перекладач

пʼятницю, 30 грудня 2022 р.

Вітаю 6 та 9 Клас!
Сьогодні 30 грудня 2022 р.

6 Клас 

Тема. Вегетативне розмноження рослин. Дослідницький практикум "Вегетативне розмноження рослин."

Пригадаємо вивчене!
Дайте відповідь на запитання.

1. Що таке розмноження організмів? Яке його біологічне значення?

2. Які способи розмноження вам відомі?

3. Яку функцію виконують статеві клітини?

4. Що таке нестатеве розмноження; які організми розмножуються нестатево?

5. Що таке спора? Які бувають спори? Які види організмів розмножуються спорами?

6. Чи можна з листка виростити цілу рослину? А з кореня?

7. Для чого проводять щеплення фруктових дерев?

Завдання1.

Прочитайте речення, зашифроване у яблуку.

Завдання 2.

Прочитайте речення, зашифроване у дереві.


  Яке біологічне значення вегетативного розмноження?
  Сьогодні ми дізнаємось про те, як за допомогою вегетативних органів виникають нові рослини.

Вивчення нового матеріалу.

Опрацюйте теоретичний матеріал.

Рослини можуть розмножуватися статево, нестатево та вегетативно.

Вегетативне розмноження рослин.

Багатоклітинні організми здатні розмножуватись і вегетативно.

Вегетативне розмноження рослин здійснюється різними способами . Воно відбувається завдяки здатності рослин до регенерації. Вегетативно розмножуватися можуть майже всі рослини.

Вегетативне розмноження рослин здійснюється частинами вегетативних органів і грунтується на здатності рослин легко утворювати нові вегетативні органи, в тому числі втрачені або відсутні.

Унаслідок вегетативного розмноження з материнського організму утворюються нові дочірні особини. При цьому кожна дочірня особина подібна до материнської за спадковими ознаками.

Вегетативне розмноження сприяє швидкому зростанню чисельності виду та його розселенню. Це важливо для видів з коротким періодом життя. Крім того, воно дає змогу рослинам розмножуватися, коли статеве розмноження неможливе (наприклад, якщо певні особини зростають відокремлено від інших рослин свого виду).

 Природне вегетативне розмноження рослин може здійснюватись частинами кореня або пагона. Проте частіше воно здійснюється їх видозмінами.

Природне вегетативне розмноження відбувається без участі людини. Штучне вегетативне розмноження здійснює людина заради задоволення власних потреб: вона відокремлює частину рослини і створює умови для утворення нового організму.

Вегетативне розмноження

Типи живців у рослин: а) – стеблові живці пеларгонії і дифенбахії; б) – листкові живці глоксинії і сенполії;в) – кореневі живці хрону.

У вищих рослин вегетативне розмноження здійснюється за рахунок вегетативних органів чи їхніх видозмін.

Значення:

 За допомогою вегетативного розмноження можна швидко отримати міцні життєздатні молоді рослини. Вегетативне розмноження сприяє швидкому відтворенню і розселенню рослин. У рослинництві широко застосовують різні способи вегетативного розмноження рослин. Завдяки вегетативному розмноженню можна отримати значну кількість посадкового матеріалу, а також з покоління в покоління підтримувати властивості створених раніше сортів.

 Дуже важливо, що усі рослини, отримані за допомогою вегетативного розмноження від одного організму, будуть абсолютно ідентичними. Тому сорти картоплі, більшість плодових і ягідних культур, сорти декоративних багаторічних квіткових рослин (півники, тюльпани)розмножують виключно вегетативно.

Широко у рослинництві застосовують і щеплення. За допомогою щеплення поліпшують властивості вже існуючих сортів.

Приклад рослини

Вид розмноження

Осот, хрін, обліпиха, вишня

Кореневі паростки – додаткові бруньки на невидозмінених коренях

верба ламка

вкорінення невідозмінених пагонів

жоржина, пшінка

Кореневі бульби – видозмінені корені

пирій

Кореневища,підземні видозмінені пагони

Цибуля, часник, тюльпан

цибулина

полуниця

Вуса,надземні видозмінені пагони

Каланхое

Вивідкові бруньки

Часник, зубниця бульбоносна

Повітряні бульбочки

Пеларгонія, дифенбахія, аґрус, смородина, верба

Стеблові живці

Сенполія

Листкові живці

Хрін городній

Кореневі живці

Смородина, аґрус,ліщина

Відводки

Штучне вегетативне розмноження.

