Доброго дня 8 та 11 клас!

Сьогодні 7 березня 2023 р.

8 Клас 

Тема. Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова.

Пригадаємо вивчене.

Виконайте тести:

1.Чутливі нейрони передають інформацію:

А. Від нервової системи до органів

Б. Від органів до нервової системи

В. Від клітин до хеморецепторів довгастого мозку

Г. Від моторного нейрона на вставний

 2.Реакція організму на те чи інше подразнення це:

А. Нервовий імпульс

Б. Інстинкт

В. Рефлекс

Г. Алергія

 3.Колінний рефлекс замикається у мозку:

А. Довгастому

Б. Проміжному

В. Передньому

Г. Спинному

 4.До центральної нервової системи відносять:

А. Черепно-мозкові нерви

Б. Ганглії

В. Спинний мозок

Г. Спинномозкові нерви

 5.Передні корінці (роги) спинного мозку утворенні нейронами:

А. Руховими

Б. Чутливими

В. Аферентними

Г. Вставними

 6.Сіра речовина утворена:

А. Аксонами

Б. Нейроглією

В. Тілами рухових нейронів

Г. Тілами вставних нейронів

 7.До стовбура мозку НЕ відноситься:

А. Довгастий

Б. Міст

В. Мозочок

Г. Середній

 8.Зорові горби – це:

А. Таламус

Б. Епіфіз

В. Метаталамус

Г. Гіпофіз

 9.Слухова зона розташована у частині кори:

А. Потиличній

Б. Лобній

В. Скроневій

Г. У задній звивині позаду від центральної борозни

 10.Носій людського інтелекту – це:

А. Таламус

Б. Кора

В. Довгастий мозок

Г. Проміжний мозок

 11.Півкулі мозочка з"єднані:

А. Мозолистим тілом

Б. Черв'яком

В. Епіфізом

Г. Звивинами

 12.Центр блювання знаходиться у мозку:

А. Мості

Б. Довгастому

В. Середньому

Г. Мозочку

Вивчення нового матеріалу.

Сьогодні ми будемо детальніше досліджувати, як саме організм одержує сигнали ззовні і від власних внутрішніх органів.

Світ є багатим на  кольори, звуки та запахи. Складні та різноманітні процеси, що відбуваються в організмі людини, допомагають їй поринути у цей світ і насолоджуватися життям.

Уявіть собі, що ви зайшли до незнайомої кімнати. В цей час у ній вимкнули світло. Вам необхідно вийти з неї. Ви починаєте уважно слухати, які і звідки лунають звуки, намагаєтеся визначити, які предмети вас оточують. Без цієї інформації вам не вдається визначити, як і куди рухатися, щоб вийти. Про структури, відповідальні за отримання інформації, і будемо вести мову на цьому уроці.

Поїхали!

пропоную переглянути відео:

Після перегляду відео дайте відповідь на запитання:

Що таке сенсорні системи і їх класифікація?

Будова сенсорних систем 

 Будь-яка сенсорна система складається із трьох основних відділів: периферичного, провідникового та центрального.

а) Периферичний відділ представлений рецепторами. Рецептори – це чутливі нервові закінчення або клітини, що сприймають енергію подразнення й перетворюють її на нервові імпульси.

Розрізняють рецептори:

За розташуванням

 ü Зовнішні рецептори – сприймають сигнали із зовнішнього середовища.

ü Внутрішні рецептори – сприймають сигнали від внутрішніх органів організму.

 За видом подразнення, що сприймається

ü Хеморецептори – сприймають вплив різних хімічних сполук. До них належать рецептори смаку, нюху, а також ті, що розташовані в тканинах і стінках кровоносних і лімфатичних судин;

ü Механорецептори – сприймають різні механічні подразники зовнішнього та внутрішнього середовища. Входять до складу органів слуху, рівноваги, шкіри, опорно-рухового апарату, внутрішніх органів;

ü Фоторецептори – сприймають дію світлових променів. Входять до складу органу зору;

ü Терморецептори – сприймають зміни температури зовнішнього та внутрішнього середовища. Розташовані в шкірі та внутрішніх органах;

ü Ноцирецептори – відповідають за больові відчуття.

