План- конспект  семінару – тренінгу для батьків дітей з особливими освітніми потребами «Якщо не ми, то хто…».
             Тривалість: 1 година
 Ключові поняття:представлення правила роботи, , інклюзивне навчання, інтеграція, сегрегація.
Учасники: батьки
Обладнання: аркуші ватману, маркери, аркуші паперу, ручки.
                                            Хід заняття
Вступ
Кожна людина має потреби, які прагне задовольнити. А саме: потреби фізіологічні : їжа, відпочинок,рух, здоров'я; потреби безпеки : фізичної, психологічної та економічної; соціальні: потреба в  приналежності до спільноти-громади; потребу свободи : можливості самостійно приймати рішення і впливати на своє життя; потребу самореалізації : здійснення людської особи, віднаходження змісту життя. Дуже часто людина може сама задовольнити ці потреби, або принаймні зробити все, що від неї залежить. Але є ті, які не можуть задовольнити свої базові потреби без нашого наставлення, допомоги, сприяння, не всі вони потребують нашого співчуття.
позитивного наставлення, допомоги, сприяння.
Знайомство. Вправа «Інтерв’ю» (10 хв.)
Мета: підготувати батьків до роботи, створити комфортну атмосферу, сприяти згуртованості батьківського колективу.
Хід вправи:
Педагог-тренер пропонує учасникам об’єднатися в пари. Завдання для роботи в парах: протягом 1-2-х хвилин потрібно взяти інтерв’ю один в одного, щоб представити свого «візаві». Питання для інтерв’ю:
життєве кредо учасника
3 найулюбленіші речі
мрія
Потім учасники по черзі представляють один одного.
Важливо, щоб учасники аплодували після кожної презентації.
Вправа «Очікування» (10 хв.)
Мета: визначити сподівання й очікування батьків щодо заняття, сформулювати очікуваний результат.
Хід вправи:
Учасники на стікерах записують свої очікування щодо тренінгу та роботи. Потім педагог–тренер пропонує учасникам познайомитись зі своїми очікуваннями –прочитати їх. Після цього учасники прикріплюють свої стікери на плакаті «Береги», на протилежних боках якого зображено береги :«Берег надій» і «Берег реалізованих сподівань». Між берегами –море. Учасники приклеюють свої стікери ближче до «Берега надій», вирушаючи у подорож «Морем пошуків» до «Берега реалізованих сподівань».
Вправа «Сонечко» (20хв)

Мета: підвести батьків до розуміння необхідності ви роблення і дотримання певних правил, за якими будується взаємодія людей у групі, прийняти правила роботи групи.
Хід вправи:
Педагог-тренер роздає кожному учаснику кілька маленьких клейких папірців (стікерів) жовтого кольору і просить написати на них одну чи кілька умов співпраці (кожну на окремому листочку), необхідних саме йому для ефективної роботи в групі.
На виконання — 2 хв.
Потім педагог-тренер об'єднує учасників у три-чотири підгрупи, яким дає завдання:
1) на великому аркуші намалювати сонечко, а потім у ви гляді променів прикріпити до нього папірці з написаними умовами (в одному промені об'єднати ті пропозиції, що збігаються за змістом);
2) умови переформулювати у вигляді норм поведінки (правил), необхідних під час тренінгу. Записати їх під від повідним променем.
На виконання - 10 хв.
Групи залишаються на місцях. Представники кожної групи по черзі пропонують по одному своєму правилу (спо чатку найдовші промені), а учасники інших груп, якщо не обхідно, доповнюють.
Коли озвучено всі пропозиції, відбувається прийняття правил для всіх учасників групи. Для цього кожне правило обговорюється: що воно означає, для чого потрібне. Після того, як уся група приймає правило, педагог-тренер записує його на плакаті «Правила роботи групи».
Орієнтовними правилами можуть бути такі:
Слухати і чути (один говорить — усі слухають).
Бути позитивними.
Бути активними.
Говорити тільки за темою і від свого імені.
Не критикувати : кожен має право на власну думку
Конфіденційність
Говорити коротко, по черзі
Дотримуватися регламенту
Що нам дає виконання цього завдання?
Вправа «Колесо життя» (10 хв.)
Мета: оцінювання учасниками стану власного здоров'я в окремих сферах їх життєдіяльності.
Обладнання: аркуші зі схемою «Колесо здоров'я», ручки.
Хід проведення:
Інструкція:
1. Намалюйте велике коло на аркуші паперу.
2. Намалюйте маленьке коло у центрі і помітьте його як «центр».
3. Намалюйте 8 спиць від центру до великого колеса, кожна з яких прямо протилежна іншій.
4. Помітьте кожну спицю таким чином: 1) духовна; 2) соціальна; 3) інтелектуальна; 4) професіональна; 5) емоціональна; 6) екологічна; 7) фізична; 8) психологічна.
5. Кінець та початок спиці позначте так, щоб біля центру кола зібралися назви, що вказують на «–», а на відстані від нього – «+»:
 Духовна (неактивний – активний).
 Соціальна (самотній – не самотній).
 Інтелектуальна (ерудований – не ерудований).
 Професіональна (задоволений – незадоволений).
 Емоціональна (нестабільний – стабільний).
 Екологічна (не бережливий – бережливий).
 Психологічна (не адаптивний – адаптивний).
 Фізична (нездоровий – здоровий).
Кожна із спиць утримує колесо у рівновазі. І кожна вимагає нашої уваги. Нам необхідно розвивати наші спиці рівномірно для того, щоб прожити життя гармонійно.
Запитання для обговорення:
У якому аспекті життя Ви відчуваєте себе найкраще?
• Що відчуваєте Ви стосовно результату Вашої роботи?
• Що слід поліпшити?
• Що необхідно змінити?
Міні-лекція: «Люди з особливими потребами» (10 хв.)
Мета: надати учасникам інформацію про людей з особливими потребами.
Хід проведення:
Життя дивна та непередбачувана річ… Іноді буває так, що в ньому трапляються події, на які важко вплинути та зрозуміти до кінця. Народження дитини з вадами – це подія, яка стається не з чиєїсь провини, а просто стається. І від ставлення до неї залежить, наскільки ця дитина має шанс на те, щоб просто БУТИ, щоб отримати розуміння та підтримку світу й знайти в ньому своє місце.Кожного дня на землі чиєсь життя народжується, а чиєсь згасає. І так вже є, що кожного дня на цей світ народжуються діти, яких ми називаємо дітьми з особливими потребами, які є особливими в тому, що через свою ту чи іншу проблему у фізичному чи психічному розвитку потребують нашої особливої турботи.
Розрізняють такі обмеження дитячої життєдіяльності:
•   порушення слуху і мови (глухі, слабочуючі, логопати);
•   порушення зору (сліпі, слабо зорі);
•   порушення інтелектуального розвитку (розумово відсталі, з затримкою психічного розвитку);
•   порушення опорно-рухового апарату;
•   комплексні порушення психофізичного розвитку (сліпоглухонімі, ДЦП, з розумовою відсталістю тощо);
•   хронічні соматичні захворювання;
•   психоневрологічними захворюваннями.
 Які, на твою думку, проблеми виникають у дітей з особливими освітніми потребами?
 Вправа «Аналіз сегрегації та інтеграції» (10 хв.)
Мета: Проаналізувати слабкі та сильні сторони зазначених підходів й визначити, який існує в Україні.
Обладнання: 4 аркуші ватману, 4 маркери, 4 столи для виконання завдання.
Хід проведення:
Інтеграція – створення рівних можливостей для життєдіяльності та розвитку людей з особливими потребами у суспільствіПрямо протилежним інтеграції є сегрегаційний підхід.
Сегрегація – це відокремлення людей з особливими потребами від життя в суспільстві, створення для них закритих спеціалізованих установ
Інклюзивне навчання - це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами.
 Інклюзивна освіта - це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби всіх учнів, вносячи необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівність можливостей.
 Учасники об'єднуються в групи за методикою (сонце, повітря, вода, здоров'я). Дві групи учасників працюють над аналізом слабких та сильних сторін сегрегаційного підходу. 2 інші – інтеграційного підходу. Учасникам пропонується використовувати таблицю.
слабкі сторони сильні сторони
 На виконання роботи відведено 10 хвилин
.
Після роботи в групі батьки  презентують свої напрацювання.

Підведення підсумків (Повернення до плакату «Береги) (10 хв.)
Обговорення.



Джерела використаної інформації:

Тренінги в педагогічній практиці. Л.В. Туріщева. Психологічні тренінги. Харків « Видавнича група «Основа»» 2010


office@osnova.com/ua

Шкільний світ. ж. Психолог. № 15-16(495 - 496), серпень 2012
Юлія Болотна  « Креативний вчитель – запорука творчого учня».

Дистанційне навчання . Біологія 6 та 8 класи. Природознавство 5 класи.

Біологія 6 клас

Урок № 49. 12.03.2020.

Тема :  Хвощі, плауни.

Хід роботи

Запитання:

- Які рослини називають вищими споровими?

- Що дозволило вищим споровим рослинам завоювати суходіл?

- Які рослини належать до мохів?

- Де поширені мохи?

- Як розмножуються мохи?

- Яке значення мають мохи для людини?

- Які мохи утворюють поклади торфу?

- Як людина використовує торф?

Серед вищих рослин, що розмножу­ються спорами, є особливі групи, вивчення яких важливе для розуміння історичного розвитку рослинного світу на нашій планеті. Це дуже своєрідні й цікаві рослини. Колись, у далеку давнину, вони панували на Землі, тягнулися вгору стовбури- велетні, старіючи, падали у водойми, біля яких зростали. На­ступні покоління цих велетнів очікувала така сама доля, і не знали вони, яку службу служать людині їхні рештки, утворю­ючи дуже цінну корисну копалину. Ці рослини ростуть і в наш час, але про своє велетенське минуле вони можуть тільки згадувати, бо в наш час і в наших краях мають вигляд скром­них зелених трав’янистих рослин.
- Хто вони такі?
- Чому втра­тили свої велетенські розміри й перетворилися на трави?
Цікаво? Про деяких представників таких рослин навіть скла­дали легенди. Мабуть, і ви чули старовинну легенду про див­ну лісову рослину, яка цвіте тільки раз у своєму житті в глуху темну ніч. І тому із сміливців, хто не злякається темря­ви й темних сил і знайде квітку цієї рослини, за сміливість і терпіння квітка принесе багатство й силу.
- Ви вже здогадали­ся, про яку рослину йдеться? Легенда стверджує, що були у народі сміливці, які вирушали на пошуки таємничої квітки.
- Чи могли вони її знайти? Чому?
- Що то за цікаві рослини - плауни, хвощі й папороті?

Вивчення нового матеріалу.

1. Відділ Плауноподібні.

Загальна характеристика відділу.

