Дистанційне навчання Природознавство 5 клас та Біологія 8 клас

Природознавство 5 клас та Біологія 8 клас

Природознавство 5 клас
Урок №66.Дата: 19.05.2020.

Тема: Охорона природи . Червона книга України. Практична робота "Складання Червоної книги своєї місцевості.

Хід роботи

Казка

«Охорона природи»

Одного літнього ранку ми всією сім'єю поїхали в ліс по гриби. Мама з татом пішли дальше в ліс, а ми з маленьким братиком залишилися біля машини.

Наче все було спокійно і тихо. Але враз зашуміли дерева, захвилювалися птахи, комашки і щось зашепотіло. На якийсь час мені стало страшно. Але братик заспокоїв мене і каже: «Не лякайся, то дерева розмовляють з квітами і травичкою, з звірами». Я прислухалась і справді почула таку розмову: «Не бережуть нас люди, не цінують. А скільки ми їм даємо всього потрібного для життя. А вони з нас так знущаються - ламають, рвуть, топчуть, вбивають...

На якусь мить мені стало соромно за тих людей, які так чинять.

Я розгубилася, бо рослини говорили правду, і цей список можна продовжити до безкінечності. І мені на мить здалося, що ми також приїхали руйнувати природу.

І тому я собі дала слово - завжди і скрізь охороняти природу.

-  отож, сьогодні на уроці ми з’ясуємо головну проблему сучасності. 
Завдання для повторення.
Складіть схему: «Що завдає шкоди природі?»
Дайте відповідь .

Питання:

1. Що таке екологічні проблеми?

2.Як  змiнюється середовище життя внаслiдок дiяльностi  людини?

3.Яка причина зникнення живих організмів на планеті Земля ?

4. Що забруднюють відходи заводів, фабрик, електростанцій?

5. Яка шкода від нафти, що вилилася у море?

6. Що накопичується в атмосфері від згоряння нафти, газу, вугілля?

7. До чого може призвести парниковий ефект?

8. Яких правил поведінки у природі необхiдно дотримуватись?

9. Що  сучасна людина отримує від природи ?

   Так, правильно, люди зрозуміли , вони тисячами ниток зв`язані з оточуючою природою і так само залежать від неї, як дерево від коренів, якщо вони доведуть природу до загибелі, той самі не зможуть жити.

 Користуючись багатствами нашої  Землі, як ми можемо зберегти її для майбутніх поколінь?

Вивчення нового матерiалу .

Предметом охорони природи є живі й неживі природні компоненти. Охорона природи — це широкий напрям діяльності.

- Охорона природи — це система заходів, спрямованих на раціональне використання, відновлення і збереження природних ресурсів, захист довкілля від забруднення та руйнування.

Відкрийте підручники на сторінці 206. Уважно прочитайте протягом 2-3 хвилин.

Якими ж способами здійснюється охорона природи?

-Держава видає закони, якими забороняється чинити дії, що мають негативний вплив на природу.

-Вчені і лікарі розробляють норми допустимого вмісту шкідливих речовин у воді, продуктах харчування.

-Працівники санітарно – епідеміологічних станцій стежать за дотриманням встановлених норм, контролюють вміст у повітрі та воді  різних речовин

-Люди прибирають території, насаджують рослини, заготовляють корм для диких тварин і птахів, щоб узимку їх підгодовувати.

-Створюють природоохоронні території – заповідники, заказники, національні парки.

-Рідкісні та зникаючі види заносять в Червону книгу.

- Коли виникла необхідність охорони природи ?

- Необхiднiсть в охоронi природи виникла з появою людини розумної. Первiсна людина перебувала у найбiльшiй залежностi від природи, яка давала їй все потрібне для життя. Вплив людини на навколишню природу значно посилився , коли вона навчилася добувати i використовувати вогонь. Так, під час полювання на диких тварин спалювалися великi лiсовi масиви. Вогонь завжди ніс величезну загрозу iснуванню рослин i тварин. З часом людство зрозумiло це, але вiдмовилося від такого способу здобування їжi  лише з розвитком

скотарства.     

-Якi природоохороннi заходи застосовували в Київськiй Русi ?

-У Київськiй Русi природоохороннi закони видав Ярослав Мудрий, про що свідчить пам’ятка права «Руська правда». Там зазначено про заборону вирубувати ліси, полювати на бобрiв, рiдкiсних птахів тощо.

-Що входить до складу природоохоронного фонду України ?

