Доброго дня 6 та 9 клас!

Сьогодні 3 лютого 2023 р. 

6 Клас
Тема. Плід. Способи поширення. Лабораторне дослідження : будови плода.

Повтор вивченого.

  «Вірю — не вірю».

Чи вірите ви, що…

1)       жіноча статева клітина формується в пилковому зерні? 

2)       зародковий мішок знаходиться в насінному зачатку?  

3)       в ендоспермі насінини міститься зародок?  

4)       зародок насінини гороху має дві сім’ядолі?  

5)       зародок насінини ячменю має одну сім’ядолю?  

6)       насінна шкірка утворюється зі стінок зав’язі?  

7)       запліднення у квіткових рослин називається подвійним?  

8)       процес подвійного запліднення відкрив учений В. Вернадський?  

9)       зародок має зародковий корінець, стебло, бруньку, сім’ядолі?  

10)     зародки всіх квіткових рослин мають дві сім’ядолі?  

11)     головна частина насінини — ендосперм?  

12)     в ендоспермі насінини містяться запасні поживні речовини, необхідні зародку для розвитку та проростання?  

Вивчення нового матеріалу.

1. Плід:

Квіткові рослини мають ще назву покритонасінні, адже у цих рослин насінина під час свого розвитку вкривається оплоднем. Так формується репродуктивний орган квіткових рослин - плід. До рослини він кріпиться за допомогою плодоніжки.

 Плід – репродуктивний орган, у якому знаходиться насіння.

Плід оберігає насіння рослини від висихання, дощу й інших несприятливих умов та приваблює тварин, котрі, поїдаючи їхніх, сприяють поширенню насіння.

2. Будова плода:

     Плід складається з однієї чи кількох насінин, оточених стінкою плода. Стінка плода утворюється насамперед зі стінок зав’язі (плоди вишні, персика, сливи) і має три шари: зовнішній, середній та внутрішній.

Будова плода

- насіння

- оплодень – це стінка плоду - захищає насіння від висихання, холоду, механічних пошкоджень і сприяє поширенню насіння.

1) зовнішній (екзокарпій),

2) середній (мезокарпій),

3) внутрішній (ендокарпій).

Після запилення та запліднення із насінних зачатків розвивається  насінина. Покриви насінного зачатка перетворюються на шкірку насінини. Плід утворюється із зав’язі маточки, але в його утворенні можуть брати участь й інші частини квітки – квітколоже, основи тичинок, чашолистки, пелюстки, навіть квітконіжка, яка перетворюється на плодоніжку.

3. Різноманітність плодів

Так, дійсно, плоди надзвичайно різноманітні за розмірами, формою, будовою та консистенцією оплодня, забарвленням, способом розкривання.

     Усі ви куштували плоди помідорів чи сливи. Мабуть, звернули увагу на те, що плід сливи містить лише одну насінину, а плід помідора - багато. Тому плід сливи належить до однонасінних, а помідора - до багатонасінних.

    Існують плоди з різною кількістю насіння:

ü однонасінні (соняшник, вишня);

ü багатонасінні (мак, огірок, помідор).

     При утворенні плодів стінки зав’язі видозмінюються у двох напрямках: в одних рослин оплодень стає сухим, а в інших – соковитим. У результаті цього за вмістом води у стінці плоди поділяються на:

·       соковиті

    У простих соковитих плодів весь оплодень або його частина соковита, м’ясиста з однією насіниною (кістянка) або багатьма (ягода, яблуко, гарбузина). Складні соковиті плоди утворюються або з кількох окремих квіток (супліддя у шовковиці), або з кількох маточок однієї квітки (багатокістянка у малини).

·       сухі

    Сухі плоди мають сухий шкірястий або дерев’янистий оплодень, відсутня соковита м'якоть.

Сухі плоди можуть бути:

- розкривні (боби гороху, квасолі, коробочка маку).

- нерозкривні (жолуді дуба, горіхи ліщини).

        Якщо квітка має лише одну маточку, з неї утворюється один простий плід (наприклад, у пшениці, вишні).

