Доброго дня 6 та 9 клас!

Сьогодні 21 квітня 2023 р.

6 Клас

 Тема: Групи грибів: симбіотичні - мікоризоутворюючі шапинкові гриби.

Повторимо вивчене!

Доповни речення:

1.  Гриби, які утворюють плісняву на поверхні харчових продуктів, шкіри, 

       паперу, органічних рештках називають ____________.

  2. Аспергил та пеніцил відносять до  ____________.

  3.  Мукор – це ____________.

  4.  Грибниця у нижчих грибів __________.

  5.  До нижчих грибів належать _________.

  6. Гриби здатні до фотосинтезу. Тому їх відносять до ­­­­__________. Органічні

     речовини вони поглинають з навколишньго середовища.

 Отже:

Ліс завжди вабив людей своєю таємничістю, лякав темнотою і хащами, збуджував уяву. І вони почали розповідати одне одному різні страшні історії про лісовиків, що ховаються за корявими пеньками, про водяників, що зводили людей зі світу в лісових озерах, про відьом, що ночами чаклували та кружляли у танці по лісу. А ось і їхні сліди. Гляньте – на лісовій галявинці виразно видні круглі утворення, ніби окреслені шапками грибів. Ростуть по колу опеньки, а всередині кола майже немає трави або вона блякла, миршава, немовби витоптана, – схоже, тут відьми танок водили! Кола ці не зникають, а з кожним роком стають все ширшими. Гриби з цих відьминих кіл не збирали, вважалося, що вони – від чорта. У Німеччині та Франції вірили, що в цих колах відьми й чорти влаштовували свої шабаші.

Були й інші цікаві думки: нібито ці кільця вказують на місця захоронення скарбів, які закопали гноми і тролі. Але щоб знайти і викопати скарб, треба було натерти очі розрив-травою, щоб побачити золото. Справа ускладнювалася тим, що розрив-траву потрібно було знайти під час цвітіння. А цвіла вона, як і папороть, тільки на Івана Купала опівночі. Цвітіння тривало дуже короткий час, і ніхто не встигав прочитати потрібні для цього випадку три молитви. Тому й зачарованого скарбу у «відьминих колах» ще ніхто не знаходив.

У Голландії вважали, що в цих колах відьми та інша нечисть уночі збивають масло, а тому селяни намагалися не випасати корів усередині кільця, щоб не зіпсувати молока.

Більшість людей усіляко уникали цих місць і не збирали там грибів. Дехто шукав більш правдоподібні пояснення і робив припущення, що ці кільця утворилися від удару блискавки. І навіть побутувала думка, ніби «відьмині кола» — це місця висадки інопланетян.

— А як же все відбувається насправді?

На це запитання ви дасте відповідь у кінці уроку.

Вивчення нового матеріалу.

 

1.  Середовища існування шапинкових грибів

У незвичайному Царстві Гриби, яке таємно і явно розташувалося біля людини, живе величезна видова кількість мешканців. Приваблює своєю яскравою зовнішністю червоний мухомор, горді й величаві білі гриби, тендітні опеньки, ніжні сироїжки. Всі вони належать до шапинкових грибів.  

 — Де можна зустріти шапинкові гриби?

— Які фактори зовнішнього середовища необхідні для цих грибів?

На розвиток грибів впливає багато факторів середовища існування — склад субстрату й наявність у ньому органічних компонентів, інтенсивність сонячної радіації, наявність вологи, вміст в атмосфері кисню і вуглекислого газу, а також антропогенний вплив (інтенсивність збору, випас худоби, витоптування і т. д.).

Разом з поживними речовинами із субстрату, атмосферного повітря і води гриби можуть поглинати й накопичувати у своєму тілі різного роду токсичні, радіоактивні та шкідливі для організму людини речовини. Такі гриби являють собою велику небезпеку для споживача (тому в місцях з підвищеною радіоактивністю, поблизу доріг з автомобільним рухом, промислових підприємств і поховань технологічних відходів виробництва збір грибів не бажаний). Їстівні гриби, накопичуючи токсичні продукти, можуть ставати отруйними.

2. Особливості будови та процесів життєдіяльності шапинкових грибів.

 Вегетативне тіло шапинкових грибів складається з гіфів, що утворюють грибницю, розташовану в субстраті. У процесі розвитку на грибниці утворюються плодові тіла, які складаються з ніжки та шапинки.

На нижньому боці шапинки, від центру до периферії, у частини грибів розходяться пластинки, на яких розвиваються спори — такі гриби називаються пластинчастими (сироїжки, лисички). У деяких пластинчастих грибів є покривало-плівочка, що захищає пластинки (опеньки). В інших грибів нижня частина шапинки має трубчасту форму — це трубчасті гриби. У трубчастих також дозрівають спори. Їхні плодові тіла м’ясисті, швидко загнивають, легко пошкоджуються личинками комах, поїдаються слимаками.