-Природо-заповiдний фонд України включає бiосфернi та природні заповідники, нацiональнi парки, регiональнi ланшафтнi парки,заказники, пам’ятники природи, заповiднi урочища, ботанiчнi сади, зоологiчнi парки, парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва.

-Що представляє собою Червона книга?

Книгою тривоги і надії називають Червону книгу. Вона містить відомості про рідкісні та зникаючі види тварин, рослин. Це природоохоронний документ державного значення, своєрідна програма збереження і збільшення чисельності видів, яким загрожує небезпека зникнення, поради щодо їхнього примноження.

Червона книга України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та видів, що перебувають під загрозою зникнення на території України і підлягають охороні; основний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляють наукові і практичні заходи, спрямовані на їхню охорону та відтворення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

Багато рослин і тварини, які раніше зустрічалися часто, зараз стали рідкісними. Вони занесені до Червоної книги. Ця книга називається так тому, що червоний колір — сигнал небезпеки.

- Яка  історія заснування Червоної книги?

Червону книгу заснував Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів 1966 року. Зберігають її у швейцарському місті Морж. До неї заносять дані про всі рослини і тварин, які терміново потребують опіки і захисту людини.

В Україні перше видання Червоної Книги було у 1980 р., у яку включено 151 вид рослин і 85 видів тварин. Друге видання присвячено рідкісним і зникаючим видам тварин вийшло 1994 p., а рослинам і грибам — 1996 р. 2009 р. з'явилося нове видання, у яке занесені понад 540 тварин та 826 видів рослин.

-Розкажiть про Мiжнародну Червону книгу.

У Мiжнароднiй книзi вiдомостi про види, що належать до першої категорії, друкують на червоних аркушах паперу, до другої-на жовтих, до третьої-на білих i до четвертої-на сірих. Уже зафiксовано види, що раніше належали до зникаючих, але завдяки вжитим  заходам нинi вважаються врятованими від зникнення. Їх вiдносять до категорії поновлених, вiдомостi про них подають на зелених аркушах.

- Чим відрізняється Червона книга України від Мiжнародної ?

Понад 100 видiв рослин i тварин, що перебувають під загрозою зникнення, занесено до Червоною книги України, яка була заснована в 1980 роцi. В 1994 р. видано Червону книгу України «Тваринний свiт», а в 1996 роцi –Червону книгу України «Рослинний свiт». Червона книга-це книга тривоги, попередження, що певний вид перебуває в небезпецi, вимагає невiдкладних заходiв щодо його охорони.

Про що можна дізнатися більш детальніше за допомогою Червоної книги? 

Щоб переглянути її можна скористатись посиланням:

http://nature.land.kiev.ua/rb-t0.html

 У Червоній книзі України про кожний із занесених до неї видів тварин, рослин, грибів указується:

-Назва українською і латинською мовами

-Ступінь вразливості

-Заходи з охорони, розмноження та розведення

-Фотографії або малюнок

-Наукове значення

-Поширення в Україні 

-Опис виду

-За якими категорiями кожен вид включено до Червоної книги ?

Червона книга-офiцiйний документ про сучасний стан видiв тварин i рослин, що перебувають під загрозою зникнення, та заходи щодо їх збереження i наукового обгрунтованного вiдтворення. Кожен вид, який включено до Червоної книги, належить до однієї з  чотирьох категорій:

1. Недостатньо

відомі   

2.  Зниклі     

 3. Зникаючі 

4.  Вразливі

 5. Рідкісні

6.  Невизначені 

 7. Відновлені

Залежно від стану та ступеня загрози для тварин чи рослин, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: 

- зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їхнє існування у дикій природі;

 - зникаючі: види, що є під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їхній стан;

-  вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть потрапити до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їхній стан;

- рідкісні: види, популяції яких незначні, які у даний час не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека;

 - невизначені: види, про які відомо, що вони належать до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити, до якої із зазначених категорій вони належать, — відсутня;

- недостатньо відомі: види, які можна було б віднести до однієї з вищеперерахованих категорій, однак у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним;

- відновлені: види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їхньої охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.

Виконання Практичної роботи "Складання Червоної книги своєї місцевості."

Для того щоб виконати практичну роботу відкрийте презентацію за цим посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1R_rsTvgOSvekG528kcsOFxvjo3wg8M3l/view?usp=sharing

Якщо виконали практичну роботу тоді трохи пограємо.

Протягом століть українці складали легенди про рослини та тварини рідного краю. В нас також є такі легенди . 

Загадки

На стеблинці волохатій шість пелюсток лілуватих. Гарна квітка – навіть в сні усміхається весні. Хто я?

