перекладач

четвер, 13 квітня 2023 р.

Доброго дня 6 та 9 клас!

Сьогодні 14 квітня 2023 р. 

6 Клас

Тема: "Особливості живлення, життєдіяльності та будови грибів : грибна клітина, грибниця, плодове тіло."
 
 

Давайте згадаємо:

1. Які існують царства живої природи?

2. Назвіть типи живлення у рослин і тварин.

3. Яку будову має рослинна і тваринна клітина?

 

Вивчення нового матеріалу.

1. Гриби. Загальна характеристика грибів.

 Природознавство (гриби) | Пластова банка

 

Гриби – одна з найбільших груп організмів,    до  неї належать близько 100 тисяч  описаних вченими видів. Розміри грибів – від одноклітинних дріжджів до величезних «поганок» і дощовиків. Гриби населяють різноманітні середовища існування – у воді та на суші. Гриби можуть поселятися на продуктах харчування, тобто бути сапрофітами, і в організмах тварин і людини, тобто бути паразитами. Значення грибів величезне. Крім того, що вони виконують свою роль у біосфері, їх широко застосовує людина для медичних і господарських потреб.

         До грибів належать численні цвілі, які ростуть на органічних речовинах (хлібі, шкірі, мертвій рибі), одноклітинні дріжджі, які у великій кількості з’являються на поверхні солодких фруктів, багато паразитів рослин. Останні спричиняють такі небезпечні захворювання, як борошниста роса, сажка, іржа. Деякі гриби паразитують на тваринах, людині.

         Гриби є одним із царств живих організмів. Як ви думаєте, чому вони утворюють окреме царство? Гриби – це одноклітинні або багатоклітинні гетеротрофні організми, які не мають хлорофілу. Походження  грибів ще до кінця не з’ясоване. Вважають, що одні групи грибів беруть початок від найпростіших тварин, інші – від водоростей.

         Вегетативне тіло грибів називається грибницею, або міцелієм, воно складається з окремих ниток – гіфів. Залежно від будови гіфів гриби поділяють на нижчі та вищі. У нижчих грибів  гіфи міцелію не мають перегородок і є мовби однією сильно розгалуженою гігантською клітиною, у вищих грибів вони розділені поперечними перегородками на клітини, їхній міцелій багатоклітинний.

         У нижчих грибів у гіфах немає перетинок, тому вони мають вигляд однієї гігантської галузистої клітини. У вищих грибів грибниця багатоклітинна, тобто у гіфах є поперечні перетинки. Гіфи міцелію наростають верхівкою і за сприятливих умов ростуть дуже швидко. У високоорганізованих грибів гіфи часто щільно сплітаються та утворюють несправжню тканину, з якої формуються плодові тіла шапкових грибів, трутовиків, дощовиків тощо.

         Клітини у більшості грибів  вкриті оболонкою з пектинових речовин, вуглеводів, подібних до хітину азотистих речовин та дуже рідко – целюлози. У цитоплазмі розташовані всі важливі органоїди: одне чи багато ядер, мітохондрії, апарат Гольджі, ендоплазматична сітка, лізосоми, рибосоми, вакуолі. Запасні поживні  речовини відкладаються у вигляді глікогену чи олії.

         Гриби є гетеротрофами і поглинають поживають поживні речовини всією поверхнею тіла. Як організми  мають гетеротрофний тип живлення? Розмножуються гриби нестатевим і статевим способами з допомогою різних типів спор. У деяких випадках для продукування спор формується спеціальна структура – плодове тіло.

         Гриби мають проміжне положення між тваринами і рослинами, оскільки   характеризуються рядом ознак, що роблять їх подібними, з одного боку, до тварин (гетеротрофний тип живлення в оболонці клітин є хітин, запас поживних речовин накопичується у вигляді глікогену, у результаті обміну речовин утворюється сечовина), а з другого – до рослин (необмежений ріст, живлення шляхом вбирання поживних речовин усією поверх неню гіфів, наявність клітинної стінки).

         Більшість грибів живиться рештками відмерлих організмів, такий спосіб живлення називають сапрофітним.  Інші види ведуть паразитичний спосіб життя, причому понад 10 тис. видів паразитує на рослинах і менш ніж 1 тис. -  на  тваринах і людях. Доволі часто гриби вступають у симбіоз з водоростями і вищими рослинами. Результатом такого співжиття є виникнення мікоризи (грибокореня) та відокремлення особливої групи організмів – лишайників, які вивчимо пізніше.

         Залежно від характеру живлення гриби поділяють на сапрофіти, паразити й симбіонти. До сапрофітів належать гриби, що живуть за рахунок відмерлих організмів. Велика кількість грибів-сапрофітів живе у грунті, у лісовій підстилці, купах прілої соломи.

