Доброго дня 6,8 та 9 Клас!

Сьогодні 23 березня 2023 р. 

6 Клас

Тема: Екологічні групи рослин(за відношенням до світла, води, температури) Життєві форми рослин.

Пригадаймо!

 

1.                          Які основні ознаки покритонасінних рослин?

2.               За якими ознаками покритонасінні рослини  поділяють на дводольні і однодольні?

3.               Яку кореневу систему мають однодольні рослини?

Які рослини належать до зернобобових культур?

Які зернові культури вирощують в Україні та світі на найбільших площах?

Які сільськогосподарські рослини є технічними культурами?

 Назвіть основні овочеві культури, що вирощують в Україні.

 Для виготовлення яких продуктів використовують сільськогосподарські рослини?

 Яке значення для людини мають ягідні культури?

Перевірочна робота

Складіть відповідні пари між групами культурних рослин і їхніми представниками.

Групи рослин	Представники
А. Зернові	1. Черешня
Б. Бобові	2. Суниці
	3. Перець
В. Овочеві	4. Жито
	5. Соя
Г. Плодові	6. Конюшина
	7. Ячмінь
Д. Ягідні	6. Баклажан
	7. Слива

Поміркуймо!

Що б змінилося у природі, якби всі без винятку рослини мали однакову висоту?

 

Уявімо собі на хвилинку, що ми стоїмо на порозі природи – нашого спільного дому з усіма організмами, що його населяють. Зі спільним сонцем, що нас всіх зігріває, зі спільною землею, що нас годує, і спільною водою, що напуває і втамовує спрагу, і спільним повітрям, яким ми всі дихаєм. Яке місце в цьому домі з його світлом, Сонцем, теплом, повітрям і водою займають рослини? Як вони пристосувались до життя на різних поверхах? Ви  вже знаєте з природознавства і географії, що розподіл рослин у природі визначається насамперед впливом зовнішнього середовища. Як воно впливає на рослини? Як рослини взаємодіють і пристосовуються до середовища, в якому живуть? Дізнаємось сьогодні на уроці.

Вивчення нової теми 

Раніше ви дізналися про будову та процеси життєдіяльності різних груп рослин. Тепер розглянемо вплив умов навколишнього середови­ща на них та які є екологічни групи послин.

в цьому розібратись на допоможе відео:

Тепер розглянимо, що ж таке життє ві форми рослин.

Життєва форма — це зовнішній вигляд рослини, що відображає її пристосованість до умов середовища. У природі життєві форми виникають історично у процесі пристосування рослин до чинників середовища існування.

Завдання:

З допомогою підручника ст. 200-201, з'ясуйте :

Як особливості будови життєвих форм пов’язані з пристосуванням рослин до середовища існування?

 

Отже! 

 

Одні рослини пристосувалися до довговічного життя тим, що мають міцне стебло, як дерева, чагарники, і на період низьких температур скидають листя, інші дерева мають вічнозелену хвою, яка пристосована до низьких температур. Трав’янисті рослини не мають високих і міцних пагонів, як у дерев, але легко позбуваються їх на зиму, продовжуючи життя завдяки насінню або підземній частині пагона.

А тепенр закріпимо! 

Дайте відповідь на запитання:

1. Які фактори неживої природи мають першорядне значення для рослин? 2. Яку роль відіграє світло у життєдіяльності рослин? 3. Яку роль відіграє вода у житті рослин?

4. Які пристосування до існування в різних умовах зволоження мають рослини?

5. Чому під соснами у лісі інколи трапляються молоді ялинки, а під ялинками ніколи не буває молодих сосен?

Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1) За вимогами до вологи серед рослин є:

А тіньовитривалі В посухостійкі

Б холодостійкі Г тіньолюбні

2) За вимогами до світла серед рослин є:

А тіньовитривалі В посухостійкі

Б вологолюбні Г теплолюбні

3) Тіньовитривала рослина:

А конвалія Б сосна В дуб Г підсніжник

4) Холодостійка рослина:

А ячмінь Б огірок В квасоля Г буряк

5) Теплолюбна рослина:

А овес Б ячмінь В пшениця Г кукурудза

6) Вологолюбна рослина:

А ряска Б елодея В сфагнум Г ковила

Всі хто працював молодці! Супер! 

Домашнє завдання: опрацювати параграф 45 підручника ст. 196-201; на ст. 202 від заголовком "Завдання" виконайте завдання 1. Також можна прочитапи цікаву інформацію для допитливих на ст. 202-203.Бажаю успіхів!

Виконані завдання надсилайте на Viber!

8 Клас

Тема:Сенсорні системи темперетури та болю.