Відділ Плауноподібні /Lycopodiophyta/ представлений багаторічними трав’янистими, вічнозеленими рослинами, невеликими за розміром, які зустрічаються переважно на суші (окремі види зростають у водному середовищі). Плауноподібні мають розвинене кореневище. Галуження їх пагонів анізотомічне. Верхівки пагонів мають обмежений ріст. Стебло переважно плагіотропне, часто повзуче, іноді вкорочене або висхідне. Воно покрите дрібними лускоподібними листками, що називаються філоїдами. В окремих груп листки видовжені, лінійної форми. Спорангії розвиваються в пазухах листків, які утворюють уздовж стебла спороносні зони, або зібрані в спеціальні спороносні колоски – стробіли. В життєвому циклі переважає спорофіт. Серед Плауноподібних зустрічаються і ізоспорові й гетероспорові види. Перед утворенням спор відбувається мейотичний поділ, тому спори мають гаплоїдний набір хромосом. У ізоспорових видів із спор найчастіше проростає нитчастий гаметофіт – заросток, на якому розвиваються жіночі архегонії та чоловічі антеридії. Він є напівпідземним або надземним, м’ясистим, 2-20 мм завдовжки. Гаметофіт є двостатевим і веде сапрофітний або напівсапрофітний спосіб життя. Запліднення відбувається при наявності води. З заплідненої яйцеклітини розвивається невелика за розмірами зародкова рослина нового спорофіта.

Сучасні Плауноподібні представлені невеликим числом видів і їх поділяють на два класи: клас Плаунові та клас Молодильникові. До першого належать види родів Плаун (п. булавовидний, п. колючий), Лікоподіелла, Баранець, Діфазіаструм (д. стиснутий). До другого належать молодильник озерний, види родів Селягінелла та Плаунок. Всі представники відділу є досить вразливими організмами й потребують заходів охорони, чимало видів відділу занесені до Червоної книги України або потребують охорони на місцевому рівні. Екологічне значення сучасних плаунів невелике. Іноді вони можуть виступати співдомінантами в трав’яному ярусі хвойних лісів. Плауни можуть використовуватись як лікарські та декоративні рослини.

·спорофіт представлений:   - повзуче стебло вилчасто галузиться;

- дрібні лускоподібні листки;

- додаткові корені;

- спороносні колоски.

·  гаметофіт представлений: заросток у вигляді барильця, розвивається у грунті у співжитті з грибами.

2. Відділ Хвощеподібні.

Загальна характеристика.

Робота з презентацією за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1yTLyvNOjteUSavA3e3pyjzAkN2ZnGfl_/view?usp=sharing

      Розв’язання біологічної задачі:

Перші спорові рослини, як вважають учені, з’явилися близько 430 млн років тому. Це були численні види плаунів, хвощів, папо­ротей. Більшість з них вимерло ще 250 млн років до н. е. Вижили три роди плаунів, один рід хвощів, а папоротеподібні представлені 300 родами. Як можна пояснити таку відмінність чисельності трьох відділів вищих спорових? У чому проявляється найбільш досконала пристосованість до життя на суші в папоротей порівняно з плаунами й хвощами?

Домашнє завдання: опрацювати параграф 40, вивчити нові терміни; дати відповідь на запитання після параграфа - ст. 181 та заповніть таблицю.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок № 50 13.03.2020.

Тема : Папороті. Лабораторне дослідження №13"Будова папоротей".

Хід роботи

Запитання:

- Які рослини називають вищими споровими?

- Що дозволило вищим споровим рослинам завоювати суходіл?

- Які рослини належать до мохів?

- Де поширені плауни?

- Як розмножуються хвощі?

- Яке значення мають мохи для людини?

- Які мохи утворюють поклади торфу?

- Як людина використовує торф?

Серед вищих рослин, що розмножу­ються спорами, є особливі групи, вивчення яких важливе для розуміння історичного розвитку рослинного світу на нашій планеті. Це дуже своєрідні й цікаві рослини. Колись, у далеку давнину, вони панували на Землі, тягнулися вгору стовбури- велетні, старіючи, падали у водойми, біля яких зростали. На­ступні покоління цих велетнів очікувала така сама доля, і не знали вони, яку службу служать людині їхні рештки, утворю­ючи дуже цінну корисну копалину. Ці рослини ростуть і в наш час, але про своє велетенське минуле вони можуть тільки згадувати, бо в наш час і в наших краях мають вигляд скром­них зелених трав’янистих рослин.

- Хто вони такі?

- Чому втра­тили свої велетенські розміри й перетворилися на трави?

Цікаво? Про деяких представників таких рослин навіть скла­дали легенди. Мабуть, і ви чули старовинну легенду про див­ну лісову рослину, яка цвіте тільки раз у своєму житті в глуху темну ніч. І тому із сміливців, хто не злякається темря­ви й темних сил і знайде квітку цієї рослини, за сміливість і терпіння квітка принесе багатство й силу.

- Ви вже здогадали­ся, про яку рослину йдеться? Легенда стверджує, що були у народі сміливці, які вирушали на пошуки таємничої квітки.

- Чи могли вони її знайти? Чому?

- Що то за цікаві рослини - папороті?

Вивчення нового матеріалу.

 Відділ Папоротеподібні

Особливості будови і життєдіяльності папоротеподібних.

Робота з підручником ст. 181-185;

Складання опорного конспекту. Виконання лабораторного дослідження №13 "Будова папоротей".

(використовуючи презентацію та робочий зошит.)

Презентація за посиланням: 

https://drive.google.com/file/d/13vgWTxkvXOZQuoa-5nhSblq8tmg3J4oT/view?usp=sharing

Перегляд відео "Розмноження Папоротеподібних"

Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання:

1.-Чому плауни, хвощі та папороті відносять до вищих рослин?

- Які покоління характерні для представни­ків цих груп?

- Яку будову має нестатеве покоління плаунів, хвощів, папоротей?

- Чим представлено статеве покоління представників цих груп?

- Які умови потрібні для забезпе­чення запліднення вищих рослин, що розмножуються спора­ми?

- Яке покоління переважає у життєвому циклі цих рослин?

- Порівняйте особливості будови водоростей і вищих рослин. Чим вони відрізняються?

- Яку роль у формуванні корисних копалин відіграли вимерлі плауни, хвощі й папороті?Виконання в групах завдання за текстом підручника.

2.       Розв’язання біологічної задачі:

Перші спорові рослини, як вважають учені, з’явилися близько 430 млн років тому. Це були численні види плаунів, хвощів, папо­ротей. Більшість з них вимерло ще 250 млн років до н. е. Вижили три роди плаунів, один рід хвощів, а папоротеподібні представлені 300 родами. Як можна пояснити таку відмінність чисельності трьох відділів вищих спорових? У чому проявляється найбільш досконала пристосованість до життя на суші в папоротей порівняно з плаунами й хвощами?

Домашнє завдання: опрацювати параграф 41; вивчити нові поняття та терміни; підготувати міні - проект "Як утворився торф і кам'яне вугілля?" або "Викопні рослини".(підготувати та надіслати для перевірки лабораторне дослідження№13 та міні-проект)

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок № 51 19.03.2020.

Тема : Голонасінні. Лабораторне дослідження №14"Будова голонасінних"Міні-проект(за вибором) "Як утворився торф і камяне вугілля?""Викопні рослини".

Хід роботи

1. Робота з твердженнями «згоден - не згоден»:

1. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, - меш­канці суші.

2. Спори в них утворюються у спорангіях.

3. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, мають корінь, стебло й листки.

4. Розмножуються вони статевим і нестатевим способами.

5. Їхні статеві клітини - це спермії та яйцекліти­ни.

6. Спори плаунів, хвощів і папоротей слугують тільки для розмноження.

7. Запліднення у плаунів і хвощів відбувається за участі води, а в папоротей - за участі вітру.

8. Заросток - це особина нестатевого покоління.

9. Кореневище папороті закріплюється в ґрунті за допомогою ризоїдів.

10. Хвощ по­льовий утворює два види пагонів: весняні й літні.

11. На вер­хівках літніх пагонів хвощів утворюються спороносні колоски.

12. У хвощів статеві клітини утворюються на різних зарос­тках.

13.У папоротей із зиготи розвивається нестатеве поко­ління.

14. Папороті мають справжні корені.

2. Розв’язування біологічних задач.(на вибір одна).

1.   На кореневищах хвоща польового утворюються маленькі буль­бочки. Що в них накопичується? Який пагін накопичує ці речови­ни: весняний чи літній? Завдяки якому процесу? Який пагін і для чого його використовує?

2.   Рослини пристосувалися до життя в певних кліматичних умо­вах і на певних ґрунтах. Деякі рослини навіть можуть підказати людині, на яких ґрунтах вони ростуть. Як ви вважаєте, про що свід­чить присутність хвоща польового на луках?

3.   Статеве покоління хвощів, як і плаунів та папоротей, пред­ставлене заростком. Що спільного й відмінного у заростків хвоща і папороті, плауна і хвоща?

4.   У минулі століття деякі види хвощів, наприклад хвощ зимую­чий, використовували замість наждачного паперу - для полірування меблів і чищення металевого посуду. Які особливості будови хвоща дозволяли застосовувати його із цією метою?

Ми продовжуємо ознайомлення з представ­никами рослинного світу. Робимо крок за кроком і немов під­німаємося невидимими східцями. Від перших представників рослин - водоростей - ми крокували спочатку з водного середовища на суходіл і ознайомилися з першими наземними рослинами - мохами, наступна сходинка - вищі рослини, що розмножуються спорами, які відрізняються складнішою будо­вою порівняно з водоростями й мохами і добре пристосували­ся до життя на суходолі. Сьогодні ми піднімемося ще на одну сходинку вище і почнемо ознайомлення з насінними рослина­ми. Почнемо це ознайомлення з добре відомими вам рослина­ми - соснами, ялинами, модринами й іншими надзвичайно красивими й корисними рослинами. Деякі з них схожі на пальми чи папороті, інші - на «живі копалини», що зберегли­ся на Землі з глибокої давнини, треті, здавалося б, ніякого стосунку не мають до голонасінних, такі вони незвичайні за своїм зовнішнім виглядом, четверті - добре знайомі нам з дитинства.

-           Що це за рослини?

-           Чим вони цікаві?

-           Яке їх значення в природі й житті людини?

Вивчення нового матеріалу.

1.1.  Поняття про голонасінні рослини.

Поміркуйте!

- Чому голонасінні рослини так названі?

- Погляньте на яблуко і шишку.

- Як розміщене насіння в яблуку і в шишці?

- В чому їх подібність і відмінність?

2.Загальна характеристика голонасінних.

Перегляньте презентацію:

https://drive.google.com/file/d/1ZJX_T1XI-vy-73vqCARspLzuc-xSg8OO/view?usp=sharing

3.Різноманітність голонасінних рослин.

