Тема. Як приготувати та розчинити розчини. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3 "Розділення розчинних і нерозчинних речовин фільтруванням.
Перегляньте відео про те як приготувати та вивчити розчини:
Далі нам потрібно виконати практичну роботу№3
Практична робота №3
Виконуйте роботу у супроводі відео :
Тема:Розділення
розчинних і нерозчинних речовин фільтруванням.
Мета: Ознайомитися із
різними способами розділення сумішей
Обладнання та матеріали:
Фільтрувальний папір, лійки, скляні палички, хімічні стаканчики, пісок, сіль,
вода, олія, лимонна кислота, крохмаль
Хід роботи
Дайте визначення поняттям:
Розділення речовин або суміші –
Фільтрування –
Назва
досліду
Чи
розчинилася речовина у воді?
Що
відбувається під час досліду
Дослід
1.
Дослід
2.
Дослід
3.
Дослід
4.
Висновки:
1.Які
речовини розчинили у воді
2.Які
властивості солі й піску ви використали?
Домашнє завдання: виконати практичну роботу№3, оформлюємо роботу на подвійному аркуші(підпишіть роботу обов'язково) та надішліть мені на Viber для перевірки!
неділю, 22 жовтня 2023 р.
Доброго дня 5 Клас!
Сьогодні 23 жовтня 2023 р.
Тема. Що таке розчинні та нерозчинні речовини.
Повторимо вивчене!
Розгадайте загадки:
(загадки «Речовини
та їхні стани»)
1.Є у світі тіл багато
І на вулиці, і в хаті.
Всім відомо, що вони
Складаються з …
2.Речовини ми вивчаємо
Зараз стани їх пригадаємо,
У науці всі вони
Мають назву …
3.Якщо молекули в речовині
Розташовані близенько,
То цей стан речовини
Називають всі …
4.Інший стан речовини
Має відстані побільше,
І молекули у них
Проникають в проміжки швидше.
Що за стан речовини такий?
Вірно, діти, це …
5.Останній стан взагалі вільний,
Бо проміжки має такі,
Що молекули у ньому
Всі летючі та швидкі.
Здогадались, любі дітки,
Що за стан речовини такий?
Правильно, його назва …
6.На кінець скажіть нам, дітки,
Що це за речовина,
Яка може у природі
перебувати у трьох станах,
Назва їй …
Цікава історія!
Їхав з ярмарки купець. Зупинився біля струмка води
попити. Поклав мішечок із сіллю на пісок, а той візьми та й розв’яжись. Уся
сіль на пісок висипалася. «Бути біді,— подумав купець,— що ж робити?» Думав
він, думав і придумав — зібрав сіль разом з піском, поклав у мішок і поїхав
додому. Про які властивості солі, піску і води купцеві було
відомо? Отже, сіль розчинна у воді. Тобто сіль є розчинною
речовиною. А пісок, навпаки, нерозчинний у воді. Розчинні
та нерозчинні речовини можуть приносити як користь, так і бути шкідливими.
Тому, чм більше ми знаємо про розчинні речовини, тим легше нам буде в житті. Чи
є здатність розчиняти речовини однією з властивостей води? Де
ми спостерігаємо цю властивість у побуті,в природі? Де
люди застосовують знання про властивості
води в цілому та її здатність розчиняти в собі інші речовини?
Зміст
сьогоднішнього уроку допоможе вам отримати відповіді на ці та інші запитання і
збагатити свої знання про властивості води.
Вивчення нового матеріалу.
Здатність
речовин розчинятися у воді має важливе значення для життя рослин, тварин і
людини. Розчини можна приготувати з води та твердої речовини, з води та рідкої
речовини, води та газоподібної речовини. Причому, якщо тверді речовини краще
розчиняються в гарячій воді, то газоподібні речовини краще розчиняються в холодній
воді.
Усі
речовини залежно від їхньої здатності розчинятися у воді поділяються на три групи: розчинні, малорозчинні та
нерозчинні.
