насправді це так?

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте текст підручника пр. 45 та вивчіть нові терміни та поняття.

2. Перегляньте презентації та відео. Створіть конспект. Зробіть висновки.

3. Дайте відповідь на запитання.

Доброго дня 9 Клас!

Сьогодні 4 квітня 2024 р.

 Тема: Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти. Огляд основних еукаріотичних таксонів. 

Будь-кому з нас очевидно, що всі ми різні і що світ навколо нас різноманітний. Навіщо ж нам потрібне різноманіття і яку роль воно відіграє в повсякденному житті?

Різноманіття – це прогрес, розвиток, еволюція. Уявіть собі, що наш Всесвіт складається тільки з однакових атомів (наприклад, водню) – хіба б ми з вами при цьому могли з'явитися на світ?

Різноманіття – це стійкість. Саме взаємні та узгоджені дії різних за функціями складових дають складній системі можливість опиратися зовнішнім впливам.

Різноманіття – це життя. І живемо ми ще й досі на планеті виключно в силу того, що генотипи у нас всіх різні. Зовсім не випадково споконвіку всі релігії світу накладали строге табу на шлюби з близькими родичами. Цим зберігалося генетичну різноманітність популяції, без якої прямий шлях до виродження і зникнення з лиця Землі.

Якщо тепер уявити собі, що в світі зникла різноманітність, то разом з ним ми втратимо:

    а) здатність до розвитку;

    б) стійкість;

    в) власне життя.

Моторошна картина, чи не так?

 

Вивчення нового матеріалу.

 1.      Різноманітність форм життя. Сучасна система живої природи.

У 1990 році Карл Воуз запропонував новий варіант систематики живих організмів. Згідно з ним, організми поділяються на великі систематичні групи – домени. Домен – таксон найвищого рангу, що включає в себе кілька царств живих організмів.

Неклітинні форми життя	Клітинні форми життя
Віруси Субвірусні частинки: пріони, віроїди	Домен Бактерії Домен Археї Домен Еукаріоти

 

2.      Основні групи організмів.

За палеонтологічними даними, прокаріоти на нашій планеті виникли біля 3,2 млрд. років тому, тоді як еукаріоти є набагато молодшими – їхній вік складає лише біля 1,6 млрд. років.

Прокаріотичні клітини за розмірами значно менші від еукаріотичних – їхній середній діаметр становить біля 0,5-2 мкм, тоді як у еукаріот – 5-20 мкм.

Клітини прокаріот та еукаріот на фенотиповому рівні подібні за наявністю ДНК та білок-синтезуючого апарату, представленого рибосомами, за наявністю зовнішньої мембрани (плазмалеми), ферментних комплексів. До складу клітин прокаріот та еукаріот входять білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, мінеральні сполуки та вода.

Прокаріоти не мають спеціалізованих фотосинтетичних органел. Представники еукаріотів мають спеціалізовані органели – хлоропласти, де і зосереджено весь пігментний комплекс.

Відмінності між прокаріотами та еукаріотами на геномному рівні полягають у тому, що прокаріотична клітина є системою, яка містить лише один геном, зосереджений у нуклеоїді, тобто є моногеномною. Еукаріотична клітина є системою з кількома (двома, трьома або навіть чотирма) неспорідненими геномами, тобто є полігеномною.

Прокаріоти не здатні до фаго- та піноцитозу, не мають морфологічно оформленого ядра, мітохондрій, пластид, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом, а також органел, що побудовані з мікротрубочок – джгутиків, базальних тіл джгутиків, клітинного центру з центріолями. У прокаріот відсутні мітоз, мейоз, статевий процес, а обмін генетичною інформацією здійснюється парасексуально – шляхом трансформацій та кон'югацій. Прокаріоти, на відміну від еукаріотів, здатні дуже швидко розмножуватися.

Прокаріоти складають два домени: Археї і Бактерії. Різниця між якими полягає у відсутності двошарової ліпідної мембрани у архебактерій та її наявності у бактерій.

