Вітаю 11 клас!

Технології

Сьогодні 1 квітня 2025р.

Тема. Технологічна послідовність виготовлення виробу: ткання виробу за схемою один із прийомів. 

1. Підготовка матеріалів та інструментів:

• Бісер: Виберіть бісер необхідних кольорів, розмірів та форм згідно зі схемою.
• Нитка або волосінь: Використовуйте міцну нитку або волосінь, яка підходить за товщиною до бісеру.
• Голка для бісеру: Виберіть тонку голку, яка легко проходить через отвори бісеринок.
• Схема: Роздрукуйте або намалюйте схему виробу.
• Верстат для бісеру (за потреби): Для складних виробів використовуйте спеціальний верстат.
• Ножиці: Для обрізання нитки.

2. Читання схеми:

• Ретельно вивчіть схему.
• Визначте кольори та кількість бісеринок у кожному ряду.
• Зрозумійте порядок виконання візерунка.

3. Ткання:

• Натягніть нитки основи на верстат або підготуйте робочу нитку.
• Наберіть на голку бісер першого ряду згідно зі схемою.
• Пропустіть голку під нитками основи та поверніть її назад через бісеринки.
• Притисніть бісер до ниток основи, щоб він щільно прилягав.
• Повторюйте кроки 2-4, набираючи бісер для кожного наступного ряду.
• Один із прийомів:
  • Наприклад, техніка «цегляний стібок» дозволяє створювати щільне та міцне полотно. Для цього бісеринки кожного наступного ряду вплітаються між бісеринками попереднього ряду, утворюючи зміщення.

4. Завершення роботи:

• Закріпіть кінці нитки, пропустивши їх через кілька бісеринок.
• Обріжте зайву нитку.
• Зніміть виріб з верстата (якщо використовувався).
• Якщо потрібно, зробіть застібки, або інші елементи для закінчення виробу.

5. Оздоблення (за бажанням):

• Додайте застібки, кінцевики або інші елементи фурнітури.
• Прикрасьте виріб додатковими елементами, такими як підвіски або бахрома.
• Волого-теплова обробка: При необхідності, проведіть волого-теплову обробку готового виробу, щоб вирівняти його і надати йому остаточного вигляду.

Перегляньте відео техніка "Цегляний стібок":

Вітаю 10 та 11 клас!

Біологія і екологія

Сьогодні 31 березня 2025 р.

10 клас 

Тема : Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи. Правила біологічної етики. Ріст та розвиток клітин та фактори , які на нього впливають. Старіння та смерть клітин.

План дій

1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника , презентації та відеоматеріал до теми.

2. Занотувати ключові поняття та терміни та вивчити їх.

3.  Написати твір-роздум та тему: "Чому ми старіємо?" та "Трансплантація органів - це етично?"

Доматковий матеріал: 

Презентація

Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи. Правила біологічної етики.

https://docs.google.com/presentation/d/1vm1GKPaHAMD_YgpgZS-Rhu8cWGh4-VSr/edit?usp=sharing&ouid=100301507652054648741&rtpof=true&sd=true

Презентація 

Ріст та розвиток клітин та фактори , які на нього впливають. Старіння та смерть клітин.

https://docs.google.com/presentation/d/1KJjb91hSk8Q8Dmc82uJViRHKhvLfs-BL/edit?usp=sharing&ouid=100301507652054648741&rtpof=true&sd=true

Відео:

Домашнє завдання:

1. Опрацювати та вивчити теоретичний матеріал.

2. Створити конспект.

3. Виконати завдання в зошиті або написати твір та надіслати.

Спілкуємось та співпрацюємо через Viber.

11 клас

Тема1. Імунокорекція. Імунотерапія.

Пригадаємо вивчене!

Дайте відповідь на запитання:

1. Що таке імунна система?

2. Назвіть центральні й периферичні органи імунної системи?

3. Що таке імунна відповідь?

4. Які є види імунітету?

5. Що таке антигени?

6. Що таке антитіла?

Виконайте вправу за посиланням: https://learningapps.org/2768835

Вивчення нового матеріалу.