         Гриби-паразити живуть на поверхні або всередині живих тканин рослин і тварин. Живляться вони за рахунок організмів, на яких оселилися, і часто є збудниками  інфекційних захворювань. Інколи гриби вступають у симбіоз (співжиття) з водоростями й навіть вищими рослинами. У процесі симбіозу можуть виникати нові утворення, наприклад лишайники, мікориза (співжиття гриба з коренями вищої рослини).

         Гриби енергійно дихають і потребують кисню; лише деякі з них, наприклад дріжджі, можуть одержувати енергію в процесі бродіння.  

2. Особливості царства Гриби.

  Використовуючи текст підручника - параграф 47ст. 214, самостійно заповніть таблицю:

Особливості царства Гриби.

Ознаки рослин

Ознаки тварин

Ознаки грибів (індивідуальні)





3. Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло.

Розглянемо гриби. Ваше завдання з'ясувати   за допомогою стор.219 підручника  будову гриба печериця.

 Цей гриб вирощується на підприємствах промислового виробництва і його можна побачити в будь-якому супермаркеті, бо його люди використовують в їжу.

         А в природі можна знайти печерицю на полях, луках, лісосмугах, лісах. Тіло печериці утворює грибниця – міцелій – це система дуже довгих та розгалужених мікроскопічних ниток, що знаходяться в грунті.

         Кожна гіфа утворена ланцюжком видовжених, безбарвних клітин.

         Клітини утворюють гіфу, а гіфи – багатоклітинний міцелій.

         Клітини гіф мають щільну клітинну оболонку, основу якої складає нерозчинна у воді та хімічно стійка речовина – хітин.

         Під оболонкою знаходиться клітинна мембрана. У цитоплазмі є 2 ядра та велика вакуоля. У вакуолі міститься клітинний сік, краплини олії та запаси вуглеводу – глікогену (запасний вуглевод тваринних організмів, людини).

В клітині є також мітохондрії та рибосоми (с.р. з малюнком підручника стор.219). У верхівковій клітині можна побачити ще ростові пухирці. Завдяки роботі цих пухирців верхівкова клітина росте і з часом ділиться. Внаслідок чого росте і вся гіфа. Таким чином, міцелій гриба росте лише верхівками гіф.

         У деяких частинках міцелію гіфи щільно переплітаються і утворюють плодове тіло. Саме його у шапинкових грибів і називають «грибом». Воно складається із шапинки та ніжки. 

А як розмножуються шапинкові гриби?

На нижньому боці плодового тіла печериці знаходяться пластинки темно-рожевого або темно-коричневого кольору.

         Пластинки – це складки плодового тіла, утворені гіфами. На верхівках цих гіф розвиваються темно-коричневі спори.

         Складки, на яких утворюються спори, називають гіменофор. У печериці гіменофор пластинчастий , а у маслюка, білого гриба – трубчастий. Гіменофор грибів, наповнений спорами. На ніжці печериці знаходиться біле плівчасте кільце – часткове покривало. До моменту повного дозрівання спор воно закриває гіменофор і захищає пластинки від зовнішніх пошкоджень. Коли спори дозрівають, ніжка видовжується, шапинка  розгортається, покривало розкривається, і спори починають висипатися. Потоки повітря підхоплюють спори і відносять їх від плодового тіла – гриб розмножується і розселяється. А із спор розвивається новий міцелій.

         Розмножуються різні гриби по різному:

1) вегетативно (шматочками міцелію);

2) безстатевим способом (спорами); 

3) статевим способом.

         А як живляться гриби?

         А чому грибів багато після великого дощу?

 

Способи живлення грибів.

Спосіб живлення

Джерело поживних речовин

Гриби сапротрофи

Мертва органічна речовина

Гриби паразити

Органічні речовини живих істот

Гриби  симбіотрофи

Живуть у симбіозі з іншими організмами і отримують від них поживні речовини


Розгляньте уважно малюнок 207 стор.215 підручника.
 

Живлення грибів.

         Гриби – безхлорофільні організми, які живляться органічними речовинами, тобто становлять групу гетеротрофних організмів, що мають грибний тип усмоктування. За способом живлення гриби бувають:

1) сапрофіти;

2) паразити – облігантні (обов’язкові), факультативні (необов’язкові).

         Живлення грибів складається з 2 етапів:

Перший етап:

         Гриби – гетеротрофні організми. Вони живляться розчиненими органічними речовинами, поглинаючи їх шляхом всмоктування всією поверхнею тіла. Для розкладання складних органічних речовин гриби виділяють за межі клітин особливі білкові сполуки – ферменти.

         Ферменти розкладають складні органічні речовини до простих органічних речовин. Поживні речовини всмоктуються клітинами гриба у вигляді розчину. Тому гриби потребують багато води і знайти їх у лісі можна після дощу.