а) клас Саговникові: поширені в тропіках і субтропіках, деревоподібні, схожі на пальми або деревоподібні папороті з великими листками, вічнозелені, дводомні, 120 видів (саговник пониклий).

б) клас Гнетові: відсутні смоляні ходи, зародок з двома сімядолями, мають судини, 100 видів (вельвічія дивна).

в)клас Гінкгові: реліктові рослини, зустрічаються в китаї, Японії, кореї, дводомна, листопадна, дихотомічнежилкування, 1 вид (гінкго дволопатеве).

г) клас Хвойні: дерева, кущі, листки – голки, переважно вічнозелені, добре розвинена деревина, є смоляні ходи, насіння дозріває в шишках, 400 видів.

· Порядок Соснові:

- рід Сосна (сосна звичайна, сосна кримська, сосна сибірська);

- рід Ялина (ялина європейська, ялина колюча);

- рід Ялиця (ялиця біла, ялиця срібляста);

- рід Модрина (модрина сибірська, модрина європейська);

- рід Кедр (кедр ліванський, кедр гімалайський);

· Порядок Кипарисові:

- рід Ялівець (ялівець звичайний);

- рід Кипарис (кипарис вічнозелений);

· Порядок Тисові(тис ягідний).

Поміркуйте!

- Що дало змогу голонасінним зростати в посушливих місцях і широко поширитись на Землі?

4.  Виконання лабораторного дослідження№ 14 «Будова голонасінних».

Мета: ознайомитися з особливостями будови голонасінних рослин.

Хід роботи

1.  Перегляньте відео :

2. Замалюйте схему розташування хвоїнок на гілках. Позначте розташування чоловічих та жіночих шишок.

3. Замалюйте чоловічу шишку. Позначте на рисунку: вісь, лусочки, пиляк, пилкове зерно .

4. Замалюйте жіночу шишку. Позначте на рисунку: вісь, покривну лусочку, насінну лусочку, насінний зачаток.

5. Висновок.

1                -  Які умови необхідні, щоб відбулося запилення у голонасінних?

2                    -  Чому голонасінні отримали таку назву?

5. Підведемо підсумок.

Дайте відповідь на запитання :

1.  Які пагони розрізняють на багаторічній гілці сосни?

2.  Що на них розташовано?

3.  Чим відрізняється розміщення і будо­ва хвоїнок сосни та ялини?

4.  Чим різняться чоловічі й жіно­чі шишки сосни?

5.  Чим відрізняються шишки сосни та ялини?

6.  Яку будову мають хвоїнки?

7.  Який вигляд має насінина сосни?

8.  Які особливості будови насінини дають їй змогу поширюватися на великі відстані?

9.  У чому проявля­ється ускладнення будови голонасінних порівняно з мохами, плаунами та папоротями?

6. Домашнє завдання : опрацювати параграф 42, вивчити нові терміни та поняття; підготувати та надіслати для перевірки лабораторне дослідження №14.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок № 52 20.03.2020

Тема: Покритонасінні. (Квіткові)

Хід роботи

1. Робота за завданням: установіть послідовність подій під час запилення і запліднення сосни:

А злиття спермія з яйцеклітиною

Б потрапляння пилкового зерна на луски жіночої шишки

В дозрівання насінини

Г розсування лусок жіночих шишок

Д формування зародка із зиготи

Е проростання пилкового зерна й утворення пилкової трубки

Ж утворення зиготи

2. Розв’язання біологічних задач:

1)  Голонасінні рослини, на відміну від мохів і папоротей, серед яких трапляються і водні мешканці, вважають рослинами суходолу. Які особливості їхньої будови і життєдіяльності підтверджують цю думку?

2)   Голонасінні в Україні представлені переважно вічнозеленими рослинами, за винятком модрини, яка восени, як і всі наші листо­падні рослини, скидає свої голки. Корені вічнозелених голонасінних рослин, як і будь-яких інших, не можуть поглинати взимку холодну воду із замерзлого ґрунту. Як голонасінні переживають зимову «за­суху»?

Ми вже переконалися, наскільки різноманітний світ рослин. Це і різні водорості, життя яких тісно пов’язане з водою. Вони пристосувалися до життя як біля берега, так і в товщі води, на великих глибинах, куди майже не проникає сонячне світло. Це і непримітні мохи, які м’якою ковдрою вкривають землю або поверхню боліт. Це і яскраво-зелені, трав’янисті нащадки колись велетенських плаунів, хвощів і папоротей, і більш нам відомі голонасінні красені - ялини, сосни, модрини...

Отож, не вони в наш час є володарями «царства» рослин. Панівною групою на нашій планеті стали інші рослини. Які? На це питання ми зможемо відповісти, коли ознайомимося ще з одним відділом рослин. Здогадалися яким?

Вивчення нового матеріалу.

Різноманітність покритонасінних рослин, розповсю­дження їх на всіх континентах, земної кулі, в усіх кліматич­них зонах і різноманітних екологічних умовах.

 1.  Постановка проблеми: що дало змогу покритонасінним рослинам стати панівною групою у рослинному світі на Землі?

2. Загальна характеристика квіткових рослин та їх класифікація.

Робота з презентаціями:

https://drive.google.com/file/d/1DvT6B6PbgCn8g3u7PR10p1PHrN4Cboo6/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1siHGDQIyqaNp1SzRKeaIkTp-DeDoYTI2/view?usp=sharing

3.  Робота з таблицею ст. 193 підручника.

4. Формуємо висновки:

1.       Покритонасінні, або квіткові, рослини - одна з груп ви­щих рослин, що розмножуються насінням;

2.       Вегетативні органи покритонасінних досягли найбільшої складності та різноманітності, їм властиві високі адаптації до різних умов існування;

3.       Покритонасінним властиве удосканалення будови тканин;

4.       У покритонасінних вперше з’являється квітка, що забез­печує статеве розмноження;

5.       Насінні зачатки покритонасінних розташовано закрито все­редині зав’язі квітки, що захищає їх від несприятливих умов;

6.       Після запилення і запліднення з квітки утворюється плід і насіння - пристосування до розповсюдження рослин.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

Дайте відповідь на запитання:

- Назвіть характерні ознаки покритонасінних, або квіткових, рослин.

- За якими озна­ками покритонасінні поділяють на однодольні та дводольні рослини?

- Чи можна тільки за зовнішними ознаками визна­чити приналежність рослини до тієї чи іншої групи?

- Яка ознака є найголовнішою при визначенні приналежності квіт­кової рослини до однодольних чи дводольних?

6. Домашнє  завдання: опрацювати параграф 43, вивчити нові поняття та терміни(бажано записати в словничок термінів); скласти тестові питання та відповіді до них на надіслати на перевірку.

 Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок № 53 02.04.2020.

Тема : Практична робота № 3"Порівняння будовимохів, папоротей та покритонасінних рослин.

Хід роботи

1. Згадайте!

- Які рослини називають вищими?

- В чому особливість вищих спорових рослин?

- Які рослини належать до вищих спорових?

- В чому особливість будови мохів?

- Які мохи вам відомі?

- Як розмножуються мохи?

- Що переважає в їх життєвому циклі?

- Чому, будучи вищими рослинами, мохи не стали панівними на планеті?

- Чим особливі папороті?

- Як вони розмножуються?

- Як розмножуються папороті?

- Що переважає в їх життєвому циклі?

- Які рослини називають насінними?

- Які насінні рослини вам відомі?

- В чому особливість голонасінних рослин?

- Чим покритонасінні рослини відрізняються від голонасінних?

- Що переважає в їх життєвому циклі?

- Який зв'язок існує між розвитком рослин і переважанням спорофіту над гаметофітом?

- Як розвиваються вегетативні органи у різних груп рослин?

2. Виконання практичної роботи №3"Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин.(робота виконується в робочому зошиті)

Мета: порівняти будову мохів, папоротей та покритонасінних рослин; установити ознаки подібності та відмінності між цими групами рослин.

Завдання:

1. Розгляньте зображення та визначте ознаки подібності та відмінності в будові й процесах життєдіяльності цих рослин - щитника чоловічого та покритонасінної рослини.

Щитник чоловічий

Суниця лісова

Ознаки відмінності в будові стебла, кореня, у наявності квітки, плода, насінини:

Ознаки подібності:

За результатами порівняння зробіть висновок.

2. Розгляньте зображення моху зозулин льон та папороті щитника чоловічого. Установіть ознаки подібності та відмінності в будові цих рослин.

Щитник чоловічий

зозулин льн

Ознаки відмінності в будові стебла, листка, кореня, у розташуванні спорангіїв:

Ознаки подібності:

За результатами порівняння зробіть висновок.

3. Використовуючи ст. 189 підручника, заповніть таблицю та зробіть її аналіз , як зазначено в підручнику нижче таблиці.

3.       Виконання тестових завдань.

1. Нестатеве покоління спорових – це:

  а) спорофіт;                                     в) гамета;

  б) гаметофіт;                                   г) спора.

2. Зі спори виростає:

  а) зигота;                                        в) гамета;

  б) заросток;                                     г) насінина.

3. Мохоподібних відносять до:

  а) вищих спорових рослин;          в) голонасінних;

  б) нижчих спорових;                      г) покритонасінних.

4. Виберіть з поданих мохів дводомний:

  а) сфагнум;                                      в) маршанція.

  б) зозулин льон;

5. У життєвому циклі мохів переважає:

  а) спорофіт;                                    б) гаметофіт.

6. Заросток папороті має назву:

  а) гаметофіт;                                   б) спорофіт.

7. У флорі України голонасінні переважно представленні:

  а) хвойними;                                   б) саговниковими;

  в) гінкговими;                                 г) гнетовими.

8. Провідна тканина у хвойних представлена:

  а) трахеїдами;                                 в) ситоподібними трубками.

  б) судинами;

9. Чоловічі шишки голонасінних мають забарвлення:

  а) червонувато-буре;                     б) зеленувато-жовте.

10. Поширення насіння сосни відбувається за рахунок:

  а) великої кількості насіння;                   в) наявності вітру;

б) наявності крилець;                       г) наявності води.

11. Як називаються особливі речовини хвойних, що згубно діють на мікроорганізми:

  а) фітогормони;                              в) гормони.

  б) фітонциди;

12. До однодольних рослин належать:

а) пшениця;                             б) цукрова тростина;

  в) картопля;                                    г) горох.

Домашнє завдання: повторити параграфи 39-43, повторити терміни та поняття з цих тем; надіслати виконану практичну роботу та тести.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок № 54 03.04.2020.

Тема : Сільськогосподарські рослини.

