Доброго дня 6, 8 та 9 клас!

Сьогодні 9 березня 2023 р.

6 Клас
Тема. Покритонасінні. 

Повторимо вивчене.

Завдання 1

Установіть послідовність подій під час запилення і запліднення сосни.
А злиття спермія з яйцеклітиною
Б потрапляння пилкопого зерна на луски жіночої шишки
В дозрівання насінини
Г розсування лусок жіночих шишок
Д формування зародка із зиготи 
Е   проростання пилкового дернд й утворення пилкової трубки
Ж  утворення зиготи
В. Розв'язання біологічних задач.

Завдання 2

1.    Голонасінні - це:

А. трав`янисті ролини та кущі

Б. трав`янисті рослини і дерева

В.  кущі та дерева

Г. тільки дерева

2.    Основну частину стебла Голонасінних становлять:

А. кора

Б. деревина

В.серцевина

Г.корок

3.    У переважній більшості Голонасінні:

А. однодомні

Б. дводомні

В. Бездомні

Ґ. Нема правильної відповіді

4.    Для хвойних  запилення здійснюється:

          А. водою

          Б. птахами

          В.комахами

          Д. вітром

5.    Стробіл Голонасінних - це:

А.шишка

Б. пагін

В.листок

Г.квітака

6.    Чоловічі статеві клітини хвойних формуються у:

А. пилкових зернах

Б. спорах

В. Архегоніях

Г. Антеридіях

9.    Листки в сосни розташовані на пагонах:

А. верхівкових

Б.  вкорочених

Г. підземних

Д. видовжених            

10. Жіночий гаметофіт - це:

А. пилкове зерно

Б   пилок

В Насінний зачаток

Г яйцеклітина

11. Чоловічий гаметофіт розвивається з

А. пилкового зерна

Б. спор

В. пилка

Г. насіного зачатка

12 .У повітрі хвойних лісів мало бактерій, оскільки рослини виділяють у повітря

      А. кисень

      Б. озон

      В вітаміни

      Г фітонциди

 

 Вивчення нового матеріалу.

Ознайомтесь з інформацією та занотуйте в зошити ключиві поніття та терміни з теми.
1.    Загальна характеристика Покритонасінних.