Росту я у піщанім раю. В похмуру днину, в дощ і на ніч свої пелюстки закриваю.

Прикмети

Квіти сон-трави вдень розкриваються і схиляють дзвоникоподібні голівки, ніби засинають – погода погіршиться.

Повір’я.      

Сон-трава – провісниця долі.

Особливо красиві наші скали навесні, коли цвіте сон-трава. Збереглася  легенда про богиню, яка нібито жила в печері на Панській скалі, берегла квіти сон-трави. Вона охороняла сон-траву від тих людей, які по-варварськи, оберемками рвали квіти навесні. В місячну ніч вона виходила з печери, сідала на високий камінь і чесала свою золотаву косу. Розплетена коса, осяяна місячним сяйвом, набирала чародійної сили і богиня вночі карала тих, хто вдень вирвав більше п’яти квіток. Найжорстокішою була до матерів, які мали плаксивих дітей і рвали оберемками сон, щоб зробити із засушених квітів подушку, на якій дитина спала безпробудно цілу ніч. Однак коли матері рвали сон-траву під час повного місяця, коли коса богині мала чародійну силу, вона міняла плаксиву дитину на спокійну, яка не прокидалась ні вдень, ні вночі. Це непокоїло необачних матерів, які забували, в який час можна рвати сон-траву, не більше п’яти рослин.

Одного разу в селі з’явився невідомий солдат. Він пообіцяв матерям, що звільнить їх від жорстокої богині, якщо вони не будуть рвати більше п’яти штук сону і справлять для солдата бенкет. Ті радо погодилися. Солдат посвятив собі шаблю і в місячну ніч заховався за високий камінь, на який виходила богиня чесати косу. Як тільки місяць почав виходити із-за хмар, богиня почала промовляти слова закляття: «Світи місяцю, бо я хочу косу чесати і шкідників покарати». А солдат схопив за косу і відрізав її. Знесилена богиня залишила печеру і зникли на Панській скалі такі чудові квіти, як сон. Минули роки. Багато людей забули легенду, по-варварськи нищили квіти. Тому залишилися вони тільки частково на Ситниковій і Крайній скалах. Їх занесено до Червоної книги України.

Підсніжник білосніжний

Одного разу мандрівники заблукали у хурделицю. Люди стомились, почали втрачати силу. Тоді сніжинки пожаліли людей. Вони, падаючи на землю, перетворювались на білі квіточки. Відразу ж потепліло навкруги. Люди милувались гарними квіточками, які вселяли мандрівникам надію на порятунок. Так і залишились цвісти підсніжники, провіщаючи надію на потепління і пробудження природи

Одна із старовинних легенд говорить, що у той час, коли перші люди були вигнані з раю, на Землі йшов сніг. Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і подати надію на кращі часи, декілька ажурних сніжинок перетворились на ніжні квітки підсніжника – провісника тепла, символ сподівань на краще майбутнє.

Перед карнавалом роздавали квітам костюми. Підсніжнику дістався білий. Сніг теж хотів взяти участь у святі, але у нього не було костюма. Тоді він звернувся за допомогою до квітів. Маленький білий підсніжник подивився та й каже:

- Моя одежа дуже простенька, але як тобі подобається, то бери собі. Будемо разом жити й зростати.

Взяв сніг забарвлення підсніжника, став білим-білим. Але з того часу не любить він ніяких квітів, всіх морозить, лише підсніжника пестить і голубить, як рідну дитину.

Первоцвіт весняний

Вона  свідчить, що квіти  первоцвіту є  ключами  богині весни Фреї. Вона мала прекрасне багатобарвне намисто – райдугу. Коли богиня нахилялася, то там, де намисто торкалося землі, з нього випадали золоті ключі, які відкривали землю, і вона розквітала весняними квітами. А з самих золотих ключів, що впали на родючу землю, проростали жовті квітки первоцвіту.

Одна з  середньовічних  легенд  твердила, що первоцвіт виріс на місці ключів від раю, які  впали із рук  апостола  Петра. А трапилося це так. Коли Петро почув, що чорти  нібито підробили ключі  від раю і хочуть заселити  райський  сад  нечистою силою,  то  він  так  розгубився, що ключі випали з його рук   і полетіли на землю.

У данців існує дуже красива поетично-лірична легенда. Часто красуня принцеса Ельфа з неба на землю спускалася. Там палко в юнака закохалася. Вона вже не хотіла назад на небо повертатися, щоб з коханим не розлучатися. І за непокірність злі сили її на квітку-первоцвіт перетворили.