Перегляньте відео:
Занотуйте в зошити та вивчіть:
Розчини - це однорідні (розчинну речовину
не видно окремо) суміші двох і більше речовин.
Розчини поділяють на:
üрозбавлені (мало розчиненої речовини)
та концентровані (багато розчиненої речовини);
üнасичені (стільки розчиненої
речовини, що вона перестала розчинятися) та ненасичені (розчинена речовина ще
розчиняється)
Розчинник - речовина, яка розчиняє в собі багато
речовин різного агрегатного стану.
Вода – найпоширеніший розчинник
на Землі,
здатна розчиняти рідкі, тверді, газоподібні речовини, а утворена суміш речовин
набуває одного з водою агрегатного стану.
Розчинена речовина – це речовина, яка повністю
розчиняється, може змінюватися її агрегатний стан.
Властивості розчинення речовин:
1.Тверді
речовини краще розчиняються в теплому розчиннику.
2.Газоподібні
речовини краще розчиняються в холодному розчиннику.
3.Дрібні
частинки розчиняються швидше.
4.При
помішуванні збільшується швидкість розчинення.
Щоб
приготувати розчин необхідно визначити масу розчинної речовини і об’єм
розчинника.
Масу розчину обчислюємо за формулою:
Маса розчину = Маса розчинника + Маса розчинної речовини.
На відміну від інших речовин Землі,
маса води дорівнює об’єму:
• 100мл = 100 г
• 1 л = 1 кг.
Речовини,
які розчиняються у воді називаються розчинними у
воді.
Речовини,
які не розчинилися у воді, називаються нерозчинними.
Вода для
них є розчинником.
Перегляньте відео "Які речовини розчиняються у воді?":
Зверніть увагу! Сіль і
цукор до розчинення у воді були твердими, а після розчинення утворилися розчини
у вигляді рідин. У таких сумішах неозброєним оком неможливо розрізнити часточки
розчину, тому такий розчин називають однорідним.
Отже, розчини
у яких неможливо розрізнити компоненти неозброєним оком називають однорідними.
Як ми спостерігали в попередніх дослідах
розчин - це суміш двох або більше речовин. В даному випадку вода є розчинником,
сіль і цукор – розчиненою речовиною.
Закріпимо вивчене!
Самостійно
формулюйте і запишіть основні висновки уроку за допомогою п’яти речень.
Виконайте завдання:
"Доповни речення"
Речовини, які розчиняються у воді, називають…
Речовини, які не розчиняються у воді,…
Вода у розчині називається…
Речовина у розчині називається…
Компоненти суміші у розчині не видно, тому розчин є
сумішшю…
Якщо кількість речовини у розчині мало, то розчин
називають…
Якщо речовина у воді вже не розчиняється, то розчин
називають…
Воду можна відміряти за допомогою…
Суміші води з твердими, рідкими і газоподібними
речовинами називають…
Речовина, яка розчиняється у воді,…
Температура на розчинність речовин …
Більшість твердих речовин краще розчиняється не у
холодній,а у … воді.
Газоподібні речовини краще розчиняються у… воді, ніж у... воді.
Сьогодні
ви набули досвіду й нових знань, які залишаться з вами на все життя. Тепер ви
знаєте, що таке розчини, як вони утворюються та дізналися про роль води як
розчинника.
Домашнє завдання: опрацювати матеріал та виконати завдання на блозі, опрацювати параграф 15 ст. 57(новий підручник) виконайте завдання 1-5 ст. 61 .
Виконані завдання надсилайте на Viber для перевірки!
четвер, 19 жовтня 2023 р.
Вітаю 7 та 10 Клас!
Сьогодні 20 жовтня 2023 р.
7 Клас
Тема. Паразитизм.
Повтор вивченого. Виконайте сести: Вибрати одну правильну відповідь.