Від полюсів до екватора немає такої ділянки, де можливе рослинне життя, але не знайдено покритонасінних. Вони часто трап­ляються в долинах річок і чистих озерах, у меншій кількості — у солоних озерах і морях. Проте такі водяні покритонасінні не є примітивними формами, вони виникли шляхом пристосування наземного предка до водного середовища. До широкої геогра­фічної різноманітності додається різноманітність форм і способів зростання. Звичайна ряска, що покриває поверхню ставка, є крихітним зеленим пагоном з простим корінцем, вертикально зануреним у воду, і з дуже нечіткими листками та частинами стебла. Могутнє лісове дерево сторіччями розвивало свою складну систему стовбурів і гілок, покритих численними гілоч­ками й листочками, а під землею відповідну площу займає могутня, добре розвинена коренева система. Між цими двома крайнощами — нескінченні градації: водяні й земні трави, кущі і дерева — набагато більша різноманітність, ніж серед решти груп насінних рослин, відомих під загальною назвою покритонасінні.
      Квіткові рослини надзвичайно різноманітні. Щоб розібратися в цій різноманітності, ботаніки об’єднують усі види рослин у групи, які в свою чергу об’єднують у більші групи. Для встановлення таких груп рослин використовують ознаки їх схожості і відмінності, за якими можна судити про ступінь спорідненості рослин між собою. Близькі роди входять до однієї родини. Кожну родину можна віднести до якогось класу рослин.
-        Що таке класифікація рослин? Навіщо вона потрібна?
Класифікація -   це галузь систематики, яка вивчає процес встановлення і характеристики систематичних груп рослин (таксонів), служить засобом зв’язку між ними.
Таксон- це одиниця класифікації.
— Що спричинило вихід Покриотонасінних на сушу?
      Покритонасінні рослини — еволюційно-наймолодша та найчисленніша група рослинного світу. Відділ включає близько 250 тис. видів, які ростуть у всіх кліматичних зонах і складають осно­вну масу рослинної речовини біосфери. їх вегетативна структура надзвичайно різноманітна. Сюди відносяться і гігантські евкаліпти, дерева висотою більше 100 м. зі стовбурами майже 20 м. в об­хваті, й дрібні ряски, прості за будовою плаваючі однодольні, котрі часто не перевищують у довжину 1 мм. Деякі покритонасінні — ліани, що високо забираються в полог дощового тропічного лісу, інші — епіфіти, що населяють цей полог. Багато квіткових, наприклад кактуси, пристосовані до зростання в украй посушли­вих умовах. Вже більше 100 млн. років представники цього відділу панують на суші. Широке розповсюдження й різноманітність будови квіткових зумовлено придбанням ними в процесі еволюції низки прогресивних рис. До них відносяться:
1. Формування квітки — органа, який суміщає функції стате­вого й безстатевого розмноження. (від цього і одна з назв – Квіткові)
2. Утворення у складі квітки зав'язі, що містить в собі насінні зачатки й оберігає їх від дії несприятливих умов середовища (висихання, коливання температури тощо). Наявність зав'язі послужила підставою для назви цієї групи рослин покритона­сінними.
3. Подвійне запліднення, в результаті якого утворюється триплоїдний (а не гаплоїдний, як у голонасінних) ендосперм.
4. Запасаюча (живильна) тканина.
5. Редукція гаметофіта (чоловічий гаметофіт — пилкове зерно — складається з двох клітин: вегетативної і генеративної;  генеративна поділяється, утворюючи два спермія. Жіночий гаметофіт складається із восьми клітин зародкового мішка).
6. Ускладнення й високий ступінь диференціації вегетативних органів і тканин.
    Отже, запам’ятаємо, що до відділу Покритонасінні, або Квіткові , належать вищі рослини з добре сформованими всіма вегетативними органами, а також здатні утворювати квітки та формувати насіння і плоди.
    Зокрема, покритонасінні мають найбільш досконалу провідну систему, що забезпечує швидку течію води та мінеральних солей від коріння до листя і квіток і швидкий відтік органічних речовин від листя до стебла й коріння.
    У покритонасінних рослин спостерігається найбільша різно­манітність їх життєвих форм, які зводяться до двох основних типів — деревному (дерева й чагарники) і трав'янистому. Трави складають велику частину видів покритонасінних рослин. Вони пристосовані до життя в умовах, які характеризуються різкими коливаннями умов зовнішнього середовища.
     У результаті виникнення різноманітних життєвих форм (дерева, чагарники, кущі, напівчагарники, багаторічні трави, одно­річні трави тощо) квіткові виявилися єдиною групою рослин, що створюють складні багатоярусні угруповання.

Пануванню покритонасінних сприяє:

— потужний розвиток кореневої системи;

— велика площа листків, їх різноманітність за формою дозволяють ефективно здійснювати фотосинтез;

— велика кількість поживних речовин, що утворюються, дозволяє рослині швидко рости;

— виникнення квітки до запилення;

— широкі адаптації квітки до запилення;

— розмноження насінням;

— утворення плоду сприяє розселенню рослин тваринами;

— подвійне запліднення;

— різні типи судин для транспорту води і поживних речовин;

— утворення зав’язі, всередині якої розташований насінний зачаток — майбутня насінина;

— насіння захищене (покрите) стінками плоду;

— незалежність запліднення від водного середовища.

Перегляньте також відео:

Завдання3

Складіть порівняльну характеристику покритонасінних та голонасінних рослин.

Чим вони схожі, а чим відрізняються? Чому квіткові рослини більш пристосованіші?

