Вітаю 7 та 8 клас!

Сьогодні 25 березня 2022р.

7 Клас

Тема: Тривалість життя, ріст тварин. Лабораторне дослідження №4: "Визначення віку тварин."

План дій для самостійного вивчення

1. Ознайомтесь з теоретичним матеріалом підручника за даною темою, додатковим матеріалом, відеоматеріалом.

2. Вивчітьь та випишіть основні поняття та терміни, зробіть конспект.

3. Ознайомтесь з етопами виконання лабораторного дослідження та виконайте його.

1. Періоди та тривалість життя тварин

Післязародковий розвиток тварин — це період життя, який починається після народження або виходу з оболонок, що вкривають зародок, і триває до смерті. За цей час організм росте, набуває здатності до розмноження (зріє), старіє та вмирає. У деяких тварин загибель настає майже одразу після розмноження. У них є два періоди постембріонального розвитку: перед репродуктивний (організми ще статево недозрілі) та репродуктивний (коли набувають здатності до статевого розмноження). В інших (більшість хребетних тварин, річковий рак, деякі комахи, павукоподібні, молюски) репродуктивний період триває досить довго. Після нього смерть настає не відразу, а через деякий час (від кількох днів у комах до кількох років і десятків років у великих ссавців). Він має назву періоду старіння, коли поступово знижується рівень обміну речовин та настають необоротні зміни в організмі, які зрештою призводять до смерті.

— Чи можна визначити вік тварин?

Дуже складно точно встановити вік тварин, що живуть у природних умовах. Проте тривалість життя можна встановити за кількістю річних кілець, що подібні до тих, які є на зрубі дерева. Такі кільця можна знайти на лусці риб, на панцирах плазунів (наприклад, черепах), на мушлях двостулкових молюсків та на зубах кашалотів.

Тривалість життя організмів визначається періодом часу від їх народження до смерті. У різних видів організмів тривалість життя дуже різна, наприклад від кількох годин (так, коловертки живуть 50–60 годин) до десятків років. Найбільшу тривалість життя серед комах мають королеви термітів, які відкладають величезну кількість яєць і живуть 50 років.

- Кожному з вас було попереднє завдання вдома знайти інформацію про тривалість життя різних тварин. Отже, зараз настав час перевірити, як ви впоралися з цим завданням. Я буду називати тварину, а ви говоритимете скільки може прожити дана тварина. 

Лев – до 30-35, ведмідь – до 40-50, вовк і лисиця – до 15-20, рись – до 20-25, тхір – до 16, їжак – до 10, борсук – до 16 років. Заєць-русак – до 12, дикий кріль – до 5-7, кріль свійський – до 10, білка – до 12, бобер – до 50, видра – до 15, миші і пацюки – до 4-6 років. Сова живе до 60-70 років, орел – до 60-80 років; лебеді живуть до 100, грифи – до 117, соколи – до 162, лелеки – до 70 років, журавель – до 40- 50 років, зозуля – до 50 років , голуб – до 40- 50 років, страуси – до 35, качка крижень – до 20 років, ластівки – до 9 років. Свійські індики живуть до 30 років, кури – 15-20 років, гуси свійські – до 80 років. Слонова черепаха живе до 150, а інші види – до 200 років, крокодил – до 100 років. Амфібії, зокрема жаба, живуть до 36 років. Раки – до 20 років. Земляні (дощові) черв’яки живуть до 10 років. Викликає подив тривалість життя і деяких комах. Якщо, наприклад, одноденки живуть від одного дня до неділі, то самки мурах живуть до 12 років, цикад – до 17 років. Матки бджіл живуть 3-5 роки, а робочі бджоли влітку живуть 1-2, а восени, взимку, весною – 7-8 місяців.

- А зараз ми ознайомимося з тваринами довгожителями нашої планети. Хоча точний вік їх життя є спірним, але вчені називають приблизну кількість років їх існування.