Ще в давнину люди виявляли в
організмах свійських тварин червів різних розмірів, помічали їх і в людини. У
стародавньому єгипетському джерелі — папірусі Еберса — є перші відомості про
хворобу, яка, як нині відомо, спричиняється паразитичними червами. Перші
наукові описи деяких паразитичних червів (гострик, аскарида, ехінокок) надав
Гіппократ, який ввів до медичного ужитку терміни «гельмінт» і «гельмінтоз».
Близько 250 видів гельмінтів
паразитують в організмі людини, шкодять здоров’ю, можуть спричинити важку
інвалідність і навіть стати причиною смерті. У нашій країні зареєстровано
близько 100 видів таких червів. Але не тільки на гельмінтів можна натрапити в
організмі тварин, рослин чи людини…
Паразитизм — це біологічне
явище такого співіснування організмів, за якого паразит харчується в організмі
хазяїна, завдаючи йому шкоди, але не вбиваючи його. За способом паразитування тварин-паразитів можна
поділити на дві великі групи. Зовнішні паразити паразитують, прикріплюючись до зовнішніх
покривів тварини-хазяїна. Внутрішні паразити паразитують, проникаючи всередину
організму тварини-хазяїна.
«Поміркуйте»
— Інколи діти жують травинки, зірвані на пасовищі чи в лузі. Поясніть, чому
цього не слід робити.
— У XIX ст. дітям, які страждали на недокрів’я, лікарі рекомендували їсти
сире м’ясо. Як ви вважаєте чи слід було це робити?
Домашнє завдання: опрацювати матеріал та завдання на блозі, опрацювати параграф 15 (тема "Паразитизм"), занотувати в зошити ключові поняття з теми та вивчити; дати відповідь на запитання 5 ст. 63 піжруч.
10 Клас
Тема1. Білки , нуклеїнові кислоти: огляд будови та біологічної ролі.
Тема2. Вуглеводи, ліпіди: огляд будови та біологічної ролі.
Тема1
Вивчення нового матеріалу.
Опрацюйте матеріал та занотуйте головне з теми.
Давайте згадаємо, білки
– це біологічні полімери, мономерами яких є амінокислоти.
Перегляньте відел, що згадати:
Функції білків.
1.Структурна.
Білки утворюють основу цитоплазми і входять до складу клітинних органел і
мембран. Сухожилля, суглобові зв’язки, кістки скелета, копита складається з
білків. Н-д, білки колаген і еластин забезпечують пружність і пластичність
шкіри, судин, зв'язок.
2.Каталітична.
Біологічні каталізатори,що прискорюють біохімічні каталізатори, називаються
ферментами. Усі ферменти є білками. Кожен фермент каталізує одну або декілька
однотипних реакцій, тому зв’язування фермата із субстратом високоспецифічне.
Ділянка молекули білка, яка відповідає за зв’язування із субстратом,
називається активним центром, а комплекс що уворився при цьому, -
фермент-субстратним комплексом. У процесі реакції фермент не підлягає ані
якісним, ані кількісним змінам.
3.Рухова.
Будь-які форми активного руху в живій природі здійснюється за допомогою
скоротливих білкових структур. Наприклад, основу поперечно-смугастої
мускулатури складають білки актин і міозин, які переміщаються один щодо одного,
що призводить до зміни лінійних розмірів
м’яза.
4.Транспортна.
5.Захисна
6.Регуляторна.
7.Запасаюча.
8.Енергетична.
9.Рецепторна.
