Вітаю 7 та 10 клас!

 Сьогодні 1 березня 2024 р.

7 Клас

Тема. Практична робота №6 "Порівняння будови головного мозку хребетних тварин."

Завдання!

Виконати практичну роботу №6 за інструкцією по відео:

Виконати роботу на подвійному аркуші та принести на наступний урок до школи.

Домашнє завдання: виконати практичну роботу №6, принести на наступний урок до школи.

10 клас

Тема : Лабораторна робота№ 2" Вивчення закономірностій модифікаційної мінливості."

Практична робота №2" Розвязування типових генетичних задач."

 Проект : створення буклету, постеру, презентації , бук-трейлеру, скрайбу тощо (обин на вибір). 

Тема 1: "Скринінг - програми для новонароджених."

Тема: 2"Генотерапія та її перспективи."

Тема:3 "Генетичний моніторинг в людських спільнотах."

План дій 

1. Виконати лабораторну роботу слідуючи інструкції по відео:

2. Виконати практичну роботу на ст. 224-227 підручника.

3. Створити проект до наступного уроку та презентувати в школі.

Для тих , хто бажає відновити в памяті процес рішення генетичних задач пропоную переглянути:

Домашнє завдання: 

Виконану практичну та лабораторну роботу та підготувати проект  до наступного уроку . 

Вітаю 9 Клас!

Сьогодні 29 лютого 2024 р.

 

Тема. Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч.Дарвіна.

Здавна люди намагалися пояснити різноманіття життя. У XVIII столітті практично всі вчені дотримувалися креаціоністських поглядів, тобто були впевнені у тому, що життя на Землі було створено вищими силами. Проте й ці науковці поділилися на два табори.

Одні з них вважали, що всі живі організми створені такими, які вони є зараз, і з моменту творення не змінювалися. Друга, прогресивніша, група припускала, що види змінювалися протягом часу й сучасні види є нащадками більш давніх. Але на той час ще не була розроблена теорія, яка б пояснювала причини та механізми подібних змін.

Тож сьогодні, ми ознайомимося із розвитком еволюційних поглядів. А також розглянемо теорію відомого вченого – Чарльза Дарвіна.

I.               Вивчення нового матеріалу

Опорний конспект 

Еволюція – це процес необоротних змін у будові та функціях живих організмів протягом їхнього історичного розвитку. Її наслідком є пристосованість організмів до умов середовища життя.

Загальні закономірності, фактори, механізми і наслідки еволюції живої матерії вивчає розділ біології – еволюційне вчення.

Перегляньте відео:

 

 1. Додарвінівський період

Розвиток еволюційного вчення пов’язаний з діяльністю великої кількості науковців, філософів. Вони висували свої гіпотези та припущення, ще до того як була створена теорія Чарльза Дарвіна.  З деякими із них, ми ознайомимось. Такий період називають – додарвінівським.

а) Завдяки працям Арістотеля і його учнів виникли зачатки порівняльної

анатомії та ембріології, вчення про відповідність організмів, ідея градації. У своїх працях писав, що людина і тварини мають єдиний план творіння. Особливої уваги заслуговує розробка загальних принципів класифікації, яку він застосував до тварин, оскільки використовував логічні категорії – рід і вид.

      б) Джон Рей – англійський біолог, який дав перше наукове біологічне визначення такому поняттю як «вид», що в основному збігається зі сучасним.

Вид - це сукупність особин, що займають певну територію, здатні схрещуватись між собою і давати плідне потомство. Відповідно відбувається видоутворення (еволюційний процес утворення нових біологічних видів).

Крім цього, необхідно згадати про популяцію. Це сукупність особин певного виду, які тривалий час (багато поколінь) живуть на певній території і вільно схрещуються між собою.

      в) Карл Лінней - припускав природнє виникнення різновидів, але був переконаний у тому, що «видів стільки, скільки створила предвіковічна сутність». Лінней розглядав вид як стабільний, реально існуючий елемент у природі, але стояв на позиції креаціонізму й вважав, що види не змінювались. Однак, згодом визнав, що види можуть виникати в результаті схрещувань, або ж навіть під дією різних факторів зовнішнього середовища. Крім цього, здійснив реформу мови ботаніки, ввів наукову термінологію (бінарна номенклатура – подвійні назви).

