Доброго дня 6 та 9 клас!

Сьогодні 17 березня 2023 р. 

6 Клас

Тема: Практична робота № 3: "Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослию.

І як завжди , спочатку пригадаємо вивчене.

Пригадуємо:

- Які рослини називають вищими?

- В чому особливість вищих спорових рослин?

- Які рослини належать до вищих спорових?

- В чому особливість будови мохів?

- Які мохи вам відомі?

- Як розмножуються мохи?

- Що переважає в їх життєвому циклі?

- Чому, будучи вищими рослинами, мохи не стали панівними на планеті?

- Чим особливі папороті?

- Як вони розмножуються?

- Як розмножуються папороті?

- Що переважає в їх життєвому циклі?

- Які рослини називають насінними?

- Які насінні рослини вам відомі?

- В чому особливість голонасінних рослин?

- Чим покритонасінні рослини відрізняються від голонасінних?

- Що переважає в їх життєвому циклі?

- Який зв'язок існує між розвитком рослин і переважанням спорофіту над гаметофітом?

- Як розвиваються вегетативні органи у різних груп рослин?

Пригадали. А тепер переходимо до виконання практичної роботи.

 Практична робота № 3: "Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослию.

Мета : порівняти будову мохів, папоротей і квіткових рослин, встановити риси ускладнення організації цих рослин та його причини.

Хід роботи

  1.Роздивіться зразки, фотографії мохів, папоротей та покритонасінних рослин.

 Мох

 

 Папороть

 

 Кукурудза

 

3. Зробіть висновок:

Вставте пропущені слова в тексті:

  Мохи і папороті розмножуються та розселюються за допомогою______.

У них з'являються _____і____. У папоротей удосконалюються за будовою стебло і ___ тканини. Поява квітки, насінних зачатків всередині зав'язі маточки,_____запліднення та утворення_____ дозволило квітковим рослинам пристосуватися до різноманітних умов існування на землі.

  Цю роботу виконуємо в зошитах (і відповіді мені надсилаємо).

Закріплюємо!

Виберіть зайве, та поясніть свій вибір:

1.Модрина, щитник чоловічий, орляк.
2.Плаун баранець, шипшина, ульва.
3.Хламідомонада, фукус, сальвінія.
4.Сфагнум, хвощ лісовий, зозулин льон. 

Тести

  5.Вищими називають рослини, тіло яких: а)     складається з багатьох клітин; б)    здатне утворювати захисну оболонку; в)     складається з органів; г)     здатне перебувати як у воді, так і на суходолі.

 6.Серед спорових рослин справжні листки мають лише: а)     хвощеподібні; б)    папоротеподібні; в)     мохоподібні; г)     плауноподібні.

7.Запліднення у мохоподібних відбувається тільки: а)     у суху сонячну погоду; б)    у воді; в)     під час проростання спори; г)     у коробочці спорофіта.
8.Сорусами у папоротеподібних називають: 
а)     групи заростків; б)    скупчення коренів; в)     скупчення спорангіїв; г)     молоді листки.  
9.  Хвощ польовий на підземних пагонах має бульбочки, що слугують для:
а)     розвитку коренів; б)    постачання рослини водою; в)     запасання поживних речовин; г)     формування гаметофіт.

10. Нестатеве покоління спорових – це: а) спорофіт; б) гаметофіт;   в) гамета; г) спора.  

11. Мохоподібних відносять до:

  а) вищих спорових рослин;                        в) голонасінних;

б) нижчих спорових;                                    г) покритонасінних.

12. У життєвому циклі мохів переважає:       а) спорофіт; б) гаметофіт.

Домашнє завдання:  виконати практичну роботу та надіслати мені. 

Виконані роботи надсилайте на Viber!

9 Клас

Тема. Основи еволюційної філогенії та систематики.

 Пригадайте, які систематичні одиниці використовуються у систематиці рослин, тварин і грибів?

 Які критерії виду використовують у сучасній біології?

 Які існують варіанти видоутворення?

 Які види називають видами-двійниками?

 Навіщо потрібно систематизувати живі організми?

 Вивчення нового матеріалу

Біологічна систематика — це наукова дисципліна, завданням якої є розробка принципів класифікації живих організмів і практичне застосування цих принципів до побудови системи органічного світу.    

Термін було запропоновано К. Ліннеєм. Сучасна систематика розвивається в тісному зв’язку з еволюційною морфологією, біохімією, екологією, анатомією, молекулярною біологією, генетикою, біогеографією тощо.

Основною метою біосистематики є побудова системи органічного світу. Загальними принципами біосистематики, що упорядковують й організовують дослідження видового різноманіття, є такі. Для визначення місця виду в системі органічного світу використовуються систематичні (таксономічні) категорії: домен, царство, тип (відділ), клас, ряд (порядок), родина, рід і вид. 