Первинна
структура. Утворений у процесі трансляції поліпептидний
ланцюг-послідовність амінокислот, з’єднаних між собою поліпептидним зв’язком. Вторинна
структура має 2 види альфа-спіраль та бета –структура, має
водневий зв'язок. Третинна
структурою білка називають тривимірну упаковку поліпептидного
ланцюга, тобто укладання в просторі альфа-спіральних і бета-структурних ділянок
молекули. Має глобулярну та фібрилярну структуру. Четвертинна
структура складається не з одного, а з декількох
поліпептидних ланцюгів, що кодується різними генами (гемоглобін). На стабільність білкової молекули
впливає багато чинників від якиї відбувається порушення просторової організації
молекули – четвертинної, третинної, вторинної структур із збереженням
первинної; білок втрачає свої фізико – хімічні властивості. Це явище називають денатурацією. . Якщо денатуруючий
агент припиняє свою дію, то відбувається відновлення ( явище ренатурації). Якщо дія чинників
призводить до порушення первинної структури білка, то говорять про протеоліз. 1)Нуклеїнові кислоти
– це біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Кожний нуклеодид складається з
пятивуглецевогомоносахариду, азотистої основи та залишку фосфатної кислоти. Залежно від виду моносахариди нуклеїнові
кислоти поділяють на 2 групи: 1.РНК,
містять рибозу 2.ДНК,
містить дезоксирибозу
Азотисті
основи є похідними пурину( А, Г) та піримідину (У, Т).
Перегляньте відео :
Тема2
Загальна характеристика, склад,
структура, фізичні та хімічні властивості ліпідів.
Під терміном ліпіди (від грец.
— жир) хіміки об’єднують жири й жироподібні речовини. Головним критерієм, за
яким ці речовини об’єднали в одну групу, є те, що вони не розчиняються у воді,
але добре розчиняються в неполярних органічних розфакторах: ефірі, бензині, хлороформі
тощо. Ця властивість споріднює всі ліпіди. А за своєю структурою вони доволі
істотно відрізняються одне від одного. Отже, ліпіди — це органічні сполуки з
різною структурою, але спільними властивостями. У живих організмах
зустрічаються різні ліпіди, зокрема фосфоліпіди, жири та стероїди. Усі вони
виконують важливі функції. Серед ліпідів найпоширеніші й
найбільш відомі — жири. Уміст жиру в клітинах зазвичай невеликий — 5-10 %
(сухої речовини). Однак існують клітини, у яких міститься близько 90 % жиру. У
тварин такі клітини перебувають під шкірою, у грудних залозах, чіпці
(сальнику). Жир міститься в молоці всіх ссавців. У деяких рослин велика
кількість жиру зосереджена в насінні та плодах, наприклад у соняшника,
конопель, волоського горіха. За хімічною структурою жири
являють собою складні сполуки трьохатомного спирту гліцеролу та
високомолекулярних жирних кислот. Жирні кислоти — це органічні
сполуки, до складу яких входить карбоксильна група та довгий вуглеводневий
хвіст. Часто зустрічаються
пальмітинова, стеаринова, олеїнова жирні кислоти. Усі жирні кислоти поділяють на дві
групи: насичені, тобто ті, які не містять подвійних зв’язків, і ненасичені, або
неграничні, тобто ті, які містять подвійні зв’язки. До насичених кислот
належать пальмітинова й стеаринова, а до ненасичених — олеїнова. Взаємодія гліцеролу й жирних
кислот призводить до утворення справжніх, або істинних, жирів —
триацилгліцеролів. Властивості жирів визначаються
якісним складом жирних кислот та їхнім кількісним співвідношенням. Так,
рослинні жири, або олії, багаті на неграничні жирні кислоти, тому в переважній
більшості випадків вони є легкоплавкими — рідкими при кімнатній температурі. А
тваринні жири при кімнатній температурі залишаються твердими, оскільки містять
переважно насичені жирні кислоти. Жири, або триацилгліцероли,—
це природні органічні сполуки, які є естерами (складними ефірами) гліцеролу та
жирних кислот. Триацилгліцероли являють собою форму накопичення жирів в
організмі та є одним з основних джерел енергії, це найпоширеніші серед
природних ліпідів. їх поділяють на жири, що залишаються твердими при
температурі 20 °С, та олії, що перебувають при цій температурі в рідкій фазі. Калорійність жирів вища, ніж
калорійність вуглеводів, тому вони відкладаються в організмі тварин як запасна
поживна речовина. Жир також служить для теплоізоляції й забезпечує плавучість.
