Доброго дня 7 та 10 клас!
Сьогодні 15 березня 2024р.
7 Клас
Тема: Тривалість життя, ріст тварин. Лабораторне дослідження №4: "Визначення віку тварин."
План дій для самостійного вивчення
1. Ознайомтесь з теоретичним матеріалом підручника за даною темою, додатковим матеріалом, відеоматеріалом.
2. Вивчітьь та випишіть основні поняття та терміни, зробіть конспект.
3. Ознайомтесь з етопами виконання лабораторного дослідження та виконайте його.
1. Періоди та тривалість життя тварин
Післязародковий розвиток тварин — це період життя, який починається після народження або виходу з оболонок, що вкривають зародок, і триває до смерті. За цей час організм росте, набуває здатності до розмноження (зріє), старіє та вмирає. У деяких тварин загибель настає майже одразу після розмноження. У них є два періоди постембріонального розвитку: перед репродуктивний (організми ще статево недозрілі) та репродуктивний (коли набувають здатності до статевого розмноження). В інших (більшість хребетних тварин, річковий рак, деякі комахи, павукоподібні, молюски) репродуктивний період триває досить довго. Після нього смерть настає не відразу, а через деякий час (від кількох днів у комах до кількох років і десятків років у великих ссавців). Він має назву періоду старіння, коли поступово знижується рівень обміну речовин та настають необоротні зміни в організмі, які зрештою призводять до смерті.
— Чи можна визначити вік тварин?
Дуже складно точно встановити вік тварин, що живуть у природних умовах. Проте тривалість життя можна встановити за кількістю річних кілець, що подібні до тих, які є на зрубі дерева. Такі кільця можна знайти на лусці риб, на панцирах плазунів (наприклад, черепах), на мушлях двостулкових молюсків та на зубах кашалотів.
Тривалість життя організмів визначається періодом часу від їх народження до смерті. У різних видів організмів тривалість життя дуже різна, наприклад від кількох годин (так, коловертки живуть 50–60 годин) до десятків років. Найбільшу тривалість життя серед комах мають королеви термітів, які відкладають величезну кількість яєць і живуть 50 років.
- Кожному з вас було попереднє завдання вдома знайти інформацію про тривалість життя різних тварин. Отже, зараз настав час перевірити, як ви впоралися з цим завданням. Я буду називати тварину, а ви говоритимете скільки може прожити дана тварина.
Лев – до 30-35, ведмідь – до 40-50, вовк і лисиця – до 15-20, рись – до 20-25, тхір – до 16, їжак – до 10, борсук – до 16 років. Заєць-русак – до 12, дикий кріль – до 5-7, кріль свійський – до 10, білка – до 12, бобер – до 50, видра – до 15, миші і пацюки – до 4-6 років. Сова живе до 60-70 років, орел – до 60-80 років; лебеді живуть до 100, грифи – до 117, соколи – до 162, лелеки – до 70 років, журавель – до 40- 50 років, зозуля – до 50 років , голуб – до 40- 50 років, страуси – до 35, качка крижень – до 20 років, ластівки – до 9 років. Свійські індики живуть до 30 років, кури – 15-20 років, гуси свійські – до 80 років. Слонова черепаха живе до 150, а інші види – до 200 років, крокодил – до 100 років. Амфібії, зокрема жаба, живуть до 36 років. Раки – до 20 років. Земляні (дощові) черв’яки живуть до 10 років. Викликає подив тривалість життя і деяких комах. Якщо, наприклад, одноденки живуть від одного дня до неділі, то самки мурах живуть до 12 років, цикад – до 17 років. Матки бджіл живуть 3-5 роки, а робочі бджоли влітку живуть 1-2, а восени, взимку, весною – 7-8 місяців.
- А зараз ми ознайомимося з тваринами довгожителями нашої планети. Хоча точний вік їх життя є спірним, але вчені називають приблизну кількість років їх існування.