      За наявності у квітці декількох маточок виникає і відповідна кількість дрібних плодиків. Вони разом утворюють збірний, або складний, плід, як-от у малини чи ожини. Інколи в дуже щільних суцвіттях плоди, кожен з яких виникає з окремої квітки, зростаються між собою та мають вигляд одного плоду. Вони утворюють супліддя ( шовковиця, ананас, інжир).

А тепер для кращого розуміння перегляньте ось це відео:

Ознайомитися з будовою і різноманіттям плодів, навчитися розпізнавати плоди вам допоможе лабораторне дослідження.

Лабораторне дослідження.

Тема. Будова плода.

Виконати лабораторне дослідження вам допоможе відео:

Закріпимо вивчене.

Завдання1.

Використовуючи текст підручника ст.160-162, заповніть табличку. В табличку внесіть приклади сухих та соковитих плодів.

Назва рослини	Характеристика плоду						Тип плоду
	Соковитий	Сухий	Розкривний	Нерозкривний	Однонасінний	Багатонасінний

Біологічне значення плодів
 Отже, плід захищає насіння рослини від висихання, дощу та інших несприятливих умов і приваблює тварин, які, поїдаючи їх, сприяють поширенню насіння.
Це цікаво!
Плоди можуть утворюватись і без запліднення, але тоді вони не мають насіння. Людина широко використовує рослини, які мають здатність давати плоди без насіння. Учені-селекціонери виводять нові сорти плодових рослин, що дають безнасінні плоди. Наприклад, безнасінні сорти винограду, банана, мандарина. Розмножуються такі сорти вегетативним способом.

Завдання2.

«Закінчи речення».

1.       Залежно від кількості насінин плоди поділяються на… 

2.       Залежно від вмісту води в оплодні плоди поділяються на… 

3.       До соковитих однонасінних плодів належить… 

4.       Гірчиця має плід… 

5.       Дурман має плід… 

6.       Виноград має плід…

7.       Груша має плід… 

8.       Плоди клена поширюються… 

9.       Плоди кульбаби поширюються… 

10.     Плоди латаття поширюються…

11.     Рослини, плоди яких викликають у людини отруєння…

Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі та пр. 36 ст. 159, знати будову плоду , наводити приклади сухих та соковитих плодів, виконати лабораторне дослідження та надіслати для перевірки.

Виконані завдання надсилайте на Viber!

9 Клас
Тема. Поняття про зчеплення генів і кросинговер. Ознака, як результат взаємодії генів.

Пригадайте формулювання третього закону Менделя. ( При схрещуванні гомозиготних особин, які відрізняються за двома (або більше) ознаками, у другому поколінні спостерігаються незалежне успадкування і комбінування станів ознак, якщо гени, які їх визначають, розташовані у різних парах хромосом.) Сьогодні ви дізнаєтеся, як успадковуються ознаки, якщо їх гени знаходяться в одній хромосомі. 

Але перед цим пригадаємо вивчене:

Тестові завдання
1. Укажіть назву третього закону Менделя: а) закон одноманітності гібридів першого покоління; б) закон розщеплення; в) закон незалежного успадкування ознак; г) закон чистоти гамет.

2. Які гамети утворює зигота АаВв: а) Ав; ав; б) Ав; аВ; в) Аа; Вв;
г) АВ;Ав; аВ; ав. ?

3. Які гамети утворює зигота Аавв:  а) Ав; ав ; б)Аа; Вв ;  в) Ав ; г) ав.

4. Які гамети утворює зигота ааВв: а) аа;Вв;  б) ав; аВ; в) ав ;  г) аВ ?

5. Які гамети утворює зигота аавв: а) а; б;  б) ав ?

6. Визначте генотипи батьків, за якими спостерігатиметься одноманітність гібридів першого покоління: а) АаВв × АаВв; б) АаВВ × АаВВ; в) ААВВ × аавв; г) АаВв × аавв; д) аавв × Аавв.

7. Перерозподіл спадкового матеріалу батьків у генотипі нащадків – це: а) розщеплення; б) домінування; в) рекомбінація.

8. Встановіть відповідність:
А. Домінантна гомозигота                                     1. АаВв
Б. Рецесивна гомозигота                                        2. Аавв
В. Дигетерозигота                                                  3. Аавв
Г. Гомозигота за однією парою алелей                 4. ААВВ

Вивчення нового матеріалу.