Імунокорекція - сукупність засобів і методів, спрямованих на нормалізацію функцій імунної системи.

          Розрізняють три основні види імунокорекції:

1) стимулювальна    2) пригнічувальна,    3) замінна.

          Імунокорекція передбачає застосування різних фізичних (наприклад, інгаляція, електрофорез), хімічних (лікарські препарати) і біологічних (масаж, апітерапія) методів, традиційних (наприклад, антибіотикотерапія) й альтернативних (наприклад, голковколювання, гірудотерапія) методик, терапевтичних і хірургічних (видалення лімфоїдної тканини, пересадка кісткового мозку) підходів.

Основні принципи імунокорекції:

1) застосування з профілактичною метою;

2) доповнення призначеного лікування;

3) переважне використання природних способів впливу, що пов'язані з біологічними потребами й функціями організму.

          Імунотерапія - сукупність методів лікування, що мають цільовий вплив на клітини, тканини та органи імунної системи.

          Основною метою імунотерапії є виправлення імунних дефектів організму людини.

          За механізмом дії розрізняють: специфічну й неспецифічну імунотерапію.     Специфічна імунотерапія передбачає вплив на механізми адаптивного імунітету, а неспецифічна - на вроджені імунологічні процеси.

          Імунотерапевтичний вплив може бути активним, пасивним та адаптивним. Активний вплив передбачає залучення природних механізмів імунної системи у відповідь на введення антигена (наприклад, використання вакцин). У разі пасивного застосовують готові гуморальні (сироватки, імуноглобуліни, моноклональні антитіла) або клітинні (клоновані лімфоцити) імунологічні препарати, що діють на природні захисні механізми.

Особливості й різноманітність імунобіологічних препаратів

          За дією на імунну систему імунобіологічні препарати поділяють на:

1) імуностимулятори (активують імунну відповідь; н-д: вакцини, препарати женьшеню);

2) імунодепресанти (пригнічують імунну відповідь; н-д: деякі антибіотики);

3) імуномодулятори (відновлюють і нормалізують функції імунної системи; наприклад препарати з ехінацеї, гриба кордицепсу).

          До імунобіологічних препаратів належать:  

          1. Вакцини - препарати з ослаблених, вбитих збудників захворювань або продуктів їхньої життєдіяльності, що їх застосовують для формування набутого активного імунітету (наприклад, БЦЖ проти туберкульозу)

          2. Анатоксини - препарати із знешкоджених екзотоксинів бактерій, що зберігають антигенні та імуногенні властивості (н-д: стафілококовий анатоксин).

          3. Сироватки імунні - це препарати сироватки крові, що отримують шляхом імунізації тварин або людини і використовуються для створення пасивного імунітету (наприклад, протиправцева сироватка).

          4. Інтерферони - природні або рекомбіновані білкові речовини, що є противірусними засобами (н-д,природний альфа-інтерферон, штучний лаферон).

          5. Імуноглобуліни - препарати, діючою основою яких є антитіла, що підвищують неспецифічну опірність організму (н-д: імуноглобулін людський).

          6. Пробіотики - бактеріальні препарати, що містять живі мікроорганізми або їхні метаболіти, що здійснюють регуляторний вплив на імунну систему через відновлення мікрофлори кишечнику (наприклад, лінекс, лактобактерин).

          7. Бактеріофаги - антимікробні специфічні препарати, що їх отримують в результаті селекції бактеріофагів (наприклад, дизентерійний або сальмонельозний бактеріофаг).

          8. Антибіотики - продукти життєдіяльності (або їхні синтетичні аналоги і гомологи) живих клітин, що вибірково пригнічують функціонування клітин бактерій, грибів або пухлин (наприклад, лізоцим, пеніцилін, цефадозим).

Також пропоную до перегляду відео:

Домашнє завдання: опрацювати матеріал та завдання на блозі , в підручнику ст. 252-254; виконайте завдання 7 ст. 255 підруч;вивчити ключові поняття з теми та записати їх у зошит.