1. Вид медуз під назвою Turritopsis nutricula не володіє особливою зовнішністю. Довжина новонароджених становить 1 міліметр, і народжуються вони з вісьмома щупальцями, в той час як у дорослих особин налічується 90 щупалець і довжина їхнього тіла складає 4,5 міліметра. Ці маленькі медузи були спочатку родом з Карибського басейну, але тепер їх можна знайти по всьому світу. Їх робить унікальними не тільки серед медуз, але і серед усіх живих істот те, що вони можуть повертатися в підлітковий вік. Ці медузи народжуються і ростуть як будь-яка інше тварина, але коли вони досягають певного віку, вони можуть повернутися назад до стадії поліпа і почати дорослішати заново. У людському еквіваленті це було б, приблизно, якщо б 50-річний чоловік повернувся до стану немовляти. Це означає, що ці медузи потенційно безсмертні.
2. Червоні морські їжаки. Ці цікаві живі істоти мешкають виключно в Тихому Океані, як правило, на західному узбережжі Північної Америки. Червоні морські їжаки живуть на глибині близько дев'яноста метрів і намагаються уникати неспокійних місць, де спостерігається часте хвилеутворення. Вони прикріплюються до дна і здобувають свою їжу з води шляхом фільтрації. Таким ось чином червоні морські їжаки живуть протягом декількох століть. Життя червоного морського їжака, можливо, і нуднувате, але ніяк не коротке. Вчені стверджують, що червоні морські їжаки практично безсмертні. Вони можуть гинути від хвороб, або через хижаків, але ознак старіння у них не виникає. Червоний морський їжак існує на нашій планеті вже 450 мільйонів років, і є найбільшим зі всіх морських їжаків. Він може досягати 25 сантиметрів в діаметрі. Зазвичай вони залишаються на одному і тому ж місці, тому вони покриті захисними шипами. Вони не часто доживають до 30 років, але якщо їм це таки вдається, то вони можуть дожити більш ніж до 200 років.
3. Губки. Багато людей навіть не розуміють, що губки насправді є тваринами. Природно, губки не дуже рухливі істоти, а деякі з них рухаються менше, ніж на 1 міліметр в день, тому не дивно, що вони ростуть дуже і дуже повільно, як і багато інших тварин з цього списку. Саме повільне зростання забезпечує їм довголіття. У світі існує від п’яти до десяти тисяч видів губок, і більшість з них живуть від 3 місяців до 20 років. Однак антарктична губка живе набагато довше, і один із знайдених вченими зразків прожив довге життя, а саме 1550 років.
4. Європейська перлинниця. За підрахунками, приблизно 90 відсотків популяції європейської перлинниці мешкає навколо Скандинавії. Вони вважаються дуже витривалими істотами, які можуть адаптуватися до змін в своєму середовищі досить легко. Їм не страшна зміна клімату, а також геологічні, фізичні, біологічні чи навіть хімічні зміни. Однак, незважаючи на це їх популяція постійно знижується. Ті особини, які виживають, вважаються найсильнішими і найімовірніше, пережили не одну зміну екосистем, так як вік подібних особин складає більше 250 років, що робить їх, можливо, найстарішими істотами в Європі.
5. Arctica Islandica є молюском, який живе у водах Арктики. Як ви думаєте, скільки може прожити такий молюск? Сто років? Двісті? А може 300? Аналіз мушель кількох зразків цього молюска, зібраних біля узбережжя Ісландії, показав максимальний вік у більш ніж 400 років.
6. Океанічний венус є одним з видів молюсків, що мешкають в основному навколо узбережжя Шотландії. Як можна було припустити, вони мало рухаються, зариваються в пісок або мул, і використовують свої зябра, щоб фільтрувати їжу і кисень з води. Для того щоб їх не з’їли вони закопуються глибоко в морське дно, і живуть там протягом тривалих періодів часу, не потребуючи їжі або кисню. За останні кілька десятиліть океанські траулери призвели до того, що їх популяція знизилася приблизно на 50 відсотків, так як вони гинуть ще й від того, що пошкоджуються їх раковини, роблячи їх уразливими для хижаків. В результаті цього, все менша кількість океанічних Венус доживає до похилого віку. Ці молюски можуть дожити до 400 років, а вік найстаршого, виявленого екземпляра становив 500 років.
