Доброго дня 6, 8 та 9 клас!
Сьогодні 15 вересня 2022 р.
6 Клас
Тема. Методи біологічних досліджень.
Повторимо вивчене!
Завдання1.
Біологічний диктант.
1. Наука, що вивчає рослини … .
2. Зміни, які приводять до збільшення розмірів і
маси тіла … .
3. Відтворення собі подібних … .
4. Зміни, завдяки яким організм удосконалюється …
.
5. Наука про взаємозв’язок організмів між собою і
оточуючим середовищем … .
6. Оболонка Землі, оточуюча живі організми, з
якою вони взаємодіють … .
7. Неклітинні форми життя … .
8. Процес необоротніх змін у будові та
життєдіяльності організмів … .
9. Термін «біологія» запропонував … .
10. Біологія – це наука, яка вивчає … .
11. Живі організми використовують для розкладання
органічних речовин … .
12. Всі живі організми побудовані з окремих
часток … .
Завдання 2.
Вставити пропущені слова.
Рослини – це
автотрофні ________ , які самостійно здатні виробляти __________ речовини з неорганічних _______ та ________ .
Рослини __________ необмежено довго, _________ органів руху й ведуть ______________ спосіб життя.
Рослини
здатні до _________________ (розмноження) – відтворення подібних до себе і ________ (розмножуються) за допомогою ----.
Завдання 3.
Розподіли дані організми відповідно до царств природи.
Кульбаба, ластівка, вірус грипу, ВІЛ, ромашка, боровик,
дерево, дощовий черв’як, бактерії гниття, сироїжка, сажка на кукурудзі,
подорожник, хрущ, людина, слон, печериці, троянда, кіт, мухомор, стафілокок.
Вивчення нової теми
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Життя людини завжди було тісно
пов’язане з природою. Природа давала людям усе: їжу, притулок, одяг. Вона і захищала
людину, і загрожувала їй. Тому людина повинна була вивчати її,
спостерігати за тілами живої і
неживої природи, за всіма змінами, що відбуваються в навколишньому світі, щоб передбачати негативні
впливи прароди, протистояти
їм, щоб вижити в цьому загадковому світі. Протягом століть поступово накопичувалися знання про
природу. Вчені на базі цих знань і новітніх відкриттів розробили багато методів
дослідження природи, які застосовують і в біології – науці, яка має дуже велике
значення для життя людини, охорони її здоров’я, промисловості, сільського
господарства, охорони природи. Деякі методи вивчення
прароди вам
вже відомі з природознавства. Пригадаємо їх і познайомимося з іншими методами.
Методи
вивчення організмів.
Кожна наука має свої методи дослідження. Однак, незалежно
від
того, які методи використовують, для кожного вченого найважлівішім завжди залишається принцип «Нічого не приймай
на віру».
Головне
завдання науки – побудова системи достовірного знання, заснованого на фактах і
узагальненнях, які можна підтвердити або спростувати. Наукові знання постійно
беруться під сумнів і приймаються лише при достатніх доказах. Науковим фактом є лише той, який
можна відтворити і підтвердити.
Науковий
метод (грец methodos – шлях дослідження) – це сукупність прийомів і операцій, які використовуються
при побудові системи наукових знань.
Вся
історія розвитку біології наочно свідчить про те, що вона визначалася розробкою
та застосуванням нових методів дослідження. Основними методами дослідження, які застосовуються в біологічних
науках, є описовий, порівняльний, історичний та експериментальний.
Спостереження.
Описовий метод.
Він широко застосовувався ще вченими в давнину, котрі займалися збором фактичного матеріалу і його описом. В основі його лежить спостереження. Таким методом користувався давньогрецький учений Аристотель, якого називають «батьком біології».Практично до XVIII в. біологи здебільшого займалися описом тварин і рослин, робили спроби первинної систематизації накопиченого матеріалу. Але описовий метод не втратив свого значення і сьогодні.Наприклад,
він використовується при відкритті нових видів або вивченні клітин за допомогою
сучасних методів дослідження.