Виконані завдання надсилайте на Viber!

Вітаю 8 клас!

Біологія

Сьогодні 21 березня 2025 р.

 Тема. Сенсорні системи рівноваги , руху та дотику.

План роботи

1. Опрацювати текст підручника (пр.41) та додатковий матеріал.

2. Занотувати основні поняття та терміни з теми та вивчити їх.

3. Знайти інформацію з інтернет джерел про те як можна тренувати вестибулярний апрат. Та поміркуйте тад тим, щоб було як би ми не мали відчуття дотику? Які були б наслідки? Що в цьому позитивного та негативного?

Додатковий матеріал

Перегляньте презентацію за посиланням:

https://docs.google.com/presentation/d/1y-iST72mzBwtHQVfN81al7Ih0yaiJd7N/edit?usp=sharing&ouid=100301507652054648741&rtpof=true&sd=true

Вестебулярна система

Вестибулярна система відіграє поряд із зоровою та соматосенсорною системами провідну роль у просторовому орієнтуванні людини. Вона одержує, передає й аналізує інформацію про прискорення або сповільнення, що виникають у процесі прямолінійного чи обертального руху, а також при зміні положення голови в просторі. При рівномірному русі або в умовах спокою рецептори вестибулярної сенсорної системи не збуджуються. Імпульси від вестибулорецепторів викликають перерозподіл тонусу скелетної мускулатури, що забезпечує збереження рівноваги тіла. Ці впливи здійснюються рефлекторним шляхом через ряд відділів ЦНС.

Периферичним відділом вестибулярної системи є її вестибулярний апарат, розташований у лабіринті піраміди скроневої кістки, він складається з переддвер'я та трьох напівкружних каналів. Крім вестибулярного апарата, до лабіринту входить завитка, в якій містяться слухові рецептори. Напівкружні канали розташовуються в трьох взаємно перпендикулярних площинах. Вестибулярний апарат містить у собі також два мішечки. Перший із них лежить ближче до завитки, а другий — до напівкружних каналів. У мішечках переддвер'я знаходиться отолітовий апарат: скупчення рецепторних клітин 'вторинно чутливі механорецептори).

До вестибуловегетативних реакцій залучаються серцево-судинна система, травний тракт та інші внутрішні органи. За сильних і тривалих навантажень на вестибулярний апарат виникає патологічний симптомокомплекс, названий хворобою руху, наприклад морська хвороба. Вона виявляється у зміні серцевого ритму (частішанні, а потім сповільненні), звуженні, а потім розширенні судин, посиленні скорочень шлунка, запамороченні, нудоті й блювоті. Підвищена схильність до хвороби руху може бути зменшена спеціальним тренуванням (обертання, гойдалка) і застосуванням ряду лікарських 'засобів.

Функції вестибулярної системи.

Вестибулярна система допомагає організму орієнтуватися в просторі при активному й пасивному русі. При пасивному русі коркові відділи системи запам'ятовують напрямок руху, повороти й пройдену відстань. Варто підкреслити, що в нормальних умовах просторове орієнтування забезпечується спільною діяльністю зорової та вестибулярної систем.

Відео: 

Встановіть захворювання, його причини та способи профілактики.

Жінка не може їздити на автомобілі. Після деякого часу перебування в авто, що рухається, з’являється нудота, запаморочення, вона блідне, спостерігається м’язова слабкість, головний біль.

Дайте відповіді на запитання:

- Космонавтам, які опинилися в умовах невагомості, спочатку здається, що вони перевернулися донизу головою. Поясніть чому?

- Чому в китів півколові канали недорозвинені?

Які прояви морської хвороби? Чи можна її уникнути?

 Як працює вестибулярний апарат у космонавтів, котрі перебувають на космічному кораблі?

Домашнє завдання:

1.Вивчити нові терміни та поняття.

2. Створити конспект з теми.

3. Знайти відповіді за запитання та додаткову інформацію в інтернет джерелах.

Спілкуємось через Viber!

Вітаю 6 Клас!

Пізнаємо природу

Сьогодні 21 березня 2025р.