 Фізіологічна роль рецепторів полягає у тому, що вони перетворюють одні форми енергії подразників: фізичну або хімічну на електричну енергію нервових імпульсів. Далі ці імпульси передаються по чутливих нейронах у певні зони кори великих півкуль кінцевого мозку. Там інформація, що надходить від рецепторів відбивається у свідомості людини у вигляді – відчуттів, відтворень і уявлень. У головному мозку збудження, які надходять від органів чуття, аналізуються, від нього також надсилаються сигнали органам, які відповідають за  виконання певних функцій. Наприклад, почувши дзвінок телефона, людина реагує на нього.

б) Провідниковий відділ складається із чутливих волокон, що передають закодовані сигнали до ЦНС. Цей шлях утворюють нейрони, в яких інформація опрацьовується та виділяється найбільш важлива. Окремі чутливі волокна нейронів утворюють чутливі нерви (наприклад, зорові, нюхові), або входять до складу змішаних (наприклад, спинномозкові, язикоглотковий).

в) Центральний відділ  сенсорних систем утворюють чутливі зони кори великого мозку, де відбувається аналіз і синтез інформації. Ці зони мають певне розташування: рухова зона й зона внутрішніх органів – у лобовій частці, зона шкірно-м’язової чутливості – у тім’яній частці, зорова зона – у потиличній частці півкуль, слухова, смакова і нюхова зони – у скроневій частці. Саме в цих ділянках кори формуються відповідні зорові, слухові, нюхові та інші відчуття.

 Загальні властивості сенсорних систем

1. Спеціалізація – здатність сприймати лише певний подразник та формувати специфічні відчуття (наприклад, рецептори ока – світло, рецептори слуху – звук).

2. Адаптація –  це здатність пристосувати рівень своєї чутливості під дією подразника. При високій інтенсивності подразника чутливість організму до нього підвищується (наприклад, коли людина заходить у темну кімнату, спочатку вона нічого не бачить і починає розрізняти контури предметів через певний час). Під час тривалої дії стимулу чутливість рецепторів до нього знижується (наприклад, коли людина заходить до приміщення зі специфічним запахом,  спочатку дуже відчуває його, а потім усе менше; не відчувається дотик одягу до тіла).

Найшвидше адаптуються рецептори, що сприймають дотик до шкіри, найповільніше — рецептори м'язів, кровоносних судин і легенів. Рецептори, що сигналізують про відчуття болю, не здатні до адаптації, тому людина не може звикнути до болю.

3. Вправляння - це здатність аналізаторів підвищувати свої можливості  під впливом багаторазових вправ, тобто «тренування» (наприклад, тренується слух у музикантів; відчуття смаку та запахів — у дегустаторів). М'язовий, зоровий, слуховий, нюховий та інші аналізатори можна тренувати до певної межі, що закладена спадково.

4. Взаємодія - зв'язок аналізаторів, який реалізується через взаємодію відчуттів на рівні кори мозку (наприклад, у концертному залі не вимикають світло, оскільки при яскравому освітленні загострюється слух).

5. Компенсація – це відшкодування функції однієї сенсорної системи за рахунок якісної перебудови або посиленого використання збережених функцій інших сенсорних систем (наприклад, при втраті зору сильно розвивається слух, нюх чи дотик: незрячі можуть уявити загальний вигляд предмету за дотиками, впізнати людину за запахом).

За допомогою кожної із сенсорних систем у людини виникають різні види відчуттів: світлові, звукові, запахові, температурні, больові. Однак у звичайних умовах людина свідомо не може виділити якийсь окремий вид відчуттів. Кожного разу в нас виникають цілі комбінації відчуттів — сприйняття. Людина сприймає світ як ціле, і образи зовнішніх предметів та явищ, які формуються в нас — це результат об'єднаної роботи багатьох сенсорних систем. Це пов'язане насамперед із тим, що кожна ділянка людського тіла містить кілька видів рецепторів. Наприклад, у ротовій порожнині розташовуються не тільки смакові рецептори, але й температурні, больові тощо. І сенсорні системи працюють не ізольовано одна від одної, а в тісній взаємодії.

 Функції сенсорних систем

       Інформативна - сприйняття впливів зовнішнього середовища аналізаторами та формування відчуттів.

       Керуюча - полягає в аналізі отриманої інформації корою головного мозку.

       Адаптаційна - забезпечує пристосувальні реакції організму у відповідь на дію подразників зовнішнього та внутрішнього середовища.

Закріпимо вивчене.