Горицвіт весняний

Під крислатим дубом відпочивав юнак, поруч нього собаки, спис, сагайдак із стрілами і лук. Проходила в ту мить поруч дуба золотокоса Афродіта, богиня кохання. Глянула вона на юнака – і  закохалася. І світлокоса богиня,  що звикла приймати палкі погляди та зізнання від інших, тепер закохалася сама. Юнак був сином кіпрського царя. Звали його Адонісом.

Відтоді  Афродіта  майже ніколи не розлучалася з Адонісом.  Вони бродили по лісах , полювали на зайців і сарн. Афродіта завжди просила Адоніса берегти себе.

Та одного разу, коли Афродіти не було вдома, Адонісові собаки ви полохали величезного вепра. Запальний мисливець з списом у руках кинувся навперейми розлюченому  звірові.  Сталося непоправне. Вепр несподівано сам кинувся на Адоніса і величезними іклами смертельно поранив його. Пішла Афродіта з великим сумом шукати свого коханого. Довго і невтішно ридала вона над  загиблим. І печаль її була такою великою, що перетворила Адонісові кров на квіти. Так збереглася назавжди пам’ять про прекрасного юнака.

Повелитель богів всемогутній Зевс зжалився над богинею кохання. Він наказав Аідові – цареві підземного царства мертвих – щороку відпускати померлого Адоніса на землю. З тих пір півроку Адоніс живе в підземному царстві, Другу половину – разом з Афродітою на землі. І кожного разу, коли він повертається на землю, ласкаво гріє сонце, буйно розквітає природа у барвистому вирі. І найяскравіше пломеніє на цьому ранньому святі природи квітка Адоніс – сонцесяйний горицвіт.

За іншою легендою, жив в Греції правитель Адоніс з дружиною Горицвітом. І посадили вони разом квіти, які були схожі на сонце, бо чув він від мудреців, якщо своїми руками посадити ці квіти, то принесуть вони щастя. Та ось правитель почав старішати і замислюватися над тим, хто буде його спадкоємцем, бо дружина хоч і була красунею, та все ж дітей йому не подарувала. Скликав правитель всіх своїх радників, але ніхто йому нічого не зміг завадити. І розсердився Адоніс, і вигнав свою красуню дружину. Іде Горицвіта полем, слізьми вмивається. А сонечко весняне лагідно гріє, жовті квіти цвітуть. Лягла Горицвіта в ці квіти і міцно заснула. І наснився їй сон, що йде вона між цих квітів, а назустріч їй фея, а за феєю хлопчик біжить і жовті квіти зриває, а обличчям на Адоніса схожий. І сказала фея: “За те, що ти квіти ці посадила нагороджу я тебе. Буде у тебе дитя, схоже на те , що бігає. А ти квіти бережи і назви їх Адонісом, а ще іншою назвою Горицвітом весняним.” і зникла фея. Прокинулася Горицвіта і повернулася додому з букетом горицвіту. А через деякий час бігав їхній  хлопчик, схожий на того, якого Горицвіта уві сні бачила. І дотепер подекуди, коли виходить дівчина заміж, кладуть квіти горицвіту по кутках оселі, коло порога, щоб горе не закрадалося до домівки.

Домашнє завдання: опрацювати параграф 47; виконати та надіслати для перевірки практичну роботу.

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)

Біологія 8 клас

Урок № 67.Дата:19.05.2020.

Тема: Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. плацента, її функції.

Хід роботи

Пригадаємо!

1.     Яка будова чоловічих статевих клітин?

2.     Яка будова жіночих статевих клітин?

3.     Що таке менструальний цикл?

4.     Що таке оволяція?

Вивчення нового матеріалу

Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму з моменту його зародження до природної смерті.

Періоди:

-         Ембріональний (зародковий);

-         Постембріональний (післязародковий)

Вагітність – фізіологічний стан організму жінки, пов'язаний із заплідненням яйцеклітини і розвитком зародка і плоду.

    Ембріональний розвиток людини починається з утворення зиготи й закінчується народженням дитини. Він триває 40 тижнів, і за цей час з однієї клітини виростає організм, який складається з мільярдів спеціалізованих клітин. Вони утворюють тканини й органи. І порядок їх формування, і швидкість росту визначає програма, закодована в хромосомному наборі зиготи.

Формування зародка із зиготи починається ще в матковій трубі. У ній відбувається поділ зиготи, діляться й клітини, які утворилися внаслідок цього. Так формується багатоклітинний зародок, що складається з диплоїдних клітин. Через деякий час клітини ембріона спеціалізуються: одні з них утворюють його оболонки, які беруть участь у забезпеченні умов існування зародка, інші формують тканини й органи нового організму.

