Доброго дня учні 5, 7 та 8 класів!

Вітаю на дистанційному навчанні!

Для 5 класу

28.09.2021р.

Урок №7

Тема: Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання.

Спочатку пригадаємо якою є природа. Живою чи не живою ? чим живе відрізняється від живого?

Давайте розглянемо фотографії на яких зображені тіла живої і неживої природи.

( мал.. 9, ст. 27 підручник )

-         За якими ознаками   можна відрізнити два підручника?

-         Дві смужки паперу?

-         Дві пляшки мінеральної води?

Знайти відмінності між тілами, встановити основні характеристики тіл, за якими їх можна відрізнити допоможе нам сьогоднішній урок.

 Усі предмети, які нас оточують, називають тілами.

Тіло – все живе та не живе, що створено природою або створила людина.

Тіла відрізняються один від одного формою, розміром, об’ємом, забарвленням, масою. Щоб охарактеризувати тіло необхідно вказати :

розміри, об’єм , масу, густину.

Наведіть приклади тіл які мають різну форму.

Тіло може бути правильної і неправильної форми.   

Форма – це контури, зовнішні межі предмета, які визначають його зовнішній вигляд. Ця характеристика стосується переважно твердих тіл. Вони бувають правильної і неправильної форми.

Проведемо дослід.

Розглянемо пляшку з водою. Вода має форму пляшки. Воду переливаємо у склянку. Чи зберегла вода форму пляшки? Чи ні?

Рідини не мають власної форми, а займають форму посудини. Це стосується і газів.

Розмір. Довжина.

За основну одиницю вимірювання довжини взято 1 метр (м) .Розгляньте лінійки. Спочатку визначаємо ціну поділки шкали приладу. Знаходимо дві найближчі риски шкали (їхні значення). Від більшого значення віднімаємо менше і знайдене число ділимо на число поділок, що лежить між рисками. Виміряємо смужку паперу.

Об’єм. Пригадайте , що таке об’єм ?  В яких одиницях його вимірюють?

Об’єм – це величина, яка визначає частину простору, яку займає тіло. Давайте виміряємо об’єм твердих тіл правильної і неправильної форми, рідин.

Демонстраційний дослід.

«Визначення об’єму тіла неправильної форми»

Необхідно занурити тіло в мірний циліндр із водою (можна розглянути мал..11, с 28) Згадуємо основні правила вимірювання об’єму рідини, проводимо визначення ціни поділки.

Висновок:1. Об’єм  тіла прямокутної форми визначають =довжина *ширину * висоту.

Об’єм  тіла неправильної форми дорівнює об’єму витісненої тілом води.

Маса.

Маса – обов’язкова характеристика фізичного тіла. Для вимірювання маси використовують прилади, що мають назву терези. Процес зважування на терезах – це порівняння маси тіла з масою еталона. Еталоном маси є кілограм (кг). Масу вимірюють тоннами (т) та грамами (г).

Розгляньте терези на малюнку 10, ст. 28 підручника.

Характеризуючи тіла звертають увагу на їх агрегатний стан. Розрізняють тверде тіло, рідину, газ.

Робота з підручником.

прочитайте текст підручника ( с-27-28 ): « Опис тіла за планом» та проводимо обговорення прочитаного.

Закріпимо розглянуте

1.     Доповни речення.

За  допомогою розмірів, _____ , _____ , _____, можна описувати тіла й порівнювати різні природні й рукотворні тіла.

2.     Наведи приклади

Природні тіла: дерево, ____, ______. ______

Виготовлені людиною: годинник, ___, _____ , _____ .

3.     Створи та заповни таблицю.

Розподіли перелічені назви тіл до відповідних колонок.

 (горобець, учитель, роза, Сонце, автобус, ручка , лисиця, річка, скутер, механізатор, білка, лікар, вугілля, стілець, планети.)