1. Вид медуз під назвою Turritopsis nutricula не володіє особливою зовнішністю. Довжина новонароджених становить 1 міліметр, і народжуються вони з вісьмома щупальцями, в той час як у дорослих особин налічується 90 щупалець і довжина їхнього тіла складає 4,5 міліметра. Ці маленькі медузи були спочатку родом з Карибського басейну, але тепер їх можна знайти по всьому світу. Їх робить унікальними не тільки серед медуз, але і серед усіх живих істот те, що вони можуть повертатися в підлітковий вік. Ці медузи народжуються і ростуть як будь-яка інше тварина, але коли вони досягають певного віку, вони можуть повернутися назад до стадії поліпа і почати дорослішати заново. У людському еквіваленті це було б, приблизно, якщо б 50-річний чоловік повернувся до стану немовляти. Це означає, що ці медузи потенційно безсмертні.

2. Червоні морські їжаки. Ці цікаві живі істоти мешкають виключно в Тихому Океані, як правило, на західному узбережжі Північної Америки. Червоні морські їжаки живуть на глибині близько дев'яноста метрів і намагаються уникати неспокійних місць, де спостерігається часте хвилеутворення. Вони прикріплюються до дна і здобувають свою їжу з води шляхом фільтрації. Таким ось чином червоні морські їжаки живуть протягом декількох століть. Життя червоного морського їжака, можливо, і нуднувате, але ніяк не коротке. Вчені стверджують, що червоні морські їжаки практично безсмертні. Вони можуть гинути від хвороб, або через хижаків, але ознак старіння у них не виникає. Червоний морський їжак існує на нашій планеті вже 450 мільйонів років, і є найбільшим зі всіх морських їжаків. Він може досягати 25 сантиметрів в діаметрі. Зазвичай вони залишаються на одному і тому ж місці, тому вони покриті захисними шипами. Вони не часто доживають до 30 років, але якщо їм це таки вдається, то вони можуть дожити більш ніж до 200 років.

3. Губки. Багато людей навіть не розуміють, що губки насправді є тваринами. Природно, губки не дуже рухливі істоти, а деякі з них рухаються менше, ніж на 1 міліметр в день, тому не дивно, що вони ростуть дуже і дуже повільно, як і багато інших тварин з цього списку. Саме повільне зростання забезпечує їм довголіття. У світі існує від п’яти до десяти тисяч видів губок, і більшість з них живуть від 3 місяців до 20 років. Однак антарктична губка живе набагато довше, і один із знайдених вченими зразків прожив довге життя, а саме 1550 років.

4. Європейська перлинниця. За підрахунками, приблизно 90 відсотків популяції європейської перлинниці мешкає навколо Скандинавії. Вони вважаються дуже витривалими істотами, які можуть адаптуватися до змін в своєму середовищі досить легко. Їм не страшна зміна клімату, а також геологічні, фізичні, біологічні чи навіть хімічні зміни. Однак, незважаючи на це їх популяція постійно знижується. Ті особини, які виживають, вважаються найсильнішими і найімовірніше, пережили не одну зміну екосистем, так як вік подібних особин складає більше 250 років, що робить їх, можливо, найстарішими істотами в Європі.

5. Arctica Islandica є молюском, який живе у водах Арктики. Як ви думаєте, скільки може прожити такий молюск? Сто років? Двісті? А може 300? Аналіз мушель кількох зразків цього молюска, зібраних біля узбережжя Ісландії, показав максимальний вік у більш ніж 400 років.

6. Океанічний венус є одним з видів молюсків, що мешкають в основному навколо узбережжя Шотландії. Як можна було припустити, вони мало рухаються, зариваються в пісок або мул, і використовують свої зябра, щоб фільтрувати їжу і кисень з води. Для того щоб їх не з’їли вони закопуються глибоко в морське дно, і живуть там протягом тривалих періодів часу, не потребуючи їжі або кисню. За останні кілька десятиліть океанські траулери призвели до того, що їх популяція знизилася приблизно на 50 відсотків, так як вони гинуть ще й від того, що пошкоджуються їх раковини, роблячи їх уразливими для хижаків. В результаті цього, все менша кількість океанічних Венус доживає до похилого віку. Ці молюски можуть дожити до 400 років, а вік найстаршого, виявленого екземпляра становив 500 років.