Протягом 6-9 днів зародок рухається до матки. У цей час він росте і розвивається, використовуючи запас поживних речовин яйцеклітини. У матці відбувається імплантація - проникнення ембріона у внутрішній шар її тканин, до якого зародок прикріплюється виростами своєї зовнішньої оболонки. Прикріпившись, ембріон починає отримувати поживні речовини з організму матері.

Закладання систем органів ембріона відбувається швидко: на четвертому тижні розвитку в ембріона, довжина якого становить близько 2 мм, вже є серце, кровоносні судини, зачатки органів чуття, нервової системи тощо. Функціонують й оболонки зародка. Клітини внутрішньої оболонки продукують навколоплідну рідину. Вона створює середовище, у якому ембріон може рухатися, оберігає його від трясіння, стискання. Оболонки ембріона і навколоплідна рідина утворюють навколоплідний міхур. Зародок росте, збільшується й навколоплідний міхур, що поступово заповнює матку. Росте й розтягується і сама матка.

Розглянути таблицю

Етапи формування та розвитку ембріона людини

Час після запліднення	Розмір ембріона	Особливості розвитку ембріона
1 тиждень	0,2 мм	Понад 100 клітин, що формують стінки порожнистої кулі
2 тижні	0,5 мм	Клітини спеціалізуються, формуются 3 шари зародкових клітин
3 тижні	1,8-2 мм	Закладаються хребет, нервова трубка
4 тижні	5-6 мм	Формуються кровоносні судини, серце у вигляді трубки, кров, пуповина
5 тижнів	8-9 мм	Закладається головний мозок, зачатки кінцівок. Серце починає скорочуватись
6 тижнів	12-13 мм	Формуються очі й вуха
7 тижнів	16-17 мм	Розвиваються всі внутрішні органи й частини тіла
12 тижнів	50-60 мм	Закінчується формування органів і частин тіла
20 тижнів	150-160 мм	Ростуть нігті й волосся, плід починає ворушитися
24 тижні	170-180 мм	Розплющуються очі
28 тижнів	190-230 мм	Плід активно рухається, реагує на гучні звуки
30 тижнів	238-242 мм	Плід перевертається, укладається голівкою вниз
40 тижнів	490-530 мм	Закінчується ембріональний розвиток

Плацента. Функції плаценти  

    До кінця другого місяця ворсинки епітелію зберігаються тільки на тій стороні оболонки, яка контактує з маткою. Вони розростаються, розгалужуються, занурюючись у слизову оболонку матки і разом із судинами алантоїса утворюють поза зародковий орган – плаценту (дитяче місце), що зв’язує зародок з організмом матері (мал.220 ст.275). Плацента має форму диска діаметром близько 20 см і товщиною 5 см. Зв'язок плаценти з організмом здійснюється пупковим канатиком, в якому проходять пупкові артерії і вени. Кров матері й плоду тече по різних судинах і не змішується. Плацента виконує такі функції:

•   дихання;

•   живлення;

•   виділення;

•   захист (антитіла, плацентарний бар’єр);

•   вироблення гормону, який зберігає плід в матці).

А тепер закріпимо вивчене:

Експрес – тест:

1.  Як називають ненароджену дитину у перші вісім тижнів життя:

      а) зародок;                 б) плід.

2.  Процес імплантації зародка в ендометрій відбувається на:

      а) 5 – 6 добу;              б) 7 – 8 добу.

3.  Плаценту ще називають:

      а) хоріон;                    б) дитяче місце.

4.  До зародкових листків належить:

      а) ентодерма;               б) епітелій.

5.  До зародкових оболонок належить:

      а) плацента;                б) амніон.

6.  Плід стає життєздатним на:

      а) сьомому місяці;       б) п’ятому місяці.

7.  Плід з’єднується з плацентою за допомогою:

      а) пуповини;                б) артерії.

8.  Функція навколоплідних вод:

      а) плацентарний бар’єр;   

      б) механічний захист плода.

Життя до народження – це диво, його необхідно берегти.

Домашнє завдання: опрацювати параграф 56,57 підручника, вивчитинові терміни та поняття; скласти пам’ятку «Майбутній мамі».

Виконані завдання для перевірки та оцінювання надсилайте на електронну адресу: dachenco7788@gmail.com(можна також писати у Фейсбук; будь ласка вказуйте тему над якою працювали, клас та прізвище , ім'я.)