Вітаю 7 та 10 клас!

Сьогодні 8 вересня 2023 р.

7 Клас 

Тема. Клітини та тканини тварин.

Поміркуйте!

Що ми бачимо спільного в усіх цих організмах?

Сьогодні  ми з вами познайомимося з будовою тваринної клітини, а також з поняттям тканина та їх видами. 

Вивчення нового матеріалу.

Відомо що клітини бувають дуже різноманітні. Їхня різноманітність настільки велика, що спочатку, розглядаючи клітини під мікроскопом, учені не помічали в них схожих рис і властивостей. Але пізніше було виявлено, що за усім різноманіттям клітин приховується їхня принципова єдність, спільні, характерні для них прояви життя. У чому ж клітини однакові? Яку будову має клітина рослин та тварин? 

Особливості будови клітин тварин.

Назва органели	рослинна	тваринна
	Біологічні функції	Особливості будови	Біологічні функції
Клітинна оболонка	Захист, транспорт речовин усередину та назовні, відокремлення від зовнішнього середовища	-	-
глікокалікс	-	Утворений з молекул вуглеводів, які можуть з’єднуватися з молекулами білків та ліпідів	Транспорт  речовин у клітину та з клітини назовні, а також сприйняття різних подразників зовнішнього від клітини середовища
Плазматична мембрана	-	На відміну від клітин грибів і рослин, у клітинах тварин відсутні жорстка клітинна стінка. Клітина тварин вкрита гнучкою клітинною мембраною і в більшості випадків може змінювати свою форму (рослини не можуть цього робити, бо їхня клітинна стінка занадто жорстка).	Захист, транспорт речовин усередину та назовні, відокремлення від зовнішнього середовища
ядро	+	Найбільша двомембранна органела клітини	Інформаційний центр, відповідає за процеси зберігання, зміни, передачі й реалізації спадкової інформації
цитоплазма	+	в’язка зерниста речовина	В ній знаходяться органели та відбуваються хімічні реакції одні речовини розщеплюються, інші утворюються. Цитоплазма по­стійно рухається, тому весь час переміщуються і де­які органели, що в ній розташовані Цитоплазма на 80-90% складається з води, решта — це молекули та іони різних органічних та неорганічних сполук.
рибосоми	+	Немембранні органели, сферичні структури діаметром 20 нм, це найдрібніші органели	Синтез білків
Ендоплазматична сітка:   Гладка   Шорсткувата	+	Система мембран. Що утворюють канальці й порожнини На мембранах немає рибосом На мембранах розташовані рибосоми	Система синтезу й транспортування   вуглеводів і ліпідів     білків
Апарат Гольджи	+	Складається з оточених мембранами порожнин, канальцев, пухерців складених гіркою	Місце нагромадження, сортування, пакування й подальшого транспортування речовин по клітині. Апарат Гольджі «виготовляє» також лізосоми.
Мітохондрії	+	Двомембранні органели овальної, видовженої форми	Забезпечують процеси дихання в клітині, виділяється та запасається енергія
Лізосоми	+	Пухерці, заповненні напіврідким вмістом (ферментами), одномембранні органели	Розщеплюють органічні речовини – білки, ліпіди (жири), вуглеводи й нуклеїнові кислоти
Клітинний центр	У нижчих рослин	2 ціліндрічні тільца	Важлива роль підчас поділу клітин
вакуолі	Великі порожнини, заповненні клітинним соком – водяним розчином різних речовин (запасні або кінцеві продукти). Осматичні резервуари клітин.	дрібні	Скорочувальні, травні, видільні
Пластиди   Хлоропласти   Хромопласти   Лейкопласти	Двомембранні органели -зелені – процес фотосинтезу - кольорові – різне забарвлення частин рослин - безбарвні – відіграють накопичувальну роль	-	-
включення	Запасні живільні речовини у вигляді зерен крохмалю, білка. Крапель олії, кристали солей. Вакуолі з клітинним соком		Запасні живільні речовини у вигляді зернин і крапель (білки, жири, вуглеводи, глікоген), кристали солей, пігменти, кінцеві продукти обміну

 

Клітина – жива система, для якої характерні всі функції живого.