г) Першою теорією, що спробувала пояснити походження видів живих істот, була еволюційна теорія Жана Батиста Ламарка. Він створив першу цілісну концепцію, яка називається «ламаркізмом».

Згідно з гіпотезою Ламарка, еволюція  –  це процес надбання корисних ознак, які успадковуються нащадками. Види змінюються, але дуже повільно, тому непомітно. Еволюція носить прогресивний характер, тобто розвиток відбувається від простого до складного.

Підвищення організації живих істот від нижнього ступеня до вищого в процесі еволюції Ламарк назвав градацією.

Вчений припускав, що всім живим організмам властиве «прагнення до досконалості» – бажання стати кращим та складнішим. Людина, на думку Ламарка, була найуспішнішою у цій справі. Згідно з його теорією, живий організм може натренувати якийсь орган, а потім передавати цю ознаку своїм нащадкам у покращеному вигляді. Тобто, предок жирафи протягом багатьох поколінь тягнув шию, аби дістатися листя на гілках дерев. У результаті шия тренувалася та видовжувалася із кожним поколінням, що й привело до появи сучасної жирафи.

Тут варто зауважити, що до теорії Ламарка поставала низка запитань. Наприклад, як з її допомогою пояснити появу панцира в черепахи? Ламарк дав сміливу відповідь: черепаха виростила собі панцир силою волі. Чому, якщо всі організми намагаються стати складнішими, усе ще існують бактерії? Ламарк відповідав: життя безперервно зароджувалося з неживої матерії, сучасні бактерії з’явилися зовсім нещодавно й ще не встигли розвинутися в щось складніше.

Отже, основні постулати теорії Ламарка:

1.    усім живим організмам властиве « прагнення до досконалості»;

2.    якщо орган тренується – він розвивається, якщо ні – з часом відмирає;

3.    набуті ознаки можуть передаватися нащадкам;

4.    живі організми виникають безпосередньо із неживої матерії.

Однак, теорія Ламарка мала суто теоретичний характер і використовувала багато надприродніх понять.

2. Теорія Ч. Дарвіна

Чарльз Дарвін —  один з найвидатніших біологів світу. Його еволюційне вчення, відоме під назвою «дарвінізм». Тривалий час було основою теоретичної біології і не лише сприяло велетенським змінам у галузі вивчення життя, а й вплинуло на інші природничі науки та філософське осмислення місця людини в живій природі.

Прибічники його вчення, сьогодні називають себе — неодарвіністами. Еволюція за Дарвіном полягає у безперервних пристосувальних змінах видів.

Він вважав, що всі сучасні види є нащадками вимерлих предкових форм. Еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір.

Основні положення свого вчення Ч. Дарвін розробив ще в молоді роки під час навколосвітньої подорожі на кораблі, як натураліст, спостерігаючи живу природу. Упродовж більш ніж 20 наступних років він збирав факти, опрацьовував тогочасні досягнення в різних галузях біології та селекції і лише у 1859 р. виклав результати досліджень у книзі «Походження видів шляхом природного добору».

Дарвін розрізняв: спадкову і неспадкову мінливість.

·       Спадкова мінливість –  це зміни, які виникають у кожного організму індивідуально та передаються нащадкам. Як ви пам’ятаєте, існують два типи спадкової мінливості: мутаційна та комбінативна.

·       Неспадкова мінливість – проявляється у всіх особин виду однаково під дією певного чинника і зазвичай зникає у нащадків, коли ця дія пригнічується. Наприклад, коні на невеликих островах чи в горах через кілька поколінь дрібнішають. При утриманні таких тварин на менших територіях, вони через кілька поколінь знову досягають попередніх розмірів.

Боротьба за існування – це вся сукупність взаємозв'язків між особинами одного чи декількох видів, а також між особинами та різними абіотичними факторами довкілля.

