Вітаю 5, 7 та 8 клас!
Сьогодні 29 березня 2022 р.
5 клас
Тема . Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.
План роботи
1. Опрацюйте матеріал підручника та додатковий матеріал.
2. Запишіть у робочий зошит нові терміни та основні поняття, складіть конспект.
3. Для закріплення виконайте завдання в друкованому зошиті ст. 69-70.
4.Скласти екологічну казку «Чому ведмідь взимку спить?»
1. Прочитайте текст підручника ст.167 пр. 39.
Перегляньте додатковий матеріал
Періодичні зміни
умов середовища.
Зміни, що
повторюються в навколишньому середовищі з дня на день, з року в рік через певні
проміжки часу (періоди), називають періодичними.
У природі нашої
країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла,
температура повітря, опади. Змінюються відповідно пори (сезони) року – весна,
літо, осінь, зима. Такі зміни називаються сезонними.
Щодоби відбувається
зміна дня і ночі. Такі зміни називаються добовими.
Як ви вже знаєте,
сезонні зміни зумовлені рухом Землі навколо Сонця, а добові – навколо своєї
осі.
Періодичні зміни умов
середовища пов’язані з рухом нашої планети навколо Сонця та навколо своєї осі.
Пристосування тварин до
періодичних змін умов середовища.
Під впливом чинників неживої природи відбуваються
періодичні зміни і в житті тварин. Одні з них пристосувалися до активного життя
вдень, інші – вночі. Наприклад, горобці, ластівки – денні птахи, а сови, пугачі
– нічні.
Великі очі – пристосування нічних птахів
Сови полюють уночі, тому в них дуже гострий зір і
прекрасний слух. Великі і опуклі очі сови вловлюють найслабше світло. Саме тому
вони добре бачать не тільки в сутінках, а й у темряві.
Кажани також нічні тварини. Але на відміну від сов
– вони орієнтуються в темряві за допомогою власних звукових сигналів. Це є
пристосування кажанів до нічного способу життя.
Пристосуваннями тварин до добових змін умов
середовища є різна активність у світлу й темну пору.
Умови існування живих організмів – це наявність води, світла, тепла, повітря, продуктів
живлення (харчування).
Усе живе на планеті завжди
пристосовується до різних умов існування.
Адаптація - це спосіб, завдяки якому живий організм відповідає на тиск навколишнього
середовища.
У нашій місцевості ці умови змінюються зі зміною пір
року. Активний розвиток рослин починається навесні й
триває протягом усього літа. Саме в цей час рослини отримують достатню
кількість тепла, світла й води. До несприятливих умов існування взимку рослини нашої
місцевості готуються заздалегідь. Восени їх
розвиток поступово припиняється.
Однорічні рослини гинуть. У дерев опадає листя. У ґрунті залишається тільки
їхнє насіння, яке проросте наступної весни. У багаторічних трав відмирає
наземна частина рослин і зберігаються тільки підземні органи – кореневища або
цибулини. Восени зменшується, а взимку і зовсім припиняється надходження води
та поживних речовин із ґрунту.
Дерева покриті листям лише влітку. Їх стовбури й гілки захищені від
випаровування води взимку досить товстою корою, а бруньки в більшої частини
дерев – щільною смолистою лускою. Вічнозеленими залишаються тільки хвойні
дерева.
У рослин сформувалися різні
пристосування до умов існування. Наприклад, рослини, які живуть у посушливих
місцевостях, під час дощів запасають воду в листі та стеблах (кактуси, алое). В
одних рослин листя перетворилося на колючки, листя інших має грубий восковий
покрив, що дозволяє їм ощадливо витрачати воду. Деякі рослини (саксаул,
верблюжа колючка) дістають воду з великої глибини завдяки дуже довгому корінню.
Території поблизу екватора – це найтепліші райони нашої планети, де завжди
тепло і часто випадають дощі. Тому рослини тут ростуть швидко й густо.
Листопад – природне явище масового опадання листків у деревних та трав’янистих рослин, зв’язане із зміною умов середовища життя.
У зайців хутро не лише густішає,
але й змінюється його забарвлення. Взимку заєць-біляк стає білим, лише кінчики
вух залишаються чорними (мал.4). Біле хутро дає змогу зайцю залишатися на снігу
непоміченим вовками і лисицями.
Деякі тварини впадають у сплячку, і тоді всі
процеси життєдіяльності в них уповільнюється. Наприклад, ведмідь, їжаки,
ящірки, змії, жаби, байбак. Подібний стан
властивий і комахам. Ви, напевно, бачили між віконними рамами заціпенілих мух і
комарів. Вони перебувають у такому стані до весни, а потім «оживають» –
починають рухатись у пошуках їжі.
