Добрий день 7 та 9 клас! Продовжуємо дистанційне навчання.

7 Клас

09.04.2021р.

Урок № 50

Тема : Форми поведінки тварин : дослідницька, харчова, захисна, гігієнічна, репродуктивна, територіальна, соціальна. Лабораторне дослідження "Спостереження за поведінкою тварин."

Чи задумувались ви, як спілкуються тварини?

       Чи можна поведінку тварин назвати розумною?

        Чи можна бджіл віднести до соціальних тварин з розумною поведінкою?

На всі ці запитання ми будемо шукати відповідь .

 Вивчення нового матеріалу.

Перегляньте відео:

 

Індивідуальна поведінка.

1.      Харчова поведінка. Харчова поведінка – різні стани рухових і вегетативних реакцій організму, пов’язані з пошуком і прийомом корму. Новонароджені ссавці з нормальним розвитком (лошата, телята, ягнята, козенята, поросята та ін.) після облизування матір’ю тягнуться до вимені, активно ссуть молозиво. Тварини протягом випасу активно в різний час дня поїдають вибірково різні рослини, задовольняючи потреби організму в їжі. Формування харчової поведінки шляхом інтеграції вроджених і набутих форм поведінки відбувається протягом усього життя організму. Найбільш загальним подразником, що викликає харчо видобувну реакцію в незрілонароджених дитинчат є тепла поверхня матері, у зріло народжених і дорослих тварин – нюхові, зорові й слухові подразнення.

    Тварини віддають перевагу одним кормам, а інші відкидають; корм поїдають протягом певного часу до насичення, через різні інтервали часу.

    Тварини відшукують і поїдають насамперед ті трави, корми, які містять необхідні для організму речовини.

2.      Комфортна поведінка – різні сполучення рухових реакцій, пов’язані з пошуком і створенням             

комфортних зовнішніх умов (перехід у тінь або на припік залежно від температури, в укриття, на суху або вологу, гладку, м’яку поверхню, у тепле приміщення або у вигульний двір), усунення дій несприятливих чинників (облизування, почісування, купання тощо), прагнення до повернення додому (англ.. «роумінг»), випасної ділянки, місця відпочинку, на свою територію. Всі вони так чи інакше пов’язані із забезпеченням гомеостазу.

3.      Дослідна поведінка. Багатьом тваринам властивий інстинкт новизни.  У разі нового незвичайного явища у тварин спочатку проявляється рефлекс біологічної обережності, а потім дослідна поведінка. Прийоми дослідження навколишнього середовища в багатьох тварин, в основному, однотипні. Спочатку тварина  оглядає довкілля, обнюхує підлогу, стіни, перегородки, годівниці. Поведінка спрямована на відновлення втраченого побуту,  визначення придатності до існування, одержання корму, води, відпочинку.

4.      Ігрова поведінка. Ігрова поведінка проявляється у тварин через 2-3 тижні після народження. Лошата, телята, ягнята, козенята починають робити різкі рухи, підскакувати нагору, убік. У разі групового утримання ігрова поведінка проявляється в біганні по прямій наввипередки, буцанні, лизанні один одного, видиранні на узвишшя. Тварини, які симпатизують одна одній. Труться головами, стрибають, борються, супроводжують одна одну.

5.      Наслідувальна поведінка. Проявляється в наслідуванні поведінки іншої тварини.  Молоді тварини наслідують, копіюють поведінку матері; дорослі можуть копіювати поведінку інших.

 

2.Територіальна поведінка

    Територіальною називають поведінку,  яка пов’язана з розподілом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини й вигризи на корі дерев або переважне поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мочаться біля дерев, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.

   Спів, що позначає вид, відіграє у співучих птахів ту саму роль, що оптична сигналізація  у риб. Безсумнівно, що інші птахи, які ще не мають власної ділянки, за цим співом дізнаються: у цьому місці  заявив свої територіальні домагання самець такого то роду й племені. Важливо ще й те , що в багатьох видів за співом можна дуже точно визначити, наскільки сильним є співак, якого він віку – іншими словами, наскільки він небезпечний для слухача. У багатьох птахів, які акустично маркують свої володіння, звертають на себе увагу значні індивідуальні розходження видаваних ними звуків. Багато дослідників уважають, що в таких видів може мати значення персональна візитна картка. Так , до прильоту самиці самець-дрізд обирає ділянку й захищає її від інших птахів.

         Позначення ділянок

     Наземні тварини позначають межі своєї ділянки з допомогою запахів. У воді хімічні сигнали діють дуже коротко, тому, щоб позначити територію, мешканці глибин використовують головним чином звук і колір. Риби, морські леви та ракоподібні позначають межі своїх ділянок різними звуками.

