перекладач

неділя, 14 січня 2024 р.

Вітаю 7 та 9 Клас!

Сьогодні 15 січня 2024 р.

7 Клас

Тема. Практична робота №3: "Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв'язку з пристосуванням до різних умов існування." 

Виконайте практичну роботу.

                                                         Практична робота №3.

 

Тема : "Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування."

 

Мета: ознайомитися з особливостями зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування.

 

І. Розгляньте представників  хребетних тварин. Заповніть таблицю. «Особливості зовнішньої будови хребетних тварин відповідно до середовища існування»

 


Критерії для порівняння

Риби

Земноводні

Плазуни

Птахи

Ссавці

Представники

Карась

Тритон гребенястий

Гадюка степова

Сапсан.

Заєць русак.

Середовище існування

 

 

 

 

 

Покриви тіла

 

 

 

 

 

Відділи тіла

 

 

 

 

 

Спосіб руху

 

 

 

 

 

Органи руху

 

 

 

 

 

Холоднокровні чи теплокровні.

 

 

 

 

 


Зробіть висновок, давши відповідь на запитання. Як пов’язані особливості будови хребетних тварин із середовищем їхнього існування?

Домашня робота: виконати практичну роботу та надіслати на перевірку. 

Виконані завдання надсилайте на Viber.


9 Клас
Тема. Етапи індивідуального розвитку організмів. Ембріональний розвиток тварин.

Пригадаємо!

1.      Що таке запліднення?
2.      Які типи запліднення ви знаєте?
3.      Що таке статевий диморфізм?
4.      Гермафродити – це…
5.      Що таке запилення ?
6.      Назвіть типи запилення.
7.      Запилення птахами називають…
8.      Запилення водою – це…Наведіть приклад .
9.      Ендосперм – це…

10.   Яке значення запилення?

Вивчення нового матеріалу.
Дуже часто батьки спересердя кажуть: «Ну звідки взялося це в ди­тини? Чому вона така?..» Сьогодні в кожного з нас, нарешті, з'явилася можливість розібратися в цьому. Нині не викликає сумніву те, що багато рис характеру майбутньої людини формуються в утробному періоді, оскільки немовля до моменту своєї появи на світ уже прожило дев'ять місяців, які значною мірою визначають напрямок його подальшого розвитку.
З якого моменту людина стає людиною? Чи є в ненародженої дитини душа? Коли вона з'являється?
Ці питання здавна цікавили не тільки батьків, але й філософів і те­ологів. Наука надає все більше й більше нових відомостей про перші фази життя дитини, її розвиток в утробі матері. Набагато раніше, ніж перед­бачалося, розвиваються відчуття й уміння дитини, формуються найтонші структури мозку. А майбутнім таткові й матусі особливо важливо знати, що зв'язок батьків з дитиною закладається ще до її народження. Що ж відбувається після народження?

Сьогодні ми познайомимося з особливостями ембріонального розвитку людини, узагальнимо знання про регуляторні механізми росту, розвитку.
І перше ,що ми повинні пригадати із вами ,що таке індивідуальний розвиток?
Індивідуальний розвиток організмів – онтогенез – розвиток особини від зародження до смерті, що при статевому розмноженні починається з утворення зиготи та характеризується необоротними змінами (збільшення маси тіла, розмірів, появою нових тканин та органів).
Термін “онтогенез” запропонував німецький вчений Е.Геккель у 1866 р.
 1. Зародковий (ембріональний) період утробного розвитку.
Процес запліднення яйцеклітини відбувається в матковій трубі. Із цього моменту починається розвиток зародка. Запліднена яйцеклітина просувається до матки. Просуваючись, вона активно ділиться. До момен­ту потрапляння в матку зародок складається з 32 клітин. Тут зародок укорінюється в слизову оболонку стінки матки, швидко ділиться й росте. Під час розвитку зародка утворюються три зародкові оболонки — амніон, хоріон, алантоїс.

На 6 - 7 день зародок імплантується в ендометрій (слизова оболонка матки). На другому й третьому тижні в зародку можна виділити зовнішній, внутрішній і середній зародкові листки.



2. Плодовий період утробного  розвитку .
До кінця другого місяця утробного розвитку, утворюється плацента або дитяче місце, за до­помогою якого здійснюється зв'язок між зародком, що розвивається в тілі матері, і організмом матері.
З моменту утворення плаценти (кінець другого місяця розвитку) по­чинається наступний період утробного розвитку — плодовий.

Материнська кров і кров плода течуть по різних судинах і ніколи не змішуються.
Характерні особливості ембріогенезу людини

Зародок

Місяці

Характеристики

Розміри, см

Маса, г

1-й

Починає скорочуватися серце. Перші ознаки хребта і головного мозку

0,75

2-3

2-й

Зникає хвіст. Вимальовуєть­ся обличчя. Сформовані зачат­ки всіх майбутніх органів

3

5-8

Плодовий період

3-й

Плід починає набувати ви­гляду людини, хоча голова його дуже велика

10-15

18-20

4-й

Чітко диференційована стать, починається окосте­ніння черепа, здійснюються слабкі дихальні рухи

21

120

5-й

Мати відчуває рухи плоду. Прослуховується серцебит­тя, дихальні рухи. Формується нервова система

25-27

300

6-й

Усі внутрішні органи до­статньо сформовані. Актив­ність плоду значно збільшу­ється, він робить у середньому від 20 до 60 рухів за 30 хвилин. Кістковий мозок починає ви­робляти еритроцити.

31-33

800-900

7-й

У плоду пробуджуються від­чуття, він уже здатний чути, з’являється смак. Плід стає життєздатним і може вижити за умов інтенсивної терапії

39-40

1300-1400

8-й

Основні органи плоду вже повністю сформовані. Легені готові до виконання дихання. Серце б’ється часто: 120 — 140 ударів за хвилину. Плід набу­ває певного положення перед пологами (вниз головою)

Близько 15

2200-2400

9-й

До кінця місяця плід сфор­мований і спрямований до таза матері. Він готовий до народження.

48-51

3000-3500

 3. Постембріональний етап розвитку.
Розвиток людини після народження й до смерті називають постемб­ріональним (позаутробним) розвитком. У ньому можна виокремити кілька періодів.
У повсякденному житті й у літературі ми не раз зіштовхуємося з по­няттями: вік молочних зубів, однорічний, вік «чомучки», вік дошкільника, вік повноліття, шлюбний вік, вік виборця, вік повного окостеніння, вік Христа.
Поняття «вік» включає:
1)          календарний вік — тривалість життя;

2)          біологічний — вік розвитку, дозрівання, старіння; він визнача­ється за сукупністю обмінних, структурних, регуляторних про­цесів;

3)          психологічний — рівень розвитку психічних функцій (мислення, мови тощо) порівняно із середньостатистичними нормами;

4)          соціальний — визначається набором соціальних ролей.

Періодизація віку прийнята на VII Міжнародному симпозіумі з про­блем вікової морфології, фізіології і біохімії в 1965 році.  
Перегляньте також відео до теми:



Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі , запишіть та вивчіть нові терміни та поняття.

Виконані завдання надсилайте на Viber!


 

















































 

Немає коментарів:

Дописати коментар