За Ч. Дарвіном, існують три форми боротьби за існування:

1. Внутрішньовидова боротьба, яку Дарвін вважав найгострішою. Вона відбувається між особинами одного виду за їжу, місце розмноження та територію. Це пов'язано і тим, що особинам одного виду притаманні подібні вимоги до середовища життя. Наприклад, проростки сосни, що густо сходять на невеликій площі, затінюють один одного, конкурують за розчини мінеральних речовин, внаслідок цього лише близько 1 % з них досягає зрілого віку.

 2. Міжвидова боротьба -  проявляється у змаганні між особинами різних видів. Це відбувається через обмеженість у природних ресурсах. Наприклад, хижаки обмежують чисельність жертв, рослини різних видів змагаються за місцезростання. Чим ближчі екологічні ніші двох видів, тим гостріше проявляється конкуренція між ними.

3. Боротьба із силами неживої природи – часто призводить до загибелі значної частини особин: наприклад, сильні вітри здувають безліч крилатих комах із узбережжя на морські простори, де вони гинуть.

Наслідком боротьби за існування є природний добір, який проявляється у переважаючому виживанні і розмноженні найбільш пристосованих до умов середовища життя організмів певного виду.

Ч. Дарвін вважав, що саме природному добору притаманний творчий характер, оскільки із різних спадкових змін залишаються лише ті, які відповідають умовам існування організмів певного виду. Накопичуючись і підсилюючись з покоління в покоління, ці зміни призводять до появи нових підвидів, видів, родів тощо.

Припустімо, що є популяція жуків одного виду,  у яких одна ознака – колір надкрил – має альтернативні прояви: зелені та червоні. При цьому колір надкрил успадковується. Нехай ще є якась зовнішня сила: наприклад птахи, що їдять жуків. Червоних жуків у зеленій траві їм знайти легше, тому в червоного жука більше шансів бути з’їденим і менше шансів залишити нащадків і передати їм свої гени. Відповідно протягом багатьох поколінь червоні жуки сильніше «виїдатимуться» птахами, у порівнянні із зеленими жуками. Відповідно частка червоних жуків зменшуватиметься в кожному поколінні. Із часом, оскільки популяція жуків не безмежна в чисельності, ознака «надкрила червоного кольору» можу бути повністю втрачена й усі жуки в популяції виявляться зеленими.

Таким чином, природній добір тримається на трьох стовпах:

1.    Мінливість: потрібні альтернативні прояви ознаки.

2.    Спадковість: передача альтернативних проявів ознаки від батьків нащадкам.

3.    Різні шанси залишите плідне (тобто здатне розмножуватися) потомство.

Послідовники Ч. Дарвіна згодом обґрунтували, що природній добір може бути рушійним, стабілізуючим і розриваючим.

·       Рушійний добір – відбувається за повільних змін умов довкілля у певному напрямі або під час пристосування організмів до нових умов.

·       Стабілізуючий добір – зазвичай проявляється в постійних умовах довкілля. Він підтримує сталість певного фенотипу, що найбільш відповідає зовнішньому середовищу.

·       Розриваючий добір – одночасно діє у двох, рідше у кількох напрямках, однак не сприяє збереженню середніх станів ознак.

Після опублікування теорії Дарвіна еволюційні ідеї набули широкого поширення. Однак класичний дарвінізм залишив невирішеним ряд важливих питань (суть спадковості, механізми виникнення спадкової і неспадкової мінливості і їх еволюційна роль). На початку 20 ст. вважали, що еволюцію можна пояснити мутаціями без участі природного відбору. Це дало початок новій науці - генетиці, оскільки менделізм і мутаційна теорія, спочатку були сприйняті як вчення, що цілком замінюють дарвінізм.

Проте, найважливіші положення дарвінізму витримали випробування часом і зберегли своє значення в сучасному еволюційному вченні.

