Вітаю 7 та 9 Клас!

Сьогодні 15 квітня 2024 р.

7 Клас

 Тема: Типи угрупувань тварин за К. Лоренцом. Ієрархія у групі. Комунікація тварин.

План роботи

1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника або поданий нижче.

2. Занотувати основні відомості та нові терміни.

3. Виконати завдання для закріплення вивченої теми.

Класифікація тваринних угруповань (за К. Лоренцом)

Угруповання тварин

                     Анонімні                                                          Особистісні

- відсутня постійна структура                                       - постійна структура;

- комунікація безадресна                                               - розподіл ролей;

                                                                                         - ієрархія домінування

Відкриті                         Закриті

не проявляють агресії      не відрізняють один одного «персонально»,

     один до одного                        але відчувають «чужинців»

Також ви можете переглянути відео:

Приклади особистісних угруповань

o   Колонія – група з кількох або великого кількості організмів, що живуть або проводять велику частину часу близько один до одного, найчастіше для взаємної вигоди, наприклад, для захисту від хижаків або полювання за жертвою (корали, вольвокс, діатомові водорості; на час розмноження формуються колонії чайок, граків, гагар; бабаки, лемінги).

 Зграя – це тимчасове об’єднання тварин, які полегшують виконання будь-яких життєвих функцій виду, таких як: міграції, добування їжі, захист від ворогів (риби, ссавці родини Собачих (переглянути відео «Зграя вовків»   :

o   Стадо (табун) – це тривале об’єднання ссавців. Основу групової поведінки тварин в стадах становлять взаємовідносини домінування-підлеглості. Стадо підкоряється лідеру, як найдосвідченішому члену і діє як єдине ціле. Біологічне значення лідерства полягає в тому, що індивідуальний досвід окремих особин може бути використаний усією групою. Діяльність лідера не спрямована безпосередньо на підлеглість інших особин.

·       Ієрархія домінування – це система «підпорядкування-домінування» в угрупованні соціальних тварин:

­   α-особина – лідер угруповання;

­   ω-особина – особина, яка займає останнє місце в ієрархії.

Види ієрархій :

o   лінійна;

o   паралельна;

o   рольова.

А тепер завдання для закріплення.

Виконати онлайн-тестування на освітній платформі LearningApps за посиланнями:

«Поодинокі та соціальні тварини»: https://learningapps.org/display?v=p6kj1et1c20

 (отримаєте 6 б)

«Типи угруповань тварин»: https://learningapps.org/display?v=ppub0bg1t20 (6 б.)

Завдання фотографуємо і надсилаємо мені.

Домашнє завдання:

1. Вивчити нові терміни та поняття.

2. Створити міні-проект за темою:«Соціальні угруповання тварин»

Щоб створити міні-проект вам допоможе ось ця інформація:

Переваги групового способу життя по-лягають у тому, що скупчення значної кількості особин істотно підвищує вірогідність завчасного виявлення небезпеки. Життя в групі пов'язане також з іншими перевагами: підвищенням ефективності активної оборони, можливістю передавати досвід шляхом  навчання.

      Ефект групи виявляеться в тому, що швидкість росту й різні показники обміну речовин залежать від життя в групі. Ефект групи існує  у хребетних тварин. Так, розміри пуголовків земноводних залежать від величини акваріума, хоча корм в ньому є завжди в достатку. Аналогічні явища спостерігають-ся у багатьох риб. Наприклад, риби часто починають метати ікру тільки в тому випадку, коли бачать особину свого виду (самця чи самицю). Ефект групи спостерігається й у голубів, які починають відкладати яйця в присутності інших особин, причому самиця це робить навіть тоді, коли сама себе бачить у дзеркалі

             Звичайна білка  Яскравим прикладом строго одиночного виду може служити звичайна білка. І самці, і самки цього виду протягом усього року живуть окремо. Лише на початку сезону розмноження самець вторгається на територію самки, яка спочатку зустрічає його вороже. Після запліднення пара проводить разом кілька днів, а потім самець знову залишає самку. Самка вирощує молодих білок, які, досягнувши повної самостійності, відразу покидають ділянку своєї матері і розселяються в різних напрямках. Кожна молода білка тепер займає власну ділянку і залишається на ній.