— Які способи розмноження характерні для шапинкових грибів?

Ми вже згадували, що багато шапинкових грибів пристосувались до взаємовигідного співжиття з рослинами. Тому ви, можливо, помічали, що певні види шапинкових грибів трапляються лише під деякими видами дерев. Часто це відображено в їхніх назвах (підберезник, підосичник тощо). Білий гриб зростає разом із дубами, ялинами, соснами. У сосняках можна знайти ще й лисички, маслюки та інші. Грибні нитки обплутують корені рослин і навіть можуть проникати всередину кореня, утворюючи грибокорінь або мікоризу. Явище було відкрите в 1871 р. польським біологом Ф. Каменським.

Мікориза - це симбіоз міцелію гриба і коренів вищої рослини. Гриб сприяє засвоєнню рослиною ряду корисних речовин і активує ріст рослини, одержуючи від неї органічні речовини.

 

— Яке значення може мати мікориза для гриба і дерева?

Гриби допомагають рослині засвоювати важкодоступні речовини гумусу, сприяють поглинанню елементів мінерального живлення, фіксують вільний азот і у сполуках передають рослинам, активують ферменти вищих рослин. Від вищих рослин гриби отримують органічні речовини, кисень, кореневі виділення, що сприяють проростанню спор.

- До якої екологічної групи відносять ці гриби?

Сапротрофи

 Сапротрофи  - організми, які харчуються вже неживою органічною речовиною, розкладаючи її. Наприклад, на листовому опаді, хвої тощо.

Розташована в грунті грибниця утворює величезну поверхню, завдяки чому вбирає необхідні поживні речовини. Але за значних коливань температури, за надто низьких температур, посушливих умов ріст грибниці припиняється – настає стан спокою. У такому стані вона здатна переживати тривалі періоди несприятливих умов. Але варто після посухи пройти рясним дощам, як через 10-12 днів виростають нові плодові тіла. І їхній ріст може бути настільки потужним, що вони проростають навіть крізь асфальт. Отже у похід по гриби варто вирушати після теплої погоди та рясних дощів.

Народні прикмети

1. Осінь бідна на гриби, то зима буде багата на сніг і морози.

2. Багато горіхів на ліщині, а грибів мало – чекай сніжної та холодної зими.

3. Опеньки з’явилися – літо скінчилося.

4.Колоситься жито – починають з’являтися білі гриби.

5. Полетів пух з осики – йди за підосичниками.

 Відгадайте загадки про гриби:

Загадки про гриби 

1. Одна ніжка, одна шапка, а голови нема. 

2. Я – маленький грибок, вискочив на пеньок, жовту шапочку піднімаю, тонку ніжку ледь згинаю.

3. Під березою родився, під березою живу, ти мене відшукай і до кошика ховай .

4. Не дивися на красу, що на шапці я ношу, бо вона, червоно-біла, вже багато зла зробила.

5. Гарна шапка, тонка ніжка, сам чорненький, як та кішка, ти мене пошукай, а ну, хто я, відгадай.

6. Нога така жовтувата, а шапочка – слизькувата, я такий собі грибок, ну, звичайно ж …

7. Під осикою росте він, листям прикривається, та його знайти не важко, хоч він і ховається.

8. У кого голова на ніжці?

9. Люблять нас усі ловити у ставку, а як букву «г» додати, будуть нас збирати у ліску .

 

Знайдіть зайве:

 Підберезник, маслюк, рижик, підосичник.

Сироїжки, печериці, опеньки, маслюки.

Печериця, білий гриб, маслюк, сироїжка.

Розвяжіть біологічні задачі:

 

а) Для більшості людей поняття «гриб» обмежено згадкою про шапинкові гриби, які можна побачити в лісі, у полі, на луках, пар­ках. Але насправді те, що ми бачимо на поверхні землі, - не гриб. Що це за утвір? Яку воно має назву і які функції виконує?

 

б) Велика кількість грибів, особливо шапинкових: підберезники, підосичники, маслюки та інші, вступають у взаємовигідне партнер­ство з деревами і навіть чагарниками. Як називається таке партнер­ство? Чим воно вигідне для обох організмів? Як живляться гриби, що не вступають у партнерство з рослинами? Як називається їх спо­сіб живлення?

в) Народна приказка каже: «Росте, як гриб...». А як росте гриб? Які умови необхідні для того, щоб з маленької мікроскопічної спори виріс красень шапинковий гриб. Поміркуйте, чому саме після дощу треба вирушати по гриби. Чому літний дощик називають «гриб­ним»?

