Дистанційне навчання Біологія 6 та 8 клас. 9 квітня 2020р.

Біологія 6 клас

Урок № 55 . 09.04.2020.

Тема : Екологічні групи рослин. Життєві форми рослин. Рослинні угрупування.

Хід роботи

Уявімо собі на хвилинку, що ми стоїмо на порозі Природи - нашого спільного дому з усіма організмами, що його населяють. Із спільним Сонцем, що нас всіх зігріває, із спільною землею, що нас годує, її спільною водою, що нас напуває і вгамовує спрагу, і спільним пові­трям, яким ми всі дихаємо. - Скільки поверхів у цьому домі, за якими законами живуть мешканці цього великого, чудового і багатого дому?

- Яке місце в цьому домі з його Сонцем, світлом, теплом, повітрям і водою займають рослини?

- Як вони при­стосувалися до життя на різних поверхах?

Учені кажуть, що рослинний світ - дзеркало умов зростання. Ви вже знаєте з природознавства, географії, що розподіл рослин у природі ви­значається насамперед впливом зовнішнього середовища.

- Як воно впливає на рослини?

- Як рослини взаємодіють і пристосо­вуються до середовища, в якому живуть?

Дізнаємося і про ці рослинні таємниці.

Вивчення нового матеріалу.

1. Зв’язки організмів з навколишнім середовищем; форму­вання понять «місцезростання», «екологічні чинники», кла­сифікація екологічних чинників, їх характеристика.

Екологічні чинники

↓                                          ↓                                      ↓            

Не живої природи:                   Живої природи:                               Антропогенні:

1. світло;                                     1. запилення;                                  1. вирубування лісів;

2. вода;                                         2. хижацтво;                                   2. осушення боліт;

3. повітря;                                   3. паразитизм;                                 3. будова греблі;

4. температурі;                           4. поїдання рослин тваринами.   4. зрошування земель.

5. поживні речовини.

2. Екологічні групи рослин щодо рівня освітлення .

(робота з підручником ст. 197-200.)

а) Світлолюбні (геліофіти) — це рослини, які ростуть на відкри­тих, добре освітлених сонцем місцях і не переносять тривалого затінення, адже під час затемнення вони стають пригніченими, відбувається затримка їхнього росту. Для нормального розвит­ку геліофітів необхідне інтенсивне сонячне освітлення. Дорослі геліофіти більш світлолюбні, ніж молоді.(пижмо звичайне, деревій звичайний, сосна, береза)

- листя невелике

- листкова пластинка найчастіше розташовується вертикально або під великим кутом до землі

- у багатьох поверхня листка має особливість, яка сприяє відбиванню променів (блискуча, «лакована») або послаблює їхню дію (опушеність, товста кутикула)

- клітини основної фотосинтезуючої тканини маленькі, розташовані компактно, без великих міжклітинників.

- хлоропласти невелику та світлі

б) Тіньолюбні (сциофіти) —звикли жити в умовах тривалого затемнення і не витримують сильного сонячного світла.Це рослини печер, скель, водних глибин, ґрунту, але найчастіше — нижні яруси лісу тощо(квасениця звичайна, багатоніжка звичайна)

- листя велике з широкою листовою пластинкою, але тонке, розташоване горизонтально чи під невеликим кутом до землі,

- клітини основної фотосинтезуючої тканинирівномірно розподілені, з великим міжклітинниками,

- хлоропласти — великі та темні.

в) Тіньовитривалі -  рослини, які здатні рости в затіненихмісцях і при недостатньому сонячному освітленні. Інтенсивність фотосинтезу у тіньовитривалих рослин при ослабленому освітленні така сама або навіть більша, ніж при повному освітленні. (липа, граб, ялина, ялиця, копитняк)

- дерева мають густо облистлену крону,

- темно-зелене, багате на хлорофіл листя. 

3.Екологічні групи рослин щодо вмісту води в навколишньому середовищі:

а)Гідатофіти— водяні рослини цілком або майже цілком за­нурені у воду. Вийняті із води, ці рослини швидко висихають і гинуть, бо в них редуковані продихи і нема кутикули (водяний жовтець, елодея, валіснерія, рдесник, водопериця)

б) Гідрофіти — це наземно-водяні рослини, частково занурені у воду. Ростуть на берегах водойм, на мілководді та на болотах. Зустрічаються в районах з різними кліматичними умовами (очерет звичайний, частуха подорожникова, бобів­ник трилистий, калюжниця болотяна)

в) Гігрофіти — це наземні рослини, які живуть в умовах підвищеної вологості повітря або на досить вологих ґрунтах. Серед них розріз­няють тіньові і світлові гігрофіти.