Домашнє завдання: опрацювати інформацію розміщену на блозі , записати нові поняття та терміни з теми, вивчити їх , виконати вправи 1-3 ; підготувати цікаву інформацію про клас Дводольні .

Виконані завдання надсилайте на Viber!

8 Клас

Тема. Зорова сенсорна система. Око. Гігієна зору. Лабораторне дослідження №7: "Визначення акомодації ока; виявлення сліпої плями на сітківці ока."

Пригадаємо вивчене.

Дайте відповідь на запитання:

1.  Дайте визначення поняття «сенсорні системи». Чи можна сенсорні системи назвати аналізаторами? Чи можна сенсорні системи назвати органами чуття? 

2. Які основні структурні елементи входять до складу всіх сенсорних систем? 

3. Які основні сенсорні системи людини вам відомі?

Вивчення нового матеріалу.

Поміркуйте над висловом «У страха очі великі» Як ви його розумієте ? Як цей вислів можна поєднати з нашим сьогоднішнім уроком.

Орган зору людини - око - це унікальний і дуже складний витвір природи. У людини два ока, і тому зір бінокулярний, або стереоскопічний. Кожне око розташоване в очній ямці черепа (орбіті), має кулясту форму з опуклішою передньою частиною  і тому ще називається очним яблуком. Така форма ока дає змогу йому рухатися в певних межах очної ямки. Око має три оболонки: зовнішню (білкову), середню (судинну) і внутрішню (сітківку).

Функції органу зору:

            -  орієнтування у просторі;

            - визначення небезпеки;

            - сприйняття інформації 90 %;

            - читання;

            - розглядання предметів;

            - перегляд телепередач;

            - трудова діяльність.

           

Будова органу зору

Орган зору (Око) – сприймальний відділ зорового аналізатора, служить для сприймання світлових подразнень.

Перегляньте відео про будову та функціонування ока:

Системи:

1.     Допоміжні:

-         Брови (захист);

-         Повіки – шкірні складки з віями (захист);

-         Слізний апарат (очищення,  дезінфекція);

2.     Оболонки:

-         Білкова – зовнішня щільна оболонка, що складається зі сполучної тканини. Захист очей від хімічних та механічних ушкоджень.

-         Судинна – середня оболонка, має  кровоносні судини (живлення ока) і поглинає сонячні промені.

-         Сітківка – внутрішня оболонка ока, що складається з паличок (130 млн.) і колбочок (75 млн) (сприймає світло та перетворює на нервові імпульси)

3.     Оптична:

- рогівка – прозора передня частина білкової оболонки (заломлення світла)

- водяниста оболонка – прозора рідина (пропускає промені світла)

- райдужна оболонка

- зіниця – отвір у райдужній оболонці (регулює кількість світла)

- кришталик – лінза (фокусує, заломлює світло)

- склоподібне тіло.

Сприйняття світла і кольору:

Палички (родопсин – пігмент пурпурового кольору, розпадається на світлі, відновлюється в темряві)

Колбочки (йодопсин – пігмент фіолетового кольору, розпадається в темряві, відновлюється на світлі)

Це цікаво!

До 14 місяців новонароджені діти зовсім не сприймають кольори. Після цього віку вони спочатку сприймають червоний, потім – зелений, а пізніше – синій колір.

Що таке акомодація? 

Для чіткого сприйняття предметів необхідно, щоб їхнє зображення завжди фокусувалось у центрі сітківки.
Функціонально око пристосоване для розглядання віддалених предметів. Проте люди можуть чітко розрізняти предмети, розташовані на різній відстані від ока, завдяки здатності кришталика змінювати свою кривизну, а відповідно й заломлювальну силу ока. Здатність ока пристосовуватися до ясного бачення предметів, розташованих на різній відстані називають акомодацією (від лат. акомодатіо - пристосування до чогось). 
Порушення акомодаційної здатності кришталика призводить до порушення гостроти зору та виникнення короткозорості або далекозорості.