Жива природа – людина -  тварини  - рослини

Нежива природа      - тіла природи       - тіла зроблені людиною

4. Вибери правильну відповідь:

1. Маса вимірюється: а)мікроскопом,б)секундоміром, в)терезами.

2. Об’єм вимірюється: а)м , б)кг, в)л

3.Довжина вимірюється: а)кг, б)м, в)л.

4.Довжину тіла вимірюють, використовуючи: а) терези, б)лінійка,в)рулетку.

Підсумуємо!

Поміркуйте та пригадайте!

1.Назвіть відомі вам характеристики тіла.

2. Як визначити масу тіла за допомогою  терезів.

3.Як визначити об’єм тіла правильної і неправильної форми. В яких одиницях він вимірюється.

4. Одиницею вимірювання довжини є? Як визначити ціну поділки?

Домашнє завдання: опрацювати параграф 6, вивчити нові терміни та поняття; виконати завдання в зошиті ст. 8-9. практичне завдання виміряти зріст членів своєї родини.

Виконані завдання можна можна надсилати на Viber або електронну адресу: 11051987awd@gmail.com

Вітаю 7 клас!

28.09.2021р.

Урок №7

Тема: Кишковопорожнинні.

Пригадаємо вивчене!

Тести

1. Вид — це:

А) окремий організм;

Б) сукупність організмів, які подібні за особливостями будови та процесами життєдіяльності, вільно схрещуються між собою та дають плодюче потомство;

В) група подібних організмів;

Г) клас організмів.

2. Не є зоологічним таксоном:

А) порядок ;

Б) родина;

В) рід;

Г) ряд.

3. Найвищою систематичною одиницею є:

А) вид;

Б) родина;

В) клас;

Г) царство.

4. Основною систематичною одиницею є:

А) вид;

Б) ряд;

В) родина;

Г) царство.

5. Класифікувати організм — це визначити його:

А) середовище життя;

Б) спосіб життя;

В) місце у системі органічного світу;

Г) хімічний склад.

6. Близькі роди об’єднують у:

А) види;

Б) типи;

В) родини;

Г) класи.

7. Близькі родини об’єднують у:

А) ряди;

Б) типи;

В) класи;

Г) царства.

Завдання 2

Вибрати правильні твердження, щодо особливостей будови, життєдіяльності та класифікації тварин і вписати відповідні букви в клітинки. У разі правильного виконання завдання можна визначити назву багатоклітинної прісноводної тварини, про яку розповідають легенди.

М Систематика — це наука, яка займається вивченням органів і систем органів тварин.

Г  Найнижчою систематичною категорією є вид.

А  Покриви тіла тварин утворені покривною тканиною.

I   До складу органів тварин входить декілька типів тканин.

Д  Тип живлення тварин — гетеротрофний.

Е  Клітина тварин має декілька вакуолей з клітинним соком.

Р  М’язова тканина забезпечує різні рухи тварин.

О Ядро забезпечує клітини енергією.

А  Тварини опанували всі середовища існування.

Т  Найбільша кількість тварин мешкає у ґрунтовому середо­вищі.

Завдання 3

Закінчи схему:

Вид -- (        ) -- (     ) -- (        ) --  (         ) -- (        ) -- Царство

Переходимо до вивчення нової теми.

З історії

Гідру звичайну вперше побачив А. Левенгук. 

Розглядаючи водяних тварин, він помітив чудовисько з «рогами», на тілі якого росли бруньки. Науковці того часу не надали значення знахідці Левенгука. Лише через 40 років швейцарський учений Абраам Трамбле вперше описав цю тварину. У 1744 р. вийшла його книга «Мемуари до історії одного роду прісноводних поліпів з руками у вигляді рогів». Саме Трамбле дав їй назву «гідра», підкреслюючи тим самим особливість цієї істоти. У міфології давніх греків лернейська гідра була переможена Гераклом. Гідра описується як ненажерливе змієподібне чудовисько з дев’ятьма головами, що наводило жах, оскільки на місці відсіченої голови в неї відростала нова. Геракл зумів перемогти гідру тільки тому, що припікав місце відсіченої голови палаючим смолоскипом.