Перельоти птахів, зимова сплячка
деяких ссавців – це теж пристосування до періодичних змін умов існування. Найкращим
пристосуванням у птахів до періодичних річних змін температури є перельоти.
Одні з птахів мігрують на значні відстані і навіть на інші континенти, інші –
недалеко, у більш сприятливі місця зимівлі. Перелітні птахи щорічно восени
відлітають зі своїх гніздівель на зимівлю і весною знову до них повертаються.
Перед відльотом у вирій у багатьох перелітних птахів змінюється оперення. Осілі
та кочові птахи також змінюють своє оперення восени. Новий пір’яний покрив
краще пристосований до зимівлі: він густіший і має добре розвинений пуховий
прошарок. Ворони, галки, сороки, граки восени перебираються
ближче до людських осель.
Тварини,
які живуть у ґрунті, пристосовані до життя в умовах недостатньої кількості
світла. Так, кріт має своєрідну будову передніх лап, кисті його сильно
розвинені й перетворені в лопати, якими він розгрібає землю. Коротке, але густе
бархатисте хутро крота захищає його шкіру від контакту з землею. Очі в крота
дуже малі й недорозвинені, але вада зору компенсується добрим нюхом. Вушних
раковин немає: вони заважали б кротові просуватися у вузьких підземних ходах.
Риби – мешканці водного середовища – добре пристосовані до життя у воді.
Так, для дихання розчиненим у воді киснем вони мають спеціальні органи дихання
– зябра. Для переміщення у воді на тілі риб існують такі органи руху, як
плавці, а тіло зазвичай обтічної форми.
Найхолоднішими місцями
планети є Північний і Південний полюси. Небагато тварин змогли пристосуватися
до постійного холоду й оселитися там. Так, Південний полюс – це батьківщина
пінгвінів, яких захищає від низьких температур щільне пір’я з пухом і жир. Білі
ведмеді, кити й тюлені – теж мешканці полюсів.
Багато тварин
мають захисне забарвлення під колір середовища. Це забарвлення може бути
більш-менш сталим, а може змінюватись по сезонах, як у тварин північних широт.
Наприклад, у зайця білого, горностая, ласки взимку біле хутро, внаслідок чого
вони менш помітні ворогам або своїй жертві.
В осінній
період, коли різні комахи ціпеніють, рукокрилі, які ними живляться, впадають у
сплячку. Таке пристосування – несприятливий період проводити в стані сплячки –
виробилося у багатьох ссавців. Розрізняють дрімотний сон і справжню сплячку.
Під час дрімотного сну, характерного для бурого ведмедя, єнота, борсука,
тварини дихають нормально, температура їхнього тіла майже не знижується. Для
багатьох тварин (їжаків, кажанів, ховрахів, бабаків) характерна зимова сплячка.
Під час сплячки в тварин знижується температура тіла, дихання і кровообіг уповільнюються,
перестає працювати травна система.
Терміни та поняття з теми, які необхідно знати:
1. Періодичні
зміни умов середовища – зміни, які повторюються через певні проміжки
часу (періоди) – з дня на день, з року в рік.
2. Сезонні
зміни умов середовища – зміни відповідно порі року (весна, літо,
осінь, зима).
3. Добові
зміни умов середовища – зміни протягом доби вдень і вночі.
4. Періодичні зміни умов середовища пов’язані з рухом нашої планети навколо
Сонця та навколо своєї осі.
5. Листопад
– біологічне явище, під час якого рослини позбавляються листя при несприятливих
умовах.
6. Рослини пристосувалися до скорочення або збільшення світлового дня,
зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи тощо.
7. Пристосуваннями тварин до добових змін умов середовища є різна
активність у світлу й темну пору.
8. Перелітні
птахи – птахи, які восени відлітають на зимівлю в тепліші краї.
9. Осілі
птахи – птахи, які залишаються зимувати на батьківщині.
10. Сплячка
– пристосування тварин до несприятливих періодів з припиненням
живлення та уповільненням дихання.
11. Заціпеніння
- пристосування комах, плазунів, земноводних до зими.
12. Пристосуванням тварин до сезонних змін умов середовища є сплячка,
переліт птахів, накопичення під шкірою жиру, поява підшерстку і пуху, зміна
забарвлення тощо.
13. Адаптація - це спосіб, завдяки якому
живий організм відповідає на тиск навколишнього середовища.
Відео про пристосування тварин:
Контрольна робота
І рівень
І. Виберіть одну
правильну відповідь (0,5 б.)
1. Тіло крокодила ззовні вкрито:
а) лускою; б)
пір’ям; в) шерстю.
2. Електромагнітне випромінення в області
видимого спектру сприймають:
а) слухові рецептори; б)
смакові рецептори; в)зорові рецептори.
3. Центральну нервову систему
розкидано-вузлового типу має:
а) миша; б)
перлівниця; в) колорадський жук.
