Доброго дня 7 та 9 Клас!

Сьогодні 16 жовтня 2023 р.

7 Клас

Тема. Молюски. Лабораторне дослідження №2: "Будова черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків." 

Опрацюйте інформацію нижче та занотуйте в зошити основі поняття та терміни.

   Цих тварин є приблизно 150 000 видів на Землі. У деяких з них є 1 нога, в інших – стулки, а ще в інших – черепашка. Одні -  мешканці морів і океанів, інші - озер та річок, чи взагалі - сухопутні. Рухаються ці тварини теж по різному. Одні – повільно повзають, інші – швидко плавають (до 70 км/год), треті – взагалі ведуть нерухомий спосіб життя.

Загальна характеристика типу молюски.

                Молюски -  безхребетні тварини (інша назва – М’якуни), одні із самих поширених тварин  на планеті Земля.  Відомо понад 150 тис сучасних видів молюсків, з них в Україні – понад 600 видів. Тіло їх має двобічну симетрію, часто – заховане в черепашку.

Перегляньте відео:

   Середовища життя  молюсків  – різноманітні. Це і прісні  водойми (річки, ставки, озера), солоні моря та океани, а також – суходіл.

  За способами живлення молюски бувають: 

- рослиноїдні

- хижаки

- фільтратори

 Класифікація молюсків .

- Клас Черевоногі (мають голову, ногу, тулуб)

- клас Двостулкові  (черепашка має 2 стулки)

- клас Головоногі (є голова, тулуб, щупальця)

Характеристика класу Черевоногі молюски .

  Це єдиний клас, представники якого заселили і водойми, і суходіл. Клас налічує близько 100тис видів, в Україні мешкає понад 500 видів.

1)     Будова тіла .

  Тіло складається з 3 відділів – голови, тулуба (у більшості захований в черепашку) та ноги. На голові містяться пара (чи дві) щупалець. У молюсків з однією парою (демонстрація малюнків ставковика, котушки) очі розташовані  біля основи щупалець. У видів, які мають дві пари, очі розташовані на верхівці довшої пари щупалець (виноградний слимак).

2)     Будова черепашки 

    У  більшості випадків черепашка спірально закручена, за годинниковою стрілкою.  Причому спіраль може бути пласкою чи конічною (демонстрація черепашок).

  Черепашка молюсків складається з кальцій карбонату, ззовні вкрита рогоподібною речовиною. Внутрішній шар – перламутровий (розгляд черепашок молюсків учнями). Має устя (куди в разі потреби ховається тіло) і вершину. У деяких молюсків нога має спеціальну кришечку, завдяки якій  може закривати устя (в несприятливий період).

   Такі молюски, як голий слизун, не мають черепашки.

  Тіло молюсків оточене  складкою шкіри – мантією. Щілина між мантією і тілом називається  - мантійна порожнина. 

Які особливості внутрішньої будови, характерні для молюсків? 

 Травна система.Загальна схема травної системи ставковика така: рот – ротова порожнина – глотка – стравохід – шлунок – кишечник – анальний отвір. У ротовій порожнині і глотці їжа обробляється речовинами слинних залоз. Перетравлення їжі в шлунку відбувається за допомогою речовин, які виділяються травною залозою (печінкою).

Великий ставковик – тварина рослиноїдні. Як він добуває їжу?

У ротовій порожнині ставковика є м’язистий орган, укритий хітиновими зубчиками, - його називають терткою або радулою. Радулою і зіскрібає молюск м’які частини рослин і нальоти з водоростей на камінні чи інших предметах.

Дихальна система. Ставковик живе у воді, але дихає атмосферним повітрям за допомогою легень. Щоб одержати нову порцію повітря, ставковик змушений підніматися до поверхні води, де він відкриває розташований на тулубі дихальний отвір. Через нього атмосферне повітря потрапляє в легеню, де і відбувається газообмін.

Кровоносна система великого ставковика незамкнена. У ній є серце, короткі судини і капіляри, що обплітають легеню. короткі судини,по яких кров переміщується до серця, називають венами, аті, по яких кров рухається від серця – артеріями. Серце складається з двох камер: передсердя і шлуночка. Двокамерне серце працює як насос, що перекачує кров.  Судини, що несуть кров до серця – вени, від серця – артерії.

Система виділення ставковика це нирка з сечоводом. З нирки продукти виділення рухаються до сечоводу і виводиться назовні через видільний отвір, розташований біля анального отвору.

Нервова система. До складу нервової системи входять нервові вузли, нервові стовбури, що їх з’єднують, і нерви. Кожний вузол відповідає за певну ділянку тіла, їх спільна робота регулює і координує життєдіяльність усього організму.

Окрім органів зору, нюху і дотику, у ставковика є орган рівноваги, який допомагає молюску визначати положення тіла в просторі.

Виконаймо лабораторне дослідження!

В цьому нам допоможе відео:

Перегляньте уважно відео та слідуючи інструкції на відео зробіть відповідні записи .

Виконайте завдання за посиланням:https://learningapps.org/1785409

Домашнє завдання: опрацювати тему : "Молюски." пр. 14 ст. 56., занотувати та вивчити головне з теми; виконати лабораторне дослідження та надіслати для перевірки.