7. Коропи кой. Це досить дорога, штучно виведена порода коропів. В даний час в Японії існує багато різновидів кой, але за стандарт прийнято вважати лише чотирнадцять кольорових варіацій. Ціна однієї рибки може перевищувати не одну сотню доларів. Середній вік коропа кой не перевищує 50 років, що само по собі непогано. Але цього навіть поруч недостатньо, щоб потрапити в цей список. Однак короп кой по імені Ханако, який помер в 1977 році, був більш поважного віку 226 років, тобто він народився ще в 1751 році. Це означає, що він жив під час під час французької революції, пережив обидві світові війни, і так далі. Його вік був визначений шляхом підрахунку кілець на його лусці, так само, як при визначенні віку дерева.

8. Гатерія. Досить незвичайна істота, яка була вивчена через багато років після її виявлення в природі. Примітно те, що внутрішня будова гатерії дуже нагадує будову змії, крокодила, черепахи, риби і навіть мегалозавра, іхтіозавра і телеозавра, які давно вимерли. Складається враження, що природа хотіла створити щось грандіозне, але для цього їй не вистачило часу і з усіх складових елементів вона встигла створити лише ящірку. Ці рептилії є сучасниками динозаврів і живуть вони 100-200 років. Поширені на 13 невеликих скелястих островах в затоці Пленті. Раніше зустрічались по всій Новій Зеландії але були винищені завезеними хижаками.

9. Сухопутні черепахи знамениті тим, що вони можуть жити дуже довго. У середньому, здорова черепаха може дожити до 150 років, але все залежить від виду черепахи. Взяти, наприклад, черепаху Гаррієт. Ця галапагоська черепаха померла в червні 2006 року від серцевої недостатності. Практично все своє життя вона прожила в зоопарку. Найдивніше це те, що Гаррієт в Європу привіз сам Чарльз Дарвін. Вона померла у віці 175 років. А найстаріша черепаха, відома науці прожила більш ніж 150 років. Адвайта була домашньою твариною британського генерала Роберта Клайва до того, як вона потрапила в зоопарк в Калькутті, де вона і провела решту (130 років) свого життя. Вражає вже тільки те, що на момент її смерті, в зоопарку не працював ніхто з тих, хто працював у ньому, коли її тільки привезли. Черепаха померла через тріщини, що утворилася в її панцирі. Після її смерті вчені провели радіовуглецевий аналіз панцира і виявили, що її вік становив приблизно 250 років, хоча одні джерела вказують 255 років, а інші 257 років.

10. Гренландський кит є справжнім гігантом Північного Льодовитого океану. Примітно також те, що ці кити ще й довгожителі. Вчені спостерігають за китом, який вже прожив 211 років і невідомо, скільки ще проживе. Це є рекордом довгожительства серед хребетних тварин. Деякі вчені вважають, що гренландські кити можуть бути найстаршими ссавцями на Землі. Вважається, що один кит по імені Бада дожив до 211 років, але можливо йому насправді було не менше 245 років. Хоча більшість гренландських китів помирає у віці від 20 до 60 років, ще 4 виявлених гренландських китів були близькі за віком до Бада – за даними вчених їм було 91 рік, 135 років, 159 років і 172 роки. У цих китах в сукупності виявили 7 наконечників гарпунів, вік яких складав не менше століття.

— Як ви гадаєте, що є визначальними факторами життя тварин?

Визначальними факторами життя тварин є кормова база, середовище життя, екологічне благополуччя і забезпеченість спокоєм та можливостями здійснення всіх фізіологічних процесів.

Тривалість життя тварин залежить від розмірів їхнього мозку й тіла, а також від частоти пульсу. Маленькі й дуже рухливі тварини живуть менше, ніж великі й повільні звіри. Наприклад, один день, прожитий білозубкою, дорівнює 50 дням життя слона. 

Життя — це не миттєвість існування тієї чи іншої істоти. Це — минуле, сучасне і майбутнє. Існує декілька гіпотез пояснення тривалості життя тварин, проте загальна теорія відсутня.

Учені запропонували такі гіпотез обґрунтування тривалості життя.

1.Тривалість життя тварин прямо пропорційна тривалості їх періоду росту і розвитку.

2. Тривалість життя тварин перебуває в тісному зв’язку з розмірами і масою їх тіла. Масивні тварини живуть довше, ніж дрібні.