      Морські леви й на суходолі, і під водою здатні видавати подібні до гавкоту звуки. Креветки, краби та інші ракоподібні

        4.Суспільна поведінка.

Комах, що живуть великими родинами, називають суспільними. Членів родини соціальних комах поділяють на групи: самців і самок, що виконують функцію розмноження і робітників, які виконують спільно усі роботи з підтримання життя родини й охорони особин першої групи. Утворюють родини лише представники двох рядів двох рядів: Перетинчастокрилі та терміти.

Для суспільних тварин характерно не просте створення угрупувань, а розподіл функцій та обмін інформацією. Об’єднання комах називають біологічними над організмами. Всі особини діють генетично за прогамовано, як організм одного типу.

Завдання!

Інформацію з даної теми занотуйте в зошити у вигляді схеми.

     Перегляньте відео:

 

 

 На закріплення

Виконаємо лабораторне дослідження!

  Лабораторне дослідження "Спостереження за поведінкою тварин."

Використовуючи підручник ст.214 виконайле дослідження.(результати запишіть у зошит)

Відео для виконання дослідження:

Риба-Хірург

 

Як дихають риби:

 

Це цікаво!

 

Незвичайна поведінка тварин:

 

Домашня завдання: опрацювати параграф 46, 47, вивчити нові терміни та поняття; виконати та надіслади лабораторне дослідження.

Виконані завдання можна надсилати на електронну пошту : 11051987awd@gmail.com або на Viber.

 

9 Клас

09.04.2021р.

Урок № 50

Тема: Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти. Огляд основних еукаріотичних таксонів. 

 

Будь-кому з нас очевидно, що всі ми різні і що світ навколо нас різноманітний. Навіщо ж нам потрібне різноманіття і яку роль воно відіграє в повсякденному житті?

Різноманіття – це прогрес, розвиток, еволюція. Уявіть собі, що наш Всесвіт складається тільки з однакових атомів (наприклад, водню) – хіба б ми з вами при цьому могли з'явитися на світ?

Різноманіття – це стійкість. Саме взаємні та узгоджені дії різних за функціями складових дають складній системі можливість опиратися зовнішнім впливам.

Різноманіття – це життя. І живемо ми ще й досі на планеті виключно в силу того, що генотипи у нас всіх різні. Зовсім не випадково споконвіку всі релігії світу накладали строге табу на шлюби з близькими родичами. Цим зберігалося генетичну різноманітність популяції, без якої прямий шлях до виродження і зникнення з лиця Землі.

Якщо тепер уявити собі, що в світі зникла різноманітність, то разом з ним ми втратимо:

    а) здатність до розвитку;

    б) стійкість;

    в) власне життя.

Моторошна картина, чи не так?

 

Вивчення нового матеріалу.

 1.      Різноманітність форм життя. Сучасна система живої природи.

У 1990 році Карл Воуз запропонував новий варіант систематики живих організмів. Згідно з ним, організми поділяються на великі систематичні групи – домени. Домен – таксон найвищого рангу, що включає в себе кілька царств живих організмів.

Неклітинні форми життя	Клітинні форми життя
Віруси Субвірусні частинки: пріони, віроїди	Домен Бактерії Домен Археї Домен Еукаріоти

 

2.      Основні групи організмів.

За палеонтологічними даними, прокаріоти на нашій планеті виникли біля 3,2 млрд. років тому, тоді як еукаріоти є набагато молодшими – їхній вік складає лише біля 1,6 млрд. років.

Прокаріотичні клітини за розмірами значно менші від еукаріотичних – їхній середній діаметр становить біля 0,5-2 мкм, тоді як у еукаріот – 5-20 мкм.

Клітини прокаріот та еукаріот на фенотиповому рівні подібні за наявністю ДНК та білок-синтезуючого апарату, представленого рибосомами, за наявністю зовнішньої мембрани (плазмалеми), ферментних комплексів. До складу клітин прокаріот та еукаріот входять білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, мінеральні сполуки та вода.

Прокаріоти не мають спеціалізованих фотосинтетичних органел. Представники еукаріотів мають спеціалізовані органели – хлоропласти, де і зосереджено весь пігментний комплекс.

Відмінності між прокаріотами та еукаріотами на геномному рівні полягають у тому, що прокаріотична клітина є системою, яка містить лише один геном, зосереджений у нуклеоїді, тобто є моногеномною. Еукаріотична клітина є системою з кількома (двома, трьома або навіть чотирма) неспорідненими геномами, тобто є полігеномною.