Завдання

 Знайдіть правильні твердження. Впишіть букви, що стоять біля правильних відповідей, у  клітинки послідовно і отримайте слово.

(А) Розрізняють 5 основних сенсорних систем в організмі людини.

(К) Поняття «аналізатор» увів Мечніков І.І.

(Н) Рецептори – це чутливі нервові закінчення або клітини, що сприймають енергію подразнення й перетворюють її на нервові імпульси.

(А) При порушенні функцій однієї сенсорної системи відбувається посилена робота інших аналізаторів.

(Б) Внутрішні рецептори сприймають сигнали із зовнішнього середовища.

(Л) Механорецептори входять до складу органів слуху, рівноваги, шкіри, опорно-рухового апарату, внутрішніх органів.

(Ф) Зорові, слухові, нюхові та інші відчуття формуються в ділянках кори мозочка.

(Е)  Сенсорні системи працюють ізольовано і не взаємодіють одна з одною.

(І) Ноцирецептори -  відповідають за больові відчуття.

(З) Інформація, що надходить від рецепторів відбивається у свідомості людини у вигляді – відчуттів, відтворень і уявлень.

(У) Хеморецептори сприймають різні механічні подразники зовнішнього та внутрішнього середовища.

(А) Провідниковий відділ представлений чутливими нервовими волокнами.

(Т) Зорова зона знаходиться у потиличній частці півкуль.

(О) Сенсорні системи – це сукупність структур, які отримують, передають та аналізують інформацію із зовнішнього та внутрішнього середовища.

(М) Сенсорна система складається із 2 основних відділів.

(С) Підвищувати можливості аналізаторів під впливом багаторазових вправ – неможливо.

(Р) Сенсорні системи беруть участь у реакції організму на зміни внутрішнього середовища . 

Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі або пр. 37 ст. 132 підруч.; занотувати ключові поняття та терміни з теми, виконати завдання. 

 Виконані завдання надсилайте на Viber!

11 Клас 

Тема1. Негативний вплив на здоров'я людини алкоголю, куріння та наркотиків.
Тема2. Вплив стресових факторів на організм людини. Вплив навколишнього середовища на здоров'я людини.

Тема1

Перегляньте відео:

Моделювання ситуацій відмови від небезпечних пропозицій

Люди не завжди охоче погодяться з вами, навіть якщо ви висловите свою позицію з повагою до них. Дехто захоче вас переконати, почне перебивати, відволікати від теми, умовляти. Тому важливо навчитися протидіяти тиску.

Навчаймося відмовляти – говорити «НІ!».

Ø  Як відмовити тим, хто пропонує тобі цигарки, алкоголь, наркотики?

Ø  Придумати причину й відмовитися. (Я займаюсь спортом, у мене повинні бути сильні легені.)

Ø  Змінити тему розмови (Розповісти про нову гру, книгу, фільм).

Ø  Навести факти шкідливого впливу на організм того, що пропонують.

Ø  Піти, нічого не пояснюючи.

Ø  Найкоротший спосіб – впевнено сказати «ні», але сказати це впевнено.

Висновок. У житті трапляються різні ситуації, коли вам можуть запропонувати випити, закурити, вжити наркотики. Щоб залишитися здоровою людиною, ви повинні навчитися говорити «ні». Візьмемося за руки і скажемо дружно: «Ні – курінню! Ні – алкоголю і наркотикам!».

 

 «Так чи ні?»

ü  Тисячі людей в Україні щороку вмирають від хвороб, пов'язаних з курінням, алкоголем і наркотиками.

ü  Людина, яка вживає алкоголь, завжди смілива, досягає успіху.

ü  Ті, хто не курять, мають право дихати чистим повітрям.

ü  Курець може кинути курити будь-коли. Для цього потрібні сила волі та бажання.

ü  Під час пасивного куріння людина, яка не палить, одержує більше отруйних речовин, які містяться в тютюновому димі, ніж сам курець. Так чи ні?

ü  Люди, які курять, частіше хворіють на застуду, туберкульоз, рак легенів, горла.

ü  Наркоманія призводить до того, що людина втрачає волю, з'являється наркотична залежність.

ü  Наркомани живуть на 20-30 років менше, ніж здорові люди.

 

Завдання

Дайте відповідь на запитання:

ü  Які корисні звички ви маєте?

ü  Чи важко вам дотримувати їх щодня?