         Але гриби можуть всмоктувати разом із водою і отруйні речовини, тому їх треба збирати у екологічно чистому лісі.

Другий етап:

         Внутрішнє живлення (всмоктування простих органічних речовин у клітину гриба).

 

Гриби можуть оселятись на різних субстратах, продуктах харчування, рослинних, тваринних.

         Такий спосіб живлення позначається на будові тіла гриба, яка являє собою систему мікроскопічних довгих, розгалужених ниток – грибницю.

         Грибниця – це вегетативне тіло грибів, його ще називають міцелієм.

         Таким чином, по способу живлення гриби бувають:

1) сапротрофи;

2) паразити;

3) симбіотрофи.

 Цікаві факти про гриби:



Узагальнення і систематизація знань.

 Тестова перевірка знань.

1. Вегетативне тіло гриба називається:

а) міцелієм;

б) мікоризою;

в) гіфами;

г) гаустроріями.

 

2. Мікологія – це наука про –

а) симбіоз;

б) гриби;

в) паразити;

г) лишайники.

 

3. Часткове покривало це –

а) біле плівчасте кільце на ніжці гриба;

б) покривало, що вкриває шапочку гриба;

в) покривало, що вкриває грибницю гриба

 

4. Усі гриби належать до:

а) автотрофів;

б) гетеротрофів;

в) сапрофітів;

г) паразитів

 

5. У клітинах грибів немає:

а) клітинної стінки;

б) хлоропластів;

в) ядра;

г) хітину


Домашнє завдання: опрацювати параграф 47-48, вивчити нові поняття та терміни; скласти загадки про гриби.
Виконані завдання надсилайте на Viber!


9 Клас

Тема: Біотичні, абіотичні та антропічні фактори.

-         Пригадайте, яку тему ми вивчили на попередньому уроці?

-         Які існують типи взаємозв’язків в екосистемі?

-         Які є види зв’язків між популяціями?

-         Що таке ланцюг живлення?

-         Що таке трофічна сітка?

-         Сформулюйте правило екологічної піраміди.  

      На  нашій планеті проживає понад 2,5 млн.  видів живих істот. Всі вони живуть у різних природних умовах, в яких здатні задовільнити свої природні та фізіологічні потреби та почуваються комфортно. Сьогодні на уроці ми повинні з'ясувати в яких саме умовах можуть жити організми, які фактори впливають на їхню життєдіяльність, як  організми реагують на зміну умов довкілля. Отож, тема уроку «Біотичні, абіотичні та антропогенні чинники середовища».

          
В      Вивчення нового матеріалу  
              

Екологічні чинники — це будь-які умови середовища, які здатні прямо чи опосередковано впливати на живі організми та на характер їх взаємовідносин. Виділяють три основні групи чинників за характером походження:

1.Абіотичні — вплив неживої природи на організми та їхні угруповання. Абіотичні чинники поділяються на:

 - кліматичні (температура, світло, сонячна радіація, вода, вітер, кислотність, солоність, вогонь, опади);

- географічні (рельєф, нахил схилу, експозиція);

- геологічні.

2.Біотичні — взаємний вплив одних живих організмів на інші.

3.Антропогенні — вплив на живу природу життєдіяльності людини.



          

Запишіть по декілька прикладів кожної групи факторів у таблицю:

Екологічні чинники

Біотичні

Абіотичні

Антропогенні

 

 

 

 

 

 

 

За характером дії екологічні чинники поділяють на:

1. Стабільні чинники — ті, дія яких не змінюється протягом тривалого часу.

2. Змінні чинники — ті, дія яких не є постійною складовою загального впливу середовища.

Завдання .  І варіант -  виписати ті чинники, які є змінними, ІІ варіант  – ті, які є сталими.

Перелік чинників: дія магнітного поля, міграції, сплячка, земне тяжіння, добова активність, коливання температури, дощ, вітер, град, епідемії, склад атмосфери, вплив хижаків.

На життєдіяльності організму негативно позначається як недостатня, так і надмірна дія будь-якого чинника. Сила чинника, що сприяє життєдіяльності організму, називається зоною оптимуму. Межа витривалості організму лежить між верхньою та нижньою межами величини чинника, за якої організмам загрожує загибель. Зони пригніченого стану називають зонами песимуму.

 

 

 










Закріпимо вивчене! 

1. На Вашу думку, які чинники, на даний час, мають найбільший вплив на живі організми?

2. Яке Ваше ставлення до проблеми охорони навколишнього середовища?

Завдання!

Перегляньте відео та прокоментуйте побачене: 

 

Домашнє завдання: опрацювати параграф 53, вивчити нові терміни та поняття;

написати міні-твір на тему «Майбутнє природи в моїх  руках" або «15 способів зберегти природу».

Виконані завдання надсилайте на Viber!

 

Немає коментарів:

Дописати коментар