Порівняльний метод.
Він
дозволив виявляти подібності та відмінності між організмами та їх частинами і
став застосовуватися в XVII в. Використання порівняльного методу дозволило
отримати дані, необхідні для систематизації рослин і тварин. У XIX ст. він був
використаний при розробці клітинної теорії та обгрунтуванні теорії еволюції, а
також у виникненні ряду біологічних наук
на основі цієї теорії. У наш час порівняльний метод також широко застосовується
в різних біологічних науках. Однак якби в біології використовувалися лише
описовий та порівняльний методи, то вона так і залишилася б в рамках
констатуючій науки.
Історичний метод.
Цей
метод допомагає осмислити отримані факти, зіставити їх з раніше відомими
результатами. Він став широко застосовуватися в другій половині XIX ст. завдяки
роботам Ч. Дарвіна, який з його допомогою науково обґрунтував закономірності появи і розвитку
організмів, становлення їх структур і функцій у часі і просторі. Застосування
історичного методу дозволило перетворити біологію з науки описової в науку, що
пояснює, як відбулися і як функціонують різноманітні живі системи.
Експериментальний метод.
Застосування
експериментального методу в біології пов’язують
з ім’ям Вільяма Гарвея, який
використовував його у своїх дослідженнях при вивченні кровообігу. Але широко
застосовуватися в біології він почав лише з початку XIX ст., Перш за все при
вивченні фізіологічних процесів. Експериментальний метод дозволяє вивчати те чи
інше явище життя за допомогою досвіду. Великий внесок в розвиток експериментального
методу в біології вніс Г. Мендель,
який, вивчаючи спадковість і
мінливість організмів, вперше використав експеримент не тільки для отримання
даних про досліджуваних явищах, але й для перевірки гіпотези, формульованій на
підставі отриманих результатів. Робота Г. Менделя
стала класичним зразком методології експериментальної науки.
Експерименти, як і спостереження, бувають польові та
лабораторні.
У
XX ст. експериментальний метод
став провідним в біології. Це стало можливим завдяки появі нових приладів для
біологічних досліджень (електронний мікроскоп, томограф та ін.). І використанню методів фізики та
хімії в біології.
Не
випадково в другій половині XX в. в біології розвинувся цілий напрямок – створення
новітніх приладів та розробка методів дослідження.
У
біологічних дослідженнях все ширше застосовують моделювання, яке вважають вищою формою експерименту. Так, ведуться активні роботи з комп’ютерного моделювання найважливіших
біологічних процесів, основних напрямків еволюції, розвитку екосистем або
навіть всієї біосфери (наприклад, у випадку глобальних кліматичних або
техногенних змін).
Експериментальний
метод у поєднанні з системно-структурним підходом докорінно перетворив
біологію, розширив її пізнавальні можливості і відкрив нові шляхи для
використання біологічних знань у всіх сферах людської діяльності.
Статистичний метод (метод
математичної обробки) – метод оснований на
статистичній обробці кількісного матеріалу, зібраного у результаті інших
досліджень (спостережень, експериментів, моделювань), що дозволяє його всебічно
проаналізувати та встановити певні закономірності.
Застосування
біологічних знань у діяльності людини.
Яке
значення біології для людини? Нині перед людиною надзвичайно гостро постають
такі актуальні проблеми, як охорона здоров’я, забезпечення
продовольством та збереження різноманітності організмів на нашій планеті.
Існування життя на планеті опинилося під загрозою через надмірний вплив людини
на природу, неузгодженість її повсякденної практичної діяльності із законами
природи.