Відео про Ч.Дарвіна:

 Отже, сьогодні ви дізналися, що таке еволюція, вид, видоутворення та популяція. Ознайомилися, із поглядами різних вчених, щодо еволюціонізму. А саме з ідеями та науковими внесками: Арістотеля, Джона Рея, Карла Ліннея та Жана Батиста Ламарка. Окрім цього, розглянули теорію еволюції, принципи природного добору та різні форми боротьби за існування - відомого науковця Чарльза Дарвіна.

Завдання.

Складіть 12 тестових запитань за темою уроку.

Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі або пр. 41 ст. 221, записати та знати ключові поняття та терміни з теми, виконати завдання на блозі або завдання 1-5 та 15 ст. 225-226 підручника.

Вітаю 7 та 9 Клас!

Сьогодні 26 лютого 2024 р.

7 Клас

Тема. Нервова система , її значення , розвиток у різних тварин. 

Повторимо вивчене!

Виконайте вправу за посиланням: https://learningapps.org/2149803

Перегляньте навчальне відео до теми уроку:

Запишіть у робочі зошити головне з теми:

Подразливість – здатність організму реагувати на дію подразника: світла, механічних впливів, їжі, температури, сольового складу, вологості, звуків, хімічних речовин 

Таке явище відбувається внаслідок того, що клітини організму переходять зі стану фізіологічнго спокою у стан активної діяльності. Цей процес називають – подразненням,  а відповідь на нього – біологічною реакцією. Така властивість живих організмів дає їм змогу реагувати на зміни обміну речовин, умов навколишнього середовища.

. Регуляція функцій організму

Нервова регуляція - здійснюється нервовою системою, діє короткочасно і вибірково.

Гуморальна регуляція - забезпечується гормонами, діє повільно, тривало на весь організм

Імунна регуляція - здійснюється захисними клітинами і білками, діє  тривало, на весь рганізм, може зберігатись роками

Поведінкові реакції – дії, спрямовані у відповідь на подразники:

•        таксис – це спрямована рухова реакція організму у відповідь на вплив певного чинника (може бути позитивним або негативним)

•        рефлекс – це реакція на дію подразника за участю нервової системи (може бути безумовним або умовним)                                                   

Типи нервових систем

Нервова система – сукупність органів, які забезпечують швидку вибіркову відповідь на впливи чинників середовища та об’єднують органи і системи в єдине ціле.

Будова головного мозку (замалюйте в зошити):

У зв’язку з особливостями життєвих умов рівень розвитку відділів у різних класів хребетних не однаковий і головний мозок представників кожного класу має свої характерні особливості.

Так головний мозок риб має примітивну будову, що характеризується малим об’ємом і незначним розвитком переднього відділу.

Передній мозок порівняно з іншими відділами малий і не розділений на півкулі. На поверхні переднього мозку у цих тварин немає ще нервових клітин (кори). Від переднього мозку наперед відходять невеликі нюхові частки. Фактично передній мозок риб має зв’язок з органами нюху і є нюховим центром.

За переднім розміщений проміжний мозок, що прикритий зверху переднім і середнім мозком.   Середній мозок є найкраще розвиненим і найбільшим відділом мозку риб. Він має зорові центри. Орган зору у риб має провідне значення у пошуках їжі, тому середній мозок має значні розміри. До того ж середній мозок є інтегруючим відділом головного мозку, оскільки саме сюди поступає інформація від усіх органів чуття, здійснюється їх аналіз, формуються відповідні реакції.

Мозочок, який в усіх хребетних здійснює координацію рухів, у риб розвинутий особливо добре, оскільки рухи їх відрізняються великою складністю. Довгастий мозок містить центри дихання і кровообігу.

Прогресивні зміни у земноводних полягають у збільшенні загального об’єму головного мозку і подальшого розвитку його переднього відділу, що пов’язано з адаптацією до умов наземного середовища. Одночасно відбувається розділ його на дві півкулі. Поверхні півкуль утворює нервова тканина (волокна), але кори ще немає.   Передній мозок земноводних теж виконує функції нюхового центру. Проміжний мозок, як і в риб, містить епіфіз і гіпофіз. Середній мозок ще зберігає великі розміри, але дещо зменшений. Він теж є інтегруючим відділом центральної нервової системи, зберігаючи значення зорового центру. Мозочок розвинутий слабо, що пов’язано з досить простими рухами цих тварин. Пересуваються вони шляхом одноманітних рухів — стрибків. До того ж більшість земноводних ведуть малорухливий спосіб життя.