Дослідницький практикум№4 :"Дослідження температуриадаптації рецепторів шкіри."

План дій

1. Опрацюйте теоретичний матеріал підручника (ст.145) та додатковий.

2. Занотуйте нові терміни та основні поняття та вивчіть.

3. Ознайомтесь з інструкцією виконання дослідницького практикуму та виконайте його.

Перегляньте відео:

Рецепторна поверхня шкіри дуже велика (1,4-2,1 м²). У шкірі зосереджено безліч рецепторів, чутливих до дотику, тиску, вібрації, тепла й холоду, а також до больових подразнень. їхня будова дуже різна.

 Вони локалізуються на різній глибині шкіри й розподілені нерівномірно по її поверхні. Найбільше таких рецепторів у шкірі пальців рук, долонь, підошов, губ і статевих органів. Відчуття дотику й тиску на шкіру досить точно локалізується, тобто відноситься людиною до певної ділянки шкірної поверхні. Ця локалізація виробляється й закріплюється в онтогенезі за участю зору та пропріорецепції.

 Абсолютна тактильна чутливість істотно розрізняється в різних частинах шкіри. Просторове розрізнення на шкірній поверхні, тобто здатність людини відокремлено сприймати дотик до двох сусідніх точок шкіри, також сильно відрізняється на різних її ділянках. На слизовій оболонці язика поріг просторового розходження дорівнює 0,5 мм, а на шкірі спини — більше 60 мм. Ці відмінності зумовлені головним чином різними розмірами шкірних рецептивних полів і ступенем їхнього перекриття.

 Температурна рецепція. емпература тіла людини коливається в порівняно вузьких межах, тому інформація про температуру навколишнього середовища, необхідна для діяльності механізмів терморегуляції, має особливо важливе значення. Терморецептори містяться в шкірі, рогівці ока, слизових оболонках, а також у ЦНС (у гіпоталамусі). Вони поділяються на два види: холодові й теплові (останніх набагато менше, і в шкірі вони лежать глибше, ніж холодові). Найбільше терморецепторів у шкірі обличчя й шиї.

Терморецептори можна розділити на специфічні й неспецифі­чні. Перші збуджуються лише температурними впливами, другі відповідають і на механічне подразнення. Рецептивні поля більшо­сті терморецепторів локальні. Терморецептори реагують на зміну температури підвищенням частоти генерованих імпульсів, що стійко тривають увесь час дії стимулу. Диференціальна чутливість терморецепторів велика: досить змінити температуру на 0,2 °С, щоб викликати тривалі зміни їхньої імпульсації. За деяких умов холодові рецептори можуть бути збуджені й теплом (вищим від 45 °С). Цим пояснюється виникнення гострого відчуття холоду при швидкому зануренні в гарячу ванну.

Теорії шкірної чутливості численні й багато в чому суперечливі. Одним із найбільш розповсюджених є уявлення про наявність специ­фічних рецепторів для чотирьох основних видів шкірної чутливості: тактильної, теплової, холодової та больової. Згідно з цією теорією, в основі різного характеру шкірних відчуттів лежать розходження в просторовому й часовому розподілі імпульсів в аферентних волокнах, збуджуваних при різних видах шкірних подразнень.

Больова чутливість має особливе значення для виживання орга­нізму, тому що сигналізує про небезпеку при дії будь-яких надміру сильнихі шкідливих агентів. У симптомокомплексі багатьох захво­рювань біль є одним із перших, а іноді й єдиним виявом патології Й важливим показником для діагностики. Однак кореляція між сту­пенем больових відчуттів і тяжкістю патологічного процесу відзна­чається не завжди. Незважаючи на інтенсивні дослідження, дотепер не вдається вирішити питання про існування специфічних больових рецепторів і адекватних їм больових подразників. Сформульовано дві гіпотези про організацію больового сприйняття:

1) існують специфічні больові рецептори (вільні нервові закінчення з високим порогом реакції);

2) специфічних больових рецепторів не існує, і біль викликає надсильне подразнення будь-яких рецепторів.

Можлива адаптація больових рецепторів: відчуття уколу від гол­ки, яка продовжує залишатися в шкірі, швидко минає. Однак у дуже багатьох випадках больові рецептори не виявляють істотної адапта­ції, що робить страждання хворого особливо тривалими й болісними та вимагає застосування анальгетиків.