1. Що таке явище зчепленого успадкування?

Закон незалежного комбінування станів ознак ґрунтується на таких положеннях:

- розвиток різних станів ознак зумовлений алельними генами, які мають однакове розташування в гомологічних хромосомах;

- гамети та інші гаплоїдні клітини, які мають по одній хромосомі з кожної пари гомологічних хромосом, несуть лише один алельний ген із певної їхньої кількості;

- гени, що контролюють розвиток ознак, які успадковуються незалежно, розташовані в негомологічних хромосомах.

Коли ми доводили статистичний характер законів спадковості, встановлених Г. Менделем, то для спрощення припускали, що кожна хромосома несе лише один ген. Але вчені вже давно звернули увагу на те, що кількість спадкових ознак організмів значно перевищує кількість їхніх хромосом у гаплоїдному наборі. Так, у гаплоїдному наборі мухи-дрозофіли, яка стала класичним об’єктом для генетичних досліджень, усього чотири хромосоми. Але кількість спадкових ознак і, відповідно, генів, які їх визначають, безсумнівно, значно більше.

Отже, в кожній хромосомі є не один, а багато генів. Разом з ознаками, які успадковуються незалежно, існують і такі, що успадковуються зчеплено одна з одною, оскільки визначаються генами, розташованими в одній хромосомі. Такі гени утворюють групу зчеплення. Кількість груп зчеплення в організмів певного виду дорівнює кількості хромосом у гаплоїдному наборі (наприклад, у дрозофіли In = 4, у людини - In = 23).

Експериментально явище зчепленого успадкування довів видатний американський генетик Т.Х. Морган зі своїми співробітниками.

І Слід відзначити, що цей учений, як свого часу і Г. Мендель, вдало обрав об'єкт для своїх досліджень - муху-дрозофілу. Цих комах легко утримувати в лабораторіях. Вони мають високу плодючість і швидку зміну поколінь (за оптимальних умов утримання нове покоління з’являється кожні півтора-два тижні), невелику кількість хромосом, що значно спрощує проведення досліджень.

Явище зчепленого успадкування Т.Х. Морган встановив за допомогою такого досліду. Самців дрозофіли, гомозиготних за домінантними алелями забарвлення тіла (сіре) і форми крил (нормальна), він схрестив із самками, гомозиготними за відповідними рецесивними алелями (чорне забарвлення тіла - недорозвинені крила). Всі гібриди першого покоління мали сіре забарвлення тіла і крила нормальної форми, тобто були гетерозиготними за обома генами. Щоб з’ясувати генотип гібридів першого покоління, Т.Х. Морган провів аналізуюче схрещування: схрестив їх з особинами, гомозиготними за відповідними рецесивними алелями.

Теоретично від такого схрещування можна було очікувати два варіанти розщеплення. Якби гени, що визначають забарвлення тіла і форму крил, були розташовані в негомологічних хромосомах, тобто успадковувалися незалежно, розщеплення мало бути таким: 25% особин із сірим тілом і нормальною формою крил, 25% - із сірим тілом і недорозвиненими крилами, 25% - з чорним тілом і нормальними крилами і 25% - з чорним тілом і недорозвиненими крилами (тобто у співвідношенні 1:1:1:1). Але якби ці гени були розташовані в одній хромосомі та успадковувалися зчеплено, то серед нащадків можна було б очікувати 50% особин із сірим тілом і нормальною формою крил і 50% — з чорним тілом і недорозвиненими крилами (тобто у співвідношенні 1:1).

Реально 41,5% нащадків мали сіре тіло і нормальну форму крил, 41,5% - чорне тіло і недорозвинені крила, 8,5% - сіре тіло і недорозвинені крила і 8,5% - чорне тіло і нормальну форму крил. Отже, розщеплення за фенотипами наближувалося до 1:1 (як у випадку зчепленого успадкування). Але серед нащадків були й два інші варіанти фенотипів, які можна було б очікувати в тому випадку, якби гени забарвлення тіла і форми крил містились у негомологічних хромосомах й успадковувалися незалежно.