Тема. Діагностична контрольна робота№5. Узагальнення знань з теми "Пізнаємо взаємозвязки у природі."

Виконайте завдання контрольної роботи. 

I.Проводжу дослідження природи.

1.1(1б)  Впізнайте представника наземно-повітряного середовища існування, червонокнижну тварину Карпат.

А.	Кіт лісовий
Б.	Гепард
В.	Рись
Г.	Пума
Д.	Сніговий барс

 

 

1.2(1б) Наука яка вивчає взаємозв’язки між організмами та між організмами й середовищем, називається ... 

а) екологією             б) біологією               в) біогеографією

 1.3(1б)  Встав пропущені слова.

Організми, які живляться іншими організмами – це _________________. Вони мають вражаючий арсенал пристосувань, щоб спочатку наздогнати, підстерегти чи підманити, а потім убити здобич, зокрема __________________, ________________, швидкий біг, ___________________, отруту.

Взаємовідносини, при яких один організм отримує середовище існування та поживні речовини, завдаючи шкоди іншому, називають ___________________. Найчастіше це явище спостерігають серед таких груп організмів: ___________________, грибів та ________________.

1.4.(1б) Послідовність організмів, пов’язаних харчовими зв’язками – це…?

 а) ланцюг живлення             б) пристосування

 в) мутуалізм                          г) конкуренція

 

II.Опрацьовую та використовую інформацію.

2.1 .(2) Прочитайте історію про Свинячого Ціп’яка.

Я – Свинячий Ціп’як. Ніхто нас не любить, усі обзивають паразитами. А хіба наше життя легке? Дехто називає мене Ціп’яком Озброєним. А яка там зброя? Маю лише чотири присоски та хоботок із гачками. Будучи личинкою*, я самотньо лежав на траві, нікому не заважав. Разом із травою мене з’їла Свиня! Добре, що моя оболонка щільна, і я не загинув. Потрапивши у тіло Свині, я мандрував її кровоносною системою, аж поки не застряг у м’язах. Свиню зарізали, м’ясо просмажили. Ох і гаряче було на сковороді, я замало не згорів! Але Господиня зарано зняла печеню з вогню, м’ясо погано просмажилось, і мене знову з’їли! Тут я вже не витримав: вивернув у кишечнику Людини свою голівку, виставив усі гачки, причепився до стінки, почав живитися й рости.

Нарешті моє життя приносило мені задоволення. Не треба було рухатися, шукати їжу, перетравлювати її, оскільки зуби і травні соки Людини все робили за мене. Я вбирав поживні речовини всією поверхнею тіла, і виріс у довжину аж на кілька метрів! Це були найкращі п’ять років мого життя.

Та знову халепа! Мій Хазяїн втратив апетит, зблід, поскаржився Лікареві на слабкість, запаморочення, головний біль та біль у кишечнику. Той запропонував здати аналізи і випити ліки. Людині – ліки, а мені – отрута. На цьому моє щасливе життя закінчилось. Але перед смертю я встиг відкласти мільйони яєць. Отже, якщо Людина не буде дотримуватися правил приготування їжі, то й моїм діткам вдасться добре пожити.

 Дайте відповіді на наступні запитання:

1. Яких правил необхідно дотримуватися, щоб не заразитися червами-паразитами?

А. Перед вживанням їжі мити руки.

Б. Провітрювати приміщення.

В. Добре проварювати та просмажувати м’ясо.

Г. Чистити зуби два рази на день.

Д. Спати не менше 8 годин на добу.

2. Які пристосування мають паразитичні черви для життя в організмі хазяїна?

А. Хвіст. Б. Язик. В. Зуби. Г. Щупальця. Д. Присоски.

3. Черв’яка свинячого ціп’яка називають ще ціп’яком озброєним. Він паразитує у кишечнику людини, викликаючи слабкість, запаморочення, втрату апетиту. Тривалість життя паразита може становити понад 10 років. Цього паразита називають озброєним, бо він має…

А. Шипи.

Б. Гачечки.

В. Голки.

Г. Зуби.