А тепер поміркуймо!

Які функції живого ми знаємо? 

 Всі ці ознаки притаманні і клітині. Вона є одиницею життєдіяльності. Клітина одночасно є складно влаштованою системою й частиною іншої системи, організму. Усі клітини організму тісно пов’язані між собою.

Ми познайомилися з будовою клітини та з її органелами.

Що ж таке органели?

Органели – частини клітин, які мають певну будову й виконують певні функції.

Як ми вже з вами зрозуміли клітина це складна біологічна система. Її будова залежить від функції, які вона виконує. За будовою і функціями клітин у тварин розрізняють чотири основні типи тканин: епітеліальну, м’язову, сполучну (тканини внутрішнього середовища) і нервову. 

ВИДИ ТКАНИН

Епітеліальна тканина	Сполучна тканина (тканини внутрішнього середовища)	М’язова тканина	Нервова  тканина
(міжклітинної речовини мало і клітини щільно прилягають одна до одної) Нижній шар клітин епітеліальної тканини лежить на базальній мембрані (вона складається з переплетених волокон білка колагену).   Функції - захист - виділення - всмоктування   Місце знаходження -        Вкривають організм ззовні -        Вистилають зсередини різні порожнини -        Утворюють залози   Висока здатність до регенерації   види за кількістю шарів: -                  Одношарова -                  Багатошарова за формою клітин: -        Плоский -        Кубічний -        Циліндричний за функціями: -        Залозистий -        Покривний -        Мерехтливий	(міжклітинної речовини багато)    види -                  Пухка (розташована в проміжках між органами) -                  жирова (клітини накопичують жири) -                  кісткова (утворює скелетний кістяк) -                  хрящова (розташована в суглобах, між хрящами) -                  щільна (утворює сухожилля, зв’язки) -                  кров   Функції -        опора -        захист -        живлення	(клітини видовженої форми, які здатні скорочуватися, складаються зі скоротливих клітин або волокон, які з’єднані між собою з допомогою сполучної тканини)   типи -                  поперечно-смугаста (кісткова мускулатура) -                  гладка (входить до складу внутрішніх органів, знаходиться в стінках кровоносних судин, шкіри, судинної оболонки ока) - серцева (утворює серце й забезпечує його роботу)   Функції -                  рухливі функції організму	(клітини зірчастої форми)   Нейрони складаються - з тіла - з відростків: - 1 довгого (аксона) - маленьких, розгалужених (дендритів)   До складу входять рецепторні клітини, що забезпечують роботу органів чуттів.   Функції -                  здійснюється регуляція всіх функцій в організмі -                  відростки сприймають подразнення та передають збудження до м’язів, шкіри, інших органів і тканин

Тканина – сукупність клітин і міжклітинної речовини, що мають спільну будову, походження й виконують подібні функції.

Також ви можете переглянути відео до теми:

Закріпимо вивчене.

Тести

1.          Укажіть тканину, найбагатшу за міжклітинну речовину

а) м’язова                            в) сполучна

б) нервова                          г) епітеліальна

2. Установіть відповідність між назвою тканини та її характерними ознаками

А) нервова            1. Не містить міжклітинної речовини

Б) сполучна          2. Утворює опорні системи органів

В) м’язова              3. Клітини мають тіло, від якого відходять відростки

                              4. Складається з клітин видовженої форми

А-3  Б-2  В-4

3. Напишить назву типу організму, для клітин якого характерні такі ознаки. Немає клітинної стінки. Вакуолі невеликі. Не має хлоропластів або інших пластид. Запасний вуглевод – глікоген. За способом живлення – гетеротрофи.