Частина тіла рослини , яку людина відокремлює для вегетативного розмноження, називається живцем.

·       Стебловими живцями називають безлисті частини пагона з бруньками. 

·       Листкові живці – це цілі листки або їх частини.

·       Кореневі живці – це відокремлені корені..

Живці поміщають у воду або вологий пісок, торф, штучне волокно або їїх суміші при оптимальній температурі та освітленні. У місці зрізу живця починається інтенсивний поділ клітин, в результаті цього виникає своєрідний наплив – калус. В ньому легко розвиваються додаткові корені.  

У  стеблових живців з утворенням коренів вегетативне розмноження завершується, оскільки виникає нова рослина з усіма вегетативними органами. В калусі листкового живця спочатку повинні виникнути додаткові бруньки, а з них – пагони, на яких утворяться додаткові корені.

На кореневих живцях повинні утворитися додаткові пагони із додатковими коренями. 

Важливим методом вегетативного розмноження є щеплення рослин. При цьому живця-прищепу приживляють на рослину-підщепу із власною кореневою системою. Їх щільно притискають одну до одної зрізами та захищають місце зрізу від зміщення, висихання та забруднення. В результаті відбувається їх зростання.

У наш час розроблені методи культури тканин в лабораторії. На штучних стерильних поживних середовищах культивують найменщі бруньки, отримують рослини навіть з окремих клітин. Ці сучасні біотехнологічні  методи дозволяють отримувати безвірусний посадковий матеріал.

Також перегляньте відео:


А тепер про дослідницький практикум.

 Дослідницький практикум "Вегетативне розмноження рослин."

Мета: навчитись живцювати кімнатні рослини; провести спостереження за розвитком живців;

Обладнання і матеріали: кімнатні рослини (традесканція), склянки з водою,, горщики з грунтом, препарувальний набір, підручник.

Завдання і хід роботи:

1. Зріжте стебловий живець з 3-4 листками .

2. Відокремте від нього 2 нижні листки, помістіть в склянку з водою так, щоб нижній вузол був у воді. Для прискорення росту поставте живці в тепле, гарно освітлюване місце.

3. Після того, як додаткові корені досягнуть довжини 2см, висадіть живці у горщики з ґрунтом.

4. За розвитком живців ведіть спостереження. Результати заносьте в таблицю. 

Назва рослини

Дата спостереження

Початок утворення додаткових коренів

Висадка у ґрунт

Початок росту пагонів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


5. Висновок.

Також для кращого розуміння , як же виконати цей практикум, пропоную переглянути відео, де показаний приклад:

Підсумуємо!
Отже:

1.     Вегетативне розмноження рослин здійснюється багатоклітинними частинами їхнього тіла і можливе завдяки легкому утворенню рослинами нових вегетативних органів.

2.     Людина використовує природне і штучне вегетативне розмноження для швидкого отримання нових рослин і збереження їх сортових особливостей.

Закріпимо!

Завдання 3.

Випишіть назви органів вегетативного розмноження рослин, що є видозмінами пагона.


Завдання 4.

Випишіть якомога більше термінів за 5 хвилин.

Дайте відповідь на запитання:

1. Які способи вегетативного розмноження рослин у природі вам відомі?

2. Як можна вегетативне розмножувати культурні рослини?

3. Які способи вегетативного розмноження, що їх спостерігають у природі, застосовують і у рослинництві?

4. Що таке живці? Які види живців вам відомі?

5. Що таке щеплення та для чого його виконують?. Які способи щеплення застосовують у рослинництві?

Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал розміщений на блозі та завдання, запишіть та вивчіть нові терміни та поняття; виконайте дослідницький практикум та представте його у вигляді презентації, зробіть фото або замалюйте свої спостереження. Це довгострокове дослідження, тож роботу надішлідь тоді коли будуть результати. 

Виконані роботи надсилайте на Viber!


9 Клас
Тема. Післязародковий розвиток.

Пригадаємо!
Виконайте вправу за посиланням: https://learningapps.org/2358624 або за QR-кодом:
Виконайте вправу за посиланням : https://learningapps.org/1978899 або за QR-кодом:

Виконати вправу за посиланням: https://learningapps.org/3030135  
або за QR-кодом:
Виконайте вправу за посиланням: https://learningapps.org/4462157  або за QR-кодом:

Вивчення нового матеріалу.