 Плазуни є першими дійсно наземними хребетними тваринами. Різкі швидкі коливання температури, вологості, співвідношення хімічних агентів, різноманітність звукових і зорових подразників у наземних форм призводять до прогресивного розвитку органів чуття і головного мозку.

Передній мозок стає найбільшим відділом порівняно з іншими. Наперед від нього відходять добре розвинені нюхові частки. На поверхні півкуль вперше в процесі еволюції утворюється кора, яка ще не покриває всієї поверхні півкуль, а утворює лише дві ділянки .У цілому кора має примітивну будову. Отже, передній мозок стає провідним відділом центральної нервової системи.

Середній мозок -розміри його скорочуються. Мозочок розвинутий значно краще, ніж у земноводних.

Головний мозок ссавців , також як і мозок птахів, відрізняється значним, непропорційним розвитком півкуль переднього мозку. Однак збільшення розмірів головного мозку ссавців відбувається не за рахунок нижньої частини (смугастих тіл), як у птахів, а за рахунок верхньої частини (кори). На всій поверхні півкуль утворюється кора .

Кора, що виникла, на відміну від старої кори плазунів, отримала назву нової кори. За будовою нова кора є складною структурою, що утворюється з багатьох шарів нервових клітин різних типів. У нижчих ссавців поверхня кори гладенька, а у вищих вона утворює численні закрутки, що значно збільшують її поверхню.

На думку вчених еволюція головного мозку пов’язана передусім із збільшенням у ньому кількості нервових клітин й ускладненням їх функцій. Через те, що кора в процесі розвитку потовщувалась мало, кількість нервових клітин збільшувалась за рахунок її складчастості.

Разом з розвитком кори утворюється складна система нервових волокон, що з’єднують різні ділянки кори, праву і ліву півкулі між собою, а також з різними відділами мозку. Кора стає інтегруючим відділом головного мозку, у ній знаходяться вищі чутливі (зору, слуху, дотику та ін.) і рухові центри. Отже, поряд з морфологічною перебудовою, з’являються і якісні функціональні особливості кінцевого мозку.

Проміжний мозок, прикритий зверху переднім, має характерні для всіх вже перерахованих класів придатки у вигляді епіфіза і гіпофіза.

Середній мозок значно зменшений у розмірах. На відміну від попередніх класів, замість двох (зорові центри) утворюються чотири горбики. Передні горбики з’єднані з зоровими рецепторами, а задні — із слуховими. Мозочок прогресивно розвинений, про що свідчить різке збільшення органу та його складна зовнішня і внутрішня структура.

Слід вказати на таку закономірність: чим вища організація тварини, тим менший її спинний мозок, а більший головний у загальному обсязі центральної нервової системи. Так, наприклад, у черепахи співвідношення ваги спинного мозку і головного 1:1; у голуба — 1:2; у кота — 1:3; у собаки — 1:5; у кита — 1:10; у шимпанзе — 1:15; а у людини — 1:49.

З появою кори головного мозку   вона   починає контролювати всі процеси, що відбуваються в організмі.

Отже, значення великих півкуль головного мозку полягає в тому, що вони забезпечують складну поведінку тварини, її тонке пристосування до умов існування, які безперервно змінюються. Причому у вищеорганізованих тварин роль великих півкуль і кори у життєдіяльності всього організму виражена значно сильніше, ніж у нижчих хребетних.

Отже, еволюція нервової системи на даному етапі завершилася формуванням кінцевого мозку — створенням кори, як принципово нового утвору, що прогресивно розвивається і контролює всі нервові структури, які виникли раніше, а також всі процеси, що відбуваються в організмі.

Виконайте завдання.