Отже, головним завданням біології є використання
різноманітних організмів та біологічних процесів для поліпшення умов життя
людини: її здоров’я, харчування, якості довкілля. Для вирішення цих завдань біологія тісно взаємодіє з
медициною, сільським господарством, охороною природи, багатьма галузями
промисловості тощо. Чи знаєте ви, що більшість лікарських речовин отримують з
рослин, грибів, тварин чи продуктів життєдіяльності бактерій? Препарати
рослинного походження становлять близько 40% всіх лікарських засобів. У медицині нині
використовують понад 3000 видів рослин, і з кожним роком їхня кількість
збільшується. Вчені вважають, що у нашій країні кожен четвертий-п’ятий
вид рослин може мати медичне значення. Рослини також у значних кількостях
використовують у парфумерно-косметичній, харчовій промисловості і навіть у
техніці.
Щоб
поліпшити забезпечення людини продовольством, учені створюють нові породи
тварин та високоврожайні сорти рослин. Дослідження біологів
дають змогу підвищувати родючість ґрунтів, що є запорукою високих урожаїв. А такі відомі вам продукти харчування,
як йогурт, кефір, сметана, сири, людина отримує завдяки певним видам бактерій
та грибів. Дрібні
одноклітинні гриби – дріжджі – дають змогу отримувати пухке тісто, яке
використовують для випікання хліба та смачних кондитерських виробів.
Важлива
роль біології і у справі охорони навколишнього природного середовища. Активна
господарська діяльність людини призвела до значного забруднення довкілля
шкідливими для всього живого речовинами, знищення або
спотворення лісів, степів, водойм. Нині для біологічного очищення – видалення шкідливих забруднювачів
довкілля – усе частіше використовують живі організми.
Розвиток біологічних наук відкриває нові можливості
гармонійного поєднання інтересів людини із законами розвитку природи. Тому важко переоцінити значення біології для існування
людства.
Також ви можете переглянути відеоматеріал до теми:
Закріпимо вмвчений матеріал.
Самостійна робота.
Тести
1. Характерною ознакою живого є здатність до процесу:
а) розмерзання;
б) розмноження; в)
розчинення; г)
горіння.
2. Мікологія вивчає:
а) мохи; б) гриби; в) мікроорганізми; г) комах.
3. Медуза є представником:
а) рослин; б) тварин; в) грибів; г) бактерій.
4. Укажіть «так», якщо твердження правильне, або «ні»,
якщо неправильне.
|
а |
Живі організми відповідають на зовнішні
подразнення. + |
|
б |
Комахи не здатні до розмноження.
- |
|
в |
Людина може рости і розвиватися. + |
5. Кого з цих
відомих людей називають «батьком біології»?
6. Установіть відповідність між ілюстраціями методів
вивчення організмів та їхніми назвами.
а)
вимірювання; (4) в)
порівняння; (1)
б) опис; (3) г)
експеримент. (2)
7. Розгляньте живі організми та визначте, до якої групи організмів вони належать. Запишіть номери малюнків до відповідних груп.
|
№ з/п |
Запитання для
порівняння |
 |
 |
|
|
Проводиться в контрольованих чи неконтрольованих
умовах? |
|
|
|
2 |
Чи складається попередній план проведення досліджень? |
|
|
|
3 |
Запишіть приклади цього методу досліджень. |
|
|
Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал та параграф 4 підручника; виписати нові терміни та поняття та вивчити їх; виконати завдання на блозі та надіслати на перевірку.
«Факт і міф». (Вкажіть вірні
та невірні твердження).
1. У людини є чотири види тканин. 2. Епітеліальна тканина має добре розвинену міжклітинну речовину.
3. Жирова тканина належить до
епітеліальної.
4. Серце складається із гладенької
м’язової тканини.
5. Нервова тканина складається з
нейронів та нейроглії.
6. Нейроглія виконує опорну, трофічну
та захисну функції.
7. Дендрити – довгі відростки.
8. Основні властивості м’язової тканини
– збудливість і провідність.
9. Кісткова тканина є різновидом
сполучної.
10. Епітеліальна тканина має високу
здатність до регенерації.
Завдання 2.