- Тіньові — це рослини нижніх ярусів вологих лісів у різних кліматичних зонах (будяк городній, розрив-трава, цірцея альпійська, тропічні трави). Через високу вологість повітря в них затруднена транспірація, то­му для поліпшення водного обміну на листках розвиваються гі­датоди — водяні продихи, які виділяють краплиннорідку воду. Листки цих рослин часто тонкі, з тіньовою структурою, зі слабо розвиненою кутикулою, вміщають багато вільної і малозв’язаної води. З настанням нетривалої і несильної посухи в тканинах ство­рюється негативний водний баланс, рослини в’януть і можуть за­гинути.

- Світлові гігрофіти — це види відкритих місцевостей по­мірної смуги, які ростуть на постійно вологих ґрунтах і у вологому повітрі (рис, підмаренник, росичка, папірус).

г) Мезофіти — це рослини, що можуть переносити нетривалу і не дуже сильну посуху. Вони ростуть за середньої вологості, помір­но теплого режиму і досить доброї забезпеченості мінеральним живленням (вічнозелені дерева верхніх ярусів тропічних лісів, листопадні дерева саван, деревні породи вологих вічнозелених субтропічних лісів, листяні породи лісів помірного поясу, чагарники підліска, трав’янисті рослини дібров, рослини заплавних і не надто сухих лук, пус­тельні ефемери, багато бур’янів і більшість культурних рослин).

д) Ксерофіти — це рослини, що ростуть у місцях з недостатнім зво­ложенням і мають пристосування, які дають змогу добувати воду в разі її нестачі або обмежувати її випаровування і навіть вміння запасати її під час посухи. Ксерофіти краще, ніж усі інші рослини, здатні регулювати водний обмін, тому під час тривалої посухи пере­бувають в активному стані. Це рослини пустель, степів, твердолис­тяних і вічнозелених лісів та чагарникових заростей, піщаних дюн і сухих схилів, які добре нагріваються.

- сукуленти  — соковиті рослини з дуже розвинутою водозапасаючою паренхімою в різних органах.

- склерофіти — рослини сухі на вигляд, часто з вузькими та дрібними листками, іноді скрученими в трубочки. Листки ще можуть бути розсіченими, вкритими волосками або восковим на­льотом. Добре розвинена склеренхіма, тому ці рослини без шкід­ливих наслідків можуть втрачати близько 25 % вологи, не в’янучи.

Завдання:

Опрацювати текст підручника(параграф 45) Та з'ясувати:

   «Як вода впливає на рослини?» і підготуйте відповіді на запитання:

-      Чому вода є важливим екологічним чинником?

-      Які процеси життєдіяльності рослин тісно по­в’язані з водою?

-      Наведіть приклади рослин, для яких вода є середовищем життя.

-      Які рослини зростають в умовах під­вищеної вологості ґрунту?

-      Наведіть приклади рослин пус­тель, посушливих степів, дюн.

-      Які пристосування до життя в цих умовах мають згадані рослини?

-      Які культурні рос­лини є посухостійкими?

-      Які особливості будови вегетатив­них органів мають рослини-сукуленти?

4. Екологічні групи рослин щодо температури навколишнього середовища.

а) Термофільні (теплолюбні) — рослини, оптимальні умови росту яких лежать в області підвищених температур. Вони ростуть в областях тропічного і субтропічного клімату, а в поясах поміркованого клімату — в умовах, де має місце сильний прогрів (кавуни, помідор, виноград).

б) Кріофільні (холодолюбні) — це рослини, оптимальні умови рос­ту яких лежать в області низьких температур. До них належать види, що ростуть у полярних і високогірних областях або посі­дають холодні екологічні ніші (сосна сибірська, карликова береза).

в) Мезотермні – рослини, що ростуть за середніх значень температури(дуб, горох, липа). 

5. Поняття про життєві форми рослин .

У 1806 р. відомий натураліст О. Гумбольд запропонував виділити 19 «основних форм» рослин, таких як форма пальм, форма бананів, форма хвойних дерев, форма кактусоподібних рослин, форма ліан, форма злакоподібна тощо.

Термін «життєва форма» щодо рослин був запропонований у 80-х рр. XIX століття відомим датським ботаніком Вармінгом. Він розумів під цим поняттям «форму, у якій вегетативне тіло рослини (індиві­да) перебуває в гармонії із зовнішнім середовищем протягом всього його життя, від колиски до труни, із насіння до відмирання».