Тварини

4. Рослинна клітина, на відміну від тваринної, має

а) вакуолю з клітинним соком         в) ендоплазматичну сітку

б) комплекс Гольжди                        г) мітохондрії

5. Зерніста ендоплазматична сітка відрізняється від незерністої наявністю

а) рибосом                                          в) центросом

б) лізосом                                            г) пероксисом

6. Мітохондрії називають енергетичними станціями клітини. Така назва органел пов’язана з їхньою функцією

а) синтезу білків                                 в) транспорту газів, зокрема кисню

б) синтезу АТФ                                     г) внутрішньоклітинного травлення

7. Яку тканину зображено на рисунку?

а) нервову                                          в) сполучну

б) епітеліальну                                  г) м’язову 

8. Установіть відповідність між органелою, зображеною на рисунку (1-4), і функцією (а-д), яку вона виконує

Органели

1

2

3

4

Функції

а) синтез білків                       в) здійснення фотосинтезу

б) синтез АТФ                         г) сортування, пакування й подальшого 

                                                      транспортування речовин по клітині

д) дозрівання, розподіл  і транспортування синтезованих речовин   

  

Домашнє завдання: опрацювати інформацію на блозі та підручника пр.2ст. 10-13, замалювати будову клітини , підписати та вивчити, виконати тести та надіслати для перевірки.

Виконані завдання надсилайте на Viber!

10 Клас

Тема1 Міждисциплінарні звязки біології та екології.
Тема2 Систематика - наука про різноманітність організмів. Принципи наукової класифікації організмів.

Тема1.

1. Міждисциплінарні зв’язки біології 

§  Науки, що виникли завдяки взаємодії біології з іншими природничими  науками:

     завдяки взаємодії біології з хімією виникла біохімія;

      фізичні процеси життєдіяльності організмів досліджує біофізика;

      закономірності поширення живих організмів на нашій планеті вивчає біогеографія;

 Жодну з біологічних наук нині неможливо уявити без взаємодії з математикою: наприклад, застосовування математичних методів оброблення зібраного матеріалу. Математичні моделі дають можливість не тільки вивчати явища, які неможливо спостерігати, а й прогнозувати наслідки тих процесів, які можуть відбуватися в майбутньому.

§  Науки, що виникли завдяки взаємодії біології з технічними науками:

     космічна біологія вивчає особливості функціонування живих істот в умовах космічних апаратів;

     біоніка досліджує особливості будови та життєдіяльності організмів для створення різних технічних систем і приладів;

     радіобіологія – наука про вплив різних видів іонізуючого та неіонізуючого випромінювання на живі системи різних рівнів;

     кріобіологія – про вплив на живу матерію низьких температур.

§  Науки, що виникли завдяки взаємодії біології з суспільно-гуманітарними науками:

     біосоціологія, або соціобіологія, – це система поглядів на розвиток і функціонування людського суспільства, що базується на законах еволюції органічного світу;

     філософія біології висвітлює філософські проблеми сучасної біології;

     антропологія – наука про походження та еволюцію людини якособливого біосоціального виду.

Дані біологічних наук про людину (анатомії, фізіології, генетики людини тощо) слугують теоретичною базою медицини (науки про здоров’я людини та його збереження). Унаслідок взаємодії цих наук виникла медидична біологія.

Схема біологічних наук 

Біологічні науки, які вивчають розвиток, організацію та функціонування різних груп організмів та їхніх угруповань	Науки, які вивчають окремі групи організмів та неклітинні форми життя	Прикладні науки
o   Молекулярна біологія	o   Вірусологія	o   Біотехнологія
o   Біохімія	o   Бактеріологія	o   Селекція
o   Біофізика	o   Мікологія	o   Медична біологія
o   Цитологія	o   Ботаніка	o   Ветеринарія
o   Гістологія	o   Зоологія	o   Агробіологія
o   Анатомія та фізіологія		o   Біоніка
o   Генетика
o   Біологія індивідуального розвитку
o   Палеонтологія
o   Еволюційне вчення
o   Систематика
o   Біогеографія
o   Екологія

2. Міждисциплінарні зв’язки екології.

