Доброго дня 7 та 8 клас! 

Сьогодні 20 травня 2022 р.

Біологія 7 клас

Тема: Природоохоронні території. Міні- проект.

План роботи

1. Опрацювати текст підручника.

2. Опрацювати інформацію, що знаходиться нижче .

3. Занотувати основні поняття та терміни.

4. Виконати завдання для закріплення та створити міні-проект.(у вигляді буклету, альбому, карти тощо.)

З історії

Зародки національного природоохоронного законодавства сягають ще часів Київської Pyci. У зводі законів княжої держави «Руській правді» містилося чимало регламентацій, які стосувалися термінів полювання на тих чи інших хутряних звірів, була заборона виловлювати деякі породи риб під час нересту, містилося чимало засторог щодо збереження та використання природно адекватних засобів землеробства, бортництва, броварства, деяких інших промислів та ремесел. Тоді ж було передбачено також i деякі кари, переважно грошові, за порушення вимог «Руської правди». Наприклад, за знищення журавля i вбивство людини нерідко накладали однакову кару. У князівські часи фактично були закладені i початки формування заповідних територій — «мисливських угідь», на яких лише вряди-годи відбувалося полювання та лови.

Історія розвитку національного природоохоронного законодавства

У козацько-гетьманську добу українське природоохоронне законодавство живилося такими джерелами: звичаєвим правом та повсякденними традиціями; традиційним законодавством княжої та литовсько-руської доби; магдебурзьким правом; законотворчою діяльністю національної держави, яка уособлюється насамперед у гетьманських універсалах.

Через своєрідне становище тогочасної України на національне законодавство нашаровувались, інколи практично повністю поглинаючи його цілком чи в окремих компонентах, правничі вимоги сусідніх держав Польщі, Росії, Австрії та iн.

Досить вичерпну характеристику природоохоронних засад дає синтетичне «Зібрання українських прав» 1807 р. У розділах «Про ціну реча», «Про недозволені діяння», наприклад, докладно простежено численні ситуації, у яких людина вступає у стосунки з природою: рибальство, пошкодження соколиних гнізд, виловлювання бобрів, знищення рою бджіл чи дерева, полювання на зайців та ін. У них регламентовано вартість та покарання відповідних вчинків, окреслено майнові та територіальні засади природокористування. До проблем, пов’язаних зі звіриним ловецтвом та рибальством, звертаються i в заключних розділах книги. Вельми прикметні підсумкові слова «Зібрання»: в Україні «чужий ліс рубати взагалі забороняють». Отже, тогочасне право разюче відрізнялося від радянського, за якого «чуже» (тобто спільне) знищував кожен, хто тільки не лінувався.

В останні роки бурхливий розвиток промисловості й сільського господарства, будівництво нових та розбудова існуючих міст і селищ, розширення мережі залізничних та автомобільних шляхів, ліній електропередач, нафто- і газопроводів, зарегулювання стоку Дніпра та більшості середніх і малих річок, осушення боліт Полісся й зрошення величезних площ на Півдні України призвели до істотних змін ландшафтів, дикої флори і фауни. 70 % природних ландшафтів України змінено господарською діяльністю людини, що загострило проблему охорони природи і раціонального природокористування.

У червні 1992 р. Верховна Рада прийняла закон «Про природно-заповідний фонд України». Природно-заповідний фонд становлять ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність. Вони виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генетичного фонду тваринного і рослинного світу (тобто всієї сукупності видів, створених протягом еволюції), а також спостереження й контролю за природним середовищем.

Які території входять до природно-заповідного фонду країни?

До цього фонду належать: природні, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Завдання.

Перегляньте відео. За інформацією , що знаходиться у відео, створіть міні-проект "Природоохоронні території."

Ось ще додаткова інформація до теми:

На території України функціонує:

•     19 природних і 4 біосферні заповідники,

•     40 національних природних парків,

•     2853 заказники,

•     3203 пам’ятки природи,

•     27 ботанічних садів,

•     12 зоопарків,

•     54 дендропарки,

•     542 парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва,

•     55 регіональних ландшафтних парків,

•     800 заповідних урочищ.