Основними життєвими формами рослин вважали трав’янисті і деревні форми. Дерева, чагарники і трави виділяв ще Теофраст.

Життєві форми рослин - пристосування, що виробилося у рослин до життя у певних умовах середовища.

1.       Класифікації життєвих форм рослин.

Є багато різних класифікацій життєвих форм рослин.

І - Одна з найпростіших класифікацій життєвих форм рослин розроблена Раункієром. В її основу покладено ступінь захищеності від неспри­ятливих умов найбільш незахищених частин рослини. Ідеться про стан бруньок поновлення. Вирізняють п’ять основних типів життє­вих форм рослин за цією класифікацією:

1)       фанерофіти: брунька поновлення перебуває високо над землею (дерева, чагарники, епіфіти);

2)       хамефіти: бруньки поновлення перебувають невисоко від по­верхні ґрунту (на 20-30 см) і зазвичай узимку захищені сніж­ним покровом (чагарнички, напівчагарнички, деякі багаторічні трави, мохи);

3)       гемікриптофіти: брунька поновлення розташована на рівні ґрунту (іноді трохи вище) і захищена лусками, опалими листям і сніжним покровом;

4)       криптофіти: бруньки поновлення закладені на кореневищах, бульбах, цибулинах і на деякій глибині у ґрунті (геофіти) або під водою (гідрофіти);

5)       терофіти: несприятливий сезон переносять у вигляді насіння (усе це однорічні і дворічні рослини).

Розгляньте малюнок 195 , що на ст. 200 , підручника.

ІІ – за зовнішнім виглядом рослини:

1) Дерева — багаторічні рослини з дерев’янистими надземними частинами, чітко вираженим одним стовбуром, не нижчим за 2 м заввишки(дуб, береза, сосна).

2) Кущі — багаторічні рослини з дерев’яніючими надземними частинами. На відміну від дерев, не мають яскраво вираженого стовбура: кущення починається від самої землі, тому утворюється кілька рівноцінних стовбурів(шипшина, бузок, лiщина).

3)Кущики- схожі з кущами, але низькі, не вищі за 50 см(брусниця, верес).

4)Напівкущі відрізняються від кущиків тим, що в них дерев’яніють тільки нижні частини пагонів, верхні часто відмирають(шавлiя, лаванда).

5)Ліани — рослини зі стеблами, що в’ються і чіпляються за опору(плющ, горох, виноград).

6)Сукуленти — багаторічні рослини із соковитими стеблами і листками, що містять запаси води(кактуси, алое).

7)Трав’янисті рослини — багаторічні та однорічні рослини(ромашка, кропива), у яких на зиму відмирають надземні частини (багаторічні, дворічні) або відмирає уся рослина (однорічні).

Використовуючи матеріал підручника визначте характерні особливості життєвих форм рослин та їх представників, дані занесіть у таблицю «Харак­теристика життєвих форм рослин». Дані запишіть до таблиці.

Життєві форми рослин	Характерні особливостіособливості будови	Представники Представники
Дерева
Чагарники
Чагарнички
Трави

ІІІ - за тривалістю життя:

1)       Однорiчнi рослини нaвecвi розвиваються з насіння, зацвітають, утворюють плоди з насінням і після цьоrо вiдмирають (хлібні злаки, горох, квасоля, гречка, соняшник, льон, лобода, мокрець, дурман).

2)       Дворiчнi рослини живуть майже два роки. Уперший piк цi рослини утворюють звичайно тiльки кopeнi, стебла i листки. На дру­гий piк розвиваються новi пагони, цвiтуть i дають плоди з насiнням, а до oceнi вiдми­рають(морква, буряк, татарник, пастернак, буркун, кмин).

3)       Багаторічні рослини мають підземні стебла (кореневища, цибулини), які живуть від двох до кількох десятків і навіть сотень років. (кропива дводомна, пирій, материнка, лілії, тюльпани, березка польова, валеріана, лопух, подорожник, яблуня, сосна).

Закріпимо!

„ Впіймай слово”:

Однорiчнi рослини нaвecнi розвиваються з насіння, …, утворюють … з насінням і після цьоrо вiдмирають.

Дворiчнi …живуть майже … роки. У перший piк цi рослини утворюють звичайно тiльки …, стебла i … . На дру­гий … розвиваються новi …, цвiтуть i дають плоди з …, а до oceнi вiдмирають.

Багаторiчнi рослини   живуть бiльше … років.