«Впізнай тканину»
- клітини цієї тканини мають
відростки різної довжини;
- клітини виділяють секрети;
- складаються із волокон з багатьма
ядрами;
- клітини щільно прилягають одна до
одної;
- багато міжклітинної речовини;
- клітини мають відростки,
міжклітинна речовина тверда;
- тканина складається з одноядерних загострених
клітин;
- основні властивості – збудливість і провідність;
- основні властивості – збудливість і скоротливість.
Вивчення нового матеріалу
Органи.
Вам відомо, що таке орган,
система органів, які системи органів є у тварин.
Клітини – тканини – органи - системи органів
Орган – це частина тіла, яка має певну форму і будову, виконує одну або
кілька специфічних функцій.
Органи є внутрішні та зовнішні.
Орган становить систему
тканин, пов’язаних спільністю походження і розвитку, має певну будову,
топографію, функції. Кожен орган побудований з кількох тканин, але одна з них є
основною. Складні функції в організмі людини виконуються не одним, а кількома
органами, які складають одну систему органів.
Цікаво, що...
Найменшими розмірами
характеризуються залози внутрішньої секреції, наприклад, маса однієї при
щитоподібної залози коливається від 0, 05 до 0,09 г. Найбільшим органом тіла людини є шкіра, маса якої
зазвичай становить до 18 % маси тіла людини. Найбільшу площу поверхні має
легеня, в якій загальна площа альвеол складає понад 40 м. Найбільшу довжину має
клубова кишка – 2,5-3,5 м. Найбільш об’ємним органом є шлунок, який має об’єм 1,5 - 4 л. В осіб, які споживають
велику кількість їжі і, особливо, рідини, місткість шлунку може досягати 5 -10
л.
В організмі людини постійно
працюють п’ять органів:
1) головний мозок –
забезпечує регуляцію всіх процесів;
2) серце – своїми
скороченнями забезпечує рух крові;
3) легені – забезпечують
газообмін між кровю капілярів і повітрям легеневих альвеол;
4) печінка – забезпечує
безперервний процес жовчоутворення;
5) нирки – забезпечують
безперервний процес сечоутворення.
Упродовж доби в організмі людини відбуваються такі
зміни:
1) гине і відновлюється 1/75
кісткових клітин скелета;
2) гине і відновлюється 450
мільярдів еритроцитів, 22-30 мільярдів лейкоцитів та 270-430 мільярдів
тромбоцитів;
3) гине і відновлюється 1/20
(5%) всіх покривних клітин тіла;
4) замінюється приблизно 25 г
крові;
5) передсердя і шлуночки
серця скорочуються 86 400 разів;
6) серце проштовхує від 10 до
70 тисяч літрів крові;
7) кров обертається по тілу
1,5-3 тисячі разів;
8) здійснюється 23 040
разів вдих і видих;
9) через легені проходить
11 520 літрів повітря;
10) поглинається 460 літрів
кисню і виділяється 403 літри вуглекислого газу;
11) гине і відновлюється 50 %
загальної кількості епітеліальних клітин шлунка і кишечника;
12) розщеплюється 125 г
білків, 70 г жирів, 450 г вуглеводів, що супроводжується виділенням 12 600
Дж, або 3 000 ккал;
13) утворюється і виділяється
з організму 1,3-1,5 літрів сечі;
14) утворюється 20 літрів
шкірного сала;
15) на голові відмирає 100
волосин;
16) через легені
випаровується 400 грамів води, а з потом виводиться 500-1000 грамів води.
Фізіологічні системи.
Органи, які виконують спільну функцію, об’єднуються у
фізіологічні системи. В організмі людини розрізняють 9 систем органів:
-
нервова - кровоносна
- видільна -
ендокринна
- дихальна -
статева
- опорно-рухова - травна
- система органів чуттів
Завдання.
Використовуючи текст підручника заповніть таблицю «Будова і функції систем органів»:
|
Назва системи |
Органи, з яких складається
система |
Функції |
|
|
|
|
Усі органи і системи органів функціонують у тісній взаємодії. Це свідчить про те, що організм – це єдине ціле.