Перегляньте відео до теми:

Після перегляду відео запишіть головне з даної теми та зробіть висновок.


Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі, виконати вправи, записати в роб. зошит ключові поняття з теми та терміни і вивчити їх.
Виконані роботи надсилайте на Viber!

Гарних вихідних та канікул!!!
Зустрінимося з новими силами в другому семесті!💕😀







середу, 28 грудня 2022 р.

 Доброго дня 6, 8 та 9 Клас!

Сьогодні 29 грудня 2022 р.

6 Клас

Тема. Розмноження рослин : статеве та не статеве.

Згадаємо вивчене.

      Тести

1.Найбільше хлоропластів у листку містять клітини:

а) шкірки;          в) губчасті.

б) стовпчасті;

2. Вкажіть назву листка, що складається з черешка і однієї листкової пластинки:

а) сидячий;         в) складний;

б) простий;         г) прилисток.

3. Вкажіть, видозміною якого органа є колючки кактуса:

а) кореня;           в) листка;

б) пагона;           г) прилистків.

4. Вкажіть, як називається виведення рослиною водяної пари через продихи:

а) повітряне живлення;     в) дихання;

б) фотосинтез;                    г) транспірація.

5. Вкажіть рослину,  для якої характерні пальчастоскладні листки:

а) гіркокаштан звичайний;  г) карагана;

б) конюшина;                        д) горобина.

в) жито;

6. Вкажіть, у яких клітинах листка найінтенсивніше відбувається фотосинтез:

а) шкірки;                в) овальних;

     б) стовпчастих;       г) ситоподібних трубках

Вивчення нового матеріалу.

Ознайомтесь з матеріалом:

 Розмноження – це процес відтворення собі подібних організмів, який забезпечує неперервність життя видів. 

Нестатеве розмноження – це розмноження, яке відбувається за участю нестатевих клітин лише одного організму. Всі нащадки, які утворилися з цих клітин, є подібними до батьківських , тому що спадкова інформація передається без змін. Нестатеве розмноження обмежує різноманітність ознак нових особин, але може за короткий час забезпечити утворення великої кількості нащадків.

Нестатеве розмноження відбувається за участю нестатевих клітин. У рослин розрізняють такі види нестатевого розмноження:

-поділ клітини навпіл;

-спороутворення;

-вегетативне розмноження.

Поділ навпіл – це розмноження шляхом утворення з однієї 

материнської клітини двох дочірніх, які не завжди схожі одна на одну.

 Спороутворення – це розмноження шляхом утворення спеціальних клітин – спор, з яких виникає нове покоління. Спора – це спеціальна клітина, вкрита захисною міцною оболонкою.

При вегетативному розмноженні новий організм бере початок із звичайних клітин тіла. У рослин цей вид найпоширеніший.

Грунтується вегетативне розмноження на явищі регенерації, тобто здатність відновлювати цілий організм з його частин у результаті поділу та подальшої спеціалізації клітин.

До способів вегетативного розмноження належать:

До розмножень пагонами належать:

-живцями (частинами стебла);

-відсадками;

-паростками (коли утворюються додаткові бруньки);

-видозміненими пагонами;

-вусами (повзучими стеблами);

-щеплення (прищеплення частин вегетативного органа однієї 

рослини до другої; рослину, на якій роблять щеплення називають підщепою, а рослину, яку прищеплюють – прищепою).

До розмножень коренями належать:

-кореневими паростками (у хріну, кульбаби, малини, вишні, 

обліпихи, осики є горизонтальні корені на яких утворюються додаткові бруньки, а з них відростають молоді пагінці; біля пня спиляного дерева часто видно молоду парость);

До розмноження листками належать:

-листковими живцями;

-живородіння (дітками).

Статеве розмноження.  Статеве розмноження – це спосіб розмноження при якому відбувається злиття чоловічої та жіночої статевих клітин ( гамет) з утворенням зиготи з якої розвивається нова рослина . Із зиготи розвивається дорослий організм наступного покоління, який несе в собі ознаки двох батьківських організмів.
На відміну від нестатевого, у разі статевого розмноження з'являється велика різноманітність ознак у особин, що дозволяє їм краще пристосовуватися до мінливих умов життя.