Домен Еукаріоти поділяється на декілька царств: Рослини (Plantae, або Vegetabilia), Гриби (Fungi), Тварини (Animalia), кілька царств, до яких належать представники одноклітинних еукаріотичних організмів.

За самими обережними оцінками сьогодні на нашій планеті зареєстровано біля 1,8 млн. видів живих організмів. З них понад 1000 видів вірусів, близько 4500 видів дроб'янок, біля 500 тис. видів – це рослини, біля 100 тис. видів – гриби, біля 1,5 млн. видів – тварини (з них понад 1 млн. – комахи). Це різноманіття виникло внаслідок тривалого процесу еволюції, під час якого одні види давали початок іншим, деякі зникали. Види, що утворилися від спільного предка, зберігають чимало ознак схожості. Чим віддаленішим є історичний зв'язок між видами, тим суттєвішими є відмінності між ними. Таким чином, усі види, що населяють нашу планету, пов'язані між собою родинними зв'язками, тобто утворюють природну систему.

3.      Неклітинні.

Неклітинні – сукупність форм життя, що не мають клітинної будови.

Віруси – неклітинні форми життя, які є внутрішньоклітинними абсолютними паразитами. Прості віруси складаються з білків і одного типу нуклеїнової кислоти, а складні віруси мають ще ліпіди, вуглеводи. Не мають власних білоксинтезуючих систем. Спричиняють різноманітні захворювання.

Пріони – інфекційні агенти, які є низькомолекулярними білковими частинками без нуклеїнової кислоти.

Віроїди – неклітинні форми життя, які являють собою низькомолекулярну одноланцюгову кільцеву РНК, що не кодує білків. Без білкової оболонки. Викликають захворювання.

Також ви можете переглянути презентацію:

 

 

Карта знань до нашої теми(карту запишіть собі в зошити будь ласка).

Домашнє завдання: опрацювати параграф 48, вивчити карту знань з теми; дати відповідь на запитання:

1.      Чим відрізняються представники доменів Археї і Бактерії?

2.      Схарактеризуйте основні відмінності вірусів і бактерій.

3.      Чим відрізняються віроїди від пріонів та вірусів?

4.      Чому більшість патогенних вірусів людини викликають хвороби верхніх дихальних шляхів?

5.      Чому вірус, вбудований у ДНК клітини, називають генетичним паразитом?

6.      Види, що утворилися від спільного предка, зберігають чимало ознак схожості. Чим подібні клітини всіх еукаріот?

7.      Чим віддаленішим є історичний зв'язок між видами, тим суттєвішими є відмінності між ними. В чому відмінність клітин прокаріот і еукаріот?

8.      Чому клітини одноклітинних еукаріотів зазвичай мають складнішу будову, ніж клітини багатоклітинних, що входять до складу певних тканин?

9.      Яке біологічне значення має диференціація клітин? Чи можливе існування великих багатоклітинних організмів, що складаються з недиференційованих клітин?

10.   Доведіть значення бактерій та архей для еволюції життя на Землі.

11.   Чому розмноження вірусів можливе лише в клітині-господарі?

12.   Назва «археї» походить від грецького слова «архаїос», що означає «давній». Чому така назва не дуже пасує цій групі прокаріотів з огляду на їхнє походження?

13.   Археї збереглися насамперед у місцях з екстремальними умовами. Що є причиною цього?

14.   Назвіть найбільш незвичайні риси будови й способу життя бактерій.

15.   Які зміни мали б відбутися в обміні речовин і спадковій інформації клітини-господаря, щоб поглинена бактерія стала ендосимбіотичною органелою?

16.   Як тип харчування організму залежить від будови його клітин?

17.   Чи достатньо одного критерію, як автотрофне чи гетеротрофне живлення, для визначення, чим є конкретний організм – рослиною чи твариною?

18.   Наведіть приклади організмів, здатних існувати лише в симбіозі з іншими організмами. Поясніть, чого не вистачає хазяїну  й у чому допомагає симбіонт.

19.   Які особливості будови і функціонування евглени зеленої дають підстави вважати її рослиною, а які – твариною?

Виконані завдання надсилайте на Viber!