На жаль, відвідування людьми об’єктів природно-заповідного фонду нерідко призводить до погіршення екологічної ситуації на них: після туристів залишається багато сміття, вони вирубують дерева, збирають дикорослі рослини, утоптують ґрунт. Тому під час відвідування біосферних заповідників і природних національних парків (крім їх заповідних зон, де туристам та відпочиваючим перебувати заборонено), а також регіональних ландшафтних парків, заказників і пам’яток природи потрібно суворо дотримуватись вимог: не палити багаття, не залишати сміття, не збирати рослини, не лякати тварин, дотримуватись тиші.

Природні заповідники України

№ з/п	Назва	Рік створення	Площа, га	Область
1	Природний заповідник Горгани	1996	5344,2	Івано-Франківська
2	Дніпровсько-Орільський природний заповідник	1990	3766,2	Дніпропетровська
3	Древлянський природний заповідник	2009	30872,84	Житомирська
4	Природний заповідник Єланецький степ	1996	1675,7	Миколаївська
5	Казантипський природний заповідник	1998	450,1	Автономна Республіка Крим
6	Канівський природний заповідник	1923	2027	Черкаська
7	Карадазький природний заповідник	1979	2872	Автономна Республіка Крим
8	Кримський природний заповідник	1923	44 175	Автономна Республіка Крим
9	Луганський природний заповідник	1968	2122	Луганська
10	Природний заповідник Медобори	1990	10 521	Тернопільська
11	Природний заповідник Мис Мартьян	1973	240	Автономна Республіка Крим
12	Природний заповідник Михайлівська цілина	2009	882,9	Сумська
13	Опукський природний заповідник	1998	1592,3	Автономна Республіка Крим
14	Природний заповідник Розточчя	1984	2084,5	Львівська
15	Поліський природний заповідник	1968	20 104	Житомирська
16	Рівненський природний заповідник	1999	42288,7	Рівненська
17	Черемський природний заповідник	2001	2975,7	Волинська
18	Український степовий природний заповідник	1961	3335,6	Донецька, Запорізька, Сумська
19	Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник	1973	14 523	Автономна Республіка Крим

Біосферні заповідники України — природно-заповідні території міжнародного значення, у яких охороняється всі шари біосфери; доступ до них украй обмежений.

Біосферні заповідники України

№	Назва	Рік створення	Площа, га	Область
1	Асканія-Нова	1921	11 100	Херсонська
2	Дунайський біосферний заповідник	1981	50252,9	Одеська
3	Карпатський біосферний заповідник	1968	57 880	Закарпатська область
4	Чорноморський біосферний заповідник	1927	89 129	Херсонська, Миколаївська

Завдання.

 «Установи відповідність».

Установити відповідність між назвою категорії заповідного об’єкта і характеристикою.

А на цій природоохоронній території дозволено проводити екскурсії для організованих туристів Б природоохоронна територія, на якій заборонені всі види діяльності В окремі об’єкти, які мають природоохоронне, наукове, естетичне або пізнавальне значення Г заклади, створені для збереження, акліматизації та господарського використання рідкісних та інших видів як місцевої, так і світової фауни Д природні ділянки суходолу, цілісність яких охороняється законами держави

1 заповідники 2 зоологічні парки 3 національні природні парки 4 пам’ятки природи 5 природо-заповідний фонд держави

Домашнє завдання:

1. Опрацювати та вивчити теоретичний матеріал . 

2. Створити міні-проект "Природоохоронні території."

Підтримуємо звязок з допомогою Viber!

До наступного уроку 24 травня !

Біологія 8 клас

Тема: Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. плацента, її функції.

Хід роботи

Пригадаємо!

1.     Яка будова чоловічих статевих клітин?

2.     Яка будова жіночих статевих клітин?

3.     Що таке менструальний цикл?

4.     Що таке оволяція?

Вивчення нового матеріалу

Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму з моменту його зародження до природної смерті.

Періоди:

-         Ембріональний (зародковий);

-         Постембріональний (післязародковий)

Вагітність – фізіологічний стан організму жінки, пов'язаний із заплідненням яйцеклітини і розвитком зародка і плоду.

    Ембріональний розвиток людини починається з утворення зиготи й закінчується народженням дитини. Він триває 40 тижнів, і за цей час з однієї клітини виростає організм, який складається з мільярдів спеціалізованих клітин. Вони утворюють тканини й органи. І порядок їх формування, і швидкість росту визначає програма, закодована в хромосомному наборі зиготи.

Формування зародка із зиготи починається ще в матковій трубі. У ній відбувається поділ зиготи, діляться й клітини, які утворилися внаслідок цього. Так формується багатоклітинний зародок, що складається з диплоїдних клітин. Через деякий час клітини ембріона спеціалізуються: одні з них утворюють його оболонки, які беруть участь у забезпеченні умов існування зародка, інші формують тканини й органи нового організму.