o

Екологія – наука про взаємозв’язки живих організмів та їхніх угруповань між собою і з навколишнім середовищем. Вона виникла як біологічна наука понад 150 років тому. Термін «екологія» запропонував  Е. Геккель в 1866 році. Завдяки взаємодії екології з технічними та суспільно-гуманітарними науками її зміст значно розширився:

§  соціальна екологія (соціоекологія) досліджує проблеми взаємодії людського

суспільства (соціуму) та навколишнього середовища;

§  техноекологія вивчає техногенні чинники впливу на довкілля;

§  радіоекологія досліджує вплив іонізуючого випромінювання на організми та їхні угруповання;

§  агроекологія, або сільськогосподарська екологія, досліджує вплив різних екологічних

факторів на агроценози;

§  ландшафтна екологія вивчає просторове різноманіття, структуру та функціонування різних ландшафтів.

  «Структура сучасної екології» 

3. Як пов’язані між собою біологія та екологія?

Видатний американський еколог і зоолог Ю. Одум 1953 року запропонував модель зв’язків біологічних наук у вигляді своєрідного «листкового пирога», у якій екології відводилася роль одного із «шарів» серед фундаментальних дисциплін. На думку сучасних вчених, на сьогодні екологія є тим стрижнем, який об’єднує різноманітні біологічні науки та забезпечує їхню взаємодію. Сучасна екологія є міждисциплінарною самостійною наукою, пов’язаною з багатьма іншими науками і передусім з біологією. Екологічні знання необхідні для досліджень з ботаніки, зоології, фізіології, морфології, систематики, біогеографії, еволюційної біології, генетики, біотехнології, оскільки біологічні системи – це відкриті системи, що взаємозв’язані із навколишнім середовищем триєдиним потоком речовин, енергії та інформації. При цьому екологія є біологічною наукою через те, що досліджує біологічні системи та їхні властивості.

Висновок: екологія найтісніше взаємодіє з іншими біологічними науками.

4. Основні напрямами сучасних біологічних досліджень.

Основні напрямами сучасних біологічних досліджень:

1) вивчення механізмів регуляції процесів на всіх рівнях організації живого з метою пізнання закономірностей життя;

2) вивчення законів існування та розвитку біосфери з метою встановлення гармо-

нійних відносин між природою та суспільством;

3) дослідження біологічних процесів з метою конструювання на їх основі нових біологічних й технічних систем;

4) вивчення впливу умов космосу на організм для з’ясування механізмів адаптації живих істот до дій космічних чинників;

5) дослідження біологічних процесів і об’єктів з метою використання знань для біотехнологічного виробництва ліків, харчових продуктів, сировини, використання сонячної енергії, добування екологічно чистого палива, електроенергії, охорони природи, визначення можливостей використання генетично модифікованих харчових продуктів;

6) дослідження механізмів діяльності мозку з метою пізнання закономірностей регуляції процесів мислення, пам’яті, емоцій тощо;

7) вивчення механізмів спадковості й мінливості з метою розроблення методів раннього діагностування та виліковування спадкових хвороб людини, лікування нових інфекційних хвороб, дослідження захворювань рослин та механізмів фітоімунітету;

8) вивчення молекулярних і клітинних реакцій організмів на глобальні катастрофічні зміни клімату на планеті;

9) вивчення закономірностей старіння живих істот для подовження тривалості

життя і розв’язування проблем довголіття людини.

Висновок: XXI століття – століття біології (із резолюції ЮНЕСКО).

 

5. Основні галузі застосування біологічних та екологічних досліджень – робота учнів в малих творчих групах за завданням: використовуючи свої знання з вивчених курсів біології в попередніх класах, підручник, Інтернет з’ясуйте в яких сферах людської діяльності використовуються досягнення біологічної науки.

Звіт малих творчих груп про виконану роботу. Обговорення, доповнення і уточнення вчителя (слайд 13).