Одна з основних характеристик усього живого
– здатність зберігати відносну динамічну сталість внутрішнього середовища. Цю
властивість називають гомеостазом.
Системні механізми гомеостазу забезпечуються взаємодією найважливіших
регуляторних систем: нервової, ендокринної та імунної.
Закріпимо вивчене
Завдання1.
«Мозаїка»
Розподіліть
органи у відповідні системи:
печінка вухо серце шлунок
нирки легені артерія трахея
кишечник зуби язик вени
яєчник сечовий
міхур
глотка бронхи
око скелет матка скелетні
м’язи
Завдання 2.
Розв’яжи чайнворд:
|
О
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
Р
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Г
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
А
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Н
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
І
|
|
|
|
|
||||
|
|
З
|
|
|
|
|||||||
|
М
|
|
|
|
|
|
||||||
1 - частина тіла, яка має певну форму і будову, виконує одну або кілька специфічних функцій.
2 – виникнення відмінностей між однорідними клітинами в процесі ембріогенезу.
3 – сталість внутрішнього середовища організму.
4 – найтвердіша тканина в тілі людини.
5 – система, що об’єднує всі інші системи, регулює та узгоджує їх діяльність.
6 – орган, який бере участь в процесах травлення, кровообігу, обміну речовин.
7 – орган травної системи. 8 – орган статевої системи, в якому розвивається плід.
Підсумуємо!
Отже
Організм людини – складна
біологічна система, яка має здатність до самовідновлення, самозцілення і
самооздоровлення. І завдання кожної людини зберегти і не зруйнувати дані їй
природою унікальні можливості. Із x
століття дійшов до нас апокриф, в якому міститься заповідь про те, як бути
здоровим: «Сини людські, ви забули, чиї ви діти. Ваша мати – Земля. І всі, хто
живе на Землі, повинні жити за законами Природи. Здоров’я – це природний стан
людини. Хвороба – це відповідь Природи на нерозумну поведінку людини ».
Організм – цілісна система, в якій всі системи органів взаємопов’язані. І.П.Павлов писав: «Людина – найскладніша і найтонша система. Але для того, щоб насолоджуватись скарбами природи, людина повинна бути здоровою, сильною, розумною».
Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал з мого блогу та підручника - пр. 3, вивчити та виписати нові терміни та поняття; виконати завдання , що є на блозі та виконати тестові завдання ст. 14, 15 підручника.
Виконані завдання надсилайте на Viber!
Установити відповідність між функціями жирів та місцем їх
локалізації в організмі.
|
Функція |
Місце локалізації |
|
1 теплоізоляційна 2 будівельна 3 захисна 4 енергетична |
А у клітинних мембранах Б під шкірою китів і тюленів В у горбах верблюдів Г у тканинах рослин і тварин Д на органах (нирках) ссавців |
Завдання 2
Установити відповідність між полісахаридами та їхніми
характеристиками.
|
Полісахарид |
Характеристика |
|
1 хітин 2 крохмаль 3 целюлоза 4 глікоген |
А відкладається здебільшого у м’язах,
серці й клітинах печінки Б входить до складу клітинних стінок
грибів, зовнішнього скелета членистоногих В головний структурний компонент
клітинних оболонок рослин Г входить до складу нуклеїнових
кислот Д є основним запасним полісахаридом у
рослин |
Завдання3.
«Своя
гра».
1. Які речовини відносять до вуглеводів?
2. Яку структуру мають молекули вуглеводів?
3. Чим фосфоліпіди відрізняються від жирів?
4. Чому вуглеводи бувають корисні та шкідливі?
5. Схарактеризуйте будівельну та енергетичну функції
ліпідів.
6. Схарактеризуйте функції вуглеводів.
Вивчення нового матеріалу
З історії
Життя, за
загальновживаним визначенням Ф. Енгельса, — це особлива форма існування
білкових тіл, основу якої становить обмін речовин і енергії. Кожен організм,
кожна жива клітина складається з білків — великих, полімерних молекул, дуже
складних і неповторних, характерних буквально для кожного організму.