Як Т.Х. Морган пояснив ці результати? Він припустив, що гени, які визначають забарвлення тіла мух і форму їхніх крил, розташовані в одній хромосомі й успадковуються зчеплено. Під час утворення статевих клітин у процесі мейозу гомологічні хромосоми здатні обмінюватися своїми ділянками (явище перехресту хромосом, або кросинговер). Як вам відомо, кросинговер підсилює мінливість, забезпечуючи утворення нових варіантів поєднань алелей. При цьому може відбуватись обмін кількома генами або ділянками одного гена.
Явище кросинговеру згодом було доведено за допомогою введення в різні ділянки гомологічних хромосом ізотопних атомів (міток). Після завершення кросинговеру такі мітки, введені в одну з гомологічних хромосом, виявляли у відповідних ділянках іншої.
Дослідження кросинговеру, проведені на різних організмах, виявили такі закономірності:
- сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними. Отже, чим ця відстань більша, тим частіше відбувається кросинговер;
- частота кросинговеру між двома генами, розташованими в одній хромосомі, є величиною відносно постійною для кожної конкретної пари генів.
На підставі проведених досліджень зроблено важливий висновок — гени розташовані в хромосомі по її довжині в лінійному порядку, тобто один за одним. Згодом відкриття будови молекули ДНК підтвердило це. Як ви пам’ятаєте, в ній у лінійному порядку розташовані окремі мономери - нуклеотиди, якими закодовано спадкову інформацію.
Хоча частота кросинговеру між різними парами зчеплених генів є величиною відносно постійною, на неї можуть впливати деякі фактори зовнішнього і внутрішнього середовища (зміни в будові окремих хромосом, які ускладнюють або унеможливлюють процес кросинговеру, висока або низька температура, рентгенівські промені, деякі хімічні сполуки тощо). У деяких організмів виявлено залежність частоти кросинговеру від віку (наприклад, у дрозофіли) або статі (миші, кури).

2. Що таке генетичні карти хромосом?

Відносну сталість частоти кросинговеру між різними парами генів однієї групи зчеплення використовують як показник відстані між окремими генами, а також для визначення послідовності їхнього розташування в хромосомі. Зокрема, визначення частот кросинговеру між різними парами генів використовують для складання генетичних карт хромосом.

Мал. Схематичне зображення генетичної карти однієї з хромосом помідора.

На цих картах зазначено порядок розташування і відносні відстані між генами в певній хромосомі.

3. Що таке хромосомна теорія спадковості?

За результатами своїх досліджень Т.Х. Морган із співробітниками запропонував хромосомну теорію спадковості. За її допомогою з’ясовано матеріальну основу законів спадковості, встановлених Г. Менделем, і те, чому в певних випадках успадковування тих чи інших ознак від них відхиляється. Основні положення хромосомної теорії спадковості такі:

- гени розташовані в хромосомах у лінійному порядку;

- різні хромосоми мають неоднакові набори генів, тобто кожна з негомологічних хромосом має свій унікальний набір генів;

- кожен ген займає в хромосомі певну ділянку; алельні гени займають у гомологічних хромосомах однакові ділянки;

- усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому деякі ознаки успадковуються зчеплено; сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними;

- зчеплення між генами однієї групи порушується внаслідок обміну ділянками гомологічних хромосом у профазі першого мейотичного поділу (процес кросинговеру);

- кожен біологічний вид характеризується певним набором хромосом (каріотипом) - кількістю та особливостями будови окремих хромосом.

Також ви можете переглянути відео :

Відео про ознаку, як результат взаємодії генів:

Завдання

Задача

Диплоїдний набір хромосом у клітинах людини – 46, кішки – 38, вівці – 54, корови – 60, шимпанзе – 48, аскариди – 4, гідри – 12, річкового рака – 116, морських одноклітинних радіолярій – 1600. Визначте число груп зчеплення у кожного з перелічених організмів.

Домашнє завдання: опрацювати матеріал розміщений на блозі або матеріал підручника - пр.33-34 ст. 182-189, записати та знати нові терміни та поняття, дайте відповідь на запитання 8,9 ст. 190 підручника.

Виконані завдання надсилайте на Viber!