 Основні таксономічні категорії

 Основною і найменшою одиницею класифікації є вид, а найбільшою одиницею класифікації є домен - категорія, що включає декілька царств. Кожен вид слід обов’язково класифікувати - визначити ступінь його подібності й відмінності від інших, порівнявши з ними. На основі окремих ознак подібності ґрунтується побудова штучних (формальних) систем (систем організмів, у класифікації яких не враховується історична спорідненість різних таксонів). Природні (філогенетичні) системи - це системи організмів, у яких класифікація видів ґрунтується на їх ступені подібності та відображає філогенетичну спорідненість між систематичними групами. Для класифікації живих організмів використовується подвійна (бінарна) номенклатура, яку запровадив ще К. Лінней. Бінарна номенклатура - подвійна назва видів, перше слово якої вказує на родову належність, а друге - на видову. Наприклад, пес свійський (Canis familiaris). Для зведення правил біологічної номенклатури існують спеціальні номенклатурні кодекси (наприклад, «Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури» (ICBN), «Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури» (ICZN).

Отже, основними завданнями сучасної біосистематики є опис й упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих видів, класифікація та визначення еволюційних зв'язків для створення природної (філогенетичної) системи органічного світу.

Еволюційна філогенія (або філогенез) (від. грец. філо - рід і генезіс - породжую) - розділ еволюційної біології, що вивчає шляхи історичного розвитку біорізноманіття Землі. Термін філогенез ввів у науку німецький учений Е. Геккель у 1866 р. Ним він визначав історичний розвиток окремих видів, систематичних груп та органічного світу в цілому. В сучасному розумінні поняття філогенія застосовується і для досліджень еволюції молекул, клітин, органів, систем органів, популяцій, окремих видів, екосистем та біосфери в цілому. Метою еволюційної філогенії є реконструкція походження і послідовності еволюційних перетворень та побудова природної системи органічного світу.

Вихідним методом для досліджень філогенезу був метод «потрійного паралелізму» з використанням знань морфології, ембріології та палеонтології. Сучасна еволюційна філогенія використовує дані генетики, біохімії, молекулярної біології та багатьох інших наук. Важливу інформацію для науковців дають методи молекулярної філогенетики, що досліджують філогенетичні відносини молекул ДНК, РНК і білків різних організмів. Так, було з’ясовано, що для встановлення еволюційних зв’язків між царствами і типами живих організмів найбільше значення має рРНК. Причина криється в тому, що ця молекула виникла на ранніх етапах становлення життя і є в усіх живих організмів.

Для ілюстрації філогенії еволюційних зв’язків між групами організмів застосовують філогенетичні дерева. Це зображення філогенетичних відносин у будь-якій природній групі організмів або в межах всього органічного світу.

Результати досліджень еволюційної філогенії найширше використовуються в біосистематиці для класифікації організмів, в біогеографії - для вивчення поширення, в етології - для дослідження еволюції поведінки, в медицині - для розуміння шляхів виникнення хвороботворних мікроорганізмів та ін.

Отже, предметом досліджень еволюційної філогенії є еволюційні зв'язки між організмами на різних рівнях організації живого та шляхи історичного розвитку біорізноманіття на Землі.

ФІЛОГЕНІЯ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН

ФІЛОГЕНЕТИЧНЕ ДЕРЕВО — ЦЕ СХЕМА, ЯКА ВІДОБРАЖАЄ ЕВОЛЮЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ТАКСОНАМИ, ДЛЯ ЯКИХ ВОНО БУДУЄТЬСЯ. ФІЛОГЕНЕТИЧНІ ДЕРЕВА МОЖУТЬ БУДУВАТИСЯ НЕ ТІЛЬКИ ДЛЯ ТАКСОНІВ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ. ЇХ МОЖНА СТВОРЮВАТИ, НАПРИКЛАД, ДЛЯ ПЕВНИХ БІОПОЛІМЕРІВ — ТАКИХ, ЯК БІЛКИ АБО НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ.

ЗАКРІПИМО ВИВЧЕНЕ!

1.     ЩО ВИВЧАЄ СИСТЕМАТИКА?

2.     ЯКИЙ УЧЕНИЙ УВІВ ОСНОВНІ СИСТЕМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ?

3.     ЩО ТАКЕ ФІЛОГЕНІЯ?

4.     ЩО ТАКЕ КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ?

5.     ЩО ВІДОБРАЖАЄ ФІЛОГЕНЕТИЧНЕ ДЕРЕВО?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: ОПРАЦЮВАТИ ПАРАГРАФ 47, ВИВЧИТИ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ З ТЕМИ; ДАТИ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ  6-10 СТ. 258 ПІДРУЧНИКА. 

 Виконані роботи надсилайте на Viber!