Надземнi … бiльшостi багаторiчних …рослин восени …, а нaвecнi … зано­во, тому що в грунті пiд … зберiгаються кopeнi та iншi … органи з ….

Слова для довідки: плоди, два, корені, цвітуть, рослини, листки, рік, насінням, частини, пагони, тисячі, трав`янистих, розвиваються, снігом, відмирають, підземні, бруньками.

 Тестові завдання:

1. За вимогами до вологи серед рослин є:

а)тіньовитривалі;           б) холодостійкі; 

в) посухостійкі;              г) тіньолюбні

2. За вимогами до світла серед рослин є:

   а) тіньовитривалі;                б) вологолюбні; 

в) посухостійкі ;             г) теплолюбні.

3. Тіньовитривала рослина:

   а) конвалія;                           б) сосна;             

в) дуб;                            г) підсніжник.

4. Холодостійка рослина:

   а) ячмінь;                    б) огірок;           

в) квасоля;                      г) буряк.

5. Теплолюбна рослина:

а) овес;                           б) ячмінь            

в) пшениця;                    г) кукурудза.

6. Вологолюбна рослина:

а) ряска;                         б) елодея;           

в) сфагнум;                     г) ковила.

 Перевірочна робота «Екологічні чинники» за завданням: випишіть літери чинників середовища, а поруч - номери від­повідних прикладів дії екологічних чинників:

А - чинники неживої природи;     

Б - чинники живої природи;

В - антропогенні чинники.

1)      вирубування лісу

2)      вологість ґрунту

3)      будівля греблі

4)      запилення рослин комахами

5)      світло Місяця

6)      температура повітря

7)      пригнічення росту культурних рослин бур’янами

8)      сонячне світло

9)      земне тяжіння

Молодці!!!

Домашнє завдання: опрацювати параграф 45 підручника, вивчити нові терміни та поняття; -       підготувати  та надіслати доповідь ( на вибір)про:         

1. типи рослинних угруповань;

2.способи захисту рослин від негативного впливу тварин;

 3. про рослини- хижаки ;

 4.взаємозв’язки рослин з тваринами.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Біологія 8 клас

    Урок № 56. 09. 04. 2020.

Тема : Умовні та безумовні рефлекси.

Лабораторне дослідження №9

"Визначення реакції зіниць на світло."

Хід роботи

У своїй роботі «Рефлекси головного мозку» І.М.Сєченов вперше висловив думку про те, що всі види свідомого й несвідомого життя людини являють собою рефлекторні реакції. Він розглядає рефлекс як універсальну форму взаємодії організму з навколишнім середовищем.

·        Що таке рефлекс?

·        Що таке рефлекторна дуга?

·        З яких ланок складається рефлекторна дуга?

 (Організм здатний відповідати за впливи навколишнього середовища за допомогою рефлексу, структурною основою якого є рефлекторна дуга – це послідовно з’єднаний ланцюжок нервових клітин, що забезпечує здійснення реакції на подразнення.)

Безумовні рефлекси не можуть щоразу забезпечувати пристосування до змінених умов життя, тому постає запитання: яким чином людина пристосовується до змінених умов життя? Повідомлення теми та цілей уроку.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1.Безумовні рефлекси людини, їх види.

        Людина і тварини народжуються з наявністю вже відповідної кількості готових рефлексів. Ці рефлекси сформувались і закріпились у процесі еволюції, закодовані генетично і передаються нащадкам. Такі рефлекси одержали назву безумовних. Безумовні рефлекси належать до видових тому, що утворились і закріпились у процесі тривалого розвитку людини (безумовні рефлекси, які сформувалися в процесі еволюції виду, однакові для всіх його представників і мало залежать від конкретних умов існування). 

Ознаки безумовних рефлексів:

1. природжені;

2.сталі;

3. видові;

4.спадкові;

5.Пристосування виду до стабільних умов життя.

Перегляньте відео про умовні та безумовні рефлекси(приклад).

Посилання : https://www.youtube.com/watch?v=abWDF_H1wB4

Лабораторне дослідження №9

"Визначення реакції зіниць на світло."

Мета : дослідити пристосування ока до яскравого і сутінкового освітлення.

Матеріали : кишеньковий ліхтарик, таймер.

Завдання дослідження:

1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника.(параграф 44 ст. 154-155.)

2. Сформулювати гіпотезу щодо світлової і темнової акомодації здатності ока.