Хід роботи

 Отже  на  сьогоднішньому  уроці  ми  з  вами  розглянемо  сільськогосподарські,  рослини  відділу  Покритонасінні. Уявімо собі, що ми подорожуємо поїздом по країні Корисні Рослини. Поїзд робитиме зупинки, на кожній з яких ви будете дізнаватись про різні рослини відділу Покритонасінні, які людина використовує в їжу, для виготовлення одягу, різноманітних речовин або як лікарські та декоративні. Під  час  подорожі ви  будете отримувати білети кількість яких буде зарахована при виставленні оцінок в кінці уроку.  Поїхали!

1. Зупинка 1. Назвіть рослини, що дали нам дані продукти

1.олія … 2.цукор … 3.крохмаль… 4.борошно … 5.кетчуп … 6.халва …

Рослини, які вирощує людина, називаються культурними. Вирощуванням рослин займається окрема галузь с\г – рослинництво. Людина використовує їх як основні харчові, кормові, технічні культури.

Зернові культури

Пшениця – дуже давня культурна рослина. Її вирощують майже 10 000 років. Насіння пшениці знаходять під час розкопок давніх поселень людини, а також у пірамідах фараонів. Відомо понад 20 видів пшениці. Кожен вид має багато сортів акліматизованих до певних кліматичних зон. Виділяють озимі та ярові сорти. У твердих сортів ендосперм містить білок-клейковину. Із неї виготовляють борошно вищих сортів, манну крупу, макаронні вироби.

Ячмінь – відомо 26 видів. Його використовують як кормову рослину, у пивоварінні, для виготовлення перлової та ячмінної круп.

Жито - широко вирощується людиною для отримання зерна та як кормова культура. Зерно посівного жита використовується для виготовлення певних сортів хліба, (який характеризується високими поживними якостями, також він містить багато вітамінів) , пива, віскі, горілки та інших продуктів, також часом споживається в їжу цільне зерно, приготовлене у вигляді каші.

Овес - вирощування як зернової культури почалося близько 2500 років до нашої ери. Точне місце окультурювання невідоме, але в основному археологи вважають, що це сталося у східній Європі. За часів бронзового віку, коли коні вперше почали використовуватись як тяглова сила, овес почав широко культивуватись в північній та східній Європі, але в той же час його посіви були практично відсутні в регіоні Середземномор'я. Як раніше, так і тепер близько 95 % вівсу вирощується для годівлі тварин або як технічна культура, і лише 5 % для людського споживання. Зерно вівса має занадто мало клейковини, тому для виготовлення хліба воно ніколи не використовувалось.

Кукурудза - одна з найпоширеніших і найважливіших сільськогосподарських культур у світі. В основному її вирощують на зерно і для виробництва кормів. У світовому рільництві, у тому числі й в Україні, кукурудзу використовують як універсальну культуру — на корм худобі (стебла і качани), для продовольчих і технічних потреб — виробництва круп і борошна, харчового крохмалю та рослинної олії, меду й цукру,  з оболонок кукурудзяного качана виготовляють папір, кошики та капелюхи . З качанів отримують фурфурол, який потрібний у виробництві синтетичних смол і інших хімічних матеріалів.

                Бобові культури

Насіння використовують для харчування, воно містить дуже багато рослинного білка. А також використовують як дуже цінну кормову масу. Але найцінніша властивість бобових – збагачувати грунт сполуками Нітрогену, які необхідні рослинам для синтезу білків.

Горох -  надзвичайно цінний продукт харчування. Білка в ньому стільки, як у яловичині. А за калорійністю він переважає її удвічі, оскільки містить багато вуглеводів. Горох також багатий на вітаміни та  мікроелементи. Його використовують у їжу у сирому та відвареному вигляді, для приготування супів та каші.

Соя - однорічна трав'яниста культурна рослина, зовні подібна до квасолі, одна з найдавніших їстівних культур. Походить з Південно-східної Азії,  З насіння виробляють борошно, олію, крупи, соєве молоко, м’ясо, сир,сурогат кави . З зелених бобів — різноманітні страви, консерви. Використовують також на корм худобі. Крім того жом використовується для виробництва біопалива.

Люцерна - цінна кормова культура з рожево-фіолетовими квітками. Одна з найцінніших рослин для польового травосіяння. У сіні люцерни, зібраному у фазі бутонізації міститься до 10 % білка, а у висушеному листі — до 20 % білка, який за якостями не поступається білку курячих яєць. У люцерні є багато вітамінів, фосфору і кальцію. Висока кормова цінність люцерни поєднується з її високою продуктивністю. Вона швидко відростає (3-4 рази протягом вегетаційного періоду) і може давати впродовж літа ніжний поживний корм для худоби.

        Овочеві культури

Ці рослини містять багато вітамінів, мікроелементів, які потрібні для процесів життєдіяльності людини і тварин та зміцнюють імунітет. Людина використовує різні частини рослин у сирому та термічно обробленому вигляді.

           Технічні культури

сільськогосподарські рослини, що їх використовують в основному як сировину для різних галузей промисловості(харчової, текстильної, миловарної, лакофарбової, фармацевтичної).  На заводах з картоплі виготовляють крохмаль, із насіння соняшника - олію, а з коренеплодів буряків - цукор, із стебел льону - тканину. Вирощування технічних культур є досить трудомістким і витратним , потребує внесення великої кількості добрив та зрошування.

·         крохмалоносні (картопля, яку звичайно до технічних рослин не зараховують),

·         цукроносні (цукровий буряк),

·         олійні рослини (соняшник, льон-кудряш, ріпак, соя й ін.),

·         етеро-олійні (коляндра, троянда етеро-олійна, м'ята, шавлія й ін.),

·         прядивні рослини (льон-довгунець, коноплі, до 1950 бавовна),

·         лікарські,

·         дубильні (дуб),

·         наркотичні (тютюн, махорка) та ін. (хміль).

                  Плодово –ягідні культури

Це переважно дерева та кущі  які дають соковиті і тверді їстівні плоди. 

Вікторина

1.     «Універсальна» рослина з родини Бобові, якій пророкують велике майбутнє; 

2.     Рослина з родини Пасльонові, наш «другий хліб»;

 3.     Рослина з родини Злакові, що дає крупу не лише нам, але й курчатам;

4.     Овочева рослина з родини Цибулеві, якою у давнину відганяли нечисту силу від домівок; 

5.     Культурний злак, назва якого заховалася у назві обласного центру України;

6.     З допомогою чого розмножують картоплю? 

7   7.  Найпоширеніша олійна культура родини Айстрові.

8         8  Яку рослину називають «солодкою картоплею»? 

            9. Злакова рослина, що має суцвіття початок.

1          10 . Рослина, яку вирощують на полях залитих водою.

                11.  Рослина помірного поясу, яку вирощують для отримання тканин.

Домашнє завдання : вивчити по конспекту тему; скласти 5 загадок про сільськогосподарські рослини; написати твір про важливість цих культур в житті людини.(надіслати виконані завдання; можна у вигляді фото або друкованому вигляді)

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Біологія 8 клас

Урок №50 12.03.2020.

Тема :  Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху. Лабораторне дослідження №8: "Вимірювання порога слухової чутливості."

Хід роботи

Вправа  "Так чи ні"

1. Зоровий аналізатор сладається з рецепторної, провідникової та центральної частини.
2.  Рогівка заломлює промені вдвічі сильніше, ніж кришталик.3.  Райдужку порівнюють з діафрагмою фотоапарату.4.  Наші очі сприймають інфрачервоні промені.

5.  По окулярах, які  знаходяться на людині можна визначити, вона страждає   на       короткозорість чи далекозорість.

6.  Офтальмолог лікує хвороби очей.

7.  Для хорошого зору необхідний вітамін А.

8.   Для ліворуких людей  світло повинно падати справа 

9.  У людини зір - монокулярний .                                                                                        10.  Кон'юктивіт - від брудних носових хустинок.

Чому організм людини влаштований так, що вночі очі заплющені (прикриті повіками), а вуха залишаються відкритими? Очі виконують свою функцію лише в умовах освітленості, хоча б слабкої, а для слухової системи темрява не має значення, навіть навпаки – коли темно й холодно, звук сприймається краще. «Вимикання» на ніч органа слуху зробило б людину беззахисною.   

Вивчення нового матеріалу.

Будова і значення слухової сенсорної системи.  Слухова сенсорна система складається з таких частин:

·        периферична – орган слуху,

·        провідникова – слуховий нерв,

·        центральна — слухова зона в скроневій частці кори головного мозку.

Слух — чуття, що забезпечує сприйняття звукових коливань. Завдяки

слуху людина пізнає безліч звуків, що нас оточують, їх багатство й різноманітність. Без нього неможливе спілкування між людьми. Слух разом із зором попереджує про небезпеку. Він є не лише джерелом інформації про довкілля. Слухаючи щось, людина може отримати й емоційне враження, яке визначається не тільки інформаційним змістом звуків. Тому музика не знає мовних бар’єрів.

Будова органа слуху. Вухо – орган слуху та рівноваги, периферична частина слухового аналізатора. Це – парний орган, що складається із трьох відділів: зовнішнього, середнього та внутрішнього.

Будова слухової сенсорної системи

Система	Допоміжні частини вуха	Будова	Функції
Зовнішнє вухо	1. Вушна раковина	Утворена хрящем, вкритим з обох частин шкірою і має різноманітної форми нерівності.	З допомогою цієї структури людина уловлює напрям звуку
	2.Слуховий канал	Це канал, що має довжину 25-30 мм, вистелена шкірою з волосинками та залозами.	Залози виробляють речовину, яка виконує захисну функцію. Направляє звукові хвилі до середнього вуха.
	3.Барабанна перетинка	Тонка пластинка товщиною 0,1 мм.	Сприймає коливання і передає їх на слухові кістки середнього вуха
Середнє вухо (заповнене повітрям)	1. Слухові кісточки	молоточок коваделко стремінце	Передача коливань від барабанної перетинки до перетинки овального віконця внутрішнього вуха.
	2.Слухова (євстахієва) труба	Це прохід,який поєднує середнє вухо  з глоткою.	Вирівнюється тиск повітря, по обидві сторони барабанної перетинки.
Внутрішнє вухо (заповнене рідиною)	1.​ Кістковий лабіринт а) равлик б) кортіїв орган	а) спіральний закручений канал, що виконує слухову функцію б) слухові волоскові клітини, які знаходяться на основній мембрані.	Сприйняття механічних звукових коливань, перетворення їх в нервові імпульси, які передаються на слуховий нерв до слухової зони в кору головного мозку.

Гігієна слуху. В зовнішньому слуховому проході скупчується вушна сірка, на ній затримуються пил і мікроорганізми, тому необхідно регулярно мити вуха теплою мильною водою; ні в якому разі не можна видаляти сірку твердими предметами. Великої шкоди завдають слуху надмірно сильні звуки і тривало діючий шум, особливо шкідливо діє останній, що приводить до приглухуватості і навіть до глухоти. Сильний шум знижує продуктивність праці до 40-60%. Тривале прослуховування голосної музики також призводить до погіршення слуху і перевтоми нервової системи. Деякі інфекційні захворювання (ангіна, грип) викликають запалення середнього вуха. В такому випадку необхідно звернутися до лікаря.

ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ.  

 Лабораторне дослідження №8:"Вимірювання порога слухової чутливості."                                                

Мета: визначити поріг слухової чутливості ; довести, що слуховий аналізатор може пристосуватися до сили звукового подразника.

Матеріали: механічний годинник та лінійка.

Завдання дослідження: 

1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника.

2. Сформувати гіпотезу щодо відстані, на якій людина почує звук механічного годинника.

Хід роботи

І. Визначення абсолютного порога слуху.

1. Зафіксуйте годинник на столі ,чи іншій зручній для вас поверхні, та повільно відходьте від годинника аж поки не перестанете його чути.

2. Виміряйте відстань , на якій ви перестали чути звук годинника.

3. Дослід повторіть тричі для лівого та правого вуха. Запишіть результат в зошит, обчисліть середнє значення.

ІІ. Демонстрація слухової адаптації.

1. Сядьте на стілець і заплющте очі.

2. Попросіть члена своєї родини допомогти вам , доки ви сидите на стільці із заплющеними очима, піднести годинник упритул до вашого вуха і через 4-5 с. повільно відвести пристрій від вуха.

3. Зафіксуйте відстань , на якій ви перестаєте чути хід годинника, і виміряйте її.(з допомогою помічника).Дослід повторіть тричі для лівого та правого вуха. Запишіть результат у зошит, обчисліть середнє значення.

ІІІ. Зробіть висновок щодо результатів дослідження.

                          Підсумуємо:

-       Назвіть складові органу слуху.

-       Що сприймає вухо?

-       Яку роль виконує слуховий прохід?

-       Що знаходиться в середньому вусі?

-       Яке значення має євстахієва труба?

-       Чим заповнене внутрішнє вухо?

Домашнє завдання: опрацювати параграф 39, вивчити будову вуха та нові терміни; підготувати відповіді на запитання на ст. 141 підручника.

     Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок № 51 17.03.2020.

Тема : Сенсорні системи смаку та нюху.

Хід роботи

Пригадаємо!

«Вибери ознаки».

Виберіть окремо ознаки зорової і слухової сенсорної системи.

1.   Складається з трьох основних частин: рецепторів, нерва, зони кори великих півкуль.

2.  Рецептори містяться в органі чуття.

3.  Рецептори — палички та колбочки.

4.  Рецептори розташовані в кортієвому органі.

5.  Сприймає фотони.

6.  Сприймає коливання середовища.

7.  Зона кори розташована у скроневій частці кори.

8. Зона кори розташована в потиличній частці кори.

9.  Аналізатор може адаптуватися.

10. Має молоточок, коваделко та стремінце.

11. Має ціліарне тіло.

Робота з презентацією.

Посилання на презентацію:

https://drive.google.com/file/d/1qwNvIggEEF6j9y_47sXBkc7uJTYzBdKf/view?usp=sharing

Перегляньте відео "Як людина сприймає запах?": 

https://www.youtube.com/watch?v=8iT1EzvOqvw

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок №52 19.03.2020.

Тема : Сенсорні системи рівноваги, руху та дотику.

Хід роботи

Пригадаємо!

1.  Яка будова смакового аналізатора людини?

2.  Як влаштований нюховий аналізатор людини?

3.   Де розташовані нюхові рецептори?

4.   Де розташовані смакові рецептори?

5.  У чому полягає механізм сприйняття запахів?

6.   У чому полягає механізм сприйняття смаків?

7.  Що таке нюховий і смаковий поріг?

Доповни речення:

1.Частини слухового аналізатора(записати послідовно)...

2.Звукові подразнення сприймають...

3.Збудження в мозок передається...

4.Розрізнення звукових подразнень здійснює...

5.До зовнішнього вуха належать...

6.У середньому вусі містяться:...

7.У внутрішньому вусі є ...

8.Частина середнього вуха.що зєднує його з носоглоткою,називається...

9.Коливання барабанної перетинки передаються на...

10.Від звукових подразнень збуджується...

11.Отит-це захворювання...

12.На основній мембрані середнього каналу завитки розміщений...

Майже всі рухи людини,хода,їзда на велосипеді,катання на ковзанах,гімнастичні вправи можливі за умов збереження рівноваги тіла.За це відповідають рецептори рівноваги,які безперервно подають головному мозку інформацію про місце й положення тіла та його частин у просторі.Вони містяться в суглобах,скелетних м'язах і вестибулярному апараті. Тому,регуляцію положення тіла в просторі,його орієнтацію і рівновагу забезпечує вестибулярний апарат.Він пов'язаний із внутрішнім вухом.

Вивчення нового матеріалу 

Різні види діяльності потребують високої координації рухів – це забезпечує рухова сенсорна система

-         Де містяться рецептори системи?

-         Який шлях нервового імпульсу?

В організмі людини внутрішнє вухо виконує подвійну роль: сприйняття звуків (завитка зі спіральним органом), а також регулювання положення тіла в просторі, збереження рівноваги. Остання функція забезпечується вестибулярним апаратом, що складається з двох мішечків — овального і круглого — і трьох півколових каналів, розширених у своїй основі. Канали й мішечки сполучені між собою й заповнені рідиною. На внутрішній поверхні мішечків і розширень півколових каналів розміщені чутливі волоскові клітини. Від них відходять волокна нервів.

Кутове прискорення сприймається головним чином рецепторами, розміщеними в півколових каналах. Вони збуджуються під тиском рідини каналів. Прямолінійні прискорення реєструються рецепторами мішечків. Чутливі волоскові клітини занурені в желатиноподібну речовину — мембрану отолітів. Верхня частина цієї мембрани має вкраплені в неї кришталики кальцій гідрогенкарбо-нату — отоліти. Під впливом прямолінійних прискорень ці кришталики дією своєї маси змушують мембрану згинатися. При цьому відбувається деформація волосків, і в них виникає збудження, яке передається по відповідному нерву в центральну нервову систему.

Система рівноваги:

 Скорочення (розслаблення) м’язу

                  збудження

  Механорецептор

 нервовий імпульс

Спинний  мозок

Мозочок

Гіпоталамус

Рухова зона кори мозку

ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АПАРАТ:

 присінок , 3 півколові  канали

стінка - епітелій   рецептори (волоскові клітини)  волоски в драглистій мембрані (з отолітами)

нервовий імпульс

Спинний  мозок

Мозочок

Гіпоталамус

Рухова зона кори мозку

Складіть схему «Будова вестибулярного апарату»

ВЕСТИБУЛЯРНИЙ  АПАРАТ – орган рівноваги, що контролює положення тіла та його рівновагу.

СЕНСОРНА СИСТЕМА РІВНОВАГИ

Вестибулярна сенсорна система служить для аналізу положення і руху тіла в просторі. Це одна з найдавніших сенсорних систем, розвинути в умовах дії сили тяжіння на землі. В цій статті зібрана інформація про аналізатор рівоваги та положення тіла в просторі. 

Сенсорна система рівноваги

 Вестибулярний аналізатор — це аналізатор, що отримує, передає і аналізує інформацію про прискорення або уповільнення, що виникають в процесі прямолінійного або обертального руху, а також при зміні положення голови в просторі.

У безхребетних орган рівноваги представлений статоцистами, або слуховими бульбашками, що мають різну будову і місце розташування. У більшості безхребетних — це  ектодерма,   яка сполучаючись із зовнішнім середовищем за допомогою каналу, утворюює замкнуту бульбашку. Усередині статоцистів розташовані особливі тверді утворення — статоліти.

 Руховий орган хребетних і людини представлений вестибулярним апаратом. Сигнали, що поступають з рецепторів рівноваги, пов’язані з положенням тіла або з прискоренням, виникають при механічному роздратуванні чутливих волосків зміщеними отолітамі, купуламі або ендолімфою. Виникаючі імпульси передаються по вестибулярному нерву в мозок. Складна організація центральних вестибулярних механізмів, їх багаточисельні зв’язки з мозочком  і ретикулярною формацією  забезпечують функціональний взаємозв’язок з іншими аналізаторами. Тісна взаємодія між центральними вестибулярними і нервовими механізмами, що здійснюють глибоке м’язове відчуття, обумовлює тонку регуляцію тонусу м’язів. Сукупність сенсорних сигналів від лабіринтів, очей, м’язових, суглобових і шкірних рецепторів викликає статокінетічні рефлекси, унаслідок яких тварина і людина підтримують нормальну орієнтацію по відношенню до напряму сили тягарю і протидіють прискоренням у всій плоскості. Ці рефлекторні реакції протікають за участю спинного мозку і нижніх відділів головного мозку. Сенсорна система рівноваги складається:

— з рецепторів — чутливих клітин, розташованих на внутрішній поверхні овального та круглого мішечків і розширень півколових каналів;

 — з нервів — по черепно-мозкових нервах імпульси від рецепторів потрапляють у довгастий мозок і міст;

 — з центрів контролю рівноваги і положення тіла в просторі;

 імпульси з довгастого мозку і моста надходять у кіркові центри, розміщені в тім’яній і скроневій частках великих півкуль головного мозку, а при рефлекторному — у мозочок та спинний мозок. Орган рівноваги людини розміщений у внутрішньому вусі.

Орган рівноваги складається з:

 — овального мішечка; — округлого мішечка; — трьох півколових каналів, розширених в основі.

Півколові канали лежать у трьох взаємно перпендикулярних площинах. Канали й мішечки сполучені між собою і заповнені рідиною, подібною до тієї, що в завитці внутрішнього вуха. Рецептори рівноваги розміщені на внутрішній поверхні мішечків і розширень півколових каналів. Переміщення тіла в просторі (зміна напрямку та швидкості руху, хитання, трясіння) спричиняє рух рідини в овальному і круглому мішечках та півколових каналах. Це призводить до збудження рецепторних клітин, розташованих на внутрішній поверхні мішечків. Далі збудження передається по черепно-мозкових нервах у головний мозок. Вестибулярна сенсорна система пов’язана з багатьма центрами спинного і головного мозку і викликає ряд вестибуло-соматичних і вестибуло-вегетативних рефлексів. 

Вестибулярні роздратування викликають:

 — зміни тонусу м’язів, — ліфтні рефлекси, — особливі рухи очей, спрямовані на збереження зображення на сітківці. 

Порушення рівноваги у людини спостерігаються при ряду захворювань нервової системи (атаксія), а також при роздратуванні і хворобах вестибулярного апарату (запаморочення,  хвороба Меньера,  морська хвороба ).