Білки вперше
були описані шведським хіміком Єнсом Якобом Берцеліусом у 1838 р., який і дав
їм назву «протеїни» (від грец. protos —
першорядної важливості).
Вони були
виділені в окремий клас біологічних молекул у XVIII ст. У той час
були досліджені такі білки, як альбумін з яєчних білків, фібрин із крові і
глютен із зерна пшениці. Голландський хімік Герріт Мульдер визначив продукти
руйнування білків — амінокислоти.
Багато вчених
працювало над розкриттям таємниць білкової молекули, і ми сьогодні ознайомимося
із цими таємницями.
План
1. Структура білків.
2. Рівні організації білкової молекули.
Класифікація білків.
3. Функції білків.
Білки – це органічні речовини, полімери,
мономерами яких є амінокислоти.
Амінокислоти – це складні органічні сполуки, до
складу молекули яких входить аміногрупа та карбоксильна група.
Властивості амінокислот: амінокислоти
проявляють амфотерні властивості, тому їх відносять до амфотерних сполук;
аміногрупа проявляє основні властивості, карбоксильна — кислотні властивості.
До складу білків входить 20
амінокислот.
Назви основних амінокислот та їхні скорочені позначення
|
Назва амінокислоти |
Скорочена назва |
|
Аланін |
Ала |
|
Аргінін |
Арг |
|
Аспарагін |
Асн |
|
Аспарагінова кислота |
Асп |
|
Валін |
Вал |
|
Гістидин |
Гіс |
|
Гліцин |
Глі |
|
Глутамін |
Глн |
|
Глутамінова кислота |
Глу |
|
Ізолейцин |
Іле |
|
Лейцин |
Лей |
|
Лізин |
Ліз |
|
Метіонін |
Мет |
|
Пролін |
Про |
|
Серин |
Сер |
|
Тирозин |
Тир |
|
Треонін |
Тре |
|
Триптофан |
Три |
|
Фенілаланін |
Фен |
|
Цистеїн |
Цис |
Серед цих 20 амінокислот є такі, яких
організми людини і тварин синтезувати не можуть.
Амінокислоти, які не можуть синтезуватися в організмі тварин, називають
незамінними. Тварини повинні отримувати їх з їжею. Рослини здатні синтезувати
усі 20 стандартних амінокислот. Слід розуміти, що незамінні амінокислоти не
мають ніяких переваг у побудові чи функціонуванні білків, вони лише є
необхідним компонентом їжі для тварин (людини).
Рівні
організації білкової молекули. Класифікація білків
|
Первинна
структура (ланцюжок амінокислот) |
Вторинна
структура (α-спіраль) |
Третинна
структура |
Четвертинна
структура (клубок білків) |
Рівні структурної організації білка
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Залежно від того, який вигляд має третинна структура, розрізняють два
основні типи білків:
·
глобулярні (від
латин. globulus — кулька);
·
фібрилярні (від
латин. fibrilla— нитка).
Глобулярнібілки добре розчиняються у воді, вони можуть
легко транспортуватися у клітині. До глобулярних білків відносять гемоглобін
крові, альбумін яєчного білка, ферменти.
Фібрилярнібілки — це нерозчинні довгі ниткоподібні
молекули, їхні функції пов’язані саме з їньою формою. Це, головним чином,
структурні та захисні білки. До фібрилярних білків відносять кератин шерсті та
волосся, колаген сухожиль.
За особливостями будови молекул білки
поділяють на два класи: прості — протеїни, і складні — протеїди. Протеїни
— трапляються практично в усіх тваринних і рослинних клітинах, у більшості
рідин організму (плазмі крові, сироватці молока і т. д.).
— Під впливом високої температури
розчинний у воді прозорий білок стає щільним, нерозчинним і непрозорим. Як
називається таке явище? Чому білок утратив природну активність?