Трамбле писав про гідру так: «Якщо розрізати тварину на кілька шматочків, то вони перетворюються із часом на стільки ж гідр. Надрізані вздовж гідри перетворювалися на істот з кількома ротовими кінцями, які заковтували їжу. Хіба ж це не лернейська гідра?

— Із чим пов’язана здатність гідри відновлювати втрачені частини?

— Які особливості її будови?

— До якої групи належить ця тварина?

План вивчення теми

1.     Загальна характеристика кишковопорожнинних, середо­вища їх існування

2.     Ознаки будови та особливості способу життя кишковопорожнинних на прикладі прісноводного поліпа гідри

3.     Роль кишковопорожнинних в екосистемах та значення для людини

1.     Загальна характеристика кишковопорожнинних, середовища їх існування

До кишковопорожнинних належать нижчі багатоклітинні двошарові тварини. Їх налічується близько 9 тис. видів. Це переважно морські організми, і лише небагато з них живе в прісних водах. Тіло кишковопорожнинних схоже на мішок. Воно складається з двох добре розвинених шарів — ектодерми й ентодерми. Між ними розміщений тонкий, майже позбавлений клітин шар — мезоглея, що виконує опорну функцію.

Поліп

Медуза

Порожнина тіла цих тварин сполучена із зовнішнім середовищем ротовим отвором. Для більшості кишковопорожнинних спільною ознакою є наявність жалких клітин. Усередині жалкої клітини є особлива капсула, що містить отруйну рідину і довгу, скручену спіраллю нитку. У відповідь на подразнення нитка вмить викидається з капсули і пронизує або обплутує здобич.

Завдання!

· Розгляньте малюнок і визначте, скільки площин симетрії можна провести через тіло поліпа або медузи. 

Як називається така симетрія тіла?

Через тіло таких тварин можна провести багато площин симетрії. Така симетрія називається променевою (радіальною), тобто ми можемо спостерігати радіальне розміщення частин тіла відносно осі тіла. Радіальна симетрія тіла є спільною ознакою для більшості кишковопорожнинних.

Як ви гадаєте, чому цих тварин назвали «кишковопорожнинними»?

Цих тварин названо так тому, що вони мають кишкову порожнину, яка є одночасно і «порожниною» тіла.

Клітини кишковопорожнинних диференційовані не лише морфологічно, а й функціонально. Уперше в них з’являються залозисті, нервові, епітеліально-м’язові й статеві клітини, а також нервова система.

 2.          Ознаки будови та особливості способу життя кишковопорожнинних на прикладі прісноводного поліпа гідри.

Тіло звичайної гідри має майже правильну циліндричну форму. На одному його кінці міститься рот, оточений віночком із 5–12 тонких довгих щупалець, другий кінець витягнутий у вигляді стебельця з підошвою на кінці. За допомогою підошви гідра прикріплюється до різних підводних предметів. Її тіло разом зі стебельцем зазвичай завдовжки сягає до 7 мм, проте щупальця здатні витягуватися на кілька сантиметрів.

Гідра має радіальну симетрію. Якщо вздовж тіла гідри провести уявну вісь, то щупальця розходитимуться від цієї осі в усі боки, як промені від джерела світла. Звисаючи з якої-небудь водяної рослини, гідра постійно похитується з боку в бік і повільно водить щупальцями, чатуючи на здобич. Жертва може з’явитися з будь-якого боку, тому променеподібно розставлені щупальця найкраще відповідають такому способу полювання.

Тіло гідри складається з двох шарів клітин, між якими міститься мезоглея, що являє собою драглисту речовину.

Розгляньте будову поліпа  й медузи на ст. 25 підручника та вказати , які клітини належать до ектодерми, а які — до ентодерми.