  Вестибулярна система 

Вестибулярна система відіграє поряд із зоровою та соматосенсор-ною системами провідну роль у просторовому орієнтуванні людини. Вона одержує, передає й аналізує інформацію про прискорення або сповільнення, що виникають у процесі прямолінійного чи оберта­льного руху, а також при зміні положення голови в просторі. При рівномірному русі або в умовах спокою рецептори вестибулярної сенсорної системи не збуджуються. Імпульси від вестибулорецеп-торів викликають перерозподіл тонусу скелетної мускулатури, що забезпечує збереження рівноваги тіла. Ці впливи здійснюються рефлекторним шляхом через ряд відділів ЦНС.

Будова й функції рецепторів вестибулярної системи.

Периферичним відділом вестибулярної системи є її вестибуля­рний апарат, розташований у лабіринті піраміди скроневої кістки, ін складається з переддвер'я та трьох напівкружних каналів. Ірім вестибулярного апарата, до лабіринту входить завитка, в якій містяться слухові рецептори. Напівкружні канали розташовують-:я в трьох взаємно перпендикулярних площинах. Один із кінців сожного каналу розширений. Вестибулярний апарат містить у собі 'акож два мішечки. Перший із них лежить ближче до завитки, а другий — до напівкружних каналів. У мішечках переддвер'я ^находиться отолітовий апарат: скупчення рецепторних клітин 'вторинно чутливі механорецептори).

До вестибуловегетативних реакцій залучаються серцево-судинна ристема, травний тракт та інші внутрішні органи. За сильних і три­валих навантажень на вестибулярний апарат виникає патологічний Ьимптомокомплекс, названий хворобою руху, наприклад морська хвороба. Вона виявляється у зміні серцевого ритму (частішанні, а потім сповільненні), звуженні, а потім розширенні судин, посилен­ні скорочень шлунка, запамороченні, нудоті й блювоті. Підвищена [схильність до хвороби руху може бути зменшена спеціальним тре­нуванням (обертання, гойдалка) і застосуванням ряду лікарських 'засобів.

Функції вестибулярної системи.

Вестибулярна система допомагає організму орієнтуватися в просторі при активному й пасивному русі. При пасивному русі коркові відділи системи запам'ятовують напрямок руху, повороти й пройдену відстань. Варто підкреслити, що в нормальних умовах просторове орієнтування забезпечується спільною діяльністю зорової та вестибулярної систем. Чутливість вестибулярної системи здорової людини дуже висока. Наприклад, поріг розрізнення нахилу голови вбік — усього близько 1°, а вперед та назад — 1,5—2°.

Завдання.

Знайдіть відповідь на запитання:

1)      Які прояви морської хвороби? Чи можна її уникнути?

2)      Як працює вестибулярний апарат у космонавтів, котрі перебувають на космічному кораблі?

3)      Чи може людина звикнути до больових відчуттів?

Усім вам добре відомий вислів «Земля йде з-під ніг».Поясніть його.

Домашнє завдання:  опрацювати параграф 41, вивчити нові терміни та поняття; знайти інформацію про : 

«Відчуття болю, дотику, температури, як ці процеси відбуваються?»

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок №53 31.03.2020.

Тема : Сенсорні системи температури та болю. Дослідницький практикум№4 : "Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри."

Хід роботи

Робота з презентацією за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1xJypIsQQJIl7Zk_N7rnqwdCIStXkPIJS/view?usp=sharing

Виконання дослідницького практикуму.

Дослідницький практикум№4 : "Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри."

Мета : виявити явища адаптації для шкіри людини.

Матеріали: посуд з водою різної температури: холодна, тепла, гаряча; секундомір.

Завдання практикуму:

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Сформулювати гіпотезу щодо можливості впливу адаптації на специфічність відчуття.

Хід роботи

1. Занурте ліву руку у холодну воду, а праву у гарячу. Тримайте кілька хвилин.Визначте час адаптації.

2. Занурте обидві руки у теплу воду.

3. порівняйте свої відчуття. визначте час адаптації.

4. Результати запишіть у робочий зошит.

5. Для якої руки швидше відбулась адаптація?

як на відчуття температури навколишнього середовища впливають вітер і вологість?

Чому сильний холод або жар викликають больові відчуття?

Домашнє завдання: повторити параграф 41, опрацювати параграф 42; підготуватись до тематичної контрольної роботи.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок №54 02.04.2020.

Тема : Узагальнення та систематизація знань з теми"Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система . Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи".

Хід роботи

Контрольна робота

1 рівень

Виберіть одну правильну відповідь.(0,5 б)

1.        Світлочутливі рецептори ока містяться в:

а) білковій оболонці,                       б) судинній оболонці,

в) райдужній оболонці,                   г) сітківці .

2.Звук підсилює:

а)зовнішнє вухо,             б)середнє вухо,

в)внутрішнє вухо,           г)барабанна перетинка.

3. Смакові рецептори розташовані:

а) на поверхні язика,     в) на щоках,

      б) під язиком,                 г)на піднебінні.

2 рівень

Оберіть правильні відповіді у кожному завданні:(1б)

   1.До зовнішнього вуха належать:

   а) півколові канали,       б) завитка,

   в) вушна раковина,         г) слуховий прохід.

   2.Фоторецептори це:

а)пігментні клітини,           б) колбочки,

в) палички,                           г) гангліозні клітини.

3У сітківці розрізняють:

а) склисте тіло,         в)сліпу пляму,

б) жовту пляму,         г) склеру.

3 рівень

1. Встановіть відповідність між органами зору та їх  функціями:(1,5 б)

Органи зору:                          Функції:

а)рогівка,                1 пропускає промені світла,     

б) зіниця,                2 регулює кількість світла,

в) кришталик,        3 заломлює промені світла,

                                4 фокусує промені світла.

2.Встановіть відповідність між видами чутливості та їх органами сприйняття:

Види чутливості              Органи сприйняття

а) нюх,                 1 шкіра,

в) смак,                2 вухо,

б) дотик,              3 слизова оболонка верхньої частини

                                носових ходів,

                              4 слизова оболонка язика.

3.Вибудуйте правильну послідовність складових смакової сенсорної системи :

а) хеморецептори-смаковий нерв-смаковий  центр  великого мозку,

б) смаковий нерв-хеморецептори-смаковий центр

великого мозку,

в)смаковий центр великого мозку-хеморецептори-смаковий нерв,               

г) зорові рецептори-смаковий нерв-смаковий центр великого мозку.

4 рівень

 Опишіть будову і функції слухової сенсорної    системи.(3б)

Домашнє завдання : підготувати та надіслати виконану контрольну роботу; повторити терміни та поняття з вище зазначених тем.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок № 55 07.04.2020.

Тема : Поняття провищу нервову діяльність і її основні типи.

Хід роботи

«Знайди зайве»

1. РОГІВКА, РАЙДУЖКА, КРИШТАЛИК, МЕХАНОРЕЦЕПТОРИ, ПАЛИЧКИ, КОЛБОЧКИ

2. КОВАДЕЛКО, ФОТОРЕЦЕПТОРИ, СТРЕМІНЦЕ, МОЛОТОЧОК, ЗАВИТКА, СЛУХОВИЙ ПРОХІД

3. КАТАРАКТА, ГЛАУКОМА, ОТИТ, ДАЛЕКОЗОРІСТЬ, КОРОТКОЗОРІСТЬ, АСТИГМАТИЗМ

4. ТЕРМОРЕЦЕПТОРИ, ОТОЛІТИ, ОВАЛЬНИЙ МІШЕЧОК, АМПУЛИ, ПІВКОЛОВІ КАНАЛИ, ПЕРЕДДВЕР’Я.

1.     Які психо-фізичні показники організму людини ви задіяли, для виконання даної вправи?

2.   Який орган керує даними властивостями організму людини?

Якщо казати більш детально даними видами психічної діяльності керує кора головного мозку та підкіркові ядра, а сукупність нервових процесів, що відбуваються у цих відділах центральної нервової системи називають «вища нервова діяльність», яку ми і будемо розглядати сьогодні на уроці.

 Серед багатьох проблем пов’язаних із вивченням біології людини, проблема розкриття фізіологічних механізмів психічної діяльності найскладніша.

Вже кілька тисячоліть філософи та учені намагаються розгадати цю загадку. Відомий з часів Стародавньої Греції девіз «Пізнай самого себе» зберіг своє значення і до сьогодні. Одже ми спробуємо зробити ще один крок до пізнання суті людської.

На даному уроці ми розглянемо суть вищої нервової діяльності та її значення у житті людини, розглянемо основні типи ВНД  та їх вплив на формування темпераменту людини.

Вивчення нового матеріалу.

Уперше науковий підхід до з'ясування фізіологічних основ темпераменту застосував І. Павлов у своєму вченні про типи вищої нервової діяльності у тварин і людини.

   Ці основи він вбачав у особливостях функціонування кори великих півкуль головного мозку, її умовнорефлекторній діяльності. Спираючись на експериментальні дані, він показав, що нервові процеси в корі головного мозку характеризуються певними властивостями, які у своєму поєднанні утворюють типи вищої нервової діяльності (типи нервової системи).  Такими властивостями є сила, врівноваженість і рухливість процесів збудження і гальмування.

 Сила нервової системи виявляється в її здатності витримувати сильні тривалі або часто повторювані збудження, не переходячи в стан гальмування.

 Урівноваженість нервових процесів — це рівень балансу між процесами збудження і гальмування. Не завжди ці процеси відповідають один одному. Ступінь урівноваженості може бути різним.

 Рухливість нервових процесів визначається легкістю переходу від збудження до гальмування і навпаки. Певне поєднання цих властивостей утворює тип нервової системи. Павлов виділив чотири їх види:

   1) сильний, неврівноважений;

   2) сильний, урівноважений, рухливий;

   3) сильний, урівноважений, інертний;

   4) слабкий.

   На його думку, ці типи вищої нервової діяльності відповідають чотирьом типам темпераментів: холеричному, сангвінічному, флегматичному і меланхолійному. Він вважав темперамент найзагальнішою характеристикою кожної людини, яка накладає відбиток на всю її діяльність.

  Б. Теплов і В. Небилицин, продовжуючи вивчати властивості нервових процесів на основі електроенцефалографічних методик і статистичного оброблення експериментальних даних, довели, що деякі індивідуальні особливості умовних рефлексів у людини пов'язані між собою. Кожна така взаємопов'язана система індивідуальних особливостей залежить від однієї загальної причини, а саме, від певної властивості нервової системи. Наприклад, від сили процесів збудження і гальмування залежать ступінь згасання умовних рефлексів, різниця в силі умовної реакції на сильний і слабкий подразники, вплив стороннього подразника на чутливість до основного подразника.

Вони виділили чотири основних властивості нервової системи:

   1) динамічність — характеризує легкість і швидкість утворення мозковими структурами нервових процесів під час формування умовних реакцій збудження чи гальмування;

   2) лабільність (лат. labilis — нестійкий) — характеризує швидкість виникнення і згасання процесів збудження;

   3) сила;

   4) рухливість.