7. Коропи кой. Це досить дорога, штучно виведена порода коропів. В даний час в Японії існує багато різновидів кой, але за стандарт прийнято вважати лише чотирнадцять кольорових варіацій. Ціна однієї рибки може перевищувати не одну сотню доларів. Середній вік коропа кой не перевищує 50 років, що само по собі непогано. Але цього навіть поруч недостатньо, щоб потрапити в цей список. Однак короп кой по імені Ханако, який помер в 1977 році, був більш поважного віку 226 років, тобто він народився ще в 1751 році. Це означає, що він жив під час під час французької революції, пережив обидві світові війни, і так далі. Його вік був визначений шляхом підрахунку кілець на його лусці, так само, як при визначенні віку дерева.
8. Гатерія. Досить незвичайна істота, яка була вивчена через багато років після її виявлення в природі. Примітно те, що внутрішня будова гатерії дуже нагадує будову змії, крокодила, черепахи, риби і навіть мегалозавра, іхтіозавра і телеозавра, які давно вимерли. Складається враження, що природа хотіла створити щось грандіозне, але для цього їй не вистачило часу і з усіх складових елементів вона встигла створити лише ящірку. Ці рептилії є сучасниками динозаврів і живуть вони 100-200 років. Поширені на 13 невеликих скелястих островах в затоці Пленті. Раніше зустрічались по всій Новій Зеландії але були винищені завезеними хижаками.
9. Сухопутні черепахи знамениті тим, що вони можуть жити дуже довго. У середньому, здорова черепаха може дожити до 150 років, але все залежить від виду черепахи. Взяти, наприклад, черепаху Гаррієт. Ця галапагоська черепаха померла в червні 2006 року від серцевої недостатності. Практично все своє життя вона прожила в зоопарку. Найдивніше це те, що Гаррієт в Європу привіз сам Чарльз Дарвін. Вона померла у віці 175 років. А найстаріша черепаха, відома науці прожила більш ніж 150 років. Адвайта була домашньою твариною британського генерала Роберта Клайва до того, як вона потрапила в зоопарк в Калькутті, де вона і провела решту (130 років) свого життя. Вражає вже тільки те, що на момент її смерті, в зоопарку не працював ніхто з тих, хто працював у ньому, коли її тільки привезли. Черепаха померла через тріщини, що утворилася в її панцирі. Після її смерті вчені провели радіовуглецевий аналіз панцира і виявили, що її вік становив приблизно 250 років, хоча одні джерела вказують 255 років, а інші 257 років.
10. Гренландський кит є справжнім гігантом Північного Льодовитого океану. Примітно також те, що ці кити ще й довгожителі. Вчені спостерігають за китом, який вже прожив 211 років і невідомо, скільки ще проживе. Це є рекордом довгожительства серед хребетних тварин. Деякі вчені вважають, що гренландські кити можуть бути найстаршими ссавцями на Землі. Вважається, що один кит по імені Бада дожив до 211 років, але можливо йому насправді було не менше 245 років. Хоча більшість гренландських китів помирає у віці від 20 до 60 років, ще 4 виявлених гренландських китів були близькі за віком до Бада – за даними вчених їм було 91 рік, 135 років, 159 років і 172 роки. У цих китах в сукупності виявили 7 наконечників гарпунів, вік яких складав не менше століття.
— Як ви гадаєте, що є визначальними факторами життя тварин?
Визначальними факторами життя тварин є кормова база, середовище життя, екологічне благополуччя і забезпеченість спокоєм та можливостями здійснення всіх фізіологічних процесів.
Тривалість життя тварин залежить від розмірів їхнього мозку й тіла, а також від частоти пульсу. Маленькі й дуже рухливі тварини живуть менше, ніж великі й повільні звіри. Наприклад, один день, прожитий білозубкою, дорівнює 50 дням життя слона.
Життя — це не миттєвість існування тієї чи іншої істоти. Це — минуле, сучасне і майбутнє. Існує декілька гіпотез пояснення тривалості життя тварин, проте загальна теорія відсутня.
Учені запропонували такі гіпотез обґрунтування тривалості життя.
1.Тривалість життя тварин прямо пропорційна тривалості їх періоду росту і розвитку.
2. Тривалість життя тварин перебуває в тісному зв’язку з розмірами і масою їх тіла. Масивні тварини живуть довше, ніж дрібні.
3.Тривалість життя організмів має зворотну залежність від їхньої плодючості. Чим вища плодючість тварин, тим меншою є тривалість їхнього життя.
4. Тривалість життя тварин пов’язана з ритмом і частотою дихання та серцебиття.