Виконані завдання надсилайте на Viber!

9 Клас

Тема. Цитоплазма, рибосома , органели руху, клітинний центр.

Повторення вивченого.

Завдання 1 

Підпишіть малюнок

Охарактеризуйте транспортну функцію плазматичної мембрани.

Охарактеризуйте захисну функцію плазматичної мембрани.

Вивчення нового матеріалу.

Цитоплазма – це внутрішній вміст клітини.

Цитопла́зма — основна за об'ємом частина клітини, її внутрішній вміст. За фізичними властивостями це напіврідка маса колоїдної структури — цитозоль, в якій знаходяться всі клітинні органели, крім ядра. Цитозоль у свою чергу складається з води, солей, органічних молекул і багатьох ферментів, що каталізують хімічні реакції у клітині.

 Які хімічні елементи входять до складу цитоплазми?

Попрацюйте з підручником.

Цитоплазма відіграє важливу роль у клітині, слугуючи середовищем, у якому розташовані органели і яке забезпечує протікання багатьох хімічних реакцій та постачання необхідних речовин до різних частин клітини. Цитоплазма оточена клітинною мембраною (або цитоплазматичною мембраною для більшості прокаріотів) і оточує ядро та мембрани органел. Гіалоплазма може перебувати у рідкому (золь) стані і в'язкому (гель).

 

Основні функції цитоплазми:

·       об’єднання всіх компонентів клітини в єдину систему і забезпечує їх взаємодію;

·       створення середовища для біохімічних і фізіологічних процесів, а також для існування органоїдів.

Перегляньте відео "Рух цитоплазми.":

Цитоплазма характеризується відносною сталістю будови та властивостей.

 

Цитоскелет – це система білкових утворів, яка виконує опорну функцію, а також сполучає усі компоненти клітини.

Мікронитки – ниткоподібні структури, які складаються із скоротливих білків, переважно актину.

Мікротрубочки -  порожнисті циліндричні білкові структури, беруть участь у формуванні веретена поділу і входять до складу органел руху.

Внутрішньоклітинні мембрани ділять внутрішнє середовище клітини на окремі функціональні ділянки.Ці мембрани необхідні для того, щоб розділити несумісні процеси обміну речовин та перетворення енергії. Внутріклітинні органели оточують органели клітини.

Органели – це постійні клітинні структури.

Кожна з органел забезпечують відповідні процеси в клітині.

Клітинні включення є непостійними компонентами клітини.

Рибосоми – це не мембранні органели, які беруть участь у біосинтезі білків.

Рибосома (ribosome) є немембранною органелою клітини, що складається з рРНК та рибосомних білків (протеїнів). Рибосома здійснює біосинтез білків транслюючи з мРНК поліпептидний ланцюг. Таким чином, рибосому можна вважати фабрикою, що виготовляє білки, базуючись на наявній генетичній інформації. В клітині дозрілі рибосоми знаходяться переважно в компартментах, для активного білкового синтезу. Вони можуть вільно плавати в цитоплазмі або бути прикріпленими до цитоплазматичного боку мембран ендоплазматичного ретикулуму чи ядра. Активні (ті що є в процесі трансляції) рибосоми знаходяться переважно у вигляді полісом.

Органели руху.

Псевдопо́дія , ніби ніжка псевдоніжка − тимчасові цитоплазматичні вирости  (деяких джгутикових, споровиків, слизовиків), а також у деяких клітин багатоклітинних організмів (лейкоцитів, макрофагів, яєць губок, кишковопорожнинних, деяких війчастих червів). Слугують для так званого амебоїдного руху та захоплення їжі або сторонніх часточок. У псевдоподіях особливо багато мікротрубочок.

 Псевдоподії виникають і втягуються у різноманітних місцях клітини, тому її форма при амебоїдному русі постійно змінюється. Формування псевдоподій пов'язане з локальними змінами поверхневого натягу клітини. При формуванні псевдоподії у амеби спочатку з'являється невеликий виступ ектоплазми (зовнішній прозорий щільний шар цитоплазми). Потім він збільшується та у нього наче вливається частина рідкої ендоплазми (зернистий напіврідкий внутрішній шар цитоплазми). Таким чином утворення псевдоподій − це процес перетворення ектоплазми у ендоплазму.

Джгутик — поверхнева та позаклітинна структура, присутня у багатьох прокаріотів і еукаріотів, що  служить для пересування в рідкому середовищі або поверхнею вологих твердих середовищ.  Джгутики і війки мають вигляд виростів цитоплазми. Рухаються за рахунок вивільнення енергії АТФ. Робота війок нагадує веслування іє скоординованою. Джгутики і війки можуть виконувати захисну і чутливу функцію.

Завдання 2.

Знайдіть інформацію   про те як джгутики виконують різні функції.

Перегляньте відео:

Домашнє завдання: опрацювати матеріал блогу та підручника пр. 10 ст.56; занотувати та вивчити нові терміни та відомості; виконати тести зі ст. 59-60; виконати завдання 14 ст. 60.

Виконані завдання надсилайте на Viber!