Д. Щупальця

 

2.2.(2б). Дайте визначення поняттям:

А) Екосистема_____________________________________________________________.

Б) Ланцюг живлення________________________________________________________.

 

III. Усвідомлюю закономірності природи.

 

3.1 (2б)  Зробіть підписи до малюнку «Ланцюг живлення».

1	Продуцент(організм утворювач)
2	Консумент I порядку(рослиноїдний споживач)
3	Консумент II порядку (всеїдний, м’ясоїдний споживач)
4	Консумент III порядку (м’ясоїдний споживач, хижак)

3.2 (2б) Пригадайте основні види зв’язків між організмами. Наведіть приклади.

Зв’язки між організмами	Приклади взаємозв’язків
Паразитизм
Мутуалізм
Коменсалізм
Хижацтво

 Домашнє завдання: виконайте контрольну роботу та надішліть на перевірку.

Виконані завдання надсилайте на Viber!

Вітаю 8 клас!

Біологія 

Сьогодні 20 березня 2025р.

 Тема. Сенсорні системи смаку та нюху.

План дій

1. Опрацювати текст підручника (пр.40) та додаткову інформацію.

2. Вивчіть та випишіть у зошит терміни та основні поняття з теми, створіть конспект.

3. Складіть кросворд до теми з ключовим словом.

Рецептори нюхової системи розташовані в ділянці верхніх носових ходів. Нюховий епітелій знаходиться збоку від головного дихального шляху. Загальна кількість нюхових рецепторів у людини — близько 10 млн. На поверхні кожної нюхової клітини є сферичне стовщення — нюхова булава, з якої виступає по 6-12 надзвичайно тонких (0,3 мкм) війок завдовжки  до 10 мкм. Нюхові війки занурені в рідке середовище, що його виробляють нюхові (боуменові) залози.

 Наявність війок у десятки разів збільшує площу контакту рецептора з молекулами пахучих речовин.. Аксони рецепторів утворюють нюховий нерв, що пронизує основу черепа і входить в нюхову цибулину. Нюхові клітини постійно оновлюються. Тривалість життя нюхової клітини — близько 2 місяців. Молекули пахучих речовин потрапляють у слиз, що виробляється нюховими залозами, з постійною течією повітря або з ротової по­рожнини під час їжі. Принюхування прискорює приплив пахучих речовин до слизу.

Нюхові клітини здатні реагувати на мільйони різних просторових конфігурацій молекул пахучих речовин. Тим часом кожна рецепторна клітина здатна відповісти фізіологічним збудженням на характерний для неї, хоч і широкий, спектр пахучих речовин. Істотно, що ці спектри в різних клітин подібні. 

Унаслідок цього більш ніж 50 % пахучих речовин виявляються спільними для будь-яких двох нюхових клітин.

Раніше вважали, що низька вибірковість окремого рецептора пояснюється наявністю в ньому багатьох типів нюхових рецепторних білків, однак нещодавно було з'ясовано, що кожна нюхова клітина має тільки один тип мембранного рецепторного білка. Сам же цей білок здатний зв'язувати множину пахучих молекул різної просторової конфігурації

 Смаковий аналізатор

У процесі еволюції смак формувався як механізм вибору чи від­торгнення їжі. У природних умовах смакові відчуття комбінуються з нюховими, тактильними й термічними, також створюваними їжею. Важливою обставиною є те, що перевага у виборі їжі почасти заснована на вроджених механізмах, але значною мірою залежить від зв'язків, вироблених в онтогенезі умовно-рефлекторним шляхом. Смак так само, як і нюх, заснований на хеморецепції. Смакові рецептори несуть інформацію про характер і концентрацію речовин, які надходять до рота. їхнє збудження запускає складний ланцюг реакцій різних відділів мозку, які призводять до різної роботи орга­нів травлення чи до видалення шкідливих для організму речовин, що потрапили до рота з їжею.