Вставте пропущені слова в тексті:

Головний мозок хребетних складається з ___ відділів: _________, _______, _______, ________, _________. Найбільш примітивну будову мозку серед хребетних мають __________. У риб добре розвинені ______ долі мозку. У амфібій, у порівнянні з рибами більш розвиненим є ___________ мозок, він чітко поділяється на дві _________ поздовжньою щілиною. На відміну від амфібій рептилії мають добре розвинений ___________, оскільки їх рухи є більш складними. Ще більш розвиненим _________ є у птахів, що пов’язано із потребою у складній координації рухів під час польоту. Він, як і передній мозок, вкритий __________. Найбільш розвинений мозок серед хребетних мають ________. Особливого розвитку у них набуває ________ відділ мозку. 

Домашнє завдання: опрацювати матеріал та завдання на блозі, вивчити нові поняття та терміни, створити конспект з теми, опрацювати пр. 38 ст. 152 підруч., знати типи нервових систем та будову головного мозку; виконайте завдання 3 та 4 ст. 155 підручн.

Виконані завдання надсилайте на Viber!

9 Клас

Тема.Узагальнення знань з теми "Закономірності успадкування ознак."

Контрольна робота з теми  «Закономірності успадкування ознак»

Варіант 1

І рівень (завдання з однією вірною відповіддю, по 0,5 б;  всього 3б)

 1.Мутації, пов’язані зі зміною кількості наборів хромосом - це:

А)  генні мутації;  Б) геномні мутації;   В)  хромосомні  мутації.

2.Сукупність ознак і властивостей організму, які є результатом взаємодії генотипу і умов середовища:  

А) алель;   Б) ген;    В) генотип;  Г) фенотип.

3. І закон Менделя має назву:

А) закон одноманітності гібридів першого покоління;  Б) закон розщеплення;  В) закон незалежного успадкування ознак.

4. Вкажіть, якому з визначень відповідає поняття  локус:

А) місце гена в хромосомі;    Б) одиниця спадковості;   В) статева клітина;                            Г) алель, що пригнічується іншим.

5. Вкажіть форму взаємодії алельних генів при якій домінантний алель не повністю пригнічує рецесивний і в гетерозигот проявляється проміжний стан ознаки:

А) повне домінування;   Б) неповне домінування;   В) множинний алелізм; 

Г) плейотропія.

6.Визначте, яка з названих змін є модифікацією:

А) зміна забарвлення шерсті гімалайського кролика під дією температури;

Б) укорочений хвіст у кішок;  В) синдром «крику кішки» у людини.

 

II рівень (завдання  з трьома вірними відповідями,  по 1б;  всього 2б)

7. До хімічних мутагенів належать:

А) віруси;   Б) пестициди;     В) формальдегід;   Г) рентгенівське випромінювання;  Д) важкі метали (ртуть, свинець).

8. Оберіть із переліку хромосомні  хвороби:

А) синдром «крику кішки»;  Б) синдром Дауна;   В) полідактилія; 

Г) гіпертонія;   Д) синдром  Шерешевського-Тернера.

 

IIІ рівень (завдання на встановлення відповідності,  по 1,5б;  всього 3б)

9. Встановіть відповідність між генетичним символом та його значенням:

А) Аа ;    Б) F₁;   В) Р;    Г) АА;     Д) аа;

1) батьківські особини;  2) домінантна гомозигота;  3) рецесивна гомозигота; 4) гібридне покоління;  5) гетерозигота.

10. Встановіть відповідність між хромосомними наборами та їх власниками:

А) здорова  жінка;  Б) здоровий  чоловік ;   В) людина, хвора  на синдром Дауна;

1) (47, 21 +);      2) 44А+ ХХ;    3) 44А+ Х;      4) 44А+ ХУ.

 

IV рівень (задача з генетики 3б)

11. Розв’яжіть задачу. При схрещуванні  червоних та жовтих томатів всі нащадки (F₁) мали тільки червоний колір плодів.  Яке  забарвлення плодів  отримають при схрещуванні гетерозиготного червоного томата з жовтим?