Опрацюйте текст підручника - парагрф 6 та охарактеризуйте процеси життєдіяльності кишковопорожнинних.

Поміркуйте!

— Вам відомо, що гідра веде малорухомий спосіб життя. Зробіть припущення щодо способів пересування цієї тварини.

Із чим пов’язана здатність гідри відновлювати втрачені частини?

·       Як ви вважаєте, на якому рівні організації перебувають кишковопорожнинні тварини?

Кишковопорожнинні мають примітивні риси будови, які дозволяють вважати рівень їхньої організації досить низьким у порівнянні з іншими багатоклітинними тваринами.

Запишіть головне в зошит:

Ознаки примітивності кишковопорожнинних:

•      двошаровість;

•      радіальна симетрія тіла;

•      відсутність справжніх тканин;

•      наявність недиференційованих проміжних клітин;

•      дифузний, розсіяний тип нервової системи, яка забезпечує відносно повільне здійснення тільки простих рефлексів;

•      змішаний тип травлення, який розпочинається в кишковій порожнині, як у більшості багатоклітинних тварин, а закінчується внутрішньоклітинно, як у найпростіших;

•      наявність поряд зі статевим розмноженням нестатевого у вигляді брунькування, яке не властиве іншим багатоклітинним тваринам.

 3.    Роль кишковопорожнинних в екосистемах та значення для людини

— Яка роль кишковопорожнинних у природі?

•      Коралові поліпи відіграють важливу роль у кругообігу речовин.

•      Є ланками в ланцюгах живлення.

•      Є «домівками» для інших тварин.

— Якої шкоди завдають кишковопорожнинні?

•         Коралові рифи заважають навігації.

•         Отруйні види медуз спричиняють сильні опіки, навіть смерть.

•         Гідри та медузи живляться мальками риб і завдають шкоди рибному господарству.

— Запропонуйте заходи зі зменшення негативного впливу кишковопорожнинних.

Це цікаво

•      Одна аурелія за своє життя знищує до 450–500 мальків риб, а ціанея — до 15 тис.

Закріпимо вивчене!

Дайте відповідь на питання:

1.           Які тварини належать до кишковопорожнинних?

2.           Із чого складаються стінки тіла кишковопорожнинних?

3.           Що зумовлює здатність тіла гідри скорочуватися?

4.           Які особливості травлення кишковопорожнинних?

5.           Яка будова і функція жалких клітин?

Домашнє завдання: опрацювати параграф 6, вивчити нові поняття ; виконати завдання в зошиті ст. 12. Для тих хто бажає, залишається завдання створити міні-проект на тему: "Як утворюються коралові острови."

Виконані завдання можна можна надсилати на Viber або електронну адресу: 11051987awd@gmail.com

8 Клас Вітаю!

28 .09. 2021р.

Урок № 7 

Тема: Нервова регуляція . Нейрон. Рефлекс. Рефлекторна дуга.

-        Пригадаємо із якої тканини складається нервова система?

Нервова система складається із нервової тканини.

-        С чого складається нервова тканина? 

        Нервова тканина складається з нейронів і нейроглії 

Пригадайте будову нейрона .

Нейрон має тіло, багато коротких розгалужених відростків дендритів, які проводять сигнал до тіла нейронів та один довгий нерозгалужений покритий жироподібною мієліновою оболонкою – аксон, який проводить сигнал від тіла нейрона до інших клітин або аксонів.

 Розглянемо типи нейронів за функціями. За функцією нейрони поділяються на :

-        Чутливі (аферентні, доцентрові);

-        Вставні;

Рухові (еферентні, відцентрові).  

Чутливі проводять сигнал  від поверхні тіла і внутрішніх органів в мозок,  вставні входять до складу спинного та головного мозку, зв»язують чутливі нейрони з руховими; рухові – проводять  імпульс від ЦНС до виконавчого органа. Запишіть в конспект типи нейронів та їх функції.