Тварини, які мають високий ритм і частоту дихання та серцебиття, живуть недовго.
5.Тривалість життя тварин залежить від типу харчування, наприклад травоїдні живуть довше за хижаків.
Відео :
Відео "Тварини довгожителі.":
Тема. Визначення віку тварин.
Мета: навчитися визначати вік тварин на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб.
Обладнання: луска кісткових риб та мушлі двостулкових молюсків.
Хід дослідження
1. Розгляньте луску різних видів риб та визначте вік тварини за річними кільцями.
2. Розгляньте мушлі двостулкових молюсків та визначте вік тварини.
3. За результатами дослідження сформулюйте висновок.
Домашнє завдання:
1. Вивчити нові поняття та терміни з теми.
2. Створити конспект.
3. Виконати лабораторне дослідження №4.
4. Підготуйтесь до контрольної роботи.
10 Клас
Тема 1.Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів.
Тема2.Особливості процесів регенерації організму людини.
1. Опрацюйте матеріал підручника (пр. 39, пр. 46) та додатковий матеріал .
2. Створіть конспект та вивчіть нові терміни та поняття.
1.Форми розмноження організмів. Способи нестатевого розмноження
Здатність до розмноження (утворення нового покоління особин того ж виду) – одна з основних особливостей живих організмів. Під час розмноження відбувається передача генетичного матеріалу від батьківського покоління до наступного. Існують дві форми розмноження – нестатеве і статеве.
Нестатеве розмноження відбувається без утворення гамет, у ньому бере участь лише один організм. За нестатевого розмноження зазвичай утворюються ідентичні нащадки. Різнитися вони можуть лише внаслідок випадкової мутації.
Існує кілька типів нестатевого розмноження: поділ клітини навпіл, за якого утворюється дві ідентичні материнські клітини(властиве, наприклад, бактеріям та одноклітинним еукаріотам – сарковидним, джгутиковим, інфузоріям); множинний поділ, за якого після низки повторних поділів батьківського ядра та поділу самої клітини утворюються численні дочірні клітини (властиве малярійному плазмодію); розмноження спорами (приклади – мукор та пеніцилін); брунькування (приклади – дріжджі, прісноводна гідра); вегетативне розмноження - цибулинами , бульбоцибулинами, бульбами, кореневищами, пагонами тощо ( властиве рослинам); фрагментація тіла ( плоскі та кільчаті черви, голкошкірі).
Переваги нестатевого розмноження:
- потрібна лише одна батьківська особина;
- утворюються генетично ідентичні нащадки; якщо вид добре пристосований до свого середовища, це є перевагою;
- сприяє розселенню та поширенню виду;
- швидке розмноження;
Недоліки нестатевого розмноження:
- відсутність генетичної мінливості серед нащадків;
- марна втрата енергії та речовин за розмноження спорами, велика частина з яких не потрапляють у сприятливе місце для проростання;
- загроза перенесення та виснаження поживних речовин в одному місці існування.
2. Статеве розмноження і статевий процес. Способи статевого розмноження
За статевого розмноження нащадки утворюються внаслідок злиття двох гаплоїдних гамет з утворення диплоїдної зиготи,з якої розвивається новий організм. Процес злиття гамет називають заплідненням. Під час запліднення зливаються ядра гамет, і це призводить до об»єднання двох наборів хромосом – батька і матері.
Чоловічі та жіночі особини утворюють різні типи гамет. Існують види, у яких і чоловічі і жіночі гамети утворюють один і той же організм, який має і жіночі, і чоловічі репродуктивні органи ( гермафродитні, або двостатеві організми), а також види, у якого окремо існують чоловічі та жіночі особини ( роздільностатеві).
Поліембріонія – процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини. Поліембріонія досить поширена серед різних груп тварин (війчасті та кільчасті черви, іноді у членистоногих, риб, птахів і ссавців). Вона притаманна деяким комахам ( наприклад, їздцям) і ссавцям ( наприклад, броненосцям). У людини в разі поліембріонії народжуються одно яйцеві близнята, які мають ідентичний набір спадкової інформації.
Партеногенез ( дівоче розмноження) – одна з форм статевого розмноження, за якого жіночі статеві клітини розвиваються без запліднення.