3.Тривалість життя організмів має зворотну залежність від їхньої плодючості. Чим вища плодючість тварин, тим меншою є тривалість їхнього життя.

4. Тривалість життя тварин пов’язана з ритмом і частотою дихання та серцебиття.

Тварини, які мають високий ритм і частоту дихання та серцебиття, живуть недовго.

5.Тривалість життя тварин залежить від типу харчування, наприклад травоїдні живуть довше за хижаків.

Відео :

Відео "Тварини довгожителі.":

Лабораторне дослідження №4: "Визначення віку тварин."

Тема. Визначення віку тварин.

Мета: навчитися визначати вік тварин на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб.

Обладнання: луска кісткових риб та мушлі двостулкових молюсків.

Хід дослідження

1.      Розгляньте луску різних видів риб та визначте вік тварини за річними кільцями.

2.       Розгляньте мушлі двостулкових молюсків та визначте вік тварини.

3.       За результатами дослідження сформулюйте висновок.

Домашнє завдання: 

1. Вивчити нові поняття та терміни з теми.

2. Створити конспект.

3. Виконати лабораторне дослідження №4.

4. Підготуйтесь до контрольної роботи.

Спілкуємося через Viber.

До зустрічі 29 березня!

8 Клас

Тема: Сенсорні системи смаку та нюху.

План дій

1. Опрацювати текст підручника (пр.40) та додаткову інформацію.

2. Вивчіть та випишіть у зошит терміни та основні поняття з теми, створіть конспект.

3. Складіть кросворд до теми з ключовим словом.

Рецептори нюхової системи розташовані в ділянці верхніх носових ходів. Нюховий епітелій знаходиться збоку від головного дихального шляху. Загальна кількість нюхових рецепторів у людини — близько 10 млн. На поверхні кожної нюхової клітини є сферичне стовщення — нюхова булава, з якої виступає по 6-12 надзвичайно тонких (0,3 мкм) війок завдовжки  до 10 мкм. Нюхові війки занурені в рідке середовище, що його виробляють нюхові (боуменові) залози.

 Наявність війок у десятки разів збільшує площу контакту рецептора з молекулами пахучих речовин.. Аксони рецепторів утворюють нюховий нерв, що пронизує основу черепа і входить в нюхову цибулину. Нюхові клітини постійно оновлюються. Тривалість життя нюхової клітини — близько 2 місяців. Молекули пахучих речовин потрапляють у слиз, що виробляється нюховими залозами, з постійною течією повітря або з ротової по­рожнини під час їжі. Принюхування прискорює приплив пахучих речовин до слизу.

Нюхові клітини здатні реагувати на мільйони різних просторових конфігурацій молекул пахучих речовин. Тим часом кожна рецепторна клітина здатна відповісти фізіологічним збудженням на характерний для неї, хоч і широкий, спектр пахучих речовин. Істотно, що ці спектри в різних клітин подібні. 

Унаслідок цього більш ніж 50 % пахучих речовин виявляються спільними для будь-яких двох нюхових клітин.

Раніше вважали, що низька вибірковість окремого рецептора пояснюється наявністю в ньому багатьох типів нюхових рецепторних білків, однак нещодавно було з'ясовано, що кожна нюхова клітина має тільки один тип мембранного рецепторного білка. Сам же цей білок здатний зв'язувати множину пахучих молекул різної просторової конфігурації

 Смаковий аналізатор

У процесі еволюції смак формувався як механізм вибору чи від­торгнення їжі. У природних умовах смакові відчуття комбінуються з нюховими, тактильними й термічними, також створюваними їжею. Важливою обставиною є те, що перевага у виборі їжі почасти заснована на вроджених механізмах, але значною мірою залежить від зв'язків, вироблених в онтогенезі умовно-рефлекторним шляхом. Смак так само, як і нюх, заснований на хеморецепції. Смакові рецептори несуть інформацію про характер і концентрацію речовин, які надходять до рота. їхнє збудження запускає складний ланцюг реакцій різних відділів мозку, які призводять до різної роботи орга­нів травлення чи до видалення шкідливих для організму речовин, що потрапили до рота з їжею.