Темперамент – сукупність індивідуально-психологічних характеристик, що виявляються у силі, швидкості та врівноваженості нервових процесів.

Робота з підручником.

Завдання: 

1.Опрацюйте матеріал підручника ст. 151,152, 153 "Темперамент і його типи" та з'ясуйте які риси особистості притаманні кожному темпераменту, який тим вищої нервової діяльності притаманний(сильний, слабкий, рухливий чи млявий).

2. Занотуйте у вигляді таблиці в зошиті.

Перегляньте відео про типи темпераменту:

Узагальнимо!

Визначення типу темпераменту 

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТЕСТ

1.     Любить галас і метушню навколо себе.

2.     Дуже потребує близьких людей, які могли б підтримати, заспокоїти.

3.     Часто роздратований чимось, збуджений, неспокійний.

4.     Швидкі відповіді на будь-які запитання від нього не чекай.

5.     Любить роботу, яку треба робити швидко.

6.     Діти вважають його веселим.

7.     У нього часто змінюється настрій.

8.     Частіше мовчить у товаристві однолітків.

9.     Не наважується заговорити першим із новими людьми.

10.             Не любить галасливих ігор, передає перевагу усамітненню.

11.             Уміє довго гратися або виконувати завдання, не відволікаючись.

12.             Любить похвалитися, прикрасити події.

13.             Часто не може всидіти на місці.

14.             Його легко засмутити.

15.             Довше за інших зберігає працездатність, не втомлюється.

16.             Легко переключається з одного доручення на інше.

17.             Нетерплячий і незібраний, особливо не любить чекати.

18.             Віддає перевагу копіткій роботі, що не потребує швидких реакцій.

19.             Швидко втомлюється, відключається, перестає слухатись.

20.             Вірить у себе, легко переносить невдачі.

Інтерпретація результатів

Відповіді «так» на запитання:

·        1, 6, 12, 16, 20 – сангвінік;

·        3, 5, 7, 13, 17 – холерик;

·        2, 9, 10, 14, 19 – меланхолік;

·        4, 8, 11, 15, 18 – флегматик.

   Сангвінік – жвава, впевнена, привітна дитина, яка легко йде на контакт, відкрита, життєрадісна, комунікабельна, швидко адаптується у новому колективі. Настрій стійкий, без будь-яких коливань. Активні в різних видах діяльності, але інтереси і нахили поверхові – можуть стрімко з’явитися і зникнути. Розмовляє переважно голосно, швидко, емоційно, активно жестикулює, міміка виразна. Намагається займатися тільки легкою, приємною і цікавою справою й уникати складного. неприємного, нецікавого. Уміє долати перешкоди, йому симпатизують ровесники. Засинає швидко, сон глибокий, спокійний. Просинається спокійно і може одразу переходити до активної діяльності.

               

    Холерик – зазвичай неспокійний, усі реакції яскраві. Мова швидка, емоційно забарвлена, міміка виразна, жести різкі. Діти цього типу нестримані, дратівливі, важко пристосовуються до обмежень, режиму, вимог старших. У спілкуванні прагнуть бути лідерами, віддають перевагу рухливим іграм. Енергійні, наполегливі, здатні виконувати багато завдань. Для дитини-холерика властива швидка і досить часта зміна настрою. Від захоплення певним видом діяльності холерик може відмовитися різко й остаточно. Любить рухливі ігри, динамічні заняття. У всіх видах діяльності необхідна активність, швидкість. Діти цього типу зазвичай упевнені в собі, легко справляються із завданнями, люблять бути лідерами. Часто намагаються керувати дорослими, конфліктують з однолітками, не хочуть виконувати певні правила гри чи завдання, можуть висловлювати протест. важко засинають, сон неспокійний, прокидаються швидко й одразу включаються в активну діяльність.

          

        Флегматик – спокійний, повільний. Розсудливий, досить терплячий, зокрема і до фізичного болю. Не витримує значних фізичних навантажень, якщо змушений виконувати певні дії швидко. Насправді почуття цих дітей відрізняються глибиною і постійністю. Болісно переживають несправедливість, зазіхання на їхні права, розлуку з близькими людьми, бояться і не люблять Зимін, нестабільності. мова спокійна, рівномірна, уповільнена, без вираження емоцій, жестикуляції та міміки. Спілкується з невеликим колом дітей, стабільний у прихильностях. Уміє певний час самостійно займатися якоюсь справою, не турбуючи дорослих, неконфліктний, поступливий. розсудливий. якщо дитинство флегматика складається сприятливо і йому вдається розвиватися, зберігаючи всі позитивні риси темпераменту, суспільство отримує сумлінних, серйозних, пунктуальних, захоплених улюбленою справою людей.

              

  Меланхолік – діти із цим типом нервової системи сильно реагують на найнезначніші подразники. Вони малоактивні, малорухливі, вразливі. замкнені, швидко втомлюються, лякливі, нерішучі, бачать події в темних барвах. Надають перевагу спокійним видам діяльності, переважно люблять гратися окремо від решти дітей. Достатньо пасивні у спілкуванні з дорослими і ровесниками. меланхоліки схожі на тепличні рослини: з чужими вони боязкі, замкнені, нерішучі, зате у звичайній, доброзичливій обстановці – кмітливі, уважні й чутливі. Тихо розмовляють, бути на перших ролях не прагнуть. Дуже вразливі й чутливі до схвалення своєї діяльності чи негативної оцінки результатів. Вимогливі до себе та інших.

Домашнє завдання: опрацювати параграф 43, знати типи темпераменту;
поміркувати над питаннями:

1. чому страх - це найкращий "сторож"організму?

2.Від чого залежить поведінка людини від спадковості чи від впливу навколишнього середовища?

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Природознавство 5 клас

Урок № 50  13.03.2020

Тема : Умови життя на планеті Земля. Середовище життя. Чинники середовища. Вплив на організми чинників неживої природи.

Хід роботи

   Які ж умови забезпечують життя на нашій планеті?
Перегляньте відео (https://www.powtoon.com/online-presentation/bS3vNEruC9M/?mode=movie#/) 

Наша планета – унікальна: повітря, вода, сонячне тепло і світло ідеально підходять для життя всього живого.

Робота з презентацією:

https://drive.google.com/file/d/1jIxlfoJ6_USxMDCpeylwIWAONyjajRn0/view?usp=sharing

Закріпимо!

Поміркуйте ! Чи може Коник зелений жити у водному середовищі? Переглянте відео. https://www.youtube.com/watch?v=_HMXlF8y6Mg

Виберіть факти про будову та життя коника зеленого, проаналізуйте наслідки, зробіть висновки.

Домашнє завдання зазначене в презентації.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок № 51. 17.03.2020.

Тема : Навчальний проект"Вирощування найвищої бобової рослини."

Завдання

За планом:

1. з'ясуйте , які рослини відносяться до бобових;

2. візьміть 2 квасолини , або горошини, та посадіть їх у зволожений грунт;

3. результати проростання та розвитку занотовуйте в робочий зошит , створюйте замальовки;

4. Зробіть висновки.

Роботу оформити в довільній формі.

Домашнє завдання: підготувати проект на надіслати для перевірки та оцінювання.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок № 52. 20.03.2020.

Тема : Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.

Хід роботи

Поміркуйте!

— Що таке середовище життя?

— Які середовища життя вам відомі?

— Які чинники впливають на живі організми?

Які ви вже знаєте, сезонні зміни зумовлені рухом Землі навколо Сонця? Навколо своєї осі?

Які зміни в природі спостерігаємо протягом року?

Як рослини і тварини готуються до зими?

Зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня надень, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними. У природі нашої країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла, температура повітря, опади. Змінюються відповідно пори (сезони) року — весна, літо, осінь, зима. Такі зміни називаються сезонними.

Щодоби відбувається зміна дня і ночі. Такі зміни називаються добовими.

Як ви вже знаєте, сезонні зміни зумовлені рухом Землі навколо Сонця, а добові — навколо своєї осі.

Періодичні зміни умов середовища пов'язані з рухом нашої планети навколо Сонця та навколо своєї осі.

Пристосування рослин та тварин до періодичних змін умов середовища, коли змінюються день і ніч, то відповідно змінюються освітлення, температура і вологість повітря нам потрібно розглянути.

Народна приказка

—  Летять у вересні гуси — зиму на хвості несуть.

—  У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.

—  Грак прилетів — через місяць зійде сніг.

—  Де ластівка не літає, а у квітні додому прилітає.

—  Побачив шпака у дворі — знай: весна на порі.

Про що говорить ця приказка? 

Люди давно помітили, що зі зміною пір року відбуваються зміни в поведінці живих організмів (особливо тварин і рослин).

— Чи зможе береза вижити в пустелі? 

— Чи зможе ящірка вижити на Північному або Південному полюсі? 

— Чому? (Тому що ці організми не пристосовані до таких умов.)

Отже, кожний організм пристосований до певних умов.

«Чому в багатьох дерев і чагарників буває листопад?»

Вивчення нового матеріалу.

1.   Адаптація.

Будь-який живий організм пристосований до умов, які оточують його. Пристосування організмів до середовища називають адаптацією.

Адаптація (від латин. аdaptation — пристосування) — це розвиток будь-якої ознаки, який сприяє виживанню виду і його розмноженню. Адаптація може виявлятись як анатомічна структура (особливості будови), фізіологічний процес, або поведінкова реакція організму, яка сформувалась у ході еволюції (історичного розвитку організмів). Адаптація є способом відповіді живих організмів на вплив навколишнього середовища. Адаптації бувають морфологічними (від грец. morphe — форма), фізіологічними та поведінковими.

 Зазвичай адаптації мають захисне значення для організму.

Існує три основні шляхи пристосувань організмів до зміни умов навколишнього середовища: активний, пасивний, уникнення несприятливих впливів.

Перегляньте відео:

Активний шлях — це посилення опірності організму впливу різних чинників. Наприклад, теплокровні тварини (птахи, ссавці) мають постійну температуру тіла.

Пасивний шлях — це піддавання впливу чинників середовища (сплячка у тварин, зимовий спокій у рослин, заціпеніння комах тощо).

Уникнення несприятливих впливів — поведінкові реакції, які дозволяють уникнути змін чинників середовища (переліт птахів у теплі краї).

2)  Пристосування рослин до періодичних змін умов середовища.

 — Згадаймо, що відбувається з деревами і чагарниками восени? 

— Коли саме це починає відбуватись?

 Коли наступає осінь і денна та нічна температура поступово знижуються, у рослин починає опадати листя. Справа в тому, що через листя рослини віддають багато вологи під час випаровування, а взимку корені дерев і чагарників не можуть її поповнювати. Таким чином, рослини, позбавляючись від листя, захищають себе від засихання та зламування гілок у холодну пору року.