Також пропоную переглянути відео про вегетативне розмноження:


Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі або пр. 31 ст. 138, записати та вивчити нові терміни та поняття по темі; Творче завдання: "Якими способами можна розмножити смородину, аґрус в домашніх умовах?"
Виконані завдання надсилайте на Viber!



8 Клас

Тема. Зсідання крові. Групи крові та переливання крові.

Пригадаємо!

                 Що входить до складу крові?

                  Які формені елементи крові ви знаєте?

                 Які функції виконують еритроцити?

                  Які функції виконують тромбоцити?

                 Які функції крові?

                Які рідини внутрішнього середовища ви знаєте?

                  Що таке лімфа?

 «Знайди суму»

Завдання: запишіть лише номери правильних відповідей, знайдіть їх суму.

1. Із крові в тканинну рідину поступає кисень, вода, поживні речовини.

2. Транспортуючи гормони, кров виконує видільну функцію.

3. Кров належить до сполучної тканини.

4. Кров складається з плазми і формених елементів.

5. У плазмі крові переважає суха речовина.

6. Кров бере участь у захисті організму від вірусів і мікроорганізмів.

7. Еритроцити, лейкоцити та тромбоцити входять до складу плазми.

8. До кровотворних органів відносяться серце та легені.

9.  Плазма крові містить 90 % води.

 Поміркуйте!

ü  Чи бачили ви власну кров хоча б раз у житті? 

ü За яких умов це відбувалось? 

ü  Які ситуації можуть призвести до значної крововтрати?

ü Чи важливо, щоб кров припинила витікати після поранення? 

Чому військові, автогонщики й люди інших професій, пов'язаних із ризиком, носять браслети, нашивки та інші розпізнавальні знаки з інформацією про свою групу крові?

 Вивчення нового матеріалу.

Будова та функції еритроцитів.

Еритроцити - червоні кров'яні тільця, що здійснюють в організмі дихальну функцію. Вони переносять кисень від легень до клітин, а вуглекислий газ - від клітин до легень. До виконання еритроцитами цієї функції добре пристосовані їхні розмір, кількість і форма. Еритроцити - дрібні без'ядерні клітини діаметром 7,5 мкм. Кількість їх дуже велика. Еритроцит має форму двоввігнутого посередині диска. Така форма збільшує його поверхню та сприяє кращому проникненню в нього кисню. У нормі еритроцити живуть близько 120 днів, а потім руйнуються в селезінці й печінці. Кров поповнюється новими еритроцитами, що утворюються в червоному кістковому мозку з особливих клітин - еритробластів.

    Як ви гадаєте, чому еритроцити мають саме таку форму і розміри?

А для чого це потрібно?

Для того щоб якомога більше було гемоглобіну, щоб він транспортував кисень та вуглекислий газ, тобто гемоглобін виконує дихальну функцію. Усі організми починаючи з нижчих рослин та закінчуючи людиною, здатні зв’язувати гази за допомогою органічних сполук, що мають атоми металів. Тільки в рослин – це сполуки Магнію, а майже в усіх тварин – сполуки Феруму.

У 100 см3 крові міститься 50 мг заліза, а в крові людини загалом – 30г в одному еритроциті міститься 256 молекул гемоглобіну, які виконують такі важливі дихальну та транспортну функції.

 Важливою властивістю гемоглобіну є утворення сполуки гемоглобі­ну з киснем — оксигемоглобін, який зумовлює характерне забарвлення артеріальної крові. Ця сполука в клітинах знову легко розпадається на кисень і гемоглобін. Гемоглобін також легко вступає в реакцію з вугле­кислим газом — карбогемоглобін, утворюючи венозну кров.

Однак у гемоглобіну є дуже важлива властивість утворювати дуже
стійку сполуку з чадним газом — карбоксигемоглобін. Ця сполука не
може переносити ані кисню, ані вуглекислого газу, настає отруєння і смерть

Людина з давніх-давен мріяла про довголіття. Не був винятком із цього правила і намісник Бога на землі папа римський Іннокентій VIII, який нама­гався будь-що продовжити своє життя. За його наказом до Ватикану було скликано найкращих ме­диків Європи. Коли ті з'явилися до палацу, папа уважно оглянув їх і, ніби переконавшись, що їм можна довіритися, запитав:

       Чи можете ви продовжити мені життя?

Лікарі мовчали. Нарешті найстаріший із них

сказав:

—    Це досі не підвладно медицині, Ваша святосте.