Прокаріоти не здатні до фаго- та піноцитозу, не мають морфологічно оформленого ядра, мітохондрій, пластид, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом, а також органел, що побудовані з мікротрубочок – джгутиків, базальних тіл джгутиків, клітинного центру з центріолями. У прокаріот відсутні мітоз, мейоз, статевий процес, а обмін генетичною інформацією здійснюється парасексуально – шляхом трансформацій та кон'югацій. Прокаріоти, на відміну від еукаріотів, здатні дуже швидко розмножуватися.

Прокаріоти складають два домени: Археї і Бактерії. Різниця між якими полягає у відсутності двошарової ліпідної мембрани у архебактерій та її наявності у бактерій.

Домен Еукаріоти поділяється на декілька царств: Рослини (Plantae, або Vegetabilia), Гриби (Fungi), Тварини (Animalia), кілька царств, до яких належать представники одноклітинних еукаріотичних організмів.

За самими обережними оцінками сьогодні на нашій планеті зареєстровано біля 1,8 млн. видів живих організмів. З них понад 1000 видів вірусів, близько 4500 видів дроб'янок, біля 500 тис. видів – це рослини, біля 100 тис. видів – гриби, біля 1,5 млн. видів – тварини (з них понад 1 млн. – комахи). Це різноманіття виникло внаслідок тривалого процесу еволюції, під час якого одні види давали початок іншим, деякі зникали. Види, що утворилися від спільного предка, зберігають чимало ознак схожості. Чим віддаленішим є історичний зв'язок між видами, тим суттєвішими є відмінності між ними. Таким чином, усі види, що населяють нашу планету, пов'язані між собою родинними зв'язками, тобто утворюють природну систему.

3.      Неклітинні.

Неклітинні – сукупність форм життя, що не мають клітинної будови.

Віруси – неклітинні форми життя, які є внутрішньоклітинними абсолютними паразитами. Прості віруси складаються з білків і одного типу нуклеїнової кислоти, а складні віруси мають ще ліпіди, вуглеводи. Не мають власних білоксинтезуючих систем. Спричиняють різноманітні захворювання.

Пріони – інфекційні агенти, які є низькомолекулярними білковими частинками без нуклеїнової кислоти.

Віроїди – неклітинні форми життя, які являють собою низькомолекулярну одноланцюгову кільцеву РНК, що не кодує білків. Без білкової оболонки. Викликають захворювання.

Також ви можете переглянути презентацію:

 

 

Карта знань до нашої теми(карту запишіть собі в зошити будь ласка).

Домашнє завдання: опрацювати параграф 48, вивчити карту знань з теми; дати відповідь на запитання:

1.      Чим відрізняються представники доменів Археї і Бактерії?

2.      Схарактеризуйте основні відмінності вірусів і бактерій.

3.      Чим відрізняються віроїди від пріонів та вірусів?

4.      Чому більшість патогенних вірусів людини викликають хвороби верхніх дихальних шляхів?

5.      Чому вірус, вбудований у ДНК клітини, називають генетичним паразитом?

6.      Види, що утворилися від спільного предка, зберігають чимало ознак схожості. Чим подібні клітини всіх еукаріот?

7.      Чим віддаленішим є історичний зв'язок між видами, тим суттєвішими є відмінності між ними. В чому відмінність клітин прокаріот і еукаріот?

8.      Чому клітини одноклітинних еукаріотів зазвичай мають складнішу будову, ніж клітини багатоклітинних, що входять до складу певних тканин?

9.      Яке біологічне значення має диференціація клітин? Чи можливе існування великих багатоклітинних організмів, що складаються з недиференційованих клітин?

10.   Доведіть значення бактерій та архей для еволюції життя на Землі.

11.   Чому розмноження вірусів можливе лише в клітині-господарі?

12.   Назва «археї» походить від грецького слова «архаїос», що означає «давній». Чому така назва не дуже пасує цій групі прокаріотів з огляду на їхнє походження?

13.   Археї збереглися насамперед у місцях з екстремальними умовами. Що є причиною цього?

14.   Назвіть найбільш незвичайні риси будови й способу життя бактерій.

15.   Які зміни мали б відбутися в обміні речовин і спадковій інформації клітини-господаря, щоб поглинена бактерія стала ендосимбіотичною органелою?

16.   Як тип харчування організму залежить від будови його клітин?

17.   Чи достатньо одного критерію, як автотрофне чи гетеротрофне живлення, для визначення, чим є конкретний організм – рослиною чи твариною?

18.   Наведіть приклади організмів, здатних існувати лише в симбіозі з іншими організмами. Поясніть, чого не вистачає хазяїну  й у чому допомагає симбіонт.

19.   Які особливості будови і функціонування евглени зеленої дають підстави вважати її рослиною, а які – твариною?

Виконані завдання можна надсилати на електронну пошту : 11051987awd@gmail.com або на Viber.