       Леви. Леви є хижими ссавцями і живуть в сімейних групах, так званих прайдах. Прайд складається з одного-трьох самців, кількох статевозрілих самиць і левенят обох статей. Самиці займаються полюванням для прайду, а самці — охороною території. У прайді рідко буває більше трьох дорослих самців, тому що, підростаючи, молоді леви починають відвойовувати верховенство ватажка. Якщо їм це не вдається, їх зазвичай виганяють з прайду, і вони або створюють свій власний, або якийсь час ведуть самотнє життя. Ієрархія всередині прайду або виражена слабко, або зовсім відсутня, що вкрай нетипово для зграйних тварин. Ця особливість виражається в постійних конфліктах всередині прайду і в тому, що, як правило, жоден з левів, навіть дорослий самець, не володіє незаперечним авторитетом. Тому у левів не буває вожака. Незважаючи на те, що дорослий самець є найсильнішою особиною в прайді, він не ухвалює ніяких рішень. Коли йти на полювання, на яку тварину нападати, на яку територію перейти у пошуках здобичі — все це вирішують самиці, але навіть вони не діють згуртовано. На полюванні, як правило, кожен лев сам вибирає собі ціль; іноді вони розбиваються на пари, які діють спільно. Все це дуже незвично для соціальних тварин і говорить про те, що лев'ячий прайд не є зграєю, в загальному розумінні цього слова. Це швидше група сильних осіб, присутніх разом з потреби, але які так і не навчилися діяти як одна команда.Постарілих і хворих левів прайд захищає, так, наприклад, якщо лев не може полювати через травми, отримані на полюванні, його допускають до трапези.

Тримаємо звязок через Viber!

9 Клас

Тема: "Харчові звязки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах." 

Пригадаємо вивчене!

 

1. Пригадайте, що таке екосистема?

2. Наведіть приклади відомих вам екосистем?

3. Якими можуть бути екосистеми?

4. Чим відрізняються між собою природні та штучні екосистеми?

5. Наведіть приклади природних екосистем?

6.Наведіть приклади штучних екосистем?

7. Які складові частини обов’язково входять до екосистеми?

8. Назвіть неживі складові екосистеми лісу?

9. Назвіть живі складові екосистеми лісу? 

10. Які типи живих організмів повинні бути в екосистемі?

Жодний вид організмів не здатній жити самостійно.

В природі все взаємопов’язано.

Ми знаємо, що в будь-якій екосистемі існують складні зв’язки; організми одних видів використовують організми інших видів як джерело їжі. Зайці їдять траву а вовки їдять зайців;гусінь їсть листя , синиці їдять фрукти ;окунь живиться планктоном, щука їсть окуня,а людина щуку. В екосистемі все пов’язано.

 

Уявіть собі величезний ліс- це біосистема. Між організмами виникають різноманітні зв’язки.

Вивчення нового матеріалу. 

Зв’язки в екосистемі бувають двох типів: прямі і непрямі. Робимо схему:

 

 

 

 

Зв’язки між популяціями бувають різних видів :

1.Антагоністичними;

2. Нейтральними;

3.Мутуалістичними.

Антагоністичні-кожна із взаємодіючих популяцій різних видів відчуває негативний вплив іншої.

Наприклад – Конкуренція(приклади міжвидової і внутрішньовидової конкуренції:сосновий ліс, зайцеподібні і гризуни.)

Нейтральні взаємозв’язки-жоден з видів, що мешкають на спільній території, не відчуває на собі безпосереднього негативного впливу іншого .

Наприклад (популяції хижаків різних видів які живляться різними видами здобичі,можуть не конкурувати між собою).

Мутуалізм (взаємовигідні )взаємозв’язки кожен із взаємопов’язаних  видів отримує певну користь . Приклади (бульбочкові бактерії на коренях бобових,мікориза, одноклітинні джгутикові у кишечнику жуйних тварин).

Пригадайте яку користь отримують від мутуалістичних відносин ці організми?

Біологічну частину екосистеми складають різні групи організмів, об’єднаних між собою просторовими і харчовими(трофічними )зв’язками.

Продуценти- популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати органічні речовини з неорганічних(фототрофи, хемотрофи).