—    Так... — продовжив папа. — Але ж деякі з вас стверджують, що кров, узята в молодих і перелита старим, здатна повернути сили...

Найстаріший лікар поглянув на колег.

Дехто так вважає, Ваше преосвященство, — мовив він, — але все в руках Божих...

Тоді починайте негайно!

Але ж, монсеньйоре... Це загрожує...

 Папа стомлено похилився на подушки.

Це мій наказ.

Лікарі виконали наказ. Однак не встигли вони закінчити цей винятковий в історії медицини екс­перимент, як папа сконав на очах у переляканих єпископів. Принесені в жертву папі життя трьох хлопчиків не врятували духовного пастиря. Чому цей експеримент закінчився смертю?

Чому так сталося? Тому, що під час переливання крові слід враховувати групу крові, тобто наявність аглютиногенів і аглютинінів.

Аглютиногени – це білки А і В, що міститься в еритроцитах.

Аглютиніни α і β – це білки, що містяться в плазмі. Завдяки наявності аглютинінів і аглютиногенів кров людей поділяється на 4 групи: І, ІІ, ІІІ, ІV, або О, А, В, АВ.

У крові людини одночасно ніколи не зустрічаються аглютиноген А і аглютинін α або аглютиноген В і аглютинін β – тому склеювання еритроцитів не відбувається. Якщо ж з певних причин(при переливанні крові) зустрічаються А і α або В і β – відбувається аглютинація(склеювання) еритроцитів. Запам’ятайте правило: еритроцити донора склеюються плазмою реципієнта, якщо зустрічаються одноіменні  аглютиніни і аглютиногени. Відбувається АГЛЮТИНАЦІЯ.  

Група

крові

Аглютиногени в еритроцитах

Аглютиніни в плазмі

1(0)

Відсутні

α  і β

II (А)

А

β

IIІ (В)

В

α

IV (АВ)

АВ

Відсутні

 Групи крові у людини були відкриті австралійським вченим Карлом Ланд штейном у 1900 році. Резус система була відкрита у 1940 році. Вона включає 5 антигенів, які можуть утворювати 27 груп крові, але в практичній медицині враховують тільки наявність (резус – позитивний організм) або відсутність (резус – негативний організм) резус – фактора.

При переливанні крові, несумісної за резус – фактором або при вагітності, коли мати резус – негативна, а дитина резус – позитивна виникає резус – конфлікт. При цьому в крові матері утворюються антитіла, що руйнують еритроцити плоду. 

Тромбоцити, їх будова та значення.


Історія переливання крові

Ще в давні часи робили спроби переливання крові хворим, які втратили багато крові. Кров використовували і як цілющий напій: хворим давали пити кров тварин або здорових людей. Французька королева Марія Медічі (XVII ст.) відважилася пити людську кров, щоб позбутися хворої старості. Зцілення королева-кровопивця не знайшла.
Вперше довів можливість оживити тварину переливанням крові ан­глійський анатом Лoyep (1666 p.). Після смерті обезкровленого собаки в його судини влили кров від іншого собаки. Тварина ожила.
Вперше вдале переливання крові від людини до людини відбулося 1819 р. в Лондоні. Через 13 років у Росії лікар Вольф зробив успішне переливання крові жінці, котра помирала після пологів. Але надалі — не­вдачі. Підрахували, що всього на земній кулі проведено 1247 переливань, із них 176 закінчилися смертю.
Групи крові. Переливання крові.
 Відкриття Карлом Ландштейнером (австрієць) у 1900 р. (Нобелів­ська премія у 1930 р.) і чехом Яном Янським (1903 р.) чотирьох груп крові за системою АВО.

Завдання1 

Скориставшись матеріалом підручника (ст. 64), зробіть аналіз таблиці «Групи крові». 

Аглютинація — склеювання еритроцитів коли трапляються однойменні аглютиногени та аглютиніни (А і α), (В і β).

Окрім поділу крові на групи існує ще специфічний ген, який отримав назву «резус- фактор». 15% населення світу не мають специфічного гена в крові, тому є «резус-негативними», а вся остання частина населення (85%) є «резус-позитивними».

Донор — почесне звання. У роки Великої Вітчизняної війни донорами стали 5,5 млн. чоловік, пораненим хворим було перелито 1700 т крові. Донорська кров потрібна і в мирний час. Одна операція на серці потребує додатково 5-6 л крові.