Хід роботи

(виконується в парі, попросіть когось з рідних вам допомогти)

1. На 10-15 с. прикрийте рукою одне око досліджуваного, який стоїть обличчям до світла, та простежте за розширенням зіниць відкритого ока.(синхронність реакції)

2. Швидко відведіть руку від ока й знову визначте ширину зіниць. При цьому буде помітне швидке одночасне звуження обох зіниць.

3. Чому і завдяки яким фізіологічним механізмам виникають узгоджені реакції зіниць на світло?

  Чому відбувається зміни із зіницями  при вмиканні і вимиканні ліхтарика?

  Яке це має значення для організму?

4. Зробіть висновок за результатами дослідження.

Якщо зробили то все супер!!!

Продовжуємо далі!

Безумовні рефлекси людини класифікують за різними критеріями, наприклад, за особливостями рецепторів або за їхнім біологічним значенням. За біологічним значенням вони  розподіляються на  дихальні, харчові, хапальні,  захисні, статеві, орієнтувальні.

Попрацюємо трохи з підручником.

використовуючи інформацію підручника охарактеризуйте:

1. дихальні та харчові  безумовні рефлекси;

2. хапальні та захисні безумовні рефлекси ;

3.статеві та орієнтувальні  безумовні рефлекси .

 Результати зафіксуйте у вигляді схеми.

Поміркуйте!!!

·   Як ви вважаєте, чи всі рефлекси проявляються відразу після народження?

Завдання :

· Пригадайте будову центральної нервової системи. Центри яких безумовних рефлексів розташовані у довгастому, середньому, проміжному мозку та мозочку? Складіть схему класифікації рефлексів за місце розташуванням їх центрів.

Умовні рефлекси, їх біологічне значення

     Організм живе в середовищах, що безперервно змінюються: внутрішньому, зовнішньому, соціальному. Лише безумовні рефлекси не можуть забезпечити існування організму в цих середовищах. Тому в процесі життєдіяльності в організмі формуються умовні рефлекси. Умовні рефлекси, на відміну від безумовних, не є вродженими. Вони з’являються, закріплюються, згасають і зникають протягом життя конкретної людини, тобто є індивідуальними на основі «життєвого досвіду».

    Якщо дуги безумовних рефлексів замикаються на різних рівнях центральної нервової системи, то умовні рефлекси є функцією кори головного мозку. 

Це цікаво!!!

· Чим менша за віком дитина, тим довше зберігаються вироблені у неї умовні рефлекси.

      Говорячи про безумовний рефлекс, ми чітко уявляємо його рефлекторну дугу, яка має анатомічний структурний характер. Рефлекторна дуга умовного рефлексу має функціональний характер типу «тимчасових зв’язків». Розглянемо це на прикладі вироблення умовного слиновидільного рефлексу на звук дзвінка. При його звучанні збудження від слухових рецепторів внутрішнього вуха йде по слуховому нерву до центру слуху у корі великих півкуль.

       У центрі слуху виникає вогнище збудження. Далі собаці дають безумовне підкріплення – їжу. Подразнення від рецепторів смаку по черепно-мозкових нервах V, VII, IX, X пар передається до кіркового представника безумовного харчового рефлексу, тут утворюється теж вогнище збудження. Таким чином, виникло два вогнища збудження. При неодноразовому повторенні умовного і безумовного (їжа), подразників, збудження в цих центрах збільшується і між ними, нарешті, встановлюється тимчасовий функціональний зв’язок. Відбувається це в результаті того, що після виникнення збудження в слуховому, центрі в певній ділянці кори виникає досить сильне збудження безумовного харчового рефлексу. Далі збудження від умовного подразнення переходить у ділянки безумовного рефлексу: по відцентрових нервах доходить до слиновидільних залоз, викликаючи їх діяльність.

   Таким чином умовні рефлекси формуються  внаслідок взаємоузгодженої діяльності кори та підкіркових центрів, тому структура рефлекторної дуги умовних рефлексів дуже складна.

 Закріпимо!

«Закінчи речення»

·        До основних видів безумовних рефлексів належать….

·        Дихальні рефлекси – це..

·        Статеві рефлекси пов’язані з ..

·        Рефлекси, які проявляються не відразу після народження….

·        Харчові рефлекси – це..

·        Захисні рефлекси забезпечують…

·        Захисні рефлекси – це…

·        Значення безумовних рефлексів...

Домашнє завдання: опрацювати параграф 44, вивчити нові терміни та поняття; дати усні відповіді на питання ст. 155 підручника; підготувати та надіслати результати лабораторного дослідження №9.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)