Це цікаво

•         У новонародженої дитини орган смаку, порівняно з іншими органами чуття, розвинений найкраще. Так, на подразнення солодким новонароджена дитина реагує смоктанням і ковтанням, на кисле, солоне, гірке скороченням мімічних м’язів. Після народження дитини орган смаку продовжує розвиватись головним чином у напрямку точнішого розрізнення смаків.

•         Смакові цибулини мають найкоротший вік серед інших рецепторів. Час існування усього 240 годин, після чого вони гинуть і замінюються новими.

Вислів «Про смаки не сперечаються» (варіант: «На смак і колір товаришів немає», «На смак і колір всі фломастери різні»), відомий у багатьох мовах, чудово ілюструє розуміння людьми нечіткості й розпливчастості описів смаку, слабке диференціювання основних понять, величезні відмінності в чуттєвому сприйнятті в різних народів, і навіть у різних людей, у межах одного етносу.

 Смакові бруньки — рецептори смаку  розташовані на язиці, задній стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдаликах та надгортаннику. Найбільше їх на кінчику, краях і задній частині язика. Кожна приблизно з 10 000 смакових бруньок дюдини складається з кількох (2-6) рецепторних клітин і, крім іюго, з опорних клітин. Смакова брунька має колбоподібну форму, людини її довжина й ширина близько 70 мкм. Смакова брунька досягає поверхні слизової оболонки язика й з'єднана з порожниною рота через смакову пору. Смакові клітини мають найкоротше ясиття з-поміж епітеліальних клітин організму: у середньому через кожні 250 годин стара клітина змінюється молодою, що рухається до центру смакової бруньки від її периферії. Кожна з рецепторних макових клітин завдовжки 10-20 мкм і завширшки 3-4 мкм має на інці, оберненому в просвіт пори, ЗО-40 надтонких мікроворсинок втовшки 0,1-0,2 мкм і завдовжки 1-2 мкм. Вважають, що вони відіграють важливу роль у збудженні рецепторної клітини, сприй-аючи ті чи інші хімічні речовини, адсорбовані в каналі бруньки. _рипускають, що в ділянці мікроворсинок розташовані активні центри — стереоспецифічні ділянки рецептора, які вибірково сприймають різні адсорбовані речовини. Етапи первинного перетворення хімічної інергії смакових речовин на  енергію нервового збудження смакових юцепторів ще не відомі.

Абсолютні пороги смакової чутливості багато в чому залежать ід стану організму (вони змінюються в разі голодування, вагітності що). Поріг сприйняття, як і в інших сенсорних системах, вищий від порога відчуття. У випадку тривалої дії смакової речовини спостерігається адаптація до нього (знижується інтенсивність смакового відчуття). Тривалість адаптації пропорційна концентрації розчину. Адаптація до солодкого й солоного розвиваються швидше, ніж до гіркого й кислого.

При змішуванні кількох смакових речовин може виникнути нове смакове відчуття, що відрізняється від смаку компонентів, які укладають суміш.

Відео про нюх та смак:

Відео про нюхову сенсорну систему:

Щоб перевірити себе дайте відповідь на запитання:

1. На якому сприйнятті спеціалізується нюхова сенсорна система?

2.Де розташовані рецептори нюху? Чи впливають запахи на процес травлення?

3.Чи впливає концентрація пахучої речовини на формування відчуття запаху?

4. Чим вимірюють граничну концентрацію пахучої речовини?

5. Чи однакова чутливість до запахів у різних людей?

6. Як улаштований смаковий аналізатор?

7. Які смакові відчуття ви знаєте?

8. Чи однаковий смаковий поріг для різних хімічних речовин?

9. Чому яблуко та цибуля здаються приблизно однакового, солодкого смаку?

10. Чому при нежиті людина втрачає апетит?

11.  Чим пояснити пристрасть південних народів до гострої їжі?

12.Що таке смаковий поріг?Чи однаковий він для різних хімічних речовин?

Домашнє завдання:

1. Вивчіть та занотуйте теоретичний матеріал даної теми.

2. Складіть кросворд або тести до теми . 

 Спілкуємося через Viber.

            До зустрічі 29 березня!