І знаву вітаю 6 та 9 клас!
6 клас
30.03.2021
Урок № 49
Тема: Екологічні групи рослин(за відношенням до світла, води, температури) Життєві форми рослин.
1. Які основні ознаки покритонасінних
рослин?
2. За якими ознаками покритонасінні рослини поділяють на дводольні і однодольні?
3. Яку кореневу систему мають однодольні
рослини?
Які рослини належать до зернобобових культур?
Які зернові культури вирощують в Україні та світі на найбільших площах?
Які сільськогосподарські рослини є технічними культурами?
Назвіть основні овочеві культури, що вирощують в Україні.
Для виготовлення яких продуктів використовують сільськогосподарські рослини?
Яке значення для людини мають ягідні культури?
Складіть відповідні пари між групами культурних рослин і їхніми представниками.
|
Групи рослин |
Представники |
|
А. Зернові |
1. Черешня |
|
Б. Бобові |
2. Суниці |
|
|
3. Перець |
|
В. Овочеві |
4. Жито |
|
|
5. Соя |
|
Г. Плодові |
6. Конюшина |
|
|
7. Ячмінь |
|
Д. Ягідні |
6. Баклажан |
|
|
7. Слива |
Поміркуймо!
Що б змінилося у природі, якби всі без винятку рослини мали однакову висоту?
Уявімо собі на хвилинку, що ми стоїмо на порозі природи – нашого спільного дому з усіма організмами, що його населяють. Зі спільним сонцем, що нас всіх зігріває, зі спільною землею, що нас годує, і спільною водою, що напуває і втамовує спрагу, і спільним повітрям, яким ми всі дихаєм. Яке місце в цьому домі з його світлом, Сонцем, теплом, повітрям і водою займають рослини? Як вони пристосувались до життя на різних поверхах? Ви вже знаєте з природознавства і географії, що розподіл рослин у природі визначається насамперед впливом зовнішнього середовища. Як воно впливає на рослини? Як рослини взаємодіють і пристосовуються до середовища, в якому живуть? Дізнаємось сьогодні на уроці.
Вивчення нової теми
Раніше ви дізналися про будову та процеси життєдіяльності різних груп рослин. Тепер розглянемо вплив умов навколишнього середовища на них та які є екологічни групи послин.
в цьому розібратись на допоможе відео:
Тепер розглянимо, що ж таке життє ві форми рослин.
Життєва форма — це зовнішній вигляд рослини, що відображає її пристосованість до умов середовища. У природі життєві форми виникають історично у процесі пристосування рослин до чинників середовища існування.
Завдання:
З допомогою підручника ст. 200-201, з'ясуйте :
Одні рослини пристосувалися до довговічного життя тим, що мають міцне стебло, як дерева, чагарники, і на період низьких температур скидають листя, інші дерева мають вічнозелену хвою, яка пристосована до низьких температур. Трав’янисті рослини не мають високих і міцних пагонів, як у дерев, але легко позбуваються їх на зиму, продовжуючи життя завдяки насінню або підземній частині пагона.
А тепенр закріпимо!
Дайте відповідь на запитання:
1. Які фактори неживої природи мають першорядне значення для рослин? 2. Яку роль відіграє світло у життєдіяльності рослин? 3. Яку роль відіграє вода у житті рослин?
4. Які пристосування до існування в різних умовах зволоження мають рослини?
5. Чому під соснами у лісі інколи трапляються молоді ялинки, а під ялинками ніколи не буває молодих сосен?
Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.
1) За вимогами до вологи серед рослин є:
А тіньовитривалі В посухостійкі
Б холодостійкі Г тіньолюбні
2) За вимогами до світла серед рослин є:
А тіньовитривалі В посухостійкі
Б вологолюбні Г теплолюбні
3) Тіньовитривала рослина:
А конвалія Б сосна В дуб Г підсніжник
4) Холодостійка рослина:
А ячмінь Б огірок В квасоля Г буряк
5) Теплолюбна рослина:
А овес Б ячмінь В пшениця Г кукурудза
6) Вологолюбна рослина:
А ряска Б елодея В сфагнум Г ковила
Всі хто працював молодці! Супер!
Домашнє завдання: опрацювати параграф 45 підручника ст. 196-201; на ст. 202 від заголовком "Завдання" виконайте завдання 1. Також можна прочитапи цікаву інформацію для допитливих на ст. 202-203.Бажаю успіхів!
Роботи можна надсилати на електронну адресу : 11051987awd@gmail.com або на Viber.
9 Клас
30.03.2021р.
Урок № 47
Тема: Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя.
Проблема походження життя та пізнання його суті здавна хвилювала не лише вчених, а й широкі верстви населення. З розвитком поглядів на навколишній світ, набуття багатьох наукових результатів досліджень та спостережень теорії виникнення життя на Землі поширилися, але їх залишається декілька й на сьогодні. Яка з теорій є достовірної, а чи має вона бути єдиною? Це слід з’ясувати на уроці тема якого «Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя».
Чи вірите ви, що:
життя походить з космосу?