  Отже розглянули і цю тему.

Домашнє завдання: опрацювати параграф 49 ст. 221-225, вивчити нові терміни та основні поняття з теми; заповнити табличку:

Порівняльна характеристика нижчих і вищих грибів

Ознаки	Нижчі гриби	Вищі гриби
Спільні
Відмінні

 Для бажаючих творче завдання. Прочитати інформацію "Для допитливих" зі ст. 225 та на основі отриманих знань придумати та намалювати лікарський гриб трутовик у вигляді мультгероя.

Виконані завдання надсилайте на Viber!

9 Клас

Тема. Біосфера як цілісна система.

Повтор вивченого.

1. Дайте відповідь на запитання:

1.    Що таке трофічний рівень?

2.    Назвіть організми, що перебувають на різних трофічних рівнях.

3.    Що таке ланцюг живлення?

4.    Охарактеризуйте різні ланцюги живлення.

5.    Поясніть поняття трофічна сітка.

6.    Сформулюйте правило екологічної піраміди.

2. Виконайте вправу за посиланням:

Вправа 1 :https://learningapps.org/11891942

Вправа 2 : https://learningapps.org/16494457

Вправа 3 : https://learningapps.org/17529808

Вправа 4: https://learningapps.org/17397365

Вивчення нового матеріалу.

1.    Біосфера, її межі .

Біосфера – екологічна система, межі якої зумовлені життєдіяльністю організмів.

Межі біосфери:

-        Атмосфера – газувата оболонка (до озонового шару);

-        Гідросфера – водна оболонка;

-        Літосфера – верхня тверда оболонка Землі.

Жива речовина виконує такі функції:

-        Газова (фотосинтез, дихання);

-        Концентраційна (накопичення хім. елементів);

-        Окисно-відновна (окиснення речовин з утворенням солей та оксидів);

-        Біохімічна (під час обміну речовин).

Перегляньте відео:

2.    Колообіг речовин у біосфері.

У біосфері відбувається постійний кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу природу і знову до організму.

Кругообіг Оксисену. Оксиген поширений у живих організмах у складі хімічних сполук, а в атмосфері він представлений двома простими речови­нами — киснем O₂ і озоном O₃. Кисень потрапляє в атмосферу вна­слідок фотосинтезу, коли виділяється як побічний продукт фото­хімічної реакції. Озон утворюється у верхніх шарах атмосфери внаслідок поглинання киснем ультрафіолетового випромінювання Сонця. Живі організми використовують кисень у процесі дихання для окиснення органічних сполук до карбон(ІУ) оксиду й води, які потім знову можуть використовуватися у процесі фотосинтезу.

Кругообіг Карбону. Природні сполуки, до складу яких входить Карбон, постійно зазна­ють змін, унаслідок яких здійснюється кругообіг Карбону. Важлива роль у кругообігу Карбону належить карбон(IV) оксиду, який входить до складу атмосфери. Цей газ надходить в атмосферу внаслідок бага­тьох процесів —виверження вулканів, горіння палива, розкладан­ня вапняку, дихання живих організмів, процесів бродіння і гниття. З повітря СO₂ у значних кількостях поглинається наземними рослинами та фітопланктоном Світового океану. Процес поглинан­ня СO₂ відбувається тільки на світлі — фотосинтез, унаслідок якого утворюються органічні сполуки, що містять Карбон. Із рослин, які поїдаються тваринами, Карбон переходить у тва­ринні організми. Тварини виділяють Карбон у вигляді вуглекис­лого газу під час дихання. Рослини і тварини з часом відмирають, починають гнити, окислюватись і частково перетворюватися на СO₂, що повертається у повітря й знову поглинається рослинами. А частково рослинні та тваринні рештки у ґрунті перетворюють­ся на горючі копалини — кам’яне вугілля, нафту, природний газ. Горючі копалини використовують як паливо, внаслідок згоряння якого СO₂ знову повертається в атмосферу.

3. Роль організмів у перетворенні оболонок Землі.

Перегляньте відео:

Підведемо підсумки та закріпимо розглянуте сьогодні:

1. Дайте відповідь на запитання:

1.    Що таке біосфера?

2.    Назвіть функції живої речовини Землі.

3.    Охарактеризуйте колообіг Карбону.

4.    Сформулюйте колообіг Оксигену.

5.    Яка роль організмів у перетворенні оболонок Землі?

2. Виконайте вправу за посиланням:

 Вправа 1: https://learningapps.org/17366506

Вправа 2: https://learningapps.org/17462205

Вправа 3: https://learningapps.org/17364027

Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі , виконати завдання; пр. 55 ст. 297, занотувати ключові поняття та терміни, виконати завдання 13 ст. 300.

Виконані завдання надсилайте на Viber!