4. Скелет у кісткових риб:
а) хрящовий;
б) кістковий;
в) кістковий і кістково - хрящовий.
5.Сеча часто виводиться з тіла птахів, бо:
а) вони мають інтенсивний обмін речовин;
б) не мають сечового міхура;
в) вони мають високу температуру тіла;
г)а і б відповіді вірні.
6. Центральну нервову систему у вигляді
черевного нервового ланцюжка має:
а) миша; б)
перлівниця; в) колорадський жук.
ІІ рівень
(3б.)
7. Напишіть «так», якщо
ви згодні із наведеним твердженням, або «ні», якщо не згодні:
|
№ |
Твердження |
«Так» або «ні» |
|
1 |
Термолокація є властивою для деяких змій |
|
|
5 |
У жаб постембріональний розвиток
відбувається без метаморфозу |
|
|
6 |
Видозміною шерсті є голки їжака |
Дайте визначення.
8. Подразливість —
це_______________________________________________ .
9.
_______________ - це частина організму,
яка має притаманну тільки їй будову, розташована в певному місці і виконує
специфічну функцію.
10. Розщеплення великих молекул живильних
речовин(білків, жирів, вуглеводів) на менші молекули, які можуть всасуватися і
засвоюватися) – це_______________________.
ІІІ рівень
Дайте відповідь на запитання (по
1,5 б.)
11. Яке
значення для тварин мають органи чуття? Назвати основні функції органів чуття.
12. Навіщо тваринам
потрібні покрови тіла?
VI рівень (3
б.)
13. Порівняти
кровоносну систему плазунів і птахів. Чим кровоносна система плазунів
відрізняється від кровоносної системи птахів?
Вестибулярна система відіграє поряд із
зоровою та соматосенсорною системами провідну роль у просторовому орієнтуванні
людини. Вона одержує, передає й аналізує інформацію про прискорення або
сповільнення, що виникають у процесі прямолінійного чи обертального руху, а
також при зміні положення голови в просторі. При рівномірному русі або в умовах
спокою рецептори вестибулярної сенсорної системи не збуджуються. Імпульси від
вестибулорецепторів викликають перерозподіл тонусу скелетної мускулатури, що
забезпечує збереження рівноваги тіла. Ці впливи здійснюються рефлекторним
шляхом через ряд відділів ЦНС.
Периферичним відділом вестибулярної системи є її вестибулярний апарат, розташований у лабіринті піраміди скроневої кістки, він складається з переддвер'я та трьох напівкружних каналів. Крім вестибулярного апарата, до лабіринту входить завитка, в якій містяться слухові рецептори. Напівкружні канали розташовуються в трьох взаємно перпендикулярних площинах. Вестибулярний апарат містить у собі також два мішечки. Перший із них лежить ближче до завитки, а другий — до напівкружних каналів. У мішечках переддвер'я знаходиться отолітовий апарат: скупчення рецепторних клітин 'вторинно чутливі механорецептори).
До вестибуловегетативних реакцій
залучаються серцево-судинна система, травний тракт та інші внутрішні органи. За
сильних і тривалих навантажень на вестибулярний апарат виникає патологічний симптомокомплекс,
названий хворобою руху, наприклад морська хвороба. Вона виявляється у зміні
серцевого ритму (частішанні, а потім
сповільненні), звуженні, а потім розширенні судин, посиленні скорочень шлунка,
запамороченні, нудоті й блювоті. Підвищена схильність до хвороби руху може бути
зменшена спеціальним тренуванням (обертання, гойдалка) і застосуванням ряду
лікарських 'засобів.
Функції вестибулярної системи.
Вестибулярна система допомагає організму орієнтуватися в просторі при активному й пасивному русі. При пасивному русі коркові відділи системи запам'ятовують напрямок руху, повороти й пройдену відстань. Варто підкреслити, що в нормальних умовах просторове орієнтування забезпечується спільною діяльністю зорової та вестибулярної систем.
Відео:
Встановіть захворювання, його причини та способи
профілактики.
Жінка не може їздити на автомобілі. Після
деякого часу перебування в авто, що рухається, з’являється нудота,
запаморочення, вона блідне, спостерігається м’язова слабкість, головний біль.
Дайте відповіді на запитання:
- Космонавтам, які опинилися в
умовах невагомості, спочатку здається, що вони перевернулися донизу головою.
Поясніть чому?
- Чому в китів півколові канали
недорозвинені?
Які
прояви морської хвороби? Чи можна її уникнути?
Як працює вестибулярний апарат у
космонавтів, котрі перебувають на космічному кораблі?
Домашнє завдання:
1.Вивчити нові терміни та поняття.
2. Створити конспект з теми.
3. Знайти відповіді за запитання та додаткову інформацію в інтернет джерелах.
Немає коментарів:
Дописати коментар