     Всі типи нейронів здійснюють роботу нервової системи в основі якої лежить рефлекс.

-        Пригадайте, що таке рефлекс?

Відповідь організму на подразнення за участю нервової системи .

 В основі рефлекса лежить рефлекторна дуга.). Рефлекторна дуга- це шлях, по якому проводяться  нервові імпульси під час здійснення рефлексу. Запишіть визначення в конспект.

     Рефлекторна дуга буває простою і складною. Розглянемо складну рефлекторну дугу на прикладі захисного рефлекса. 

Коли вогонь торкається долоні , в роботу включаються рецептори шкіри.

-Пригадайте, що таке рецептори?

Рецептори шкіри сприймають подразнення і утворюють сигнал який передається по чутливому нейрону до вставного. Вставний нейрон оцінює подразник і утворює сигнал – відповідь, який по руховому нейрону передається до виконавчого органа – м»яза.  М»яз скорочується і людина відсмикує руку.

-Наведіть свої приклади захисних рефлексів.

А зараз розглянемо просту рефлекторну дугу на прикладі колінного рефлексу і для цього запросимо лікаря з його пацієнтом.

Приклад

Лікар: Добрий день. Я перевірю наявність  у Вас колінного рефлекса. Закиньте, будь ласка, ногу на ногу. Розслабте ногу. Я знаходжу у Вас підколінну ямку і легенько вдаряю по сухожилку. В нормі – нога смикається.  У Вас колінний рефлекс –  в нормі. 

 Під час колінного рефлексу рецептори сухожилка сприймають механічне подразнення ( удар) і утворюють сигнал, який по чутливому нейрону передається на руховий. Руховий нейрон передає сигнал на виконавчий орган – м»яз. М»яз скорочується і нога смикається.

Таким чином складна рефлекторна дуга захисного рефлексу складається з п^,яти ланок:

Рецептор – чутливий нейрон – вставний нейрон – руховий нейрон - виконавчий орган, а проста – з 4 ланок: рецептор – чутливий нейрон – руховий нейрон - виконавчий орган. Запишіть в конспект ланки простої і складної рефлекторної дуги.

А як передаються сигнали  по рефлекторній дузі з нейрона на нейрон? На це питання знайдіть відповідь у підручнику ст. 115, параграф 31.

Синапс- місце контакту нейронів один з одним та іншими клітинами.

-        Розглянемо і запишимо будову синапса: медіатор, пресинаптична мембрана, синаптична щілина, постсинаптична мембрана. мал. 31.2 ст 115 підручника.

Закріпимо вивчене!

Отже, які нові терміни і поняття ми розглянули на уроці?

Тести

1. Регуляція життєдіяльності організму за допомогою нервової системи

     - це регуляція: а) нервова;   б) гуморальна.

2. Тканина, що здатна утворювати та проводити нервові імпульси:

     а) епітеліальна; б) сполучна;     в) м'язова;      г) нервова.

3. . Нейрони, що передають  сигнал до ЦНС: а) рухові; б) чутливі;

          4. Довгі відростки нейронів називаються: а) аксони;   б) дендрити.

5.Співставити:

  1) Нейрон                              а) місце контакту нейронів;

   2)Синапс                              б) шлях, по якому проводяться  нервові імпульси під час            

                                                  здійснення рефлексу;

   3)Рефлекторна дуга             в) нервова клітина.

                 

6. Співставити:

   1) проста рефлекторна дуга                       а) короткі відростки нейронів; 

   2) дендрити                                                 б) посилають імпульси до виконавчих органів;

   3) рухові нейрони                                       в) колінний рефлекс.

 Таким чином, сьогодні на уроці розглянули нервову регуляцію.

Домашнє завдання: опрацювати параграф 31, вивчити нові терміни та поняття; виконати завдання в зошиті ст. 9.

Виконані завдання можна можна надсилати на Viber або електронну адресу: 11051987awd@gmail.com