Етапи виникнення життя на Землі
|
Етап |
Процеси, які відбувалися |
|
Перший
|
Формування вуглеводних сполук та їхніх похідних: атоми Карбону з’єднувалися між собою й утворювали ланцюги різної довжини. Це початкові ланки в еволюційній низці більш складних органічних сполук, до якої входять жири, прості вуглеводні й амінокислоти. Найпростіший представник вуглеводнів — метан. Первинна літосфера, гідросфера й атмосфера були буквально насичені вуглеводнями. Умови, які існували на Землі в той час: сильні теплові й радіоактивні процеси, ультрафіолетові випромінювання та інші,— спричиняли їхні ускладнення. Основні процеси першого етапу — синтез із неорганічних попередників і накопичення органічних речовин |
|
Другий |
Первинну атмосферу, яка складалася, головним чином, з амоніаку, метану, водню, вуглекислого газу та водяної пари (у ній не було кисню), пронизували велетенські блискавки. Під дією цих сильних електричних розрядів із суміші газів стали утворюватись амінокислоти. Разом зі зливними потоками амінокислоти потрапляли на Землю до первородного океану, яким була покрита майже вся молода планета. Після цього амінокислоти взаємодіяли між собою й утворювали білки. Аналогічно утворювалися й інші біополімери |
|
Третій
|
Виникнення передклітинних структур із поліпептидів і полінуклеотидів. Важливу роль у цьому процесі відігравали коагуляти (згустки в колоїдних розчинах), або, як їх іще називають, коацервати. Вони здатні поглинати з навколишнього середовища й накопичувати хімічні сполуки. Усередині них може здійснюватися синтез нових сполук. Від механічних пошкоджень або після накопичення певної маси вони роздроблюються. Усе це могло слугувати «прообразом» процесів обміну речовин, росту, розмноження, наслідком чого було формування перших живих організмів |
Через газову суміш, яка вміщувала метан, амоніак і водень, Міллер пропускав електричні розряди, а воду на дні приладу нагрівав, імітуючи стародавній океан. Через кілька днів дослідник виявив у колбі наявність амінокислот. Експерименти Міллера довели можливість абіогенного (небіологічного) синтезу важливих для життя молекул.
Передбачається, що перші живі організми Землі могли бути гетеротрофами, тому що їм були доступні готові органічні молекули, які утворюються шляхом хімічного синтезу в первинному середовищі їхнього існування. З появою хемо- й фотосинтезу в атмосфері Землі з’явився і став накопичуватися кисень, після чого почав формуватись «озоновий екран».
Яка молекула була першою — білок чи нуклеїнова кислота? Суперечка біохіміків, еволюціоністів та інших учених навколо цієї проблеми нагадує знайому дискусію: «Що було раніше — курка чи яйце?» Як відомо, білок не може бути синтезований у живій клітині з амінокислот без контролю з боку нуклеїнових кислот, які несуть інформацію про структуру всіх білків певного виду. Разом з тим, нуклеїнові кислоти можуть реплікуватися («розмножуватися») лише за наявності білків-ферментів (полімераз, лігаз).
1989 р. американські біохіміки Т. Чек і С. Альтман знайшли певний клас РНК, здатних до самокаталізу своєї реплікації (аутосплайсинг). Таким чином, певні види РНК можуть виконувати подвійну функцію — генну (точніше, його копії) та каталізатора подвоєння цього гена, тобто бути і «яйцем» і «куркою» одночасно. Згідно з цими фактами виникли гіпотези, наприклад У. Гілберта (СІЛА), що перші земні організми складались із простих молекул РНК, які самовідтворювались. Поступово такі організми набули здатності синтезувати білки (поява яких забезпечила швидкий та ефективний рух реплікації), і ліпіди (жири), що формують разом із білками мембрану, допомогли виникнути клітинним структурам.
Деякі вчені (А. Ребек, Л. Оргел та ін.) дотримуються думки, що первинно існували гібридні молекули, які виявляли властивості і білків, і нуклеїнових кислот. Такі молекули теж були одержані в біохімічних лабораторіях.
Оригінальну точку зору висловив німецький дослідник Г. Вехтершойзер. На його думку, спочатку життя з’явилось як певна послідовність перетворень органічних сполук, що адсорбовані на кристалах піриту FeS2. Принципово новим у цій гіпотезі є те, що утворення та перетворення біомолекул здійснюється на межі твердої та рідкої фаз (гетерофазне середовище), а не в рідко-фазному «первинному бульйоні».
А тепер завдання!
Використовуючи власні знання біохімії та еволюції, обґрунтуйте й захистіть одну з теорій походження життя (бажано розглянути теорії панспермії, стаціонарного стану, Опаріна — Холдейна і Вехтершойзера). Параграф 46 ст. 247.
Існують також і внашій культурі такі легенди:
Старі українські легенди про походження життя на Землі
Легенда 1
«Здавна, коли землі ще не було, всюди була вода. Ще не було і нас. А чорт жив десь у хатах, хтозна-де жив. Бог прийшов до чорта та й повів чорта до Дніпра, щоб пірнув та виніс піску в руці. Він пірнув, у руках не винесе: вода вимиє. Бог повів його до другого, до мільшого, дак він відтіля виніс піску. Бог тим сіяв тут усюди по тих водах, і стало вже сухо і світ став… Кажуть старі люди, що так було».
Легенда 2
«Старі люди розказують, що колись у повітрі колихалося щось таке, ніби шар-м’яч. Хтось його штовхнув, і він розірвався; полетіли шматки цього шару в різні боки й утворилися Земля, Сонце, Місяць, зорі. З одного шматка утворилася Земля, що ми на ній живемо. Завдяки китові, який підмостив свого хвоста, затрималася наша Земля, а то була б полетіла в бездну. Цьому китові довго лежать обридло і почав він ковиляти хвостом, а земля заворушилась».