Варіант 2

І рівень (завдання з однією вірною відповіддю, по 0,5 б;  всього 3б)

1. Вкажіть тип мінливості, за якого змінюється лише фенотип, а генотип залишається сталим:

А) комбінативна;   Б) мутаційна;   В) генотипна;    Г) модифікаційна.

2. Кратне  збільшення  хромосомного  набору це:

А)  генна мутація;       Б) геномна мутація;      В)  хромосомна мутація.

3. ІІІ закон Менделя має назву:

А) закон одноманітності гібридів першого покоління;  Б) закон розщеплення;  В) закон незалежного успадкування ознак.

4. Гетерозиготою є особина з генами: 

А) Вb;    Б) bb;    В) СС    Г) ВВС

5. Ознака, що успадковується зчеплено з Y-хромосомою – це:

А) альбінізм;   Б) гіпертрихоз;   В) гемофілія;   Г) полідактилія.

6. Визначте, яка з названих змін є модифікацією:

А) форма листків стрілолиста, що росте у воді  та на суші;

Б) синдром Дауна у людини;  В) триплоїдний  сорт кавунів без насіння.

 

II рівень (завдання  з трьома вірними відповідями, по 1б;  всього 2б)

7. До хімічних мутагенів належать:

А) токсини бактерій;   Б) важкі метали (ртуть , свинець);    В) гідроген пероксид;   Г) ультрафіолетове  випромінювання;  Д) пестициди.

8. Оберіть із переліку  хвороби зі спадковою схильністю:

А) виразка шлунку;   Б) цукровий діабет;   В) полідактилія; 

Г) синдром  Дауна;   Д) гіпертонія.

 

IIІ рівень (завдання на встановлення відповідності,  по 1,5б;  всього 3б)

9. Встановіть відповідність між генетичним символом та його значенням:

А) Сс ;    Б) Р;   В) G;    Г) сс;     Д) СС;

1) батьківські особини;  2) домінантна гомозигота;  3) рецесивна гомозигота; 4) гамети;  5) гетерозигота.

10. Встановіть відповідність між мутаціями та їх  прикладами:

А) хромосомні;     Б) генні;     В) геномні;

1) триплоїдний сорт безнасінних кавунів;

2) синдром «крику кішки»;

3) полідактилія.

 

IV рівень (задача з генетики 3б)

11.Розв’яжіть задачу.  Плоди кавуна можуть мати зелене або смугасте забарвлення. Всі кавуни, отримані від схрещування рослин з зеленими і смугастими плодами (F₁), мали тільки зелений колір плодів. Яке  забарвлення плодів  отримають при схрещуванні гетерозиготного зеленого кавуна із смугастим?

 

Домашнє завдання: виконати контрольну роботу та надіслати для перевірки, повторити терміни з теми.

Виконані завдання надсилайте на Viber!

Доброго дня 5 Клас!

Сьогодні 22 лютого 2024 р.

Тема. Водорості та спорові рослини: хто у воді, а хто на суходолі та як їх розрізнити. 

Повторимо вивчене!

Дайте відповідь на запитання:

1.     Які органи для рослин є найважливіші?

2.     Чому квіти забарвленні у різні кольори?

3.     Чому рослини зелені?

4.     Яке значення для рослини мають листки?

5.     Що таке плід? Яке його значення?

Рослин живуть у найрізноманітніших середовищах існування. Їх ми можемо побачити і у воді, і на суші, у грунті , навіть на коренях дерев чи на скелях. Але як вони пристосувалися там жити, ми сьогодні і розберемося.

Вивчення нового матеріалу.

Опрацюйте інформацію нижче та запишіть в робочі зошити нові терміни та головне з теми.

Перегляньте навчальне відео:

1.     Хто такі водорості? Де вони живуть?

Водорості  — автотрофна група організмів, що охоплює кілька різних груп відносно простих за структурою живих організмів, які отримують необхідну для життєдіяльності енергію шляхом фотосинтезу, мешкають переважно у водному середовищі чи пристосувались до життя у ґрунті та інших наземних місцях зростання.