Пропоную переглянути відео:


Цікава інформація про групи крові.
ü Сумісність по групі крові
– 1 група: є універсальним донором для всіх інших груп, але приймати кров може тільки 1 групу;
– 2 група: може бути донором для 2 і 4 груп, але прийняти кров може тільки від 2 і 4;
– 3 група: є донором для 3 і 4, щоб прийняти кров може від 3 і 1;
– 4 група: може прийняти будь-яку групу крові, але донором може бути виключно для 4.
 
ü Сумісність по плазмі
– 1 група: універсальний одержувач, але віддати плазму може виключно 1 групи;
– 2 група: може отримувати плазму від 4 і 2, а донором бути для 2 і 1;
– 3 група: може отримувати плазму від 3 і 4, а донором бути строго для 3 і 1;
– 4 група: будучи універсальним донором, може отримувати плазму виключно від 4.
 
ü Кожній людині, відповідно від групи крові, притаманні такі головні риси характеру:
– 1 група: уважність, практичність, чуйність, наполегливість;
– 2 група: організованість, лідерство, милосердя, ефективність;
– 3 група: гнучкість, медитативність, орієнтованість на результат, доброзичливість;
– 4 група: спокій, вільнодумство, раціональність, сила.
 

Закріпимо вивчене!
Біологічний диктант  (потрібно виписати номери правильних тверджень):
1.      Тромбоцити — це кров’яні пластинки крові.
2.      Тромбоцити мають ядро.
3.      При пораненнях тромбоцити легко руйнуються.
4.      Тромб утворюється тільки на місці рани.
5.  В утворенні тромбу бере участь білок фібриноген.
6.  Для зсідання крові потрібен кальцій.
7.  У крові здорової людини завжди є фермент тромбопластин.
8.  У хворих на гемофілію збільшена здатність крові до зсідання.
9.    Гемофілія успадковується.
10.     Протромбін продукується печінкою.
11.     Під дією гепарину зсідання крові посилюється.
12.     Зсідання крові — захисна реакція організму.

«Закінчи речення»
1.    Червоні кров'яні клітини — ...
2. Еритроцити утворюються з...
3. Основний білок еритроцитів — ..
4. Сполука гемоглобіну с киснем — ...
5. Сполука гемоглобіну з чадним газом — ...
6. Кров, насичена киснем,— ...
7. Кров, насичена вуглекислим газом,— ...
8. Людина, в якої беруть кров,— ...
9. Людина, якій переливають кров,— ...
10.Білки α і β – плазми  — ...
11.Резус-фактор — це...
12.Він міститься в...

Розв'яжіть задачу:

Визначте кількість  гемоглобіну у вашій крові, якщо відомо, що 100г крові містить в середньому 19,7 гемоглобіну.

Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі або пр. 16 ст. 62, записати та вивчити нові терміни та поняття, виконати завдання розміщені на блозі.

Виконані завдання надсилайте на Viber!


9 Клас

Тема. Етапи індивідуального розвитку організмів. Ембріональний розвиток тварин.

Пригадаємо!

1.      Що таке запліднення?

2.      Які типи запліднення ви знаєте?

3.      Що таке статевий диморфізм?

4.      Гермафродити – це…

5.      Що таке запилення ?

6.      Назвіть типи запилення.

7.      Запилення птахами називають…

8.      Запилення водою – це…Наведіть приклад .

9.      Ендосперм – це…

10.   Яке значення запилення?

Вивчення нового матеріалу.

Дуже часто батьки спересердя кажуть: «Ну звідки взялося це в ди­тини? Чому вона така?..» Сьогодні в кожного з нас, нарешті, з'явилася можливість розібратися в цьому. Нині не викликає сумніву те, що багато рис характеру майбутньої людини формуються в утробному періоді, оскільки немовля до моменту своєї появи на світ уже прожило дев'ять місяців, які значною мірою визначають напрямок його подальшого розвитку.

З якого моменту людина стає людиною? Чи є в ненародженої дитини душа? Коли вона з'являється?

Ці питання здавна цікавили не тільки батьків, але й філософів і те­ологів. Наука надає все більше й більше нових відомостей про перші фази життя дитини, її розвиток в утробі матері. Набагато раніше, ніж перед­бачалося, розвиваються відчуття й уміння дитини, формуються найтонші структури мозку. А майбутнім таткові й матусі особливо важливо знати, що зв'язок батьків з дитиною закладається ще до її народження. Що ж відбувається після народження?