       Також рослини реагують на періодичні добові зміни (добові ритми). Добові ритми — це пристосування рослин до зміни погодних умов довкілля впродовж доби: вологості, освітленості, температури. Наприклад, у деяких рослин (квітки яких запилюються комахами вдень) квітка відкривається вдень, а вночі закривається. А в деяких (які запилюють нічні комахи) все відбувається навпаки.

 Взимку рослини перебувають у стані спокою. їхні корені не поглинають воду, по стеблу не рухаються речовини. Навесні, коли земна поверхня починає більше отримувати від Сонця світла і тепла, змінюються умови середовища — волога, що у ґрунті, стає доступною кореням рослин. Рослини починають швидко рости і розвиватись. Улітку вологи, світла і тепла вистачає, щоб продовжували ріст і розвиток рослин. Восени світловий день коротшає, ночі довшають, температура повітря знижується. Вода не може надійти у корені. За таких умов ріст і розвиток рослин уповільнюються, у багатьох із них опадає листя. Це біологічне явище називають листопадом

Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими. Якби листяні дерева нашої місцевості не скидали на зиму листя, вони загинули б, тому що листя продовжувало б випаровувати воду, в той час як її надходження з мерзлого ґрунту припинилося. Ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води. Хвоя випаровує її набагато менше, ніж листки листяних дерев.

Рослини пристосувалися до скорочення або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи та ін.

3)  Пристосування тварин до періодичних змін умов середовища.

Попрацюйте з підручником.
Опрацюйте текст підручника - параграф 39 ст 167-170.
З'ясуйте як тварини готуються до змін умов середовища упродовж доби.
Сезонні пристосування.

Для тварин також характерні сезонні пристосування до змін навколишнього середовища.

Такими пристосуваннями найчастіше є поведінкові зміни: зимівля, сплячка, міграції (зміна місця проживання на значні відстані).

Поведінка — це різні реакції живого організму. Поведінкові реакції можуть бути дуже різними, проте всі вони пов’язані з пристосуванням організму до змін навколишнього середовища.

Поведінкові реакції, точніше, біологічні основи поведінки вивчає наука етологія. Засновниками етології як наукового напряму вважаються Конрад Лоренц та Ніколас Тінберген.

Через різке погіршення умов існування в холодну пору року тваринам зазвичай важко дістати необхідну кількість їжі. Зимовий сезон вносить великі зміни в умови харчування птахів і ссавців. Зникає більшість комах і безхребетних тварин (це пов’язано не тільки зі зменшенням кількості їжі, а й зі зміною температури). У сплячку впадають земноводні, плазуни і риби, які є джерелом живлення багатьох птахів і ссавців. Тому в багатьох організмів у процесі еволюції виробилася сезонна зміна кормів, тобто перехід на харчування тими кормами, які найбільш доступні в ту або іншу пору року. Наприклад, великий строкатий дятел влітку харчується переважно комахами, проте в другу половину літа в його раціоні з’являються також і рослинні корми: ягоди малини, костяниці, черемхи, значно пізніше — ягоди брусниці й насіння сосни або ялини. Восени та взимку, зазвичай він майже повністю переходить на рослинні корми (насіння хвойних дерев, горіхи і жолуді). Ранньої весни дятел п’є сік дерев, який має велике значення в цей найбільш голодний період року. Таким чином дятел переживає несприятливі умови.

Також, велика кількість птахів переміщується (мігрує) у пошуках їжі з початком холодів. У залежності від цього птахів поділяють на три групи: осілі, кочові та перелітні. Осілі птахи не залишають свого місця існування і перезимовують там, де й живуть (горобці, голуби, сороки, ворони). Кочові птахи переміщуються на незначні території у пошуках їжі (синиці, сойки, болотяні сови). Перелітні птахи здійснюють довготривалі перельоти на великі відстані (шпак, ластівка, дикі гуси та лебеді).

 Поведінковою реакцією є використання сховищ для ночівель та захисту від негоди. Взимку найбільш низькі температури бувають вночі. У більшості тварин на нічну частину доби припадає період спокою, під час якого харчування повністю припиняється.

Сплячка, стан заціпеніння, або «глибокого сну», що характеризується істотним зниженням температури тіла, енерговитрат й інтенсивності всіх фізіологічних процесів,— це також поведінкове пристосування. У такий стан iз наставанням холодів впадають усі холоднокровні тварини, комахи, деякі теплокровні.

  Іще одним пристосуванням у тварин є зміна забарвлення хутра в залежності від пори року. Такі зміни відбуваються під час линьки (зміни хутрового покриву).

Найвідомішим представником такого пристосування є заєць-біляк. Улітку його хутро сірувато-біле, а взимку — яскраво-біле, лише кінчики вух чорні. Так заєць приховується від своїх ворогів (лис, вовків, сов). Коли такий заєць заховається у снігу, то його не може помітити жодний хижак.

       Окрім зайця, добре відома всім така тварина, як песець. Улітку його хутро привабливого сріблястого кольору з темним малюнком на спині та боках, а взимку ця полярна лисичка одягає пишну чисто-білу шубку. Таким чином їй вдається приховатись і вичікувати в засідці свою здобич.

Пристосування тварин до періодичних змін умов середовища. Під впливом чинників неживої природи відбуваються періодичні зміни і в житті тварин. Одні з них пристосувалися до активного життя вдень, інші — вночі. Наприклад, горобці, ластівки — денні птахи, а сови, пугачі — нічні.

Сови полюють уночі, тому в них дуже гострий зір і прекрасний слух. Великі і опуклі очі сови вловлюють найслабше світло. Саме тому вони добре бачать не тільки в сутінках, а й у темряві.

Кажани також нічні тварини. Але на відміну від сов — вони орієнтуються в темряві за допомогою власних звукових сигналів. Це є пристосування кажанів до нічного способу життя.

Метелики павичеве око і білан капустяний активні вдень, а бражник березковидний — уночі.  Денні метелики мають яскраве забарвлення та добре розвинений зір, а в нічних забарвлення невиразне і розвинений нюх.

Перегляньте відео про пристосування різних тварин до періодичних змін:

Підведемо підсумок:

— Що таке адаптація?

— Якими бувають адаптації?

— Як пристосовані до змін умов середовища рослини та тварини?

Домашнє завдання: Опрацювати текст підручника пр. 39, вивчити нові терміни.

Знайти додаткову інформацію про пристосування організмів до умов пустелі, тропічних та північних лісів.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок № 53. 31.03.2020.

Тема : Різноманітність середовищ життя і пристосування організмів до життя в кожному з них.

Хід роботи

Ми вже знаємо, що середовище існування – це та частина природи, яка оточує живий організм і з якою він безпосередньо взаємодіє.

Складові частини і властивості середовища різноманітні й мінливі. Будь-яка жива істота існує в складному й мінливому світі, постійно пристосовуючись до нього і регулюючи свою життєдіяльність відповідно до його змін.

На нашій планеті живі організми освоїли 4 основні середовища існування, які суттєво розрізняються специфікою умов: наземно-повітряне, водне, ґрунт, організми інших істот.

Яке із середовищ було першим?

Робота з презентацією:

https://drive.google.com/file/d/1EdanA38MQ9S4dwKHAQsyx-kr7hE7gAJ7/view?usp=sharing

Також перегляньте відео:

Домашнє завдання: вивчити нові терміни та поняття; Написати твір-роздум на екологічну тематику: «Середовище, в якому я живу».

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Урок № 54. 03.04.2020.

Тема : Наземно-повітряне середовище, пристосування живих організмів до життя у ньому.

Хід роботи

Пригадаймо!

      Яке значення має вода для живих організмів?

1        Яке значення має тепло для тварин і рослин?

1.     Наведіть приклади пристосувань рослин в умовах недостатнього зволоження?

1.     Як тварини пристосовуються до умов недостатнього зволоження?

1.     Які пристосування рослин і тварин до умов високих та низьких температур вам відомі?

1.     Як тварини та рослини пристосовуються до чергування дня і ночі?

1.     Як тварини і рослини пристосовуються до змін пір року:

-         Навіщо дерева восени скидають листя?

-         Чому багато птахів відлітають восени на південь?

-         Які ви знаєте пристосування у живих організмів до змін пір року?

              - Що таке середовище існування організмів?

               -         Які визнаєте середовища існування організмів?

 Вивчення нового матеріалу. 

Живі організми населяють різні середовища життя: наземно – повітряне, водне, ґрунтове. Найрізноманітнішим за своїми умовами є наземно- повітряне середовище. 

Робота з презентацією:

https://drive.google.com/file/d/1OwbPwKYd75rNU-ZcnEw6zzFA3WHirhLA/view?usp=sharing

Відео до теми:

У наземно- повітряному середовищі провідну роль серед чинників неживої природи відіграє освітленість, температура, вологість,газовий склад повітря). На відкритій місцевості, у дуплі чи печері кожного мешканця наземно- повітряного середовища оточує повітря. Кількість кисню і кисню у наземно- повітряному середовищі достатня, але буває відчутною нестача води. Особливо це відчувають мешканці посушливих районів планети. Характерною ознакою наземно- повітряного середовища є зміни температури. У нашій країні вони спостерігаються кожної пори року і впродовж доби.

Робота з підручником(параграф 40 ст. 172-175)

Знайдіть відомості про таке:

1  Життя рослин і тварин у наземно- повітряному середовищі.

2 Про тих,хто бігає, стрибає і повзає.

3 Народжені літати.

З допомогою Інтернет-ресурсів знайдіть відомості про:

1. Пристосування організмів до життя в пустелі.

2. Пристосування організмів до життя у тропічних лісах.

3. Пристосування організмів до життя в північних лісах.

Та запишіть до таблиці:

	Пристосування	Приклади організмів
Пустеля
Тропічний ліс
Північний ліс

Закріпимо!

 «Так чи ні»

1. У наземно - повітряному середовищі достатня кількість світла і повітря.

2.   Крила допомагають  білці - летязі переміщуватися в повітрі.

3. Передні кінцівки зайця сильніші й довші за задні.

4. Запахи погано поширюються в повітрі.

 5 . Рослини з наземно-повітряного середовища отримують сонячне світло й воду,  мінеральні речовини.

6. Тварини з великою масою не здатні до польоту.

7. Серед звірів тільки кажани мають крила і здатні до активного польоту.

8. Наземні тварини спілкуються, посилаючи звукові сигнали.

Підсумуємо.

1. Умови наземно-повітряного середовища досить різноманітні. Провідну роль серед чинників неживої природи тут відіграє освітленість, температура, вологість, газовий склад повітря.

2. Завдяки сприятливим умовам у наземно-повітряному середовищі світ його мешканців різноманітний і різні способи пристосування до умов існування.

Домашнє завдання: опрацювати параграф 40, вивчити нові терміни та поняття; дайте відповідь на запитання зі ст. 176 підручника.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)