 

Основні галузі практичного застосування результатів біологічних та екологічних досліджень:

Збереження здоров’я людини

• розроблення нових методів діагностики та лікування захворювань

• профілактика захворювань, розроблення рекомендацій щодо здорового способу життя

• створення сучасних ефективних ліків

• корегування спадкових захворювань і вад на молекулярному та клітинному рівні

Забезпечення людства продовольством

• створення нових високопродуктивних штамів мікроорганізмів, порід тварин, сортів рослин, стійких до паразитів і шкідників, а також до дії інших несприятливих чинників

• лікування та профілактика захворювань свійських тварин

• підвищення продуктивності агроценозів

Захист навколишнього природного середовища

• розроблення методів захисту та очищення довкілля від забруднення

• захист біорізноманіття

• розроблення ефективних засад раціонального природокористування.

Завдання1

Зіставте біологічні відкриття з розділами біології та отримайте назву

технології збереження організмів у стані глибокого замороження та можливості їхнього оживлення:

1 Відкриття генетичного коду, механізмів синтезу генів	А   Радіобіологія
2 Відкриття просторової структури ДНК	І1   Клітинна інженерія
3 Створення перших гібридних клітин	І2   Біокібернетика
4 Відкриття принципів організації живих організмів	К1  Генна інженерія
5 Відкриття принципів організації білкових молекул	К2  Цитогенетика
6 Дослідження закономірностей управління в біосистемах	Н   Протеоміка
7 Відкриття ролі хромосом у спадковості	О   Біоніка
8 Дослідження впливу йонізуючого випромінювання на живе	Р    Молекулярна біологія

Завдання2.

Зіставте назви запропонованих об’єктів і явищ рослинного світу з визначеннями, що пояснюють їхнє застосування в біоніці, та отримайте прізвище видатного архітектора,який часто звертався до ідей живого. Кульмінацією творчості митця став собор Святої Родини у Барселоні.

1 Крилатка	А Стебло пшениці як модель для конструювання висотних споруд
2 Соломина	Г Плід клена як модель для вивчення обертальної підйомної сили крила
3 Жилки	Д Утворення паралельних хвилястих складок чи вигинів
4 Гофрування	І Зміцнення виробів або конструкцій елементами з міцнішого матеріалу
5 Армування	У Судинно-волокнисті пучки як опорна конструкція листків

Завдання3.

Висловіть свої судження про значення біологічних знань в архітектурі, зокрема й для розвитку людства загалом:

1. Які основні біологічні науки ви знаєте?

 2. Чому сучасні біологічні дослідження неможливі без застосування математичних методів?

3. Які науки досліджують питання збереження та поліпшення здоров’я людини?

4. Як біологія та екологія взаємодіють з іншими науками ?

5. Яке значення має екологізація сучасної науки та практичної діяльності людини?

Поміркуйте: які винаходи людства сприяли розвитку біології? 

Тема2

Перегляньте відео до теми:

Опрацюйте інформацію

1. Систематика – наука про різноманітність організмів

У наш час відомо понад 1,24 млн видів живих організмів. Крім того, існує чимало вимерлих видів. За підрахунками вчених, їхня кількість може бути у десятки разів більша за існуючі. Підрахувати біорізноманіття кількісно досить складно, навіть з використанням наявних сучасних інструментів та джерел даних. Але точні відповіді рідко необхідні для того, щоб в достатній мірі зрозуміти суть явища, те як воно змінюється, а також причини та наслідки будь-яких змін.

  Саме слово «біорізноманіття» є відносно новим і, як вважається, було утворене при скороченні терміну «біологічне різноманіття» в 1985 році, а потім популяризоване багатьма авторами.

Біорізноманіття – це  різноманітність життя на Землі. Воно включає всі організми, види та популяції, генетичні варіації, комплексні сукупності спільнот та екосистем, а також їх зв’язки з навколишнім середовищем.

Прийнято говорити про прояви  життя на  трьох  рівнях  організації  : молекулярному, популяційно-видовому та  екосистемному.Тому і біорізноманіття  ділять на три  види.

1.    Генетична різноманітність – це все різні гени, що містяться у всіх живих організмах, включаючи рослини, тварин, гриби і мікроорганізми.