 2.     Будова водоростей

·       тіло не має тканин, кореня, пагону, тому його називають слань, або талом;

·       може складатися з однієї клітини або багатьох;

·       забарвлене в різних водоростей у зелений, червоний, бурий  колір завдяки спеціальним речовинам

3.     Різноманітність водоростей 

Клас поділений на групи.

За поданим зразком дати характеристику:

      І група  Мохи

Мохи – зелені, автотрофні рослини, здатні створювати органічні речовини з вуглекислого газу і води.

Будова мохів:

·       у деяких тіло має простішу будову (слань), тобто немає таких органів, як стебло, листки, корінь;

·       в інших є стебло, дрібні листки, довгі «волоски», які виконують функцію коренів – ризоїди;

Різноманітність мохів: 

 

ІІ група  Хвощі

Хвощі — рід багаторічних трав'янистих спорових рослин

Будова хвощів:

·       трав’янисті рослини;

·       корені, підземний пагін (кореневище), пагін над землею (навесні проростає бурого кольору, утворює спори і відмирає, а влітку росте зелений), листки дуже дрібні, тому фотосинтезують стебла;

 

Різноманітність хвощів

ІІІ група  Плауни

Плаун - рід багаторічних, трав'янистих, вічнозелених спорових рослин, з повзучими дуже розгалуженими стеблами, вкритими вузькими лускуватими або голкуватими листками.

Будова плаунів:

·       трав’янисті рослини;

·       корені, стебло (росте вгору або стелиться по землі, вкорінюючись), дрібні листки;

Різноманітність плаунів 

ІV група  Папороті

Папороті – це трав’янисті рослини, іноді зустрічаються дерев’янисті

Будова папоротей :

· трав’янисті рослини, але є і деревоподібні (мешканці тропіків);

·         корені, підземне стебло (кореневи ще), листки, які мають назву вайї;

Різноманітність папоротей 

 

Щитник чиливічий

Аспеліум гніздовий

Вельвічія плаваюча

4.    Значення водоростей та вищих спорових рослин

Робота з підручником.

Використовуючи текст підручника(пр. 44 ст. 164-170) доповніть таблицю: 

 

Водорості	Мохи	Хвощі	Плауни	Папороті
утворюють кисень під час фотосинтезу, яким дихають організми; очищують водойми; є їжею для тварин водойм разом із ціанобактеріями можуть спричинити «цвітіння водойм»		тварини не їдять через отруйні речовини і дуже тверді стебла; з давніх вимерлих хвощів утворилось кам’яне вугілля;
є для людини; з них отримують речовини, наприклад, йод; добувають речовину агар-агар, яку використовують для вирощу- вання мікроорганізмів, а також у кулінарії;	сфагнуми утворюють торф, який використовують люди; у хімічній промисловості з них отримують різні речовини; використовують для озеленення акваріумів			деякі папороті є лікарськими рослинами; вирощують як декоративні рослини; деякі водні папороті вирощують як зелене добриво на полях з ри- сом;серед папоротей є отруйні

Закріпимо вивчене!

Дайте відповідь на запитання:

 1.     Хто такі спорові рослини?

2.     Де мешкають водорості та вищі спорові рослини? 

Співвіднеси твердження з назвою рослин, яких воно стосується.

1.     У багатьох представників є весняні та літні           А мохи

 пагони, що відрізняються

2.     На нижній стороні листків утворюють                   Б хвощі

спеціальні утвори, в яких формуються спори

3.     Мають корені, стебло, дрібні листки і                    В плауни

 утворюють колоски із спорами

4.     Не мають коренів, а спори в багатьох                     Г папороті

утворюються    в коробочці на ніжці 

Розпізнай рослини за частинами їхнього тіла:

Домашнє завдання: опрацювати матеріал та виконати завдання на блозі, пр. 44 текст підручника, записати в робочі зошити та вивчити нові терміни та головне з теми; Виконати завдання 2 зі ст. 170 підручника.