ü  Як вони вам допомагають?

ü  Від чого залежить значний відсоток виникнення хвороб людини?

ü  Які шкідливі звички вам відомі?

ü  Чому палити шкідливо?

ü  Вас умовляють закурити спочатку хтось один, а потім — кілька чоловік. Ваші дії?

ü  До чого призводить уживання алкоголю?

ü  Чому наркотики називають «білою смертю»?

ü  До чого призводить уживання наркотиків?

ü  Якою є згубна дія наркотичних речовин?

ü  Поміркуйте і розкажіть молодшим братові, сестрі або друзям про шкідливий вплив тютюнового диму, алкоголю та наркотиків на здоров'я.

ü  Що таке здоровий спосіб життя?

ü  Чому весь світ пропагує здоровий спосіб життя?

ü  З батьками обговоріть способи уникнення вашої родини від впливу тютюнового диму, вживання алкогольних напоїв. Намалюйте плакат «Курінню – ні!».

 

Тема2.

Стрес – це стан психічного напруження, що виникає як реакція організму на зміну внутрішнього чи зовнішнього середовища.

Стрес може бути викликаний різними діями і явищами.

     Стрес – це комплекс пристосувальних реакцій до будь-яких складних умов. Мандрівка в інше місто, переїзд із квартири на квартиру, поява нового члена сім’ї, і навіть така радісна подія як весілля старшої сестри чи брата – усі ці події можуть викликати стрес.

Слід також зазначити, що люди по різному реагують на ситуацію, в якій може виникнути стрес. Для однієї людини – знайомство з новою людиною є стресом, а інша знайомиться спокійно, не зазнаючи при цьому стресу, одним людям подобається купання в дуже  холодній воді, а інші навпаки, купатися не люблять взагалі, для них це являється стресом. 

З історії дослідження стресу.

Стрес... Вперше це слово з'явилося в 1303 р. у віршах поета Роберта Маннінга:           «... ця мука була манною небесною, яку Господь послав людям, які перебували в пустелі 40 зим і знаходились у великому стресі». А саме поняття «стрес» визначено 4 липня 1936 р., коли була опублікована стаття канадського ученого, лікаря і біолога  Г. Сельє «Синдром, викликаний різними ушкоджуючими впливами». Саме у ній він уперше довів, що стрес – це універсальна реакція організму на небезпеку.

Дослідження Сельє дозволили вста­новити, що в патогенезі практично всіх захворювань розрізняють: власне пошкодження і компенсаторно-пристосувальні реакції організму на нього. Саме з таких позицій він оцінив ком­плекс змін, викликаних стресом, і пізніше назвав його «загальним адаптаційним синдромом». Поняття «стрес» з часом стало більш широким. Слово «стресор» стало означати не лише фізич­ний, але й чисто психологічний вплив, а слово «стрес» — реакцію не лише на фізично шкідливі впливи, але й на будь-які події, що викликають негативні емоції. Стрес (від англ. stress — тиск, напруження) — неспецифічна відповідь організму на будь-яку зміну умов, які потребують пристосування.   Найбільш істотним недоліком в теорії Сельє є заперечення провідної ролі ЦНС у походженні стресу.                                                                                                                                                                 Сельє і його послідовники показали, що реакція на стрес являє універсальну модель захисних реакцій, спрямованих на збереження цілісності організму, і однаковий як для людини, так і для тварин. Але на відміну від тварин, у людини фізіологічна реакція може визначатися безпосередньо не присутністю стресу, а його психологічним впливом на особистість.

 Першим спробував розмежувати фізіологічне і психологічне розуміння стресу Р.Лазарус. Він, розвиваючи вчення про стрес, висунув концепцію, згідно з якою розмежовується фізіологічний стрес, пов'язаний з реальним подразником, і психічний (емоційний) стрес, при якому людина (на основі індивідуальних знань і досвіду) оцінює майбутню ситуацію як загрозливу, важку.

 На  думку Дж. Еверлі і Р. Розенфельда, більшість стресових реакцій створюється самими людьми і триває стільки, скільки їм дозволять. У тому, як зовнішні і внутрішні подразники перетворюються на стресори, провідну роль відіграє оцінка людиною цих стимулів. Якщо подразник не інтерпретується як загрозливий, то стресова реакція взагалі не виникає. А коли людина не переживає напруження, тривоги, страху, не прогнозує катастрофічного розвитку подій, її адаптаційні механізми, спрямовані на пошук виходу із ситуації, не активізуються.