— Що таке ренатурація, деструкція?
Яке значення має ренатурація?
Занотуйте в робочі зошити!
Чинники, що спричиняють денатурацію білків:
Хімічні:
Ø концентровані кислоти і луги;
Ø сполуки важких металічних елементів;
Ø органічні розчинники;
Ø отрути рослинного і тваринного
походження;
Ø сечовина у високих концентраціях.
Фізичні:
Ø високі температури;
Ø ультрафіолетове опромінення;
Ø рентгенівське й радіоактивне
опромінення;
Ø механічний вплив, наприклад вібрація.
Функції
білків
ü Завдання для учнів:
— Проаналізуйте такі показники:
|
Вміст білка в деяких тканинах та
органах (після зневоднення): Ø м’язи — 80 % Ø нирки — 72 % Ø шкіра — 63 % Ø печінка — 57 % Ø мозок — 45 % |
Додаткова інформація.
Структурні білки
Колаген є основним компонентом хрящів,
сухожиль, шкіри, кісток. Колаген є в усіх багатоклітинних організмах, окрім
рослин. У людини на його частку припадає близько 5 % від маси тіла і третина
маси всіх білків організму. Це позаклітинний білок з унікальними властивостями.
Його молекула витримує навантаження, вага якого в десятки тисяч разів більша
від ваги білкової молекули. Тобто ці молекули міцніші, ніж сталевий дріт. Колаген
бере участь у формуванні організму. Він визначає напрямок і швидкість росту
клітинних елементів в організмі під час його росту і зберігає та підтримує
набуту форму протягом життя.
При старінні організму кількість
поперечних зшивок, а отже, і жорсткість структури колагену, зростає. Це
погіршує якість сполучної тканини, наприклад робить більш ламкими кістки, менш
прозорою рогівку ока. При кип’ятінні м’язової тканини (м’яса) частина пептидних
зв’язків у колагені піддається гідролізу. При цьому утворюється суміш пептидів,
що називається желатином. Тривалість приготування м’ясних страв визначається
умовами руйнування волокон колагену.
Кератин входить до складу сполучної і
покривної тканин, волосся, пір’я, рогів.
Еластин входить до складу еластичних тканин
і виконує структурні функції. З нього побудовані внутрішні оболонки судин.
Транспортні білки
Транспортні білки утворюють комплекси
з речовинами, які вони транспортують між тканинами або через мембрану. Ця
функція та її регуляція найдосконаліше вивчені для дихальних білків —
переносників кисню. Дихальні білки поширені, починаючи від дріжджів і до вищих
хребетних. У бульбочках бобових також знайдений дихальний білок. Усі вони
зворотно приєднують молекули кисню (зв’язують його при високому вмісті в
середовищі і віддають при пониженому). Дихальні білки містять йон Феруму, рідше
Купруму (молюски і більшість членистоногих), який бере участь у зв’язуванні
кисню. Гемоглобіни і міоглобіни містять Ферум (Fe2+) у
складі небілкової частини — гему. Гем — це пласка система, яка складається з
порфіринового кільця, утвореного чотирма пірольними гетероциклами, що містять
замісники та з’єднані між собою через метинові зшивки, і йону Феруму.
Захисні білки
Захисні білки — антитіла, які
відіграють важливу роль у захисті організму від чужорідних речовин і клітин.
Антитіла — це імуноглобуліни, які виробляються клітинами імунної системи
лімфоцитами і входять до складу сироватки крові та інших позаклітинних рідин, а
також поверхні деяких клітин, наприклад лімфоцитів. Організм виробляє антитіла
на чужорідні білки, полісахариди, інші речовини, наприклад нітрофенол, на
ракові клітини, пилок рослин тощо. Антитіла проявляють високу специфічність до
свого антигену.