Одним із продуктів окиснення жирів є вода — деякі пустельні тварини запасають
жир в організмі саме задля цієї мети. Олії найчастіше накопичуються рослинами
(насіння соняшника, кокосової пальми тощо). Особливо важливими
жироподібними речовинами є фосфоліпіди. Це теж складні сполуки гліцеролу й
жирних кислот, але від справжніх жирів вони відрізняються тим, що містять
залишок ортофосфатної кислоти. Фосфоліпіди, завдяки своїй будові, мають
здатність утворювати біліпідний шар, що є основою біологічних мембран. Молекулярна маса фосфоліпідів
становить усього кілька сотень дальто- нів. У молекулі розрізняють «голівку» й
два «хвости». «Голівка» й «хвости» мають різні властивості. «Голівка»
гідрофільна, тому що до її складу входить кисень і зв’язки поляризовані. Вода
охоче взаємодіє з «голівками» фосфоліпідів. «Хвости» являють собою залишки
жирних кислот, що містять багато СН2-груп. «Хвости» гідрофобні, вони
«намагаються» уникнути взаємодії з водою. Інакше кажучи, фосфоліпіди є
амфіфільними речовинами. Якщо молекули фосфоліпідів
перебувають на поверхні води, то їхні «голівки» обернені до води, а «хвости» —
виштовхуються з води назовні. При цьому молекули фосфоліпіду утворюють моношар
— поверхневу плівку завтовшки в одну молекулу. А якщо молекули фосфоліпідів
перебувають повністю у воді, тоді «голівки» будуть обернені до води (назовні),
а «хвости» — від води (усередину). Такі дрібні скупчення молекул — міцели —
дійсно утворюються, але буває й по-іншому, коли сильно витягнута міцела може
замкнутися. Тоді утворюється пухирець, усередині й зовні якого перебуває вода.
Молекули фосфоліпідів у стінці такого пухирця утворюють бішар, тобто розташовуються
у два ряди голівками до води, а хвости обернені один до одного. «Жирні» неполярні частини
молекул при цьому взаємодіють одна з одною, а полярні частини — з водою.
Ліпідний бішар становить основу всіх клітинних мембран, однак, крім ліпідів,
ці мембрани містять ще й білки. Різноманітність
ліпідів. Окрім триацилгліцеролів і
фосфоліпідів, існує багато інших ліпідів. Важливу біологічну роль
відіграють такі складні сполуки, як гліколі- піди, що утворені з вуглеводів та
ліпідів. їх особливо багато в складі тканини мозку та нервових волокон. До ліпідів належать деякі
вітаміни (А, Б) і гормони (наприклад, статеві), а також такі сполуки, як
лецитин і холестерин. Стероїди й терпени побудовані
з п’ятиатомних вуглеводневих будівельних блоків С5Н8. З
усіх стероїдів в організмі людини в найбільшій кількості наявний холестерол.
Стероїдами також є статеві гормони (естроген, прогестерон, тестостерон),
вітамін Б. До терпенів належать ароматичні речовини (ментол, камфора),
натуральний каучук. Воски — це естери жирних
кислот і довголанцюгових спиртів. Тварини й рослини використовують їх як
водовідштовхувальне покриття (бджолині стільники, покриття пір’я птахів,
епідерміс деяких плодів і насіння). Біологічні
функції ліпідів. Ліпіди дуже широко
представлені в живій природі й відіграють надзвичайно важливу роль у клітині
та організмі. Структурна функція. Ліпіди
беруть участь у побудові мембран клітин усіх органів і тканин. Вони беруть
участь в утворенні багатьох біологічно важливих сполук. Енергетична функція. Жири
часто служать запасними поживними речовинами, виконуючи енергетичну функцію.
Ліпіди забезпечують 25-30 % усієї енергії, необхідної організму. При повному
розпаді 1 г
жиру виділяється 38,9 кДж енергії. Функція запасання поживних
речовин. Жири є свого роду «енергетичними консервами». Жировими депо можуть
бути і крапля жиру всередині клітини, і «жирове тіло» у комах, і підшкірна
клітковина, у якій накопичується жир у людини. Терморегуляторна функція. Жири
погано проводять тепло. Вони відкладаються під шкірою,
утворюючи у деяких тварин величезні скупчення. Наприклад, у кита шар
підшкірного жиру досягає 1 м.