Це цікаво

•         У новонародженої дитини орган смаку, порівняно з іншими органами чуття, розвинений найкраще. Так, на подразнення солодким новонароджена дитина реагує смоктанням і ковтанням, на кисле, солоне, гірке скороченням мімічних м’язів. Після народження дитини орган смаку продовжує розвиватись головним чином у напрямку точнішого розрізнення смаків.

•         Смакові цибулини мають найкоротший вік серед інших рецепторів. Час існування усього 240 годин, після чого вони гинуть і замінюються новими.

Вислів «Про смаки не сперечаються» (варіант: «На смак і колір товаришів немає», «На смак і колір всі фломастери різні»), відомий у багатьох мовах, чудово ілюструє розуміння людьми нечіткості й розпливчастості описів смаку, слабке диференціювання основних понять, величезні відмінності в чуттєвому сприйнятті в різних народів, і навіть у різних людей, у межах одного етносу.

 Смакові бруньки — рецептори смаку  розташовані на язиці, задній стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдаликах та надгортаннику. Найбільше їх на кінчику, краях і задній частині язика. Кожна приблизно з 10 000 смакових бруньок дюдини складається з кількох (2-6) рецепторних клітин і, крім іюго, з опорних клітин. Смакова брунька має колбоподібну форму, людини її довжина й ширина близько 70 мкм. Смакова брунька досягає поверхні слизової оболонки язика й з'єднана з порожниною рота через смакову пору. Смакові клітини мають найкоротше ясиття з-поміж епітеліальних клітин організму: у середньому через кожні 250 годин стара клітина змінюється молодою, що рухається до центру смакової бруньки від її периферії. Кожна з рецепторних макових клітин завдовжки 10-20 мкм і завширшки 3-4 мкм має на інці, оберненому в просвіт пори, ЗО-40 надтонких мікроворсинок втовшки 0,1-0,2 мкм і завдовжки 1-2 мкм. Вважають, що вони відіграють важливу роль у збудженні рецепторної клітини, сприй-аючи ті чи інші хімічні речовини, адсорбовані в каналі бруньки. _рипускають, що в ділянці мікроворсинок розташовані активні центри — стереоспецифічні ділянки рецептора, які вибірково сприймають різні адсорбовані речовини. Етапи первинного перетворення хімічної інергії смакових речовин на  енергію нервового збудження смакових юцепторів ще не відомі.

Абсолютні пороги смакової чутливості багато в чому залежать ід стану організму (вони змінюються в разі голодування, вагітності що). Поріг сприйняття, як і в інших сенсорних системах, вищий від порога відчуття. У випадку тривалої дії смакової речовини спостерігається адаптація до нього (знижується інтенсивність смакового відчуття). Тривалість адаптації пропорційна концентрації розчину. Адаптація до солодкого й солоного розвиваються швидше, ніж до гіркого й кислого.

При змішуванні кількох смакових речовин може виникнути нове смакове відчуття, що відрізняється від смаку компонентів, які укладають суміш.

Відео про нюх та смак:

Відео про нюхову сенсорну систему:

Щоб перевірити себе дайте відповідь на запитання:

1. На якому сприйнятті спеціалізується нюхова сенсорна система?

2.Де розташовані рецептори нюху? Чи впливають запахи на процес травлення?

3.Чи впливає концентрація пахучої речовини на формування відчуття запаху?

4. Чим вимірюють граничну концентрацію пахучої речовини?

5. Чи однакова чутливість до запахів у різних людей?

6. Як улаштований смаковий аналізатор?

7. Які смакові відчуття ви знаєте?

8. Чи однаковий смаковий поріг для різних хімічних речовин?

9. Чому яблуко та цибуля здаються приблизно однакового, солодкого смаку?

10. Чому при нежиті людина втрачає апетит?

11.  Чим пояснити пристрасть південних народів до гострої їжі?

12.Що таке смаковий поріг?Чи однаковий він для різних хімічних речовин?

Домашнє завдання:

1. Вивчіть та занотуйте теоретичний матеріал даної теми (пр.40 ст. 142 підруч.), виконайте завдання розміщені на блозі.

2. Складіть кросворд або тести до теми . 

 Спілкуємося через Viber.