Інший дослідник, доктор Харольд Вулфф знайшов відповідь на загадку, чому під час Другої світової війни серед військовополонених, що утримувалися в німецьких таборах, лише одна людина зі ста померла перед звільненням, тоді як серед військовополонених, що утримувалися в японських таборах, перед звільненням померли 33 людини з 100. З огляду на те, що харчування і тривалість утримання в таборах було однаковим, Вулфф виявив, що рівень емоційного стресу в японських військових таборах був набагато вище, ніж в німецьких. Це і послужило причиною такої різниці в смертності.

Стресові чинники, їх групи.

Отже, стрес — це природна, закономірна і цілком очікувана реакція на різноманітні зовнішні подразники, що змінюють сталий баланс всередині організму. Має значення сила стресу та його тривалість. У сучасної людини стрес можуть викликати не лише природні, але й соціальні чинники. 

                 Чинники, які спричиняють стрес, називають  стресорами.

             Групи стресових чинників за природою впливу:

  -        Фізичні;

-        Біологічні;

-        Хімічні;

-        Соціальні.    

 Групи стресових чинників за вихідним джерелом впливу:

 -        Зовнішні (екзогенні);

-        Внутрішні (ендогенні).

Стресори:   

  §  Виробничі:

• перевантаження організму: фізичне і психічне;
• зміни розпорядку і режиму;
• погане устаткування на робочому місці.

§  Навчальні:

o   іспити;

• негативні бали;
• змагання різного характеру.

§  Кар’єрні:

• несправедливість у колективі;
• конфліктність в колективі;
• повільне просування по службі;
• конфлікти з керівництвом;
• конфлікти з підлеглими;
• стосунки з клієнтами;
• відсутність підтримки;
• відповідальність за людей.

• Соціальні:

• стан економіки країни;
• відсутність роботи;
• зростання цін;
• зростання злочинності.

• Родинні:

• cтосунки в сім’ї;
• обставини життя;
• відсутність батька (мами);
• відсутність роботи;
• відсутність грошей;
• конфлікт “батьки і діти”.

       Механізм впливу стресових чинників

 Дія стресорів починається з порушення гомеостазу, що є сигналом для активації вищих регуляторних центрів, які, в свою чергу, активують регуляторну  стрес-систему. Стрес-система забезпечує неспецифічну адаптивну відповідь. Основним результатом активації стрес-системи є збільшення секреції глюкокортикоїдів і катехоламінів (адреналін і  норадреналін) –  головних стрес-гормонів, що сприяють мобілізації адаптивних функцій органів і забезпечують збільшення їх енергозабезпечення. Одночасно спостерігається й збільшення секреції соматотропіну, що активує анаболічні процеси в тканинах.

Разом із цим запускається й функціональна система, що поєднує органи різних фізіологічних систем та відповідає за специфічну адаптивну відповідь на дію конкретного стресора. Стресовий стан охоплює  функціональні системи, що забезпечують своєю саморегулювальною діяльністю різні показники гомеостазу й поведінки.

-        Які прийоми зменшують вплив стресорів на мозок?

Висновок : Стрес-система – це сукупність центральних і периферичних структур організму, що забезпечують відповідь організму на порушення гомеостазу.

       У стані стресу організм адаптується до умов за допомогою різних внутрішніх реакцій. Всі органи і системи людського тіла наводяться в «бойову» готовність, активується так звана захисна функція. Збільшується кровообіг м'язів і мозку, тоді, коли до внутрішніх органів і шкірних покривів кров надходить повільніше. Тривала дія стресових факторів негативно позначається на роботі внутрішніх органів, наприклад, при постійному стресі ризик захворіти інфарктом міокарда підвищується в 3 рази.

 Існують два основних впливу стресу на організм людини: 

Під позитивним впливом розуміють позитивну реакцію організму на стрес у вигляді підвищення активності та стресостійкості. 
 Дистрес, або негативний стрес, негативно впливає на організм, приводячи його в стадію виснаження і викликаючи різні захворювання внутрішніх органів.

Загальний адаптаційний синдром – це сукупність адаптивних реакцій, що виникають в організмі людини під дією стресорів і спрямовані на підтримання  гомеостазу. 