Больові подразнення викликають ряд рефлекторних соматичних і вегетативних реакцій. За помірної вираженості ці реакції мають пристосувальне значення, але можуть призвести до тяжких патоло­гічних ефектів, наприклад до шоку. Серед цих реакцій відзначають підвищення м'язового тонусу, частоти серцевих скорочень і дихання, тиску, звуження зіниць, збільшення вмісту глюкози в крові тощо. Для зменшення або зняття больових відчуттів у клініці використовують чимало спеціальних речовин — анальгетичних, анестетичних і наркотичних. За локалізацією дії їх поділяють на речовини місцевої та загальної дії. Анестетичні речовини місцевої дії (наприклад новокаїн) блокують виникнення й проведення больових сигналів від рецепторів до спинного мозку або структури стовбура мозку. Анестетичні речовини загальної дії (наприклад ефір) знімають відчуття болю, блокуючи передачу імпульсів між нейронами кори великого мозку й ретикулярною формацією мозку (занурюють людину в наркотичний сон).

Дослідницький практикум№4 :"Дослідження температуриадаптації рецепторів шкіри."

Щоб виконати дослідницький практикум ознайомтесь з інструкцією його виконання на ст. 219 підручника або перегляньте відео:

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте та вивчіть теоретичний матеріал.

2. Виконайте дослідницький практикум та надішліть для перевірки.

Спілкуємось та співпрацюємо через Viber.

9 Клас

Тема: "Неклітинні форми життя : віруси."  

 

Сьогоднішня тема є дуже актуальною .

Саме у зв’язку із поширенням вірусів, зростанням вірусних інфекцій ми і вивчаємо сьогодні тему нашого уроку.

Кожен із нас переніс принаймні одне вірусне захворювання, але ніхто не бачив його збудників, адже розміри вірусних частинок – вібріонів – такі мізерні, що їх можна побачити лише за допомогою електронного мікроскопа.

За сучасними уявленнями, віруси як внутрішньоклітинні паразити становлять окреме царство живої природи – царство Віра. Наука, яка займається їх вивченням – вірусологія. На Україні є інститут «Вірусології та мікробіології» де вченні проводять свої дослідження.

Від представників інших царств віруси відрізняються тим, що не мають клітинної будови. Уже давно триває дискусія, чи можна взагалі віруси вважати живими організмами, адже поза клітиною хазяїна вони не виявляють жодних властивостей живого: у них відсутній обмін речовин, ріст, розмноження, подразливість. Лише взаємодіючи із синтезуючим апаратом клітини, віруси здатні виявляти свою життєдіяльність.

  Давайте використаємо відео YouTube-каналу і подивимось як це відбувається.

 

Будова вірусу.

 

Вірус – це молекула нуклеїнової кислоти ДНК чи РНК, що оточена білковою оболонкою, а інколи ще й ліпідом.

Віруси:

а)                     не містять води;

б)                    не мають органел;

в)                     не мають метаболізму.

Види вірусів.

Залежно від особливостей хімічного складу оболонки вірусних частинок віруси поділяють на прості і складні.

Віруси
Прості			Складні
-                       у простих вірусів оболонка складається лише з білків.		-   у складних – до складу оболонки входять ще й ліпіди та вуглеводи.

Вірусні хвороби.

Розрізняють вірусні хвороби рослин, тварин та людини.

Перегляньте відео про біорізноманіття вірусів:

 

І отже, підсумуємо.

Хто ж такі віруси?

Закріпимо вивчене.

Поясніть, завдяки чому були виявлені віруси та хто їх відкрив? 

Які віруси називають фагами? 

Чимало вірусів містять не ДНК, а РНК. Як ці віруси потрапляють до генетичного апарату клітини? 

 

Прочитайте текст та знайдіть біологічну помилку.

 Віруси – це неклітинна форма живого. Це хімічні речовини – нуклеопротеїди. Віруси складаються із кількох молекул білка та двох нуклеїнових кислот ДНК і РНК. Містять воду та мають обмін речовин. Тому вірус – живий організм, складно організована речовина. Життєвий цикл вірусів складається з трьох етапів.

 

Сьогодні на уроці ми вивчили будову вірусів, дізнались про їх роль в житті людини, ознайомились з особливостями вірусних інфекцій. Дана тема є досить актуальною, бо віруси швидко еволюціонують. Майже кожен рік з’являються нові патогенні віруси, які спричиняють нові хвороби.

Сподіваюсь, ці знання допоможуть вам реально оцінити ризики сучасного світу та сприятимуть дбайливому ставленню до свого здоров’я, життя, сприятимуть виробленню безпечної поведінки.

Домашнє завдання: опрацювати текст підручника ст. 262; на основі отриманих знань  скласти пам’ятку «Як уникнути вірусних інфекцій».

Спілкуємось та співпрацюємо через Viber.