2.    Різноманітність видів oхоплює  всі види, а також відмінності всередині окремих видів.

3.    Різноманітність екосистем – це все різні місця існування, біологічні спільноти і екологічні процеси, а також відмінності в окремих екосистемах.

.Біологічна систематика — наука, що вивчає різноманіття всіх існуючих та вимерлих організмів і створює їх логічну впорядковану систему.

Основними завданнями систематики є:

·       розподіл живих організмів за групами;

·       найменування та опис цих груп;

·       побудова з цих груп узагальнюючої класифікації організмів.

Відповідно до цього систематика має три розділи:

■ таксономія: наука про об’єднання живих істот у групи на основі аналізу притаманних їм ознак;

■ номенклатура: система правил найменування живих організмів;

■ система органічного світу: встановлює спорідненість організмів в історичному плані й хід історичного розвитку живих організмів загалом та окремих систематичних груп.

Методи систематики:

• порівняльно-морфологічний: базується на порівнянні морфологічних ознак організмів;

• порівняльно-анатомічний, ембріологічний, онтогенетичний: вивчають схожість та відмінність у будові тканин, особливості утворення нових клітин, запліднення і розвитку зародка, формування органів;

• порівняльно-цитологічний та каріологічний: аналізують будову клітин, ядра (за числом і морфологією хромосом);

• біохімічний: вивчає хімічний склад клітин, тканин, організмів;

• гібридологічний: базується на вивченні схрещування організмів різних груп, сумісності та несумісності батьківських пар (що дозволяє встановити спорідненість);

• палеонтологічний: допомагає відтворити за викопними рештками еволюцію певних видів, історію їхнього розвитку, встановити спорідненість між великими систематичними одиницями — відділами, класами, рядами.

 

2. Принципи наукової класифікації організмів

Одним з головних принципів сучасної систематики є виявлення родинних зв’язків між різними групами організмів, як тих, що існують тепер, так і тих, що колись вимерли. Саме на цьому ґрунтується виділення систематичних груп надвидового рангу: родів, родин.

Основною і найменшою одиницею класифікації є вид.

Найбільшою одиницею класифікації є царство.

Кожен вид слід обов'язково класифікувати, тобто віднести до кожної із зазначених категорій.

Класифікувати біологічний об'єкт означає визначити ступінь його подібності й відмінності від інших, порівнявши з ними.

Чим повніше враховуються різні особливості організмів, тим більшою мірою подібність, яка виявляється, буде відображати спорідненість організмів.

На основі окремих ознак подібності ґрунтується побудова штучних систем. 

Штучні (формальні) системи – це системи організмів, у яких класифікація видів ґрунтується лише на ступені їх подібності і не враховується історична спорідненість різних таксонів. Штучні системи створюють через нестачу даних про історичний розвиток, будову, екологічні особливості певних груп організмів. Наприклад, тривалий час виділяли Тип Черви, до якого відносили плоских, круглих і кільчастих червів та деяких червоподібних тварин.

Природні системи враховують ступінь історичної спорідненості різних таксонів. Природні (філогенетичні) системи– це системи організмів, у яких класифікація видів базується на їх ступені подібності та відображає філогенетичну спорідненість між систематичними групами організмів.

Для класифікації живих організмів використовується подвійна (бінарна) номенклатура, яку запровадив ще К. Лінней. Бінарна номенклатура – подвійна назва видів, перше слово якої вказує на родову належність, а друге – на видову. Наприклад: собака свійський (Canis familiaris). Використання латинської мови полегшує взаєморозуміння між вченими різних країн, запобігає непорозумінням, які можуть виникнути, якщо в наукових роботах кожної країни тварини і рослини називатимуться лише на мові свого народу. Для зведення правил біологічної номенклатури існують спеціальні номенклатурні кодекси. Основними на даний момент є Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури (ICBN), причому номенклатура грибів історично відноситься саме до нього, Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури (ICZN) та Міжнародний кодекс номенклатури бактерій (ICNB).