Сьогодні ми познайомимося з особливостями ембріонального розвитку людини, узагальнимо знання про регуляторні механізми росту, розвитку.

І перше ,що ми повинні пригадати із вами ,що таке індивідуальний розвиток?

Індивідуальний розвиток організмів – онтогенез – розвиток особини від зародження до смерті, що при статевому розмноженні починається з утворення зиготи та характеризується необоротними змінами (збільшення маси тіла, розмірів, появою нових тканин та органів).

Термін “онтогенез” запропонував німецький вчений Е.Геккель у 1866 р.

 1. Зародковий (ембріональний) період утробного розвитку.

Процес запліднення яйцеклітини відбувається в матковій трубі. Із цього моменту починається розвиток зародка. Запліднена яйцеклітина просувається до матки. Просуваючись, вона активно ділиться. До момен­ту потрапляння в матку зародок складається з 32 клітин. Тут зародок укорінюється в слизову оболонку стінки матки, швидко ділиться й росте. Під час розвитку зародка утворюються три зародкові оболонки — амніон, хоріон, алантоїс.

На 6 - 7 день зародок імплантується в ендометрій (слизова оболонка матки). На другому й третьому тижні в зародку можна виділити зовнішній, внутрішній і середній зародкові листки.


2. Плодовий період утробного  розвитку .

До кінця другого місяця утробного розвитку, утворюється плацента або дитяче місце, за до­помогою якого здійснюється зв'язок між зародком, що розвивається в тілі матері, і організмом матері.

З моменту утворення плаценти (кінець другого місяця розвитку) по­чинається наступний період утробного розвитку — плодовий.

Материнська кров і кров плода течуть по різних судинах і ніколи не змішуються.

Характерні особливості ембріогенезу людини

Зародок

Місяці

Характеристики

Розміри, см

Маса, г

1-й

Починає скорочуватися серце. Перші ознаки хребта і головного мозку

0,75

2-3

2-й

Зникає хвіст. Вимальовуєть­ся обличчя. Сформовані зачат­ки всіх майбутніх органів

3

5-8

Плодовий період

3-й

Плід починає набувати ви­гляду людини, хоча голова його дуже велика

10-15

18-20

4-й

Чітко диференційована стать, починається окосте­ніння черепа, здійснюються слабкі дихальні рухи

21

120

5-й

Мати відчуває рухи плоду. Прослуховується серцебит­тя, дихальні рухи. Формується нервова система

25-27

300

6-й

Усі внутрішні органи до­статньо сформовані. Актив­ність плоду значно збільшу­ється, він робить у середньому від 20 до 60 рухів за 30 хвилин. Кістковий мозок починає ви­робляти еритроцити.

31-33

800-900

7-й

У плоду пробуджуються від­чуття, він уже здатний чути, з’являється смак. Плід стає життєздатним і може вижити за умов інтенсивної терапії

39-40

1300-1400

8-й

Основні органи плоду вже повністю сформовані. Легені готові до виконання дихання. Серце б’ється часто: 120 — 140 ударів за хвилину. Плід набу­ває певного положення перед пологами (вниз головою)

Близько 15

2200-2400

9-й

До кінця місяця плід сфор­мований і спрямований до таза матері. Він готовий до народження.

48-51

3000-3500

 3. Постембріональний етап розвитку.

Розвиток людини після народження й до смерті називають постемб­ріональним (позаутробним) розвитком. У ньому можна виокремити кілька періодів.

У повсякденному житті й у літературі ми не раз зіштовхуємося з по­няттями: вік молочних зубів, однорічний, вік «чомучки», вік дошкільника, вік повноліття, шлюбний вік, вік виборця, вік повного окостеніння, вік Христа.

Поняття «вік» включає:

1)          календарний вік — тривалість життя;

2)          біологічний вік розвитку, дозрівання, старіння; він визнача­ється за сукупністю обмінних, структурних, регуляторних про­цесів;

3)          психологічний — рівень розвитку психічних функцій (мислення, мови тощо) порівняно із середньостатистичними нормами;

4)          соціальний визначається набором соціальних ролей.

Періодизація віку прийнята на VII Міжнародному симпозіумі з про­блем вікової морфології, фізіології і біохімії в 1965 році.  

Перегляньте також відео до теми:


Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі , запишіть та вивчіть нові терміни та поняття.

Виконані завдання надсилайте на Viber!