Що таке короткозорість? 

Короткозорість - відхилення від нормальної здатності оптичної системи ока заломлювати промені, яке полягає в тому, що зображення предметів, розташованих близько до очей, виникають перед сітківкою. Короткозорість буває природженою і набутою. При природженій короткозорості очне яблуко має видовжену форму, тому промені від предметів фокусуються перед сітківкою . Чітко видно предмети, розташовані на близькій відстані, а зображення віддалених предметів нечітке, розпливчасте. Набута короткозорість розвивається при збільшенні кривизни кришталика внаслідок порушення обміну речовин або гігієни зору. Існує спадкова схильність до розвитку короткозорості. Основними ж причинами набутої короткозорості є підвищене зорове навантаження, погане освітлення, нестача вітамінів в їжі, гіподинамія. Для виправлення короткозорості носять окуляри з двоввігнутими лінзами.

Далекозорість - відхилення від нормальної здатності оптичної системи ока заломлювати світлові промені. У разі природженої далекозорості очне яблуко вкорочене. Тому зображення предметів, розташованих близько до очей, виникають позаду сітківки . Здебільшого далекозорість виникає з віком (набута далекозорість) унаслідок зменшення еластичності кришталика. При далекозорості потрібні окуляри з двоопуклими лінзами . Підбирає окуляри лікар-окуліст (від лат. окулюс - око). Він вимірює гостроту зору за допомогою спеціальних таблиць.
Однією з причин розвитку короткозорості є перенапруження війкових м'язів кришталика під час роботи з дуже дрібними предметами, тривалого читання при поганому освітленні, читання в транспорті. Під час читання, писання або іншої роботи предмет треба розміщувати на відстані 30-35 см від ока. Занадто яскраве освітлення дуже подразнює фоторецептори сітківки ока. Це також шкодить зору. Світло повинно бути м'яким, не сліпити очі.
Під час писання, малювання, креслення джерело світла розташовують ліворуч. Важливо, щоб було верхнє освітлення. При тривалому зоровому напруженні через кожну годину необхідно робити 10-хвилинні перерви. Слід берегти очі від травм, пилу, інфекції.

Порушення зору, пов'язане з нерівномірним заломленням світла рогівкою чи кришталиком, називають астигматизмом. У разі астигматизму зазвичай знижується гострота зору, зображення нечітке і викривлене. Астигматизм усувається за допомогою окулярів з особливими (циліндричними) скельцями.

Дальтонізм – це розлад колірного зору або часткова колірна сліпота (у жінок – 0,5 % у чоловіків – 8% ) Розділяють вроджений та набутий дальтонізм. Дальтонізм пов'язаний з відсутністю певних видів колбочок і він не лікується.

Виконайте лабораторне дослідження.

Лабораторне дослідження№7

 

Тема: Визначення акомодації ока. Виявлення сліпої плями на сітківці ока

 Мета: дослідити пристосувальні властивості ока до сприйняття предметів, розташованих на різних відстанях; навчитися виявляти сліпу пляму на сітківці ока.

Обладнання: аркуш паперу.

 Хід роботи

І. Визначення акомодації ока

1.      Візьміть аркуш паперу з отвором і тримайте його на відстані 10-15 см від очей.

2.      Прочитайте написане на дошці крізь отвір у папері одним оком, прикривши друге. Яким ви бачите зображення на дошці? Чому?

3.      Спрямуйте погляд на літери навколо отвору на аркуші. Якими здаються літери навколо отвору? Чому?

4.      Висновок: проаналізуйте, завдяки чому людина бачить предмети, розміщених на різних відстанях, але не може бачити їх одночасно? 

Також ви можете переглянути відео для кращого розуміння:

ІІ. Виявлення сліпої плями на сітківці ока

 

1.      Прикрийте ліве око рукою або аркушем щільного паперу.

2.      Помістіть картку для визначення сліпої плями на відстані приблизно 15 см від очей.