Протягом 6-9 днів зародок рухається до матки. У цей час він росте і розвивається, використовуючи запас поживних речовин яйцеклітини. У матці відбувається імплантація - проникнення ембріона у внутрішній шар її тканин, до якого зародок прикріплюється виростами своєї зовнішньої оболонки. Прикріпившись, ембріон починає отримувати поживні речовини з організму матері.

Закладання систем органів ембріона відбувається швидко: на четвертому тижні розвитку в ембріона, довжина якого становить близько 2 мм, вже є серце, кровоносні судини, зачатки органів чуття, нервової системи тощо. Функціонують й оболонки зародка. Клітини внутрішньої оболонки продукують навколоплідну рідину. Вона створює середовище, у якому ембріон може рухатися, оберігає його від трясіння, стискання. Оболонки ембріона і навколоплідна рідина утворюють навколоплідний міхур. Зародок росте, збільшується й навколоплідний міхур, що поступово заповнює матку. Росте й розтягується і сама матка.

Розглянути таблицю

Етапи формування та розвитку ембріона людини

Час після запліднення	Розмір ембріона	Особливості розвитку ембріона
1 тиждень	0,2 мм	Понад 100 клітин, що формують стінки порожнистої кулі
2 тижні	0,5 мм	Клітини спеціалізуються, формуются 3 шари зародкових клітин
3 тижні	1,8-2 мм	Закладаються хребет, нервова трубка
4 тижні	5-6 мм	Формуються кровоносні судини, серце у вигляді трубки, кров, пуповина
5 тижнів	8-9 мм	Закладається головний мозок, зачатки кінцівок. Серце починає скорочуватись
6 тижнів	12-13 мм	Формуються очі й вуха
7 тижнів	16-17 мм	Розвиваються всі внутрішні органи й частини тіла
12 тижнів	50-60 мм	Закінчується формування органів і частин тіла
20 тижнів	150-160 мм	Ростуть нігті й волосся, плід починає ворушитися
24 тижні	170-180 мм	Розплющуються очі
28 тижнів	190-230 мм	Плід активно рухається, реагує на гучні звуки
30 тижнів	238-242 мм	Плід перевертається, укладається голівкою вниз
40 тижнів	490-530 мм	Закінчується ембріональний розвиток

Плацента. Функції плаценти  

    До кінця другого місяця ворсинки епітелію зберігаються тільки на тій стороні оболонки, яка контактує з маткою. Вони розростаються, розгалужуються, занурюючись у слизову оболонку матки і разом із судинами алантоїса утворюють поза зародковий орган – плаценту (дитяче місце), що зв’язує зародок з організмом матері (мал.220 ст.275). Плацента має форму диска діаметром близько 20 см і товщиною 5 см. Зв'язок плаценти з організмом здійснюється пупковим канатиком, в якому проходять пупкові артерії і вени. Кров матері й плоду тече по різних судинах і не змішується. Плацента виконує такі функції:

•   дихання;

•   живлення;

•   виділення;

•   захист (антитіла, плацентарний бар’єр);

•   вироблення гормону, який зберігає плід в матці).

А тепер закріпимо вивчене:

Експрес – тест:

1.  Як називають ненароджену дитину у перші вісім тижнів життя:

      а) зародок;                 б) плід.

2.  Процес імплантації зародка в ендометрій відбувається на:

      а) 5 – 6 добу;              б) 7 – 8 добу.

3.  Плаценту ще називають:

      а) хоріон;                    б) дитяче місце.

4.  До зародкових листків належить:

      а) ентодерма;               б) епітелій.

5.  До зародкових оболонок належить:

      а) плацента;                б) амніон.

6.  Плід стає життєздатним на:

      а) сьомому місяці;       б) п’ятому місяці.

7.  Плід з’єднується з плацентою за допомогою:

      а) пуповини;                б) артерії.

8.  Функція навколоплідних вод:

      а) плацентарний бар’єр;   

      б) механічний захист плода.

Життя до народження – це диво, його необхідно берегти.

Домашнє завдання: опрацювати параграф 56,57 підручника, вивчитинові терміни та поняття; скласти пам’ятку «Майбутній мамі».

Підтримуємо звязок з допомогою Viber!

До наступного уроку 24 травня !