Це дозволяє теплокровній тварині жити у холодній воді полярного океану. У багатьох ссавців є
спеціальна жирова тканина, що відіграє роль терморегулятора, своєрідного
біологічного «обігрівача». Цю тканину називають «бурим жиром». У ній
виробляється енергія, що має для ссавців важливе значення в умовах життя при
низьких температурах. Жир може бути постачальником
так званої ендогенної води. Із 1
кг жиру при його окисненні утворюється майже 1,1кг води.
Завдяки цій воді існує багато пустельних тварин, наприклад піщанки, тушканчики.
Жир, що накопичується в горбах у верблюда, теж є джерелом води. Захисна функція. Шар жиру
захищає ніжні органи від ударів і струсів (наприклад, навколониркова капсула,
жирова подушка біля ока). Жироподібні сполуки покривають тонким шаром листя
рослин, не даючи їм намокати під час рясних дощів. Гормональна функція. Багато
ліпідів є попередниками в біосинтезі гормонів. Наприклад, до ліпідів належать
статеві гормони людини й тварин: естрадіол (жіночий гормон) і тестостерон
(чоловічий гормон). Із ненасичених жирних кислот у
клітинах людини й тварин синтезуються такі регуляторні речовини, як
простагландини. Вони мають широкий спектр біологічної активності: регулюють
скорочення мускулатури внутрішніх органів, підтримують тонус судин, регулюють
функції різних відділів мозку, наприклад центру теплорегуляції. Підвищення температури
тіла під час деяких захворювань пов’язане з посиленням синтезу простагландинів
і збудженням центру терморегуляції. Широко застосовуваний у медицині аспірин
гальмує синтез простагландинів і в такий спосіб знижує температуру тіла.
Перегляньте відео про вуглеводи:
Виконайте завдання!
Тестове завдання:
1.1Молекули яких речовин
виконують в організмі транспортну функцію?
Ануклеїнових кислот
Ббілків
Вфосфоліпідів
Гполісахаридів
2.Основною речовиною у складі копит і рогів
копитних тварин є
Асполука Кальцію.
Бкератин.
Вфібрин.
Гсполука Стронцію.
3.Проаналізуйте опис: «Білки - біополімери,
мономерами яких є залишки (1). До цієї групи належить пепсин, що забезпечує (2)
функцію». Замість цифр в опис потрібно вписати слова, наведені в рядку.
Укажіть правильний варіант.
А жирних кислот, 2 - транспортну
Б 1 - нуклеотидів, 2 - рухову
В 1 - глюкози, 2 - структурну
Г1 - амінокислот, 2 – каталітичну
4.Опишіть молекулу
гемоглобіну за наведеними ознаками.
За хімічною природою є:
1білком
2полісахаридом
3нуклеїновою
кислотою
Функція:
1захисна
2транспортна
3каталітична
Є складником клітин системи:
1дихальної
2кровоносної
3опорно-рухової
5.Вторинна структура білкової молекули
утворюється за рахунок
Айонних зв'язків
Бводневих зв'язків
Вковалентних зв'язків
Ггідрофобних взаємодій
Поміркуйте: За яким
критерієм ліпіди були об’єднані в одну групу? Чим
визначаються властивості жирів? Як структура фосфоліпідів пов’язана з їхніми функціями? У чому полягає енергетична функція жирів? Завдяки яким своїм властивостям жири виконують терморегуляторну
функцію? Чи можна
налити в склянку ендогенну воду, що утворилася при окисненні жирів? Які регуляторні
функції можуть виконувати ліпіди?
Домашнє завдання: опрацюйте матеріал розміщений на блозі та виконайте завдання, опрацюйте пр. 15,16,складіть 12 тестових запитань в форматі ЗНО про нуклеїнові кислоти та білки ,складіть кросворд та тему вуглеводи.
