Доброго дня 6 та 9 Клас!

Сбогодні 21 жовтня 2022 р.

6 Клас

Тема. Одноклітинні організми: хламідомонада, евглена зелена. 

Повторимо вивчене.

Завдання 1.

Дайте відповідь на запитання:

1.Чим клітини бактерій відрізняються від клітин рослин та тварин?

2. Чому бактерій відносять до прокаріотів?

3. Що таке анабіоз?

4. Завдяки чому бактерії можуть рухатись?

5. Хто вперше побачив бактерій?

6. Чим шкідливі та чим корисні бактерії, яке їх значення в природі?

Завдання 2.

Знайдіть помилки в тексті.

Бактерії відносяться до прокаріотів бо містять ядро. У бактеріальній клітині містяться вакуолі, мітохондрії, лізосоми та рибосоми. Розмноження у бактерій проходить лише шляхом поділу клітини навпіл. Поширені бактерії в грунті та воді. Корисні бактерії , що захищають організм від шкідливих і додаються до продуктів харчування з метою лікування або профілактики захворювань , називають антибіотиками. За способом живлення бактерії поділяють на автотрофів та паразитів.

Вивчення нового матеріалу.

Для вивчення нової теми скористайтесь презентацією та опрацюйте її зміст:

https://docs.google.com/presentation/d/1nA0TuGKZvfily2qUrLnrpK21YWa_D6Lp/edit?usp=sharing&ouid=100301507652054648741&rtpof=true&sd=true

Також ви можете переглянути відео до теми:

Для закріплення вивченого виконайте завдання:

Домашнє завдання: опрацювати матеріал, що є на блозі та параграф 15,17; занотувати та вивчити нові терміни та головне з теми, замалювати в робочий зошит будову евглени зеленої та хламідомонади, знати їх будову; виконати завдання, що є на блозі.

Спілкуємось та надсилаємо виконані завдання з допомогою Viber!

9 Клас

Тема. Ядро, його структурна організація та функції.

Повторимо вивчене.

Завдання1.

Дайте визначення термінам.

Терміни: клітина, клітинна стінка, цитоплазма,гіалоплазма,глікокалікс, плазмоліз, деплазмоліз, рибосома, мітохондрія,  ЕПС,  пластиди КГ.

Вивчення нового матеріалу.

Ознайомтесь та опрацюйте теоретичний матеріал.

З історії відкриття ядра.

У 1831 р. англійський природознавець Роберт Броун вивчав різні види рослин, зразки яких зібрав під час подорожі до Австралії. Броун був дуже уважним до всіх деталей, а клітини рослин особливо цікавили його. Розглядаючи їх під мікроскопом, він побачив дещо цікаве: кожна клітина містила круглий і непрозорий елемент. Він назвав його ядром.

Дізнавшись про спостереження Броуна, німецький фізіолог Теодор Шванн почав шукати подібні елементи в клітинах пуголовків. І він побачив, що кожна клітинка цієї тварини теж містить ядро. Це був революційний прорив — свідчення того, що всі види життя пов’язані між собою. В одній із книг Шванн описав різні типи клітин, взяті від різноманітних організмів, і визначив їх за фактом наявності ядра.

Усвідомлення того, що існує елемент, спільний для всіх організмів, не тільки для рослин, а й для тварин, поєднало рослинне і тваринне царства у щось спільне, щось, що мало однакові риси…

З винайденням електронного мікроскопа вчені розгадали багато таємниць ядра.

Сьогодні на уроці ми познайомимось з будовою ядра клітини.

Зараз усім відомо: ядро є неодмінною частиною будь-якої еукаріотичної клітини. Лише деякі з них втрачають ядро під час свого розвитку (еритроцити ссавців, ситоподібні трубки рослин). У більшості клітин є тільки одне ядро, але є клітини, що мають кілька або багато ядер.

Ядра бувають різні за формою та розмірами. Найчастіше ядро  кулясте або еліпсоподібне, рідше — неправильне (наявність відростків, лопатей тощо, наприклад у деяких видів лейкоцитів).

 

Розміри ядра можуть варіювати в значних межах: від 1 мкм (деякі найпростіші) до 1 мм (яйцеклітини деяких риб і земноводних). У таких найпростіших, як інфузорії та форамініфери, є ядра двох типів: генеративні та вегетативні.

Ядро складається з ядерної оболонки та внутрішнього середовища. Ядерна оболонка просторово та функціонально зв’язана з мембранами ендоплазматичної сітки. Вона складається з двох мембран — зовнішньої та внутрішньої, тому ядро належить до двомембранних органел.

Між  мембранами є простір (щілина) завширшки від 20 до 60 нм, але в певних місцях зовнішня ядерна мембрана з’єднується з внутрішньою навколо отворів — ядерних пор, прикритих особливими тільцями.

У більшості клітин під час поділу ядерна оболонка зникає (за винятком деяких одноклітинних тварин, водоростей і грибів), а в період між поділами утворюється знову.

Внутрішнє середовище ядра:  ядерний сік (каріоплазми), ядерця і нитки хроматину.

Пропоную також переглянути відио до теми:

Завдання 2.

Використовуючи підручник або додаткові джерела інформації знайдіть відповідь на запитання:

— Що таке каріоплазма? Хімічний склад та функції каріоплазми.

  — Що таке ядерця? Які функції виконують?

  — Що таке хроматин? Які його функції?

Завдання 3.

Заповніть таблицю.

Будова та функції частин ядра

Частина ядра	Будова	Функції
Ядерна оболонка		1. Відмежовує ядро від цитоплазми. 2. Здійснює обмін речовинами між ядром і цитоплазмою
Каріоплазма		Внутрішнє середовище
Ядерця	Щільні структури, які складаються з рибонуклеопротеїдних фібрил
Хроматин		Зберігають спадкову інформацію, яка передається від  покоління до покоління

           Підсумуємо.

Поміркуйте та напишіть:

- Що нового я дізнався (дізналась ) сьогодні?

- Якою була ваша ціль під час вивчення сьогоднішньої теми і чи досягли ви її?

- Чи актуальною є  тема для сьогодення ?            

 Домашнє завдання: опрацювати матеріал підручника -пр. 11 та блогу, занотувати та вивчити нові терміни та поняття, замалювати будову ядра та вивчити її; виконати завдання, що розміщині на блозі; знайти відповідь на запитання 14 ст . 65 підручника.

Спілкуємось та надсилаємо виконані завдання з допомогою Viber!

Всім успіхів!!!