3.      Дивіться правим оком тільки на хрестик, зображений на картці, і повільно то наближайте її до себе, то віддаляйте до тих пір, поки не зникне один із трьох кружечків. Який саме кружечок зникає?

4.      Прикривши праве око, повторіть дослід, фіксуючи погляд на кружечку 3, до зникнення хрестика.

5.      Зробіть висновки відповівши на запитання:

·        Куди проектується зображення одного із кружечків?

·        Чи є на сітківці місце, яке зовсім позбавлене рецепторів?

·        Як називається це місце?

·        Чи чутливе воно до світла?

Як називається місце, де розташовані переважно колбочки, і яке це має значення?
Також ви можете переглянути відео для кращого розуміння:

Закріпимо вивчене.

Виконайте вправи за посиланням.

Вправа 1: https://learningapps.org/

Вправа 2: https://learningapps.org/

Вправа 3: https://learningapps.org/

Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі або 38 ст. 134, записати нові терміни та поняття, замалювати та вивчити будову ока; виконати лабораторне дослідження та надіслати для перевірки, виконати вправи; підготувати цікаву інформацію про слухову сенсорну систему.(за бажанням)

Виконані завдання надсилайте на Viber!

9 Клас

Тема. Роль палеонтології, молекулярної генетики в обгрунтуванні теорії еволюції.

Пригадаємо вивчене.

Виконайте завдання:

- що з перерахованого відноситься до заслуг К.Ліннея?

- що з перерахованого відноситься до поглядів Ж.Б.Ламарка?

- що з перерахованого відноситься до вчення Ч.Дарвіна?

1. види виникли шляхом еволюції від тих видів, які жили колись.

2. види створені творцем.

3. види незмінні, постійні, вічні, еволюції немає.

4. види непостійні, повільно змінюються, еволюціонують.

5. пристосованість - результат еволюції.

6. пристосованість організмів – результат еволюції шляхом природного добору.

7. основна рушійна сила еволюції в природі – природний добір.

8. основна рушійна сила еволюції в природі – прагнення організмів до прогресу та вдосконалення.

9. організми володіють тільки спадковістю.

10. для організмів характерна спадковість і мінливість.

11. у природі причиною природного добору є боротьба за існування.

12. вперше розробив систему організмів, хоч і штучну.

13. ввів принцип подвійних назв видів.

14. вперше побудував систематику тварин у висхідному, еволюційному порядку.

15. визнав “закон” успадкування нових ознак, набутих в результаті вправляння чи не вправляння органів.

16. такого “закону” не визнавав: не кожна нова ознака успадковується.

17. за своїм світоглядом - метафізик, ідеаліст.

18. вперше виступив з критикою метафізичних ідей в біології.

19. матеріаліст, спростовував метафізичні й ідеалістичні погляди на види.

20. вперше створив еволюційну теорію.

21. вперше створив наукову теорію еволюції органічного світу.

Вивчення нового матеріалу.

Перегляньте відео:

Знайдіть відповіді на запитання:

1. Що таке філогенез?

2. Про що говорить біогенетичний закон?

3. Що таке природна класифікація організмів?

4. Які бувають типи адаптацій організмів до середовища життя?

5. Які успіхи порівняльної анатомії сприяли розвитку еволюційних поглядів?

6. З чим пов'язана криза дарвінізму в другій половині XIX - на початку XX сторіччя?

Творче завдання:

Одного разу прийшли до Ч.Даррвіна сусіди-селяни і запитали: «А чи не порадите ви нам, що робити, аби корови давали більше молока?» Замислився Дарвін і відповів: «Заведіть більше котів». Поясніть, яким чином коти можуть впливати на надої корів.

Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі та пр. 44 ст. 237, записати ключові поняття з теми та терміни; виконати завдання, що розміщені на блозі або завдання 5-9 ст. 241 підруч.

Виконані завдання надсилайте на Viber!