Консументи-популяції гетеротрофних організмів, які живляться живими істотами чи мертвою речовиною(фітофаги,хижаки,паразити, сапротрофи)

Редуценти- популяції організмів, які,споживаючи мертву органічну речовину , розкладають її до неорганічних  сполук (бактерії, гриби)

Пригадаємо. Колообіг речовин-це обмін речовинами між абіотичною(неживою) і біотичною (живою)частинами екосистем.

 

Перетворення енергії в біоценозах

Функціонування будь - якої екосистеми пов’язане з перетворенням енергії та коло обігом речовин. Тобто хімічними і фізичними процесами, які забезпечують життєдіяльність біологічних систем. Основним джерелом енергії є сонячне світло. Фототрофи вловлюють його і перетворюють на енергію хімічних зв’язків органічних речовини, яку вони синтезують. Частина енергії витрачається на  забезпечення власних потреб організмів, які споживають зелені рослини або їхні рештки.

Гетеротрофи отримують необхідну їм енергію внаслідок розщеплення органічних речовин. Вони засвоюють для побудови свого тіла лише незначну частину енергії хімічних зв’язків  їжі(10—20%)а решта розсіюється у вигляді тепла, витрачається на процеси життєдіяльності.

Послідовність , у яких особину одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення. Кожен ланцюг живиться складається з певної кількості ланок. Оскільки під час переходу одної ланки в наступну значна частина енергії втрачається , то кількість ланок обмежена і, зазвичай не перевищує 4-5.

 

Продуктивність екосистем

 

Правило екологічної піраміди

 

Кожна екосистема характеризується певною продуктивністю.

Її виражають в одиницях маси або енергії. Для всіх  екосистем характерні певні закономірності.

Їх відображає правило екологічної піраміди:маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується, причому продукція організмів кожного наступного трофічного рівня завжди менша у середньому до 10 раз за продукцію попереднього.

Графічно це можна зобразити у вигляді піраміди, складеної із окремих блоків.(ст.278 підручника)

Так кількісні закономірності передачі маси органічної речовини від одного трофічного рівня ланцюга живлення до іншого (продуктивність організмів при цьому виражають у одиницях маси сухої речовини)відбиваю піраміда біомаси.

Піраміда біомаси демонструє ту закономірність, що консументи 1 порядку запасають у 5-10 разів меншу біомасу, ніж біомаса продуцентів, яку вони споживають і так далі:з кожною наступною ланкою ланцюга живлення біомаса, яку запасають організми вищого трофічного рівня, зменшується  в 5-10 разів порівняно з тією, яку вони споживають. Відповідні закономірності передачі енергії від однієї ланки до іншої ланки ланцюга живлення демонструє піраміда енергії.

 

Завдання!

Використовуючи текст підручника (параграф 51) скласти ланцюги живлення: лісу, річки, степу та моря. 

використовуючи інформацію подану у підручнику та перелік організмів зазначиних нижче, складіть сітку живлення:

1.Трава,заєць, сапротрофні гриби,ягідний чагарник,вовк,жук-гнойовик,рослиноїдні комахи,павук,горобець,яструб.

2.Рись,вовк,заяць,лисиця,жаба,шуліка,синиця,павук,дощовий черв,вуж, їжак,яструб,метелик,мухи,вільноживучі кліщі,трава.

3.Сапротрофні бактерії, хемосинтезуючі бактерії,амеба звичайна,гриби-сапротрофи,стьожкові черви,травневий хрущ,заєць, вовк,стриж,вищі рослини,амеба дизентерійна.

4.Планктон,синій кит,бурі водорості,акула, поліпи, медузи,морський окунь,одноклітинні водорості,сак-самітник,анчоус,афаліна,ставрида,зелені водорості,бактерії-сапротрофи.

Приклад сітки живлення:

 
 

 

Висновок. Отже , біотичну частину екосистеми складають різні групи організмів,об’єднані між собою просторовими і харчовими (трофічними)зв’язками:продуценти , консументи , редуценти. Популяція кожного виду займає в певному ланцюзі живлення певний трофічний рівень.

 Домашнє завдання: опрацювати параграф 51-52, вивчити нові терміни та ключові поняття теми; виконати тести зі ст 279-280, дати відповідь на запитання 6-7 зі ст. 286 підручника.

 Не забуваємо про зворотній звязок через Viber !