Таксономічна категорія – поняття, що застосовується в систематиці для позначення підпорядкування різних груп живих організмів, що відрізняються одна від одної ступенем спорідненості.

Таксономічні (систематичні) категорії різного рівня, або рангу (вид, рід, родина та ін.), присвоюють реальним відокремленим групам організмів – таксонам. Таксон – група організмів, об'єднаних на основі методів класифікації, пов'язаних між собою тим чи іншим ступенем спорідненості, та достатньо відокремлена від інших груп, щоб їй можна було призначити визначену таксономічну категорію того чи іншого рангу. На відміну від таксономічної категорії таксон завжди позначає конкретні біологічні об'єкти. Наприклад, поняття "папороті" чи "хребетні" позначають групи організмів, що служать об'єктами класифікації, і тому є таксонами. Таким чином, поняття "вид", "рід" тощо не є таксонами, але конкретний вид собака свійський (Canis familiaris) є таксоном.

Для класифікації використовують основні таксономічні категорії: Царство → Тип (у зоології), Відділ (у ботаніці) Клас → Ряд (у зоології), Порядок (у ботаніці) → Родина → Рід → Вид. У необхідних випадках використовуються допоміжні таксономічні категорії (надцарство, підцарство, надтип, підтип).

3. Сучасні критерії виду

До 18 ст. дослідники спиралися на уявлення про вид, що було створено ще Аристотелем, який вважав види сукупністю схожих зовнішньо особин. Саме такий підхід застосовувався багатьма біологами, включаючи Карла Ліннея — засновника сучасної систематики.

Подальший розвиток біології призвів до формування біологічної концепції виду. ця концепція припускає, що вид — не умовна категорія, яку вигадали люди для зручності, а спільність організмів, що характеризуються генетичною єдністю і спільним походженням. це спільне походження і є причиною зовнішньої схожості організмів одного виду.

Відповідно до сучасного визначення, вид — основна одиниця біологічної систематики живих організмів, група особин зі спільними морфофізіологічними, біохімічними та поведінковими ознаками, здатна до вільного схрещування, яке дає плодючих нащадків у ряду поколінь, поширена у межах певного ареалу і схожим чином змінюється під впливом факторів навколишнього середовища.

Сучасна біологія визначає такі критерії виду:

Морфологічний критерій — подібність зовнішньої та внутрішньої будови організмів. Винятки: види-двійники, статевий диморфізм, мімікрія, альбінізм.

Фізіологічний критерій — подібність усіх процесів життєдіяльності та можливість отримання плодючих нащадків. Винятки: подібність процесів життєдіяльності у різних видів, міжвидові гібриди.

Біохімічний критерій — подібність за хімічним складом живих організмів. Винятки: близькі за біохімічним складом види.

Цитогенетичний критерій — характерний для кожного виду набір хромосом, їх число, розміри та форма. Винятки: подібність будови та кількості хромосом різних видів.

Молекулярно-біологічний критерій — схожість або відмінності у структурі ДНК різних організмів.

Географічний критерій — організми, що мешкають у межах певного ареалу. Винятки: космополіти, збіг ареалів різних видів.

Екологічний критерій — подібність за способом живлення, місцем мешкання, низкою чинників зовнішнього середовища, які є необхідними для існування. Винятки: екологічні ніші різних видів перекриваються.

Критерії тісно пов’язані між собою і визначають якісну характеристику виду.

 Підведемо підсумок!

Одже:(дайте відповідь на запитання)

1. Що вивчає біологічна систематика?

2. Назвіть розділи систематики.

3. Поясніть наукові принципи класифікації живого.

4. Дайте означення поняття вид.

5. Перелічіть сучасні критерії виду.

6. Оцініть важливість систематики для сучасних біологічних досліджень.

 Домашнє завдання: опрацювати матнріал розміщений на блозі, занотувати в зошит ключові поняття та терміни , опрацювати пр. 4 ст. 21виконайте тести на ст. 28 підруч.; дайте відповідь на запитання 7 ст.28 підручника.

Виконані завдання надсилайте на Viber!