У нормі первинна дія імуноглобулінів
повинна проявлятися вчасно, специфічно, адекватно за силою реакції і обмежено в
часі. Однак часто трапляються порушення імунної системи, які проявляються у
гіперчутливості імунної реакції або імунодефіцитності. Існують також
захворювання, при яких імунна система організму починає працювати проти себе
(аутоімунозахворювання). Порушення можуть виникати як наслідок дії
радіоактивного опромінення, а також частого введення вакцин. На початку 80-х
років було виявлено невиліковне на наш час захворювання — синдром набутого
імунного дефіциту (СНІД). У 1984 р. з’ясували, що ця патологія викликається
вірусом, який руйнує лімфоцити.
Завдання.
Використовуючи текст підручника заповніть таблицю:
Функції білків
|
Функції білків |
Характеристика |
|
Каталітична |
|
|
Регуляторна |
|
|
Структурна |
|
|
Захисна |
|
|
Транспортна |
|
|
Рухова |
|
|
Енергетична |
|
|
Запасаюча |
|
Цікаве про білок.
У стрижів
салангані гніздо… їстівне. Ці птахи, які живуть у Південному Китаї, В’єтнамі,
Індонезії, будують свої гнізда зі слини на скелях гір. Люди збирають гнізда
салангані й варять їх. За смаком вони нагадують білок курячого яйця. Варені
гнізда салангані насправді містять чимало білка.
Молоко китів
дуже поживне. У ньому багато білка, що допомагає маленькому киту швидко
набирати вагу, рости не щодня, а щогодини.
Чи не найстаршим
жителем Землі був Ширалі Міслімов, який прожив 168 років. Понад 150 років він
пропрацював чабаном і щоденно проходив з отарою по 10–15 км. Довгожитель вживав
у їжу продукти з високим вмістом білків: молоко, сир, овочі. Не палив і не
вживав алкоголю.
Зміна структури
білка призводить до порушення його функції. У людини, яка хворіє на
серпоподібноклітинну анемію, еритроцити крові мають форму серпа й не здатні
переносити кисень. Виявилося, що амінокислотний склад білка хворих людей
відрізняється від гемоглобіну здорової людини тільки однією амінокислотою.
Також пропоную переглянути відео про білки:
Підсумуємо вивчене!
Сьогодні ви дізналися про білки, їхню
будову та функції, тобто значення для живих організмів. Людина споживає
тваринні (м’ясо, риба, сир, молоко, яйця) та рослинні (гриби, горіхи) білки, і
їх замінити неможливо. Нестача білків в організмі призводить до зменшення
м’язових тканин, зсихання організму. Організм слабшає і не може протистояти
хворобам, епідеміям. Дуже часто голодування призводить до смерті. Ви знаєте про
тяжкі наслідки голодомору 1933 р. в нашій країні, який штучно був створений
керівниками держави. Особливо шкідливо голодувати молодому поколінню. У такому
віці слід не обмежувати себе в білковій їжі, а дотримуватися правильного режиму
харчування, займатися спортом, фізкультурою, фізичною працею. За порадою можна
звернутися до лікаря.
Продукти харчування людина отримує
від природи. Тому не слід забувати про дбайливе ставлення до живої природи,
намагатися не порушувати екологічної рівноваги, примножувати природні
багатства.
Завдання.
«Знайди пару».
|
Назва білка |
Місцезнаходження |
|
Альбумін Кератин Колаген Гемоглобін Фібрин Фібриноген Пепсин Трипсин Міозин Глобулін Родопсин Лізоцим Інсулін |
Підшлункова
залоза Роги,
шерсть Кров Шкіра Підшлунковий
сік М’язи Слина Зоровий
пурпур Вакцина Шлунковий
сік Яєчний
білок |
Домашнє завдання: опрацювати параграф 3 підручника та матеріал, що розміщений на блозі, вивчити нові терміни та поняття, виконайте завдання, що є на блозі; знайдіть відповідь на запитання"Чому не можна харчуватися тільки тваринною їжею?"
Виконані завдання надсилайте на Viber!
Немає коментарів:
Дописати коментар