Переваги статевого розмноження
- нащадки отримують комбінацію ознак батьків; за сприятливої комбінації підвищується життєздатність та покращується пристосованість нащадків до умов середовища, що змінюється;
- внаслідок комбінативної мінливості надає більше матеріалу для еволюції.
Недоліки статевого розмноження:
- необхідність пошуку партнера;
- частина видів потребує спеціальних механізмів запліднення ( запилення рослин комахами, птахами, вітром);
- частина нащадків за невдалої комбінації ознак виявляються менш життєздатними, ніж батьківські особини;
- менша кількість нащадків, ніж за нестатевого розмноження;
- менша швидкість розмноження, ніж за статевого.
3. Біологічні основи, типи і рівні регенерації
Регенерація ( відновлення)- здатність живих організмів з часом відновлювати пошкоджені тканини, а іноді й цілі втрачені органи.
Регенерація відбувається на таких рівнях:
- репарація ДНК ( виправлення хімічних пошкоджень та розривів у молекулах)
- регенерація на субклітинному рівні;
- регенерація на клітинному рівні;
- регенерація на тканинному рівні;
- регенерація на організмовому рівні.
Регенерація, що відбувається в процесі нормальної життєдіяльності організму і не пов»язана з пошкодженням чи втратою частин організму, називають фізіологічною. Наприклад, у людини постійно оновлюється зовнішній шар шкіри.
Інший вид регенерації – репаративна.
Вона відбувається після пошкодження або втрати частини тіла або клітини. Буває типовою чи атиповою. За типової репаративної регенерації втрачена частина змінюється такою ж самою ( наприклад: відновлення хвоста у ящірки). За атипової втрачена частина замінюється структурою, що відрізняється від утраченої кількісно або якісно ( наприклад: антена замість ампутованого ока у рака).
4. Трансплантація тканин та організмів у людини, її перспективи.
Трансплантація ( пересаджування)- метод, що полягає В пересадці реципієнту органа або тканини ( трансплантата), взятих у донора, а також клонованих тканин, штучних імплантатів (електронних, металічних та інших), найчастіше методом хірургічного втручання.
Розрізняють такі види трансплантації:
- аутотрансплантація – реципієнт трансплантації є донором для самого себе;
- ізотрансплантація –донором трансплантата є 100% генетично й імунологічно ідентичний реципієнту одно яйцевий близнюк реципієнта;
- аллотрансплантація –донором трансплантата є організм того ж виду, що генетично й імунологічно відрізняється від реципієнта;
- ксенотрансплантація – трансплантація матеріалу від іншого біологічного виду (наприклад: людині від тварини).
- клітинна інженерія та клонування – методом вирощування тканин, організмів із клітин реципієнта з метою пересаджування.
Найчастіше трансплантують кістковий мозок, шкіру, печінку, нирки і серце.
У перспективі клонуван6ня тканин і вирощування цілих органів людини із заданими імунологічними характеристиками можуть призвести до того, що 100% трансплантацій органів будуть гомологічними.
5. Правила біологічної етики
Біоетика - це міждисциплінарна галузь знання та практики, мта якої – збереження та розвиток життя за допомогою етичних принципів.
Основні правила і принципи біоетики є такими:
1) принцип автономії(людина має право розпоряджатися своїм здоров»ям та благополуччям)
2) принцип «не зашкодить» (мінімізація шкоди, що завдають пацієнтові під час медичного втручання);
3)принцип блага ( моральний обов»язок робити добро, котрий акцентує обов»язок лікаря виконувати дії, спрямовані на покращення стану пацієнта);
4) принцип справедливості (необхідність рівного ставлення до пацієнтів та справедливого розподілу ресурсів під час надання медичної допомоги);
5)принцип людської гідності (гарантує гідне ставлення до пацієнта);
6) принцип інтегральності ( передбачає недоторканість психофізичної цілісності людини);
1. Що таке регенерація? Які типи та рівні регенерації існують?
2. У чому особливості регенерації людини?
3. Які види трансплантації тканини існують? Які перспективи цього напрямку?
4. Наведіть правила біологічної етики і поясніть кожне з них.
Домашнє завдання:
1.Опрацювати матеріал підручника та інформацію на блозі.
2. Вивчити нові поняття та терміни з нової теми.
3. Дати відповідь на питання.
Немає коментарів:
Дописати коментар