                    Щоб зрозуміти його роль в адаптації організму, треба звернути увагу на п’ять адаптивних ефектів:  

  1) збільшення концентрації в цитоплазмі універсального мобілізатора функцій - Кальцію Ca²⁺ та активації ключових регуляторних ферментів - протеїнкіназ;

2) активація мембранних білків завдяки збільшенню активності ліпаз і фосфоліпаз;

3) мобілізація енергетичних і структурних ресурсів організму, що виражається в збільшенні в крові концентрації глюкози, жирних кислот, амінокислот;

4)спрямована передача енергетичних і структурних ресурсів у функціональну систему, що здійснює дану адаптаційну реакцію;

5) активація синтезу нуклеїнових кислот і білків у різних органах.                                                                                       

 Загальний адаптаційний синдром відбувається у три стадії:

1.     • тривоги; 
• опірність, (довгострокова адаптація); 
• виснаження. 

Стадія тривоги є початковим етапом стресового стану, готуючи тіло до активних дій.

Наступною фазою стресу є опірність (довгострокова адаптація), яка триває довше за інших. Організм адаптується до умов, виробляє захисні механізми. Фаза опірності має два результати: позитивний (коли організм пристосовується до важких умов) або негативний, який призводить до третьої фази - виснаження. 
У стадії виснаження відбувається занепад життєво важливих функцій, погіршується імунітет, страждає травна і серцево-судинна система. При подальшому впливі стресора організм може загинути.

Небезпека та ознаки нервового виснаження.

При тривалій дії стрес – подразника наступає нервове виснаження, що може спричинити смерть. Нервове виснаження - це синдром фізичного, розумового, та душевного виснаження,що характеризується прогресивною втратою ідеалів і мети

-        Перша: людина відчуває знесиленість,  хронічне стомлення та слабкість

-        Друга ознака: емоційне перенапруження, проявом якого є депресія

-        Третя ознака: психічне перенапруження .

Стресові стани, що розвиваються внаслідок дії стресорів.

-        Психічні: гнів, який виражається у словах і вчинках, зниження настрою, страх, тривога, озлоблення проти оточуючих

-         Морально-психічні: озлобленість, яка проявляється в поведінці та вчинках, що демонструється відповідною поведінкою

-        Стресові стани на межі патології: нав'язливі ідеї  про суїцид, нездужання, втрата сну, втомленість, що супроводжується втратою витримки.

Психологічні ознаки, за якими можна визначити, що людина знаходиться у стані стресу:

- емоційні ознаки (тривога, зміна настрою, незадоволення, тощо) ;

- депресія;

- несамостійність;

- дезорганізованість;

-  труднощі із прийняттям рішення і виконання задуманного;

- оборонна позиція.

  Основні причини стресів 

                                                               

1. Патологiчнi спакові фактори

2. Iндивiдуальнi  особливостi особистості

3. Вік людини

4. Особливі періоди життя

5. Тяжкi «удари долi» (смерть чи розлучення)

6. Негативнi потрясiння.

7. Стихiйнi явища

8.Нездатнiсть чи втрата довiрливих взаємовiдносин зi своїм близьким оточенням

9. Низький рiвень  чи вiдсутнiсть соцiальної  пiдтримки

10. Фiзичнi та емоцiйнi перенапруження на роботі.

Завдання

    Використовуючи  матеріал уроку, підручник, джерела Інтернету, власний життєвий досвід підготуйте відповідь на питання:

1.Назвіть найпоширеніші негативні наслідки стресу.

2.Який позитивний вплив стресу на організм людини?

Поміркуйте!

           Як ви вважаєте,  «Стрес» має позитивний чи негативний вплив на організм людини? Відповідь аргументуйте.

Вплив навколишнього середовища на здоров'я людини.

Перегляньте відео:

Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі або пр. 34 ст. 225-226 та пр. 35 ст. 228 підруч.; записати ключові поняття з теми та знати їх, виконати завдання на блозі;  скласти  життєву ситуацію та  знайти шляхи уникнення ефекту самопідтримки стресу.

Творче завдання: використовуючи газети, журнали, Інтернет-ресурси чи інші медіа джерела, створити пам’ятки для підлітків або презентації на теми    «Алкоголю – ні!», «Курінню – ні!», «Наркотикам